KNOWLEDGE HYPERMARKET


Українська література уроки
Строка 3: Строка 3:
[[Image:Search Computer.jpg|left|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>  
[[Image:Search Computer.jpg|left|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br>  
-
Поняття «[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» побутує у двох значен­нях. У вузькому розумінні цього слова література — один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. <br>В широкому розумінні [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література'''] — будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного зна­чення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».<br>Поняття «художня [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» виникло достатньо пізно — у XX столітті. До того часу&nbsp; для позначення творів, в яких слово виступало&nbsp; мистецьким знаряддям, а&nbsp; не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.
+
Поняття «[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» побутує у двох значен­нях. У вузькому розумінні цього слова література — один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. <br>В широкому розумінні [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література'''] — будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного зна­чення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».<br>Поняття «художня [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» виникло достатньо пізно — у XX столітті. До того часу&nbsp; для позначення творів, в яких слово виступало&nbsp; мистецьким знаряддям, а&nbsp; не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.  
-
[[Image:українська література.jpg]]<br>&nbsp;На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають худож­ньою літературою. Частіше поняттям «[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди нале­жать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають&nbsp;&nbsp; тер­мін белетристика (від франц. belles lettres — красне пись­менство), що в широкому розумінні означає твори худож­ньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія).  
+
[[Image:Українська література.jpg|left|250px]]<br>&nbsp;На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають худож­ньою літературою. Частіше поняттям «[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 '''література''']» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди нале­жать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають&nbsp;&nbsp; тер­мін белетристика (від франц. belles lettres — красне пись­менство), що в широкому розумінні означає твори худож­ньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія).  
'''Періодизація [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 української літератури]'''  
'''Періодизація [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 української літератури]'''  
Строка 37: Строка 37:
Проте нині існують й інші періодизації.  
Проте нині існують й інші періодизації.  
-
Початки українського красного письменства належить до&nbsp; часів формування Київської Русі. Цей період називається '''Давня література''', визначною пам'яткою якого є літопис «Повість минулих літ». Поетичним шедевром давньої літератури є «Слово о полку Ігоревім». <br>В '''Середньовіччі''' найбільшого поширення новолатинська література. Серед довершених&nbsp; явищ того часу полемічні твори Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького, Феофана Прокоповича та ін. Григорій Сковорода - «Український Сократ», поет і філософ мандрував Україною та країнами Центральної Європи, щоб ближче пізнати людей. Його твори актуальні й нині. <br>Наприкінці XVIII ст. почався новий період в розвитку не лише літератури. А й літературної української мови. Вихід «Енеїди» - бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда» знаменував початок періоду '''Нової української літератури. '''В цей час діяли члени харківського гуртка П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка,&nbsp; Г. Квітка-Основ'яненко. XIX ст. було ознаменовано діяльністю видатного поета Тараса Шевченка. . Поетична збірка «Кобзар» побачила світ у 1840 році й&nbsp; стала проголошенням літературної та інтелектуальної незалежності українців. Шевченкова поезія стала важливим етапом і в розвитку української літературної мови.<br>У 1820 році була заснована Руська трійця — галицьке літературне угрупування, до якої входили М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич, саме воно з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.<br>Письменники '''другої половини XIX ст.''':&nbsp; Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Борис Грінченко та – представники різних художніх напрямів ,&nbsp; які використовували різні жанри — від епічних романів і повістей до новел, фейлетонів, оповідань тощо. <br>Знаменною була постать того часу був Іван Франко -&nbsp; поет, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик, теоретик та перекладач. Його творчий доробок становить понад 50 томів. <br>'''В кінці XIX — на початку ХХ століть''' українська література зазнала впливу європейського модернізму. Яскравими представниками нової генерації авторів були&nbsp;:&nbsp; поетеса Леся Українка та прозаїк Михайло Коцюбинський. <br><br>Після революції літературний процес був ознаменований&nbsp;&nbsp; з одного боку небаченим розквітом, адже виникли й співіснували різноманітні художні школи, стилі і напрями — від радикального пролеткультівства, теоретики якого пропагували створення (В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Хвильовий, М. Семенко, М. Зеров).<br>В 1925—1928 роках відбулась «літературна дискусія» , яку розпочав М.Хвильвий одним із своїх виступів . Так, обговорення стосувалось шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві. <br>З іншого боку поети і письменники того часу трагічно загинули в&nbsp;'''Громадянській війні''', голодоморі 1932-33 рр. та під час більшовицьких репресій 30-х років. У 1938—1954 рр. було репресовано близько 240 українських письменників, не дивлячись на те, що&nbsp; багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. 10 років провів у таборах за обвинуваченням в участі у міфічній Українській військовій організації Остап Вишня, розстріляними були Г. Косинка, М. Зеров, М. Куліш, Є. Плужник, М. Семенко. Це покоління письменників в історії української літератури отримали власну назву — Розстріляне відродження.<br>'''У радянську добу''' були написані&nbsp; твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, О. Довженка, О. Гончара та інших, котрі стали класиками української літератури й продовжили довершений стиль українського письменства.<br>У '''60-і роки ХХ століття '''внаслідок&nbsp; хрущовської відлиги зародився потужний мистецьких рух «шестидесятників», котрі шукали нових форм творчості, нового осмислення національного досвіду в рамках тоталітарної системи: Василь Стус, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Дмитро Павличко, Іван Драч та інші. Проте у&nbsp; 70 роках почалась&nbsp; нова хвиля масових арештів української інтелігенції, багато провідних письменників були ув'язнені в сибірських таборах за «антирадянську агітацію». Деякі з них були реабілітовані посмертно на початку 90-х рр., деякі – емігрували в інші країни.<br>Таким чином, впродовж ХХ ст.'''&nbsp;''' на просторах від Європи до Австралії сформувалась '''література української діаспори.'''&nbsp; Серед найяскравіших її представників — Іван Багряний, Василь Барка, Богдан Бойчук, Віктор Домонтович, Улас Самчук та багато інших.<br>'''Сучасне українське письменство''' -&nbsp; письменники нової генерації: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Юрій Олійник, Микола Рябчук, Юрій Іздрик, Юрій Покальчук, Василь Шкляр, Юрій Винничук, Кость Москалець, Наталка Білоцерківець, Євгенія Кононенко, , Іван Малкович, Андрій Курков, Богдан Жолдак, Ігор Павлюк, Сергій Жадан та інші.<br>  
+
Початки українського красного письменства належить до&nbsp; часів формування Київської Русі. Цей період називається '''Давня література''', визначною пам'яткою якого є літопис «Повість минулих літ». Поетичним шедевром давньої літератури є «Слово о полку Ігоревім». <br>В '''Середньовіччі''' найбільшого поширення новолатинська література. Серед довершених&nbsp; явищ того часу полемічні твори Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького, Феофана Прокоповича та ін. Григорій Сковорода - «Український Сократ», поет і філософ мандрував Україною та країнами Центральної Європи, щоб ближче пізнати людей. Його твори актуальні й нині. <br>Наприкінці XVIII ст. почався новий період в розвитку не лише літератури. А й літературної української мови. Вихід «Енеїди» - бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда» знаменував початок періоду '''Нової української літератури. '''В цей час діяли члени харківського гуртка П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка,&nbsp; Г. Квітка-Основ'яненко. XIX ст. було ознаменовано діяльністю видатного поета Тараса Шевченка. Поетична збірка «Кобзар» побачила світ у 1840 році й&nbsp; стала проголошенням літературної та інтелектуальної незалежності українців. Шевченкова поезія стала важливим етапом і в розвитку української літературної мови.
 +
 
 +
[[Image:кобзарl.jpg]]<br>У 1820 році була заснована Руська трійця — галицьке літературне угрупування, до якої входили М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич, саме воно з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.<br>Письменники '''другої половини XIX ст.''':&nbsp; Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Борис Грінченко та – представники різних художніх напрямів ,&nbsp; які використовували різні жанри — від епічних романів і повістей до новел, фейлетонів, оповідань тощо. <br>Знаменною була постать того часу був Іван Франко -&nbsp; поет, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик, теоретик та перекладач. Його творчий доробок становить понад 50 томів. <br>'''В кінці XIX — на початку ХХ століть''' українська література зазнала впливу європейського модернізму. Яскравими представниками нової генерації авторів були&nbsp;:&nbsp; поетеса Леся Українка та прозаїк Михайло Коцюбинський. <br><br>Після революції літературний процес був ознаменований&nbsp;&nbsp; з одного боку небаченим розквітом, адже виникли й співіснували різноманітні художні школи, стилі і напрями — від радикального пролеткультівства, теоретики якого пропагували створення (В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Хвильовий, М. Семенко, М. Зеров).<br>В 1925—1928 роках відбулась «літературна дискусія» , яку розпочав М.Хвильвий одним із своїх виступів . Так, обговорення стосувалось шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві. <br>З іншого боку поети і письменники того часу трагічно загинули в&nbsp;'''Громадянській війні''', голодоморі 1932-33 рр. та під час більшовицьких репресій 30-х років. У 1938—1954 рр. було репресовано близько 240 українських письменників, не дивлячись на те, що&nbsp; багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. 10 років провів у таборах за обвинуваченням в участі у міфічній Українській військовій організації Остап Вишня, розстріляними були Г. Косинка, М. Зеров, М. Куліш, Є. Плужник, М. Семенко. Це покоління письменників в історії української літератури отримали власну назву — Розстріляне відродження.<br>'''У радянську добу''' були написані&nbsp; твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, О. Довженка, О. Гончара та інших, котрі стали класиками української літератури й продовжили довершений стиль українського письменства.<br>У '''60-і роки ХХ століття '''внаслідок&nbsp; хрущовської відлиги зародився потужний мистецьких рух «шестидесятників», котрі шукали нових форм творчості, нового осмислення національного досвіду в рамках тоталітарної системи: Василь Стус, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Дмитро Павличко, Іван Драч та інші. Проте у&nbsp; 70 роках почалась&nbsp; нова хвиля масових арештів української інтелігенції, багато провідних письменників були ув'язнені в сибірських таборах за «антирадянську агітацію». Деякі з них були реабілітовані посмертно на початку 90-х рр., деякі – емігрували в інші країни.<br>Таким чином, впродовж ХХ ст.'''&nbsp;''' на просторах від Європи до Австралії сформувалась '''література української діаспори.'''&nbsp; Серед найяскравіших її представників — Іван Багряний, Василь Барка, Богдан Бойчук, Віктор Домонтович, Улас Самчук та багато інших.<br>'''Сучасне українське письменство''' -&nbsp; письменники нової генерації: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Юрій Олійник, Микола Рябчук, Юрій Іздрик, Юрій Покальчук, Василь Шкляр, Юрій Винничук, Кость Москалець, Наталка Білоцерківець, Євгенія Кононенко, , Іван Малкович, Андрій Курков, Богдан Жолдак, Ігор Павлюк, Сергій Жадан та інші.<br>  
----
----

Версия 13:35, 22 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Українська література

Search Computer.jpg
Визначення терміну

Поняття «література» побутує у двох значен­нях. У вузькому розумінні цього слова література — один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз.
В широкому розумінні література — будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного зна­чення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».
Поняття «художня література» виникло достатньо пізно — у XX столітті. До того часу  для позначення творів, в яких слово виступало  мистецьким знаряддям, а  не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.

Українська література.jpg

 На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають худож­ньою літературою. Частіше поняттям «література» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди нале­жать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають   тер­мін белетристика (від франц. belles lettres — красне пись­менство), що в широкому розумінні означає твори худож­ньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія).

Періодизація української літератури

Серед видатних істориків української літератури, які створили концептуальні праці з власним поглядом на особливості й закономірності її розвитку - М.Петров, М.Дашкевич, І.Франко, Д.Чижевський С.Єфремов, , М.Грушевський, Б.Лепкий Л.Білецький, М.Зеров, М.Возняк. Нині видано велику кількість наукових праць цих вчених.

Сергій  Єфремов виділив  три періоди в історії української літератури:

  1. доба національно-державної самостійності;
  2. доба національно-державної залежності;
  3. доба національного відродження.

Відомий учений Д. Чижевський у своїй праці виокремив такі періоди :

І. Доба монументального стилю — XI ст.

II. Доба орна­ментального стилю — XII-XIII ст.

III. Переходова доба — XIV—XV ст.

IV. Ренесанс та реформація — кінець XVI ст.
V. Барокко — XVII-XVIII ст.

VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст.

VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст.

VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. 

IX. Символізм — початок XX ст.

Проте нині існують й інші періодизації.

Початки українського красного письменства належить до  часів формування Київської Русі. Цей період називається Давня література, визначною пам'яткою якого є літопис «Повість минулих літ». Поетичним шедевром давньої літератури є «Слово о полку Ігоревім».
В Середньовіччі найбільшого поширення новолатинська література. Серед довершених  явищ того часу полемічні твори Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького, Феофана Прокоповича та ін. Григорій Сковорода - «Український Сократ», поет і філософ мандрував Україною та країнами Центральної Європи, щоб ближче пізнати людей. Його твори актуальні й нині.
Наприкінці XVIII ст. почався новий період в розвитку не лише літератури. А й літературної української мови. Вихід «Енеїди» - бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда» знаменував початок періоду Нової української літератури. В цей час діяли члени харківського гуртка П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка,  Г. Квітка-Основ'яненко. XIX ст. було ознаменовано діяльністю видатного поета Тараса Шевченка. Поетична збірка «Кобзар» побачила світ у 1840 році й  стала проголошенням літературної та інтелектуальної незалежності українців. Шевченкова поезія стала важливим етапом і в розвитку української літературної мови.

Файл:Кобзарl.jpg
У 1820 році була заснована Руська трійця — галицьке літературне угрупування, до якої входили М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич, саме воно з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.
Письменники другої половини XIX ст.:  Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок, Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Борис Грінченко та – представники різних художніх напрямів ,  які використовували різні жанри — від епічних романів і повістей до новел, фейлетонів, оповідань тощо.
Знаменною була постать того часу був Іван Франко -  поет, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик, теоретик та перекладач. Його творчий доробок становить понад 50 томів.
В кінці XIX — на початку ХХ століть українська література зазнала впливу європейського модернізму. Яскравими представниками нової генерації авторів були :  поетеса Леся Українка та прозаїк Михайло Коцюбинський.

Після революції літературний процес був ознаменований   з одного боку небаченим розквітом, адже виникли й співіснували різноманітні художні школи, стилі і напрями — від радикального пролеткультівства, теоретики якого пропагували створення (В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Хвильовий, М. Семенко, М. Зеров).
В 1925—1928 роках відбулась «літературна дискусія» , яку розпочав М.Хвильвий одним із своїх виступів . Так, обговорення стосувалось шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві.
З іншого боку поети і письменники того часу трагічно загинули в Громадянській війні, голодоморі 1932-33 рр. та під час більшовицьких репресій 30-х років. У 1938—1954 рр. було репресовано близько 240 українських письменників, не дивлячись на те, що  багато з них були прихильниками радянської влади, воювали за неї, відбулися як письменники вже після революції. 10 років провів у таборах за обвинуваченням в участі у міфічній Українській військовій організації Остап Вишня, розстріляними були Г. Косинка, М. Зеров, М. Куліш, Є. Плужник, М. Семенко. Це покоління письменників в історії української літератури отримали власну назву — Розстріляне відродження.
У радянську добу були написані  твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, О. Довженка, О. Гончара та інших, котрі стали класиками української літератури й продовжили довершений стиль українського письменства.
У 60-і роки ХХ століття внаслідок  хрущовської відлиги зародився потужний мистецьких рух «шестидесятників», котрі шукали нових форм творчості, нового осмислення національного досвіду в рамках тоталітарної системи: Василь Стус, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Дмитро Павличко, Іван Драч та інші. Проте у  70 роках почалась  нова хвиля масових арештів української інтелігенції, багато провідних письменників були ув'язнені в сибірських таборах за «антирадянську агітацію». Деякі з них були реабілітовані посмертно на початку 90-х рр., деякі – емігрували в інші країни.
Таким чином, впродовж ХХ ст.  на просторах від Європи до Австралії сформувалась література української діаспори.  Серед найяскравіших її представників — Іван Багряний, Василь Барка, Богдан Бойчук, Віктор Домонтович, Улас Самчук та багато інших.
Сучасне українське письменство -  письменники нової генерації: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Олександр Ірванець, Юрій Олійник, Микола Рябчук, Юрій Іздрик, Юрій Покальчук, Василь Шкляр, Юрій Винничук, Кость Москалець, Наталка Білоцерківець, Євгенія Кононенко, , Іван Малкович, Андрій Курков, Богдан Жолдак, Ігор Павлюк, Сергій Жадан та інші.




Зібрання конспектів уроків, згідно шкільного календарно тематичного планування: Українська література, тести з української літератури, бібліотека української літератури, програма з української літератури, українська мова та література, уроки української літератури, твір з української літератури, українська література зно, завдання з української літератури, книги та підручники в онлайн бібліотеці безкоштовно


Онлайн бібліотеказ підручниками та книгами зі української літератури,  підручники з української літератури на скачку безкоштовно, українська література онлайн, українська література тести, календарно-тематичне планування з української літератури, уроки української літератури, українська література онлайн, розробки уроків з української літератури, книги  з української літератури, українська література  в школі, ЗНО та ГДЗ.

Найбільша бібліотека рефератів з української літератури, домашні завдання,
ГДЗз української літератури, відповіді на тести, все для вчителя та школярамна допомогу у підготовці до домашньої роботи, глибоке вивчення  української літератури, тестиз української літератури.

Уроки української літератури, програми з української літератури, українська література реферати, тести та готові домашні завдання, курс літератури, підручники з української літератури, українська література в школі, розробки уроків з української літератури, планування з предмету українська література.

Онлайн бібліотеказ підручниками та книгами з географії на скачку безкоштовно, українська література онлайн, українська література тексти, календарно-тематичне планування з української літератури, шкільний календарний план, ЗНО, тести.


Збірка конспектів уроків зі української літератури,  тести з різних предметів для підготовки до
ЗНО. Школа онлайн, українська література онлайн,  вивчення української літератури, книги та підручникиукраїнської літератури, підготовка до уроків.


Бібліотека літератури з української літератури,
уроки української літератури, конспекти уроків зі української літератури, підручник зі української літератури, готові домашні завдання, курс української літератури онлайн, тестуванняз предметів.