'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Соціально-економічне становище. Повні уроки<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Соціально-економічне становище, УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст</metakeywords>'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Соціально-економічне становище. Повні уроки<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Соціально-економічне становище, УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст</metakeywords>''' '''Тема:''' Соціально-економічне становище.
-
'''Тема:''' Соціально-економічне становище.
+
-
'''Тип уроку:''' комбінований
+
'''Тип уроку:''' комбінований
-
'''Мета:''' засвоєння теми та удосконалення практичних навичок
+
'''Мета:''' засвоєння теми та удосконалення практичних навичок
-
'''Завдання:'''<br>- освоїти основні поняття уроку та записат їх у словнички;
+
'''Завдання:'''<br>- освоїти основні поняття уроку та записат їх у словнички;
-
- удосконалити навички роботи з історичною картою;
+
- удосконалити навички роботи з історичною картою;
-
- удосконалити навички самостійної роботи з підручником;
+
- удосконалити навички самостійної роботи з підручником;
'''Обладнання уроку:''' малюнки учнів (див. попереднє домашнє завдання), історична карта, атласи на партах.
+
'''Обладнання уроку:''' малюнки учнів (див. попереднє домашнє завдання), історична карта, атласи на партах.
-
'''Методичні примітки:''' на дошці перед уроком учитель вішає малюнки учнів, приготовані ними вдома та історичну карту.
+
'''Методичні примітки:''' на дошці перед уроком учитель вішає малюнки учнів, приготовані ними вдома та історичну карту.
-
'''Хід уроку:'''<br>
+
'''Хід уроку:'''<br>
-
'''І. '''Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)<br>
+
'''І. '''Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)<br>
-
Доброго дня, шановні учні! На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо вивчення блоку тем "Українські землі у першій половині ХVІІ ст.". Розпочнемо із розгляду соціально-економічного становища українських земель. Зокрема, ми дізнаємося про соціальний склад населення, його основні напрями діяльності, особливості життя, політичне становище України.
+
Доброго дня, шановні учні! На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо вивчення блоку тем "Українські землі у першій половині ХVІІ ст.". Розпочнемо із розгляду соціально-економічного становища українських земель. Зокрема, ми дізнаємося про соціальний склад населення, його основні напрями діяльності, особливості життя, політичне становище України.
'''ІІІ.''' Актуалізація опорних знань (3-4 хв)<br>
+
Учитель усно опитує учнів щодо вивчених термінів.
-
'''ІІІ.''' Актуалізація опорних знань (3-4 хв)<br>
+
'''IV.''' Вивчення нової теми. (17-20 хв)<br><br>Посилення феодальної експлуатації в Речі Посполитій і зростання політичного впливу магнатства з особливою силою проявилися на українських землях. Шляхом насильницьких захоплень земель на Україні були створені величезні латифундії таких магнатів, як Конецпольські, Потоцькі, Калиновські, Замойські та ін Так, Конецпольському на одній Брацлавщині належало 170 міст і містечок, 740 сіл. Він же володів великими землями на лівобережжі Дніпра. Одночасно зростало і велике землеволодіння українських феодалів, які до цього часу прийняли католицьке віросповідання і ополячилися. До їх числа належали Вишневецькі, Киселі, Острозькі та ін. Князям Вишневецьким, наприклад, належала майже вся Полтавщина з 40 тис. селянських і міських дворів, Адаму Киселю - величезні маєтки на Правобережжі і т. д.
-
Учитель усно опитує учнів щодо вивчених термінів.
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol1.jpg]]
-
'''IV.''' Вивчення нової теми. (17-20 хв)<br><br>Посилення феодальної експлуатації в Речі Посполитій і зростання політичного впливу магнатства з особливою силою проявилися на українських землях. Шляхом насильницьких захоплень земель на Україні були створені величезні латифундії таких магнатів, як Конецпольські, Потоцькі, Калиновські, Замойські та ін Так, Конецпольському на одній Брацлавщині належало 170 міст і містечок, 740 сіл. Він же володів великими землями на лівобережжі Дніпра. Одночасно зростало і велике землеволодіння українських феодалів, які до цього часу прийняли католицьке віросповідання і ополячилися. До їх числа належали Вишневецькі, Киселі, Острозькі та ін Князям Вишневецьким, наприклад, належала майже вся Полтавщина з 40 тис. селянських і міських дворів, Адаму Киселю - величезні маєтки на Правобережжі і т. д. <br><br>'''V.''' Робота з картою (2 хв)<br>Покажіть на карті лівобережжя Дніпра, Полтавщину, правобережжя.<br><br>Зростання магнатського і шляхетського землеволодіння на Україну супроводжувався подальшим '''збільшенням селянських повинностей'''. У першій половині XVII ст. розмір панщини українських селян різко збільшився. Крім виконання панщинних повинностей, селяни були зобов'язані поставляти на панський двір хліб, птицю, яйця. Шляхтичі і магнати стягували з селян гроші і при оформленні шлюбу і при отриманні спадщини. Селян примушували молоти збіжжя тільки на панській млині, користуватися тільки панської кузнею і купувати горілку і пиво виключно у панській корчмі. <br><br>Особливо нелегким було становище селян в маєтках, що здавали в оренду (на тимчасове використання) купцям, шляхтичам або лихварям. Наймачі прагнули у найкоротший термін з надлишком відшкодувати орендну плату, тому орендарі нахабно експлуатували маєток і нерідко начисто спустошували господарства селян, які там мешкали і працювали. Щоб у кріпаків не було жодного шансу для втечі, орендарі в багатьох випадках висилали селян на роботу закутими у кайдани і цілими тижнями не випускали їх з маєтків.<br><br>Життя і майно селянина перебували в повному розпорядженні феодала. '''Француз Боплан''', який прожив на Україні 17 років, зазначав, що селяни там надзвичайно бідні, вони змушені віддавати своєму панові все, що той захоче; їх становище гірше, ніж становище галерних невільників. Шляхтичі і магнати називали українських селян «бидлом», тобто худобою. За найменший непослух селянин міг зазнати жорстоким тортурам. Непокірних пани наказували вішати і садити на палю. Конецпольський наказував своїм підлеглим нещадно розправлятися з повсталими селянами: «... Ви повинні карати їх дружин і дітей, і будинки їх знищувати, бо краще, щоб на тих місцях росла кропива, ніж розмножувалися зрадники його королівської милості і Речі Посполитої». <br><br>Майже в такому ж безправному становищі перебували мешканці міст – '''міщани'''. Ні в одній державі Європи не було такої кількості приватновласницьких міст, як у Польщі. У Київському та Брацлавському воєводствах більше 80% міст і містечок належало приватним власникам. Найбільш дохідні промисли в містах – винокуріння, пивоваріння, тогочасний рудокопний, поташний промисли та ін – становили монополію шляхти. Міщани не могли конкурувати з безмитної торгівлею панів продуктами, худобою, шкірою. Нарівні з селянами вони платили панам численні податки з усіх джерел своїх доходів. Слабка королівська влада не була в змозі захистити городян від свавілля магнатів і шляхти.<br><br>Важке становище українського народу посилювалося панувала в країні '''феодальною анархією'''. Селяни терпіли не тільки від своїх панів, але і від постійних наїздів «чужих» феодалів. Безперервна збройна боротьба між окремими шляхетськими угрупованнями розоряла українські села та міста. Особливо прославився грабіжницькими набігами в 30-40-х роках XVII ст. шляхтич Лащ. Сучасник писав про Лаще, що він «насильничав, вбивав, відрізав вуха та носи, відводив дівчат і вдів і видавав їх заміж за своїх негідників, які разом з ним брали участь у пограбуваннях». Лаща 236 разів засуджували до вигнання і 37 разів до позбавлення честі, але заступництво магната Конецпольського забезпечувало йому повну безкарність. Демонструючи цю безкарність, Лащ якось з'явився в королівському палаці в шубі, підшитий судовими вироками. <br><br>'''Феодальна експлуатація''' українського народу посилювалася національним і релігійним гнітом. У деяких великих містах, наприклад у Львові, українцям був закритий доступ в цехи, їх обмежували в торгівлі, позбавляли права брати участь у міському суді та самоврядування, будувати будинки в центрі міста і т. п. Офіційною мовою на Україну був польський. Пани грубо зневажали місцеві звичаї. <br><br>У своєму наступі на український народ польські феодали спиралися на войовничі католицькі кола. '''Католицьке духовенство''' на чолі з Папою не тільки підтримувало, але й надихало політику покатоличення українського народу. Однією з найважливіших завдань політики папства та пануючого класу Речі Посполитої було '''насадження католицизму''' серед українського населення. З цією метою була введена унія православної і католицької церков. Уніатська церква отримувала право відправляти церковну службу на слов'янській мові, але визнавала главою церкви папу і брала католицькі догмати, стаючи в підлегле відношення до римської церкви. Тому унія православної та католицької церков, проголошена на Брестському соборі 1596 р., стала засобом поневолення українського народу польськими феодалами. Українцям у містах чинили перешкоди у здійсненні православних релігійних обрядів, забороняли будувати православні церкви, змушували все населення вносити десятину на утримання ксьондзів і костелів.<br><br>Постійною загрозою для українського народу були грабіжницькі '''вторгнення татарських загонів'''. Кримські татари з року в рік робили набіги на Україну, спустошуючи її села і міста. Повні драматизму сцени розігрувалися на невільничих базарах Стамбула та інших турецьких міст, де продавався «ясир» - полонені, захоплені хижими кочівниками під час їхніх набігів на околиці Росії і Україні. <br><br>Річ Посполита слабо охороняла південні кордони держави і не вміла організувати цього відсічі татаро-турецької агресії. У той час як південні кордони Росії були захищені укріпленими рисами з острожками і спостережними пунктами, українські землі залишалися майже відкритими для нападу кочівників.<br><br>
+
'''Станіслав Конецпольський'''
-
'''VI.''' Самостійна робота класу (4-7 хв)
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol2.jpg]]
-
Становище міст учні вивчають самостійно за допомогою підручника та доповідають перед класом.
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol3.jpg]]
-
'''VII.''' Перевірка набутих знань (2-3 хв)<br>
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol4.jpg]]
-
'''Питання:'''<br>1. Фільварки – це...<br>2. Найпоширенішими промислами у містах були...<br>3. Постійною загрозою для українського народу були...<br>4. Грабіжницькі набіги якого шляхтича в 30-40-х роках XVII ст. вирізнялися особливою жорстокістю?<br>5. Яких найбільших магнатів ви пам'ятаєте?<br>6. У 17 столітті селянські повинності зменшувалися?<br>7. Як магнати і шляхтичі називали українських селян?<br><br>
+
'''Адам Кисель'''<br><br>'''V.''' Робота з картою (2 хв)<br>Покажіть на карті лівобережжя Дніпра, Полтавщину, правобережжя.
-
'''VIII.''' Домашнє завдання (1 хв)
-
1. Повторити вивчене за підручником.
-
2. Написати повідомлення-узагальнення про міські промисли 17 століття.
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol5.jpg]]
+
+
'''Карта Г.Боплана'''<br><br>Зростання магнатського і шляхетського землеволодіння на Україну супроводжувався подальшим '''збільшенням селянських повинностей'''. У першій половині XVII ст. розмір панщини українських селян різко збільшився. Крім виконання панщинних повинностей, селяни були зобов'язані поставляти на панський двір хліб, птицю, яйця. Шляхтичі і магнати стягували з селян гроші і при оформленні шлюбу і при отриманні спадщини. Селян примушували молоти збіжжя тільки на панському млині, користуватися тільки панської кузнею і купувати горілку і пиво виключно у панській корчмі. <br><br>Особливо нелегким було становище селян в маєтках, що здавали в оренду (на тимчасове використання) купцям, шляхтичам або лихварям. Наймачі прагнули у найкоротший термін з надлишком відшкодувати орендну плату, тому орендарі нахабно експлуатували маєток і нерідко начисто спустошували господарства селян, які там мешкали і працювали. Щоб у кріпаків не було жодного шансу для втечі, орендарі в багатьох випадках висилали селян на роботу закутими у кайдани і цілими тижнями не випускали їх з маєтків.<br><br>Життя і майно селянина перебували в повному розпорядженні феодала. '''Француз Боплан''', який прожив на Україні 17 років, зазначав, що селяни там надзвичайно бідні, вони змушені віддавати своєму панові все, що той захоче; їх становище гірше, ніж становище галерних невільників. Шляхтичі і магнати називали українських селян «бидлом», тобто худобою. За найменший непослух селянин міг зазнати жорстоким тортурам. Непокірних пани наказували вішати і садити на палю. Конецпольський наказував своїм підлеглим нещадно розправлятися з повсталими селянами: "... Ви повинні карати їх дружин і дітей, і будинки їх знищувати, бо краще, щоб на тих місцях росла кропива, ніж розмножувалися зрадники його королівської милості і Речі Посполитої".<br>
+
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol6.jpg]]
+
+
'''Ілюстрація Г.Боплана'''
+
+
+
+
{{#ev:youtube|ZQcCvsPHuMo}}<br><br>Майже в такому ж безправному становищі перебували мешканці міст – '''міщани'''. Ні в одній державі Європи не було такої кількості приватновласницьких міст, як у Польщі. У Київському та Брацлавському воєводствах більше 80% міст і містечок належало приватним власникам. Найбільш дохідні промисли в містах – винокуріння, пивоваріння, тогочасний рудокопний, поташний промисли та ін – становили монополію шляхти. Міщани не могли конкурувати з безмитної торгівлею панів продуктами, худобою, шкірою. Нарівні з селянами вони платили панам численні податки з усіх джерел своїх доходів. Слабка королівська влада не була в змозі захистити городян від свавілля магнатів і шляхти.
+
+
[[Image:braclaw-ist8.gif]]
+
+
'''Брацлавське воєводство'''<br><br>Важке становище українського народу посилювалося панувала в країні '''феодальною анархією'''. Селяни терпіли не тільки від своїх панів, але і від постійних наїздів «чужих» феодалів. Безперервна збройна боротьба між окремими шляхетськими угрупованнями розоряла українські села та міста. Особливо прославився грабіжницькими набігами в 30-40-х роках XVII ст. шляхтич Лащ. Сучасник писав про Лаще, що він «насильничав, вбивав, відрізав вуха та носи, відводив дівчат і вдів і видавав їх заміж за своїх негідників, які разом з ним брали участь у пограбуваннях». Лаща 236 разів засуджували до вигнання і 37 разів до позбавлення честі, але заступництво магната Конецпольського забезпечувало йому повну безкарність. Демонструючи цю безкарність, Лащ якось з'явився в королівському палаці в шубі, підшитий судовими вироками. <br><br>'''Феодальна експлуатація''' українського народу посилювалася національним і релігійним гнітом. У деяких великих містах, наприклад у Львові, українцям був закритий доступ в цехи, їх обмежували в торгівлі, позбавляли права брати участь у міському суді та самоврядування, будувати будинки в центрі міста і т. п. Офіційною мовою на Україні була польська. Пани грубо зневажали місцеві звичаї. <br><br>У своєму наступі на український народ польські феодали спиралися на войовничі католицькі кола. '''Католицьке духовенство''' на чолі з Папою не тільки підтримувало, але й надихало політику покатоличення українського народу. Однією з найважливіших завдань політики папства та пануючого класу Речі Посполитої було '''насадження католицизму''' серед українського населення. З цією метою була введена унія православної і католицької церков. Уніатська церква отримувала право відправляти церковну службу на слов'янській мові, але визнавала главою церкви папу і брала католицькі догмати, стаючи в підлегле відношення до римської церкви. Тому унія православної та католицької церков, проголошена на Брестському соборі 1596 р., стала засобом поневолення українського народу польськими феодалами. Українцям у містах чинили перешкоди у здійсненні православних релігійних обрядів, забороняли будувати православні церкви, змушували все населення вносити десятину на утримання ксьондзів і костелів.
+
+
<br>
+
+
'''Православні традиції'''
+
+
{{#ev:youtube|sA3LQmq1Bco}}
+
+
{{#ev:youtube|9kKuiE9QC6o}}
+
+
{{#ev:youtube|s2PPODUfl1o&feature=related}}
+
+
{{#ev:youtube|YmTvSTt_21A&feature=related}}<br><br>Постійною загрозою для українського народу були грабіжницькі '''вторгнення татарських загонів'''. Кримські татари з року в рік робили набіги на Україну, спустошуючи її села і міста. Повні драматизму сцени розігрувалися на невільничих базарах Стамбула та інших турецьких міст, де продавався «ясир» - полонені, захоплені хижими кочівниками під час їхніх набігів на околиці Росії і Україні.
+
+
[[Image:istUkr8-povni-12-konecpol7.jpg]]
+
+
Невільничий базар. Художнє бачення<br><br>Річ Посполита слабо охороняла південні кордони держави і не вміла організувати цього відсічі татаро-турецької агресії. У той час як південні кордони Росії були захищені укріпленими рисами з острожками і спостережними пунктами, українські землі залишалися майже відкритими для нападу кочівників.<br><br>
+
+
'''VI.''' Самостійна робота класу (4-7 хв)
+
+
Становище міст учні вивчають самостійно за допомогою підручника та доповідають перед класом.
+
+
'''VII.''' Перевірка набутих знань (2-3 хв)<br>
+
+
'''Питання:'''<br>1. Фільварки – це...<br>2. Найпоширенішими промислами у містах були...<br>3. Постійною загрозою для українського народу були...<br>4. Грабіжницькі набіги якого шляхтича в 30-40-х роках XVII ст. вирізнялися особливою жорстокістю?<br>5. Яких найбільших магнатів ви пам'ятаєте?<br>6. У 17 столітті селянські повинності зменшувалися?<br>7. Як магнати і шляхтичі називали українських селян?<br><br>
+
'''VIII.''' Домашнє завдання (1 хв)
+
1. Повторити вивчене за підручником.
-
''Використані джерела:''
+
2. Написати повідомлення-узагальнення про міські промисли 17 століття.
-
1. Урок на тему "Соціальне та економічне становище українців у 17 столітті" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням української мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
+
<br>
-
2. Урок на тему "Соціально-економічне становище українських земель у 17 столітті" Шевченко Т. І., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область<br>
+
''Використані джерела:''
-
3. Лановик Б. Історія України : Навчальний посібник. - К. : Знання-Прес, 2006
+
1. Урок на тему "Соціальне та економічне становище українців у 17 столітті" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням української мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
-
4. Пасічник М. С. Історія України. Державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи: Навчальний посібник. - К. : Знання , 2006
+
2. Урок на тему "Соціально-економічне становище українських земель у 17 столітті" Шевченко Т. І., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область<br>
-
5. О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус Історія України 8 клас, 2008
+
3. Лановик Б. Історія України : Навчальний посібник. - К. : Знання-Прес, 2006
+
4. Пасічник М. С. Історія України. Державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи: Навчальний посібник. - К. : Знання , 2006
+
5. О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус Історія України 8 клас, 2008
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
<br>
+
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
<br>
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Мета: засвоєння теми та удосконалення практичних навичок
Завдання: - освоїти основні поняття уроку та записат їх у словнички;
- удосконалити навички роботи з історичною картою;
- удосконалити навички самостійної роботи з підручником;
- перевірити засвоєні знання.
Поняття уроку: феодальна експуатація, фільварки, магнати, орендарі, ксьондзи, латифундії.
Обладнання уроку: малюнки учнів (див. попереднє домашнє завдання), історична карта, атласи на партах.
Методичні примітки: на дошці перед уроком учитель вішає малюнки учнів, приготовані ними вдома та історичну карту.
Хід уроку:
І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, шановні учні! На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо вивчення блоку тем "Українські землі у першій половині ХVІІ ст.". Розпочнемо із розгляду соціально-економічного становища українських земель. Зокрема, ми дізнаємося про соціальний склад населення, його основні напрями діяльності, особливості життя, політичне становище України.
Посилення феодальної експлуатації в Речі Посполитій і зростання політичного впливу магнатства з особливою силою проявилися на українських землях. Шляхом насильницьких захоплень земель на Україні були створені величезні латифундії таких магнатів, як Конецпольські, Потоцькі, Калиновські, Замойські та ін Так, Конецпольському на одній Брацлавщині належало 170 міст і містечок, 740 сіл. Він же володів великими землями на лівобережжі Дніпра. Одночасно зростало і велике землеволодіння українських феодалів, які до цього часу прийняли католицьке віросповідання і ополячилися. До їх числа належали Вишневецькі, Киселі, Острозькі та ін. Князям Вишневецьким, наприклад, належала майже вся Полтавщина з 40 тис. селянських і міських дворів, Адаму Киселю - величезні маєтки на Правобережжі і т. д.
Станіслав Конецпольський
Адам Кисель
V. Робота з картою (2 хв) Покажіть на карті лівобережжя Дніпра, Полтавщину, правобережжя.
Карта Г.Боплана
Зростання магнатського і шляхетського землеволодіння на Україну супроводжувався подальшим збільшенням селянських повинностей. У першій половині XVII ст. розмір панщини українських селян різко збільшився. Крім виконання панщинних повинностей, селяни були зобов'язані поставляти на панський двір хліб, птицю, яйця. Шляхтичі і магнати стягували з селян гроші і при оформленні шлюбу і при отриманні спадщини. Селян примушували молоти збіжжя тільки на панському млині, користуватися тільки панської кузнею і купувати горілку і пиво виключно у панській корчмі.
Особливо нелегким було становище селян в маєтках, що здавали в оренду (на тимчасове використання) купцям, шляхтичам або лихварям. Наймачі прагнули у найкоротший термін з надлишком відшкодувати орендну плату, тому орендарі нахабно експлуатували маєток і нерідко начисто спустошували господарства селян, які там мешкали і працювали. Щоб у кріпаків не було жодного шансу для втечі, орендарі в багатьох випадках висилали селян на роботу закутими у кайдани і цілими тижнями не випускали їх з маєтків.
Життя і майно селянина перебували в повному розпорядженні феодала. Француз Боплан, який прожив на Україні 17 років, зазначав, що селяни там надзвичайно бідні, вони змушені віддавати своєму панові все, що той захоче; їх становище гірше, ніж становище галерних невільників. Шляхтичі і магнати називали українських селян «бидлом», тобто худобою. За найменший непослух селянин міг зазнати жорстоким тортурам. Непокірних пани наказували вішати і садити на палю. Конецпольський наказував своїм підлеглим нещадно розправлятися з повсталими селянами: "... Ви повинні карати їх дружин і дітей, і будинки їх знищувати, бо краще, щоб на тих місцях росла кропива, ніж розмножувалися зрадники його королівської милості і Речі Посполитої".
Ілюстрація Г.Боплана
Майже в такому ж безправному становищі перебували мешканці міст – міщани. Ні в одній державі Європи не було такої кількості приватновласницьких міст, як у Польщі. У Київському та Брацлавському воєводствах більше 80% міст і містечок належало приватним власникам. Найбільш дохідні промисли в містах – винокуріння, пивоваріння, тогочасний рудокопний, поташний промисли та ін – становили монополію шляхти. Міщани не могли конкурувати з безмитної торгівлею панів продуктами, худобою, шкірою. Нарівні з селянами вони платили панам численні податки з усіх джерел своїх доходів. Слабка королівська влада не була в змозі захистити городян від свавілля магнатів і шляхти.
Важке становище українського народу посилювалося панувала в країні феодальною анархією. Селяни терпіли не тільки від своїх панів, але і від постійних наїздів «чужих» феодалів. Безперервна збройна боротьба між окремими шляхетськими угрупованнями розоряла українські села та міста. Особливо прославився грабіжницькими набігами в 30-40-х роках XVII ст. шляхтич Лащ. Сучасник писав про Лаще, що він «насильничав, вбивав, відрізав вуха та носи, відводив дівчат і вдів і видавав їх заміж за своїх негідників, які разом з ним брали участь у пограбуваннях». Лаща 236 разів засуджували до вигнання і 37 разів до позбавлення честі, але заступництво магната Конецпольського забезпечувало йому повну безкарність. Демонструючи цю безкарність, Лащ якось з'явився в королівському палаці в шубі, підшитий судовими вироками.
Феодальна експлуатація українського народу посилювалася національним і релігійним гнітом. У деяких великих містах, наприклад у Львові, українцям був закритий доступ в цехи, їх обмежували в торгівлі, позбавляли права брати участь у міському суді та самоврядування, будувати будинки в центрі міста і т. п. Офіційною мовою на Україні була польська. Пани грубо зневажали місцеві звичаї.
У своєму наступі на український народ польські феодали спиралися на войовничі католицькі кола. Католицьке духовенство на чолі з Папою не тільки підтримувало, але й надихало політику покатоличення українського народу. Однією з найважливіших завдань політики папства та пануючого класу Речі Посполитої було насадження католицизму серед українського населення. З цією метою була введена унія православної і католицької церков. Уніатська церква отримувала право відправляти церковну службу на слов'янській мові, але визнавала главою церкви папу і брала католицькі догмати, стаючи в підлегле відношення до римської церкви. Тому унія православної та католицької церков, проголошена на Брестському соборі 1596 р., стала засобом поневолення українського народу польськими феодалами. Українцям у містах чинили перешкоди у здійсненні православних релігійних обрядів, забороняли будувати православні церкви, змушували все населення вносити десятину на утримання ксьондзів і костелів.
Православні традиції
Постійною загрозою для українського народу були грабіжницькі вторгнення татарських загонів. Кримські татари з року в рік робили набіги на Україну, спустошуючи її села і міста. Повні драматизму сцени розігрувалися на невільничих базарах Стамбула та інших турецьких міст, де продавався «ясир» - полонені, захоплені хижими кочівниками під час їхніх набігів на околиці Росії і Україні.
Невільничий базар. Художнє бачення
Річ Посполита слабо охороняла південні кордони держави і не вміла організувати цього відсічі татаро-турецької агресії. У той час як південні кордони Росії були захищені укріпленими рисами з острожками і спостережними пунктами, українські землі залишалися майже відкритими для нападу кочівників.
VI. Самостійна робота класу (4-7 хв)
Становище міст учні вивчають самостійно за допомогою підручника та доповідають перед класом.
VII. Перевірка набутих знань (2-3 хв)
Питання: 1. Фільварки – це... 2. Найпоширенішими промислами у містах були... 3. Постійною загрозою для українського народу були... 4. Грабіжницькі набіги якого шляхтича в 30-40-х роках XVII ст. вирізнялися особливою жорстокістю? 5. Яких найбільших магнатів ви пам'ятаєте? 6. У 17 столітті селянські повинності зменшувалися? 7. Як магнати і шляхтичі називали українських селян?
VIII. Домашнє завдання (1 хв)
1. Повторити вивчене за підручником.
2. Написати повідомлення-узагальнення про міські промисли 17 століття.
Використані джерела:
1. Урок на тему "Соціальне та економічне становище українців у 17 столітті" учителя історії Морозюк Ж. Б. Спеціалізованої школи №76 з поглибленим вивченням української мови та літератури ім. О.Гончара, м.Київ
2. Урок на тему "Соціально-економічне становище українських земель у 17 столітті" Шевченко Т. І., учителя історії гуманітарної гімназії, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
3. Лановик Б. Історія України : Навчальний посібник. - К. : Знання-Прес, 2006
4. Пасічник М. С. Історія України. Державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи: Навчальний посібник. - К. : Знання , 2006
5. О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус Історія України 8 клас, 2008
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
