Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 19. США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня.


1. Особливості соціально-економічного розвитку.

Кінець XVIII - перша половина XIX ст. стали часом бурхливого розвитку Сполучених Штатів Америки. Здобуття незалежності й усунення всіх перепон на шляху вільного підприємництва зумовили швидке зростання фабричної промисловостіі фермерського господарства на північному сході країни. Йшло активне освоєння західних земель. На Півдні ж продовжувало поширюватися плантаційне рабовласницьке господарство, яке постачало сировиною промисловість північних штатів і Західної Європи.

Після війни за незалежність територія СЩА простягалася від Атлантичного океану до Міссісіпі. На цих землях проживало чимало індіанських племен, яких переселенці, що рухалися зі сходу, неухильно витісняли на захід. З великими племенами уряд США укладав угоди, за якими їм лишалася частина земель. Проте свої обіцянки американська влада постійно порушувала. Індіанців висилали у спеціально відведені райони, так звані резервації. Опір індіанців придушували за допомогою спеціальних каральних експедицій.

На початку XIX ст. у США розпочався промисловий переворот, який, як і в Англії, охопив насамперед текстильну промисловість. Уже в 40-х роках американські бавовняні тканини успішно конкурували з англійськими на світовому ринку. У 30-х роках на північному сході швидкими темпами почала зростати важка промисловість.

Активно розвивалась транспортна мережа країни. Район Великих озер було зв'язано з Атлантичним океаном низкою каналів, нові залізниці з'єднували райони фермерського господарства з великими містами і промисловими центрами, що потребували продуктів харчування і сировини. У 1807 р. на Гудзоні було випробувано перший у світі пароплав Фултона, після чого в країні почалося будівництво парових кораблів. На середину XIX ст. тоннаж торговельного флоту США вже дорівнював англійському.


Історія винаходів

Азбука Морзе

Одним з винаходів XIX ст. є азбука Морзе (код Морзе, морзянка), названа на честь американського винахідника Семюеля Морзе, який розробив її в 1838 р. Це спосіб кодування букв алфавіту, цифр, розділових знаків та інших символів за допомогою використання довгих і коротких сигналів - «крапок» і «тире» та пауз між буквами і словами.
Азбука Морзе є першим цифровим способом передачі інформації та основою сучасної телеграфної азбуки. Навіть після появи комп'ютерів і широкого використання цифрових видів зв'язку телеграф залишається одним з головних видів передачі інформації.
Для передачі та отримання сигналів Морзе в 1837 р. сконструював спеціальний електромеханічний апарат, який пізніше був замінений телеграфним апаратом. Перше повідомлення було відправлено 27 травня 1844 р. Для передачі послань використовувався ключ, який розробив російський вчений Б. Якобі, а для прийому - електромагніт, якір якого керував переміщенням по паперу чорнильного пера. Сучасний варіант міжнародного коду Морзе затверджено в 1939 р.


Розвиток промисловості сприяв зростанню нових індустріальних центрів - Чикаго, Піттсбурга, Детройта. Населення Нью-Йорка на середину XIX ст. становило 500 тис. чол., по країні питома вага міського населення зросла до 12%.

У США з Європи переселялися мільйони людей. В основному це були селяни і ремісники, гнані злиднями і безробіттям. Умови життя робітників у США були кращі, ніж в Європі. Брак робочої сили змушував підприємців платити більшу зарплатню. До того ж будь-який бажаючий з переселенців міг освоювати нові землі на заході. Протягом першої половини XIX ст. на захід рушали нескінченні валки колоністів. Багато хто намагався потрапити в Америку, сподіваючись на щасливе життя. Одні рятувались від релігійних переслідувань, інші прагнули особистої свободи, сподівались отримати роботу чи шматок землі. Нових переселенців називали піонерами.

За першовідкривачами-піонерами йшли фермери-скватери, які займали на свій страх і ризик землі, що юридично вважалися державною власністю. На освоєних західних землях вони вирощували пшеницю і розводили худобу.


Поміркуйте!   . 
3 яких причин люди переселялися до США в першій половині XIX ст.?

У 1841 р. на вимогу фермерів Конгрес ухвалив закон про першу заїмку, який полегшив придбання в держави земельної ділянки тим, хто її вже обробляв. Крім того, фермери могли купувати її на виплат. Завдяки розвитку сільськогосподарського машинобудування фермери мали можливість застосовувати в господарстві механічні жатки і сінокосарки. У великих фермах використовувалася наймана праця.

У південних штатах продовжувало розширюватися плантаційне господарство, засноване на рабській праці. На плантаціях вирощувалися тютюн, рис, рослина-барвник індиго. Але з бурхливим розвитком текстильної промисловості і зростанням попиту на сировину на плантаціях стала переважати бавовна. Як і капіталістичні підприємства Півночі, плантаційне господарство Півдня теж орієнтувалося на ринок, але воно базувалося на підневільній рабській праці.


Документи свідчать

Розповідь негра Соломона Нортепа, який 12 років був рабом у Луїзіані

Коли нового раба посилають уперше на плантацію, його підганяють і примушують збирати бавовну в цей день так швидко, як тільки він може.
Увечері те, що він зібрав, зважують, і в наступні дні він повинен приносити стільки ж кожного вечора. Якщо коли-небудь маса буде менша, то це вважають доказом лінощів раба і його карають батогом. Звичайна денна норма становить 200 фунтів.
Робітники повинні бути на плантації ще до сходу сонця, і за винятком 10 чи 15 хвилин, коли вони можуть проковтнути свою пайку... їм не дозволяється бути без діла жодної хвилини, аж поки зовсім не стемніє. Коли денну роботу на плантації закінчено, кошики відносять зважувати. Хоч би яким стомленим був раб, хоч би як він хотів відпочити й заснути, він завжди з великим страхом підходить зі своїм кошиком бавовни, бо знає, що, коли в ньому не буде повної маси, його дуже покарають... Після зважування карають тих, хто завинив, потім кошики відносять на бавовняний склад.
Та це ще не все. Крім цього, кожний раб виконує роботу в домі плантатора. Один раб годує мулів, другий - свиней, третій рубає дрова тощо... А коли пізно ввечері стомлені раби приходять нарешті у своє приміщення, там їм ще треба розпалити вогонь, змолоти на жорнах кукурудзу і приготувати собі обід та вечерю.

Охарактеризуйте умови життя і праці рабів на бавовняних плантаціях. Чому збереження рабства на Півдні загрожувало економічним відставанням усієї країни?


Чорношкірі раби на плантаціях зазнавали найжорстокішої експлуатації. Ними торгували, як речами чи худобою, влаштовували аукціони з їх продажу. За рабами пильно наглядали спеціальні охоронці та навчені полювати за втікачами собаки. їхня праця була менш продуктивною, ніж найманих робітників. Раби часто псували нові знаряддя праці або неефективно використовували їх.

Унаслідок вирощування на плантації лише однієї культури ґрунт швидко виснажувався, і плантаторам доводилося перебиратися на нові, родючі землі. Маючи більше грошей і ресурсів, вони захоплювали величезні території на Заході і перешкоджали розвитку фермерського господарства.


Поміркуйте!
Порівняйте шляхи розвитку сільського господарства на Півночі і на Півдні Сполучених Штатів. Чому північний варіант продуктивніший?


2. «Доктрина Монро».

І північна буржуазія, і південні плантатори проводили політику експансії, тобто поширення своєї влади на нові території. У 1803 р., користуючись тим, що Франція була втягнута в європейські війни, уряд США змусив її продати величезну територію Луїзіани за умовну суму 15 млн доларів. У 1810-1812 рр. американські війська зайняли іспанську Флориду, яка згодом була повністю приєднана до складу США.


Історичний портрет

Монро Джеймс (1758-1831) - державний і політичний діяч США. "Президент США в 1817-1825 рр. У 1823 р. проголосив «доктрину Монро», що декларувала принцип взаємного невтручання країн Американського та Європейського континентів у внутрішні справи одна одної і була використана США для обґрунтування гегемоністської політики в Латинській Америці.


Захоплюючи нові землі і прагнучи закріпитися в Північній Америці, США водночас всіляко намагалися послабити вплив європейських держав у Новому світі. Основні принципи їх зовнішньої політики було викладено в посланні президента Монро до Конгресу 2 грудня 1823 р. Згідно з «доктриною Монро», Американський материк не міг бути об'єктом колонізації для європейських держав. СІЛА визнавали існуючі колонії європейців, але заявляли, що не допустять заснування нових і втручання європейських держав в американські справи. У газетах ці принципи було оформлено гаслом «Америка для американців!». Але насправді це означало «Америка - для США».


Документи свідчать

3 послання президента Д. Монро Конгресу США. 2 грудня 1823 р.

У війнах європейських держав з питань, що стосуються виключно їх, ми ніколи не брали участі, і це не суперечить нашій політиці. Лише тоді, коли існує серйозна загроза нашим правам, ми починаємо готуватися до свого захисту.
Щирі та дружні відносини, що існують між Сполученими Штатами й цими державами, є підставою для того, щоб розглядати будь-які спроби розповсюдження їх системи на будь-яку частину нашої півкулі як небезпечну для нашого спокою та безпеки. Ми не втручаємося й не втручатимемося у справи існуючих колоній або залежних територій будь-якої європейської держави. Однак що стосується країн, які проголосили свою незалежність і спромоглися її зберегти та незалежність яких ми розсудливо визнаємо відповідно до принципів справедливості, то ми розглядаємо втручання в їхні справи зі сторони будь-яких інших європейських держав з метою їх підкорення чи контролю не інакше, як прояв ворожого ставлення до Сполучених Штатів.

Як ви розумієте слова президента Д. Монро, що США буде розглядати будь-яку спробу європейських держав поширити свій вплив на Американський материк «як небезпечну для нашого спокою та безпеки»?

Захоплюючи нові землі, США користувались тим, що молоді латиноамериканські країни були набагато слабшими за них. Так, у 1845 р. Конгрес США прийняв до складу федерації Техас, що належав Мексиці. На цей час Техас був вже переповнений американськими плантаторами, які свавільно захоплювали землі. Ці події викликали війну США з Мексикою, де перевага американської армії була беззаперечна. У 1848 р., потерпівши поразку, мексиканський уряд був змушений передати США не тільки Техас, а й землі на північ від р. Ріо-Гранде - Нову Мексику і Каліфорнію. Загалом за період з 1803 до 1867 р. Сполучені Штати зуміли збільшити свою територію в чотири рази. США перетворилися на одну з найбільших держав планети і стали найвпливовішою державою континенту.


3. Передумови громадянської війни.

Наявність двох соціально-економічних систем - вільного ринкового капіталістичного господарства на Півночі  і рабовласницького на Півдні - підривала < ність країни. У 50-х роках XIX ст. відносини між ними різко загострились. Промисловці Півночі потребували нових робочих рук із числа чорнощкірого населення, яке перебувало в рабстві, та прагнули використати сировинні ресурси південних штатів для потреб своїх фабрик і заводів. Фермери домагалися непоширення рабства на західних землях.

У свою чергу Південь опирався введенню мит на англійські товари і дедалі більше орієнтувався на економічні зв'язки з Англією, ніж з північними штатами. Гострий конфлікт виник з приводу напрямків залізничного будівництва. Підприємці Півночі вимагали будівництва доріг у північно-західному напрямку, а плантатори наполягали на південному. Збереження відсталого плантаційного рабського господарства гальмувало розвиток Сполучених Штатів і загрожувало відставанню порівняно з іншими розвиненими державами світу.

Загострення протистояння Півдня і Півночі мало й політичні причини. На ґрунті спільних інтересів аграріїв - фермерів і плантаторів у 1828 р. було створено Демократичну партію США, яка висунула кандидата на президентську посаду Е. Джексона. Проте згодом інтереси фермерів і плантаторів унаслідок гострої боротьби за нові землі стали різними. Тепер фермери вже підтримували північних промисловців, які були проти поширення рабства на нові західні території. У 1854 р. було створено Республіканську партію США, основу якої склали ворожі до рабства фермери і буржуазія. Помірковане крило республіканців обмежувалося лише вимогою непоширення рабства на нові території, а її радикально-демократичне угруповання вимагало негайного скасування рабства.

Рабовласницькі штати поступово втрачали свою перевагу в Конгресі, у Білому домі, але не збиралися добровільно поступатися владою і політичним впливом. Федеральний уряд намагався знайти компроміс, проте конфлікт між північними і південними штатами ставав неминучим. Виникло необоротне протистояння між прибічниками розвитку ринкової економіки, заснованої на найманій праці, і рабовласниками, які стояли на сторожі віджилої системи господарювання.


Поміркуйте!
Чому фермери вимагали заборони рабства?


У 30-40-х роках на Півдні почастішали виступи негрів-рабів, на Півночі розпочався аболіціоністський рух - громадський рух за негайне знищення рабства (від англ. to abolish - скасовувати). У 1838 р. аболіціоністами було створено Товариство підземної залізниці, що допомагалс втечі чорношкірих рабів з південних до північних штатів. У південних штатах таємно розповсюджувався журнал « Ліберейтор» («Визволитель»), який закликав до знищення рабства. Його редактор Вільям Гаррісон, поширюючи часопис, ризикував власним життям, яке південні плантатори оцінили в 5 тис. доларів (на той час дуже велика сума грошей).

Велике враження на сучасників справила спроба підняти повстання переконаного аболіціоніста Джона Брауна. У містечку Гарперс-Феррі у Віргінії повсталі захопили великі склади зброї, намагалися закликати до боротьби проти рабства інших громадян, але їх виступ було придушено урядовими військами. Самого Дж. Брауна було засуджено військовим трибуналом до смерті через повішення.


Поміркуйте!
В яких літературних творах найкраще, на вашу думку, змальовано життя мешканців південних штатів у цей період?

У 1860 р. президентом США вперше було обрано кандидата від Республіканської партії Авраама Лінкольна. Він народився 1809 р. у сім'ї незаможного фермера з Кентуккі. В юнацькі роки рубав ліс і сплавляв по річках, брав участь у війнах проти індіанців і дістав чин капітана. Всього в житті Лінкольн досяг завдяки власним зусиллям. Самотужки здобувши освіту, він став адвокатом, а незабаром був обраний до Конгресу.

Лінкольн ніколи не брав участі в аболіціоністському русі. Під час виборів він виступав лише за непоширення рабства на нові території і підкреслював, що не наполягатиме на його негайній ліквідації і не втручатиметься у внутрішні справи південних штатів. Проте сам факт вибору президентом країни представника Півночі був сприйнятий у південних штатах як виклик та пряма загроза рабовласницькій системі.

<u</u>

Документи свідчать

Погляди А. Лінкольна на проблему рабства

Коли б ми від початку знали, де знаходимося й куди прямуємо, то набагато краще могли б вирішити, що нам робити і як. Минуло більше п'яти років з початку політики, відкрито визнана мета якої полягає в тому, щоб покласти край хвилюванням, пов'язаним з рабством. Протягом здійснення цієї політики хвилювання не лише не припинилися, але й почали постійно посилюватися. На мою думку, вони не зупиняться доти, доки ми не подолаємо рабство. Дім, який розпинають сварки, не може встояти. Маю певність, що теперішнє правління не може бути стійким, залишаючись напівра-бовласницьким, напіввільним.

Як ви розумієте слова А. Лінкольна «теперішнє правління не може бути стійким, залишаючись напіврабовласницьким, напіввільним»?


Історичний портрет

Лінкольн Авраам (1809-1865) - державний діяч, національний герой американського народу. Один із засновників Республіканської партії в США. З 1861р. - президент США. Захищав інтереси торговельно-промислових кіл Півночі. Протягом Громадянської війни в США 1861- 1865 рр. уряд Лінкольна прийняв гомстед-акт, скасував рабство на всій території США.


У грудні 1860 р. про вихід із Федерації оголосила Південна Кароліна, а згодом до неї приєдналося ще 7 штатів - Луїзіана, Техас, Міссісіпі, Джорджія, Алабама, Флорида і Теннессі. Штати, що відокремились, утворили власну державу - Південну конфедерацію із столицею в Річмонді (Віргінія), президентом якої було обрано Джефферсона Девіса. Головною метою Конфедерації південні плантатори проголошували захист вольностей окремих штатів, але при цьому рабство оголошувалось «природним нормальним станом» і «оплотом цивілізації».


4. Хід військових дій.

Військовий конфлікт між Північчю і Півднем ставав неминучим. Приводом до війни став обстріл і захоплення південцями форту Самтер поблизу узбережжя Південної Кароліни, залога якого зберігала вірність федеральному уряду. У квітні 1861 р. президент Лінкольн оголосив південні штати заколотниками і розпочав набір до ополчення.

Перевага сил у війні була на боці Півночі. її населення становило понад 19 млн чол., в той час як Півдня - 12 млн (з яких майже третина була рабами). Північ могла виставити більше військ, на території Федерації зосереджувалася майже вся військова промисловість. Але північні штати не були готові до війни і на початку не використали свою перевагу в економічних і людських ресурсах. Більшість офіцерів і генералів американської армії були вихідцями з родин плантаторів і вступили до армії конфедератів.

Напередодні війни на Південь було вивезено значну кількість зброї з військових складів. Армія південців нарощувала свій потенціал і влітку 1861 р. налічувала 120 тис. чол. Тому на початковому етапі війни війська Півночі потерпіли невдач. У першій же великій битві під Манассасом у липні 1861 р. воші зазнали поразки, яка ледве не призвела до падіння Вашингтона. Певною мірою поразки військ Федерації - під Манассасом і біля Болс-Блаффа поблизу Вашингтона - пояснювалися нерішучістю вищого командування.

Генерал Мак-Клеллан вважав, що війну можна виграти, уникаючи великих битв. Він розробив план «Анаконда», суть якого полягала в оточенні штатів-заколотників і поступовому стискуванні кільця оточення до повно: капітуляції південців. З цією метою в 1862 р., наступаючи з півночі, армія генерала Гранта захопила територію вздовж р. Міссісіпі. Назустріч їй, здобувши Новий Орлеан, з півдня просувався десантний корпус генерала Бат-лера. Конфедерати були відрізані від Техасу і Луїзіани. Проте Мак-Клеллан зазнав цілковитої поразки в битві під Річ-мондом. Щоб зупинити наступ південців, довелось перекинути війська до Вашингтона.


Історичний портрет

Грант Улісс (1822-1885) - у 1869-1877рр. 18-й президент США від Республіканської партії, генерал. Під час громадянської війни в США - головнокомандувач армії Півночі.


Значну матеріальну допомогу Конфедерації надавав англійський уряд. Рабовласницький Південь був головним постачальником бавовни британській текстильній промисловості, та й розкол Сполучених Штатів давав можливість англійцям посилити свої позиції в Північній Америці.

Воєнні невдачі Півночі були зумовлені і зволіканням федерального уряду з вирішенням питання про рабство. Лінкольн був змушений зважати на ту обставину, що частина рабовласницьких штатів не пристала до заколотників. Крім того, право на власність вважалося священним правом людини, а негри-раби - «різновидом приватної власності». Війна затягувалась. Впливові підприємницькі кола Півночі шляхом поступок прагнули досягти примирення з Півднем. Весь тягар війни ліг на плечі простого народу. Робітники і фермери гинули в боях, їх родини страждали від дорожнечі. Тим часом промисловці і фінансисти наживали величезні багатства за рахунок постачання армії зброєю, обмундируванням і продовольством.

Федеральний уряд поступово усвідомлював, що війну, яка затяглася, можливо переможно закінчити, лише вдавшись до рішучих, радикальних заходів. У 1862 р. Конгрес запровадив нові податки на багатих і ухвалив закон про конфіскацію майна заколотників. 20 травня 1862 р. було прийнято закон про гомстеди (гомстед - місце для поселення). Він давав можливість кожному американцю, у тому числі іммігрантам, безкоштовно отримати з державного фонду земельну ділянку в 160 акрів (близько 40 га). Сплачувати доводилося лише 10 доларів за земельне розмежування. Після п'ятирічного терміну обробки землі господар ставав її повноправним власником.

22 вересня 1862 р. Лінкольн видав президентську прокламацію про звільнення всіх рабів з 1 січня 1863 р. Цим актом він порушив конституцію, що вимагала прийняття відповідної поправки. Проте прокламація президента мала величезне значення, і американський народ палко її вітав. Гомстед-акт і звільнення афроамериканців забезпечили президенту підтримку простого народу і колишніх рабів. До армії північан вступали тисячі добровольців, що забезпечило їй кількісну перевагу над конфедератами. Кількість солдатів-афроамериканців досягла 186 тис. чол., понад 30 тис. колишніх рабів служили на флоті.


Документи свіжчать

Прокламація про звільнення рабів. 1 січня 1863 р.

Я, Авраам Лінкольн, президент Сполучених Штатів, владою головнокомандуючого армією і флотом Сполучених Штатів у перший день січня (1863), відповідно до моїх намірів так вчинити, публічно оголошених за сто днів до зазначеного дня, встановлюю і називаю ті штати і частини штатів, народи яких тепер повстали проти Сполучених Штатів, а саме... (перераховуються штати, що повстали).
Наказую і оголошую, що всі особи, які раніше вважалися рабами в зазначених штатах і частинах штатів, віднині і в майбутньому вільні і що виконавча влада Сполучених Штатів, включаючи військові і морські сили, буде визнавати й охороняти свободу зазначених осіб.
При цьому я пропоную населенню, оголошеному вільним, утримуватися від усякого насильства, за винятком випадку необхідного захисту, і рекомендую їм у тих випадках, коли це дозволено, доброчесно працювати за розумну плату.

Чому президент Лінкольн рекомендує колишнім рабам «утримуватись від насильства і доброчесно працювати за розумну плату»?

карта
<u</u>

Улітку 1863 р. у ході війни настав корінний перелам. Уже в липні в триденній битві під Геттісбергом війська південців були розбиті і почали відступати. Майже одночасно армія генерала Гранта захопила Віксберг -головну твердиню конфедератів на Міссісіпі.

Весною наступного року війська північан під загальним керівництвом нового головнокомандувача генерала Улісса Гранта розпочали широкий наступ на Конфедерацію. Прагнучи відрізати від Півдня армію генерала Лі, яка перебувала в районі Річмонда, і зайти їй в тил, війська під командуванням генерала Шермана провели славнозвісний «рейд до моря» від Міссісіпі до узбережжя Атлантичного океану - через Джорджію і Південну Каролі-ну. У вересні 1864 р. Шерман здобув Атланту, наприкінці року - Саванну, після чого вирушив на північ для з'єднання з генералом Грантом.


Історичний портрет

Шерман Вільям Текомсе (1820-1891) - американський генерал, під "час громадянської війни командував армією Півночі, яка в 1864 р. вийшла в тил південців, що й призвело до їхнього розгрому. У 1869-1883 рр. - командувач армії США, згодом - політичний діяч.


Становище південців ставало катастрофічним. З квітня 1865 р. північани здобули столицю Конфедерації - Річмонд, а 9 квітня, оточені під Аппоматтоксом, капітулювали війська генерала Лі. Війна скінчилась, єдність Федерації було відновлено. Проте перед американським урядом стояла ще низка невирішених завдань. Потрібно було узаконити звільнення рабів, забезпечити їх соціальну адаптацію (пристосування до нових умов вільного життя). Афроамериканці як нові громадяни мали здобути рівні з білими політичні права.

Справжньою трагедією для американського народу стала смерть президента Авраама Лінкольна. Він був убитий у театрі актором Джоном Бутсом, що мстився за розгром Конфедерації і окупацію південних штатів. Лінкольн назавжди ввійшов в історію США як велика людина і політик, який вніс непересічний вклад в утвердження демократії і розвиток американської нації.


5. Реконструкція Півдня.

У грудні 1865 р. Конгрес США прийняв 13-ту поправку до Конституції, яка узаконила прокламацію Лінкольна про звільнення рабів. У 1866 р. було прийнято, а в 1868 р. ратифіковано більшістю штатів 14-ту поправку до Конституції, що надавала колишнім рабам право голосу. Проте південні штати відмовилися визнати зазначені доповнення до Основного Закону країни.

У зв'язку з цим у 1867 р. південні штати було позбавлено автономних прав, а владу передано військовому командуванню федеральних військ. Почалась реконструкція Півдня. її суть полягала у приведенні соціально-політичних норм життя на Півдні у відповідність до федеральних стандартів та вимог конституції. Для сприяння колишнім рабам було створено спеціальний державний орган - Бюро звільнених, яке допомагало афроамериканцям шукати роботу, здобувати освіту і загалом пристосовуватися до вільного життя.

Проте колишні рабовласники не могли змиритися з тим, що чорношкіре населення Півдня отримало однакові з ними громадянські права. Запроваджені після війни в південних штатах «чорні кодекси» позбавляли афроамериканців права володіти землею, що змушувало їх залишатися на плантаціях і працювати на колишніх господарів на кабальних умовах. Колишніх рабів позбавляли свободи зборів, можливості вільного пересування, права носити зброю. У1866 р. на Півдні було створено терористичні організації білих, зокрема горезвісний Ку-клукс-клан, які чинили тиск на афроамериканців, влаштовували криваві розправи над колишніми рабами, перешкоджали їм користуватися наданими громадянськими правами.

Проте поступово південні штати визнали 13-ту і 14-ту поправки до Конституції, і їх представники були допущені в Конгрес. Реконструкція Півдня закінчилась у 1877 р.

Перемога Півночі в громадянській війні дозволила відновити єдність Федерації, сприяла зміцненню демократії і конституційного ладу в США. Вона забезпечила додаткові умови для розвитку вільної ринкової економіки в країні, включення південних штатів у сферу капіталістичних відносин. Прийнятий гомстед-акт означав перемогу і подальший швидкий розвиток фермерського господарства.

Перевірте себе!

1. Як розвивалась економіка США до середини XIX ст., яке з протиріч було їй властиве?
2. Поясніть принцип «Америка для американців».
3. Використовуючи додаткові джерела, складіть історичний портрет Авраама Лінкольна.
4. Охарактеризуйте плани сторін та розташування сил на початковому етапі війни.
5. Використовуючи карту, прослідкуйте розгортання бойових операцій в ході громадянської війни.
6. Яку роль в перебігу громадянської війни зіграли закон про гомстеди та президентська прокламація про звільнення рабів?
7. Чому, на вашу думку, американці так захоплюються героїнею роману М. Мітчелл «Віднесені вітром»?
8. Проаналізуйте заходи американської влади в ході реконструкції Півдня.



Дати і події

2 грудня 1823 р. - прийняття «доктрини Монро».
1828 р. - створено Демократичну партію США.
1854 р. - створено Республіканську партію США.
20 травня 1862 р. - прийняття закону про гомстеди.
22 вересня 1862 р. - прокламація про звільнення рабів Лінкольна.
1867-1877 рр. - реконструкція Півдня.




С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту


Вся всесвітня історія онлайн, електронні видання безкоштовно, книги, підручники, конспект на допомогу вчителю та учням. Всесвітня історія обучатись онлайн


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.