|
|
|
| (1 промежуточная версия не показана) | | Строка 1: |
Строка 1: |
| | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас|Зарубіжна література 9 клас]]>>Зарубіжна література: «Вільгельм Телль» — народна драма. Поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. '''<metakeywords>зарубіжна література, 9 клас, урок, на тему, Вільгельм Телль, народна драма, Поетизація в ній боротьби за національну незалежність, свобода особистості </metakeywords><br> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас|Зарубіжна література 9 клас]]>>Зарубіжна література: «Вільгельм Телль» — народна драма. Поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. '''<metakeywords>зарубіжна література, 9 клас, урок, на тему, Вільгельм Телль, народна драма, Поетизація в ній боротьби за національну незалежність, свобода особистості </metakeywords><br> |
| | | | |
| - | ''«Вік відлився, як зливок металу!»''<br>Народна драма «ВІЛЬГЕЛЬМ ТЕЛЛЬ» | + | ''«Вік відлився, як зливок металу!»''<br>Народна драма «ВІЛЬГЕЛЬМ ТЕЛЛЬ» |
| | | | |
| - | <br>Драма «Вільгельм Телль» була написана у 1804 р. і стала останньою закінченою п'єсою в драматургічному спадку Шиллера. Разом з «Розбійниками» ця драма належить до вершин драматургії Шиллера і драматичного мистецтва німецького Просвітництва. | + | <br>Драма «Вільгельм Телль» була написана у 1804 р. і стала останньою закінченою п'єсою в драматургічному спадку Шиллера. Разом з «Розбійниками» ця драма належить до вершин драматургії Шиллера і драматичного мистецтва німецького Просвітництва. |
| | | | |
| - | <br>''Історична основа драми.'' Сюжет драми «Вільгельм Телль» спирається на реальні історичні події, які мали місце у Швейцарії наприкінці XIII і на початку XIV ст. У цей час Швейцарія перебувала під владою австрійських князів Габсбургів, намісники яких знущались над місцевим населенням, грабуючи його і жорстоко караючи за найменші вияви непокори. Доведені до відчаю мешканці трьох швейцарських кантонів (одиниця територіального поділу Швейцарії) — Швіцу, Урі та Унтервальдену — у 1291 р. уклали угоду про «вічний союз», спрямований на боротьбу з поневолювачами. У вирішальній битві при Моргартені в 1315 р. вони перемогли військо Габсбургів і здобули незалежність для своєї країни. За легендою, безпосереднім поштовхом до початку повстання стало знущання австрійського намісника Геслера над простим мисливцем Вільгельмом Тел-лем. На високій жердині в центрі села Геслер повісив свого капелюха і наказав швейцарцям щоразу віддавати йому шану, проходячи повз нього. Гордий Телль відмовився це робити і був заарештований. Геслер висунув умову: він звільнить Телля, якщо той поцілить з лука в яблуко на голові власного сина, інакше — вб'є обох. Телль змушений був підкоритися цій умові, але, готуючись до пострілу, дістав дві стріли, одна з яких (у випадку трагічної розв'язки) призначалася для кривдника. Дізнавшись про це, Геслер наказав кинути Телля до в'язниці. Вправному Теллеві вдалося не лише втекти, але й таки поцілити зі свого лука в знахабнілого намісника. Звістка про його смерть стала сигналом до початку повстання проти австрійських гнобителів. | + | <br>''Історична основа драми.'' Сюжет драми «Вільгельм Телль» спирається на реальні історичні події, які мали місце у Швейцарії наприкінці XIII і на початку XIV ст. У цей час Швейцарія перебувала під владою австрійських князів Габсбургів, намісники яких знущались над місцевим населенням, грабуючи його і жорстоко караючи за найменші вияви непокори. Доведені до відчаю мешканці трьох швейцарських кантонів (одиниця територіального поділу Швейцарії) — Швіцу, Урі та Унтервальдену — у 1291 р. уклали угоду про «вічний союз», спрямований на боротьбу з поневолювачами. У вирішальній битві при Моргартені в 1315 р. вони перемогли військо Габсбургів і здобули незалежність для своєї країни. За легендою, безпосереднім поштовхом до початку повстання стало знущання австрійського намісника Геслера над простим мисливцем Вільгельмом Тел-лем. На високій жердині в центрі села Геслер повісив свого капелюха і наказав швейцарцям щоразу віддавати йому шану, проходячи повз нього. Гордий Телль відмовився це робити і був заарештований. Геслер висунув умову: він звільнить Телля, якщо той поцілить з лука в яблуко на голові власного сина, інакше — вб'є обох. Телль змушений був підкоритися цій умові, але, готуючись до пострілу, дістав дві стріли, одна з яких (у випадку трагічної розв'язки) призначалася для кривдника. Дізнавшись про це, Геслер наказав кинути Телля до в'язниці. Вправному Теллеві вдалося не лише втекти, але й таки поцілити зі свого лука в знахабнілого намісника. Звістка про його смерть стала сигналом до початку повстання проти австрійських гнобителів. |
| | | | |
| - | <br>Шиллер ретельно студіював історію та географію Швейцарії, вивчав місцевості, в яких розгортатиметься дія його п'єси, за військовими картами і туристичними путівниками. | + | <br>Шиллер ретельно студіював історію та географію Швейцарії, вивчав місцевості, в яких розгортатиметься дія його п'єси, за військовими картами і туристичними путівниками. |
| | | | |
| - | <br>Розпочавши роботу, Шиллер, за свідченням його друзів, майже не вставав з-за письмового столу доти, доки не закінчив драму. Зморений працею, він засинав за письмовим столом, а прокинувшись, пив міцну каву і знову писав. Упродовж шести тижнів, на одному подиху він створив одну з кращих своїх драм. «Він відлився, як зливок металу!» — писав Гете про шиллерівського «Вільгельма Телля» | + | <br>Розпочавши роботу, Шиллер, за свідченням його друзів, майже не вставав з-за письмового столу доти, доки не закінчив драму. Зморений працею, він засинав за письмовим столом, а прокинувшись, пив міцну каву і знову писав. Упродовж шести тижнів, на одному подиху він створив одну з кращих своїх драм. «Він відлився, як зливок металу!» — писав Гете про шиллерівського «Вільгельма Телля» |
| | | | |
| - | <br>''Сюжет драми.'' Дія драми відбувається наприкінці ХІІІ ст. й охоплює територію трьох швейцарських кантонів — Урі, Швіц та Унтервальден, які, разом із Люцерном, розташовані навколо знаменитого Фірвальдштетського озера, «озера чотирьох лісових кантонів» — колиски незалежності Швейцарії. Драма має п'ять дій з різною кількістю яв (від 2-х до 4-х) у кожній. | + | <br>''Сюжет драми.'' Дія драми відбувається наприкінці ХІІІ ст. й охоплює територію трьох швейцарських кантонів — Урі, Швіц та Унтервальден, які, разом із Люцерном, розташовані навколо знаменитого Фірвальдштетського озера, «озера чотирьох лісових кантонів» — колиски незалежності Швейцарії. Драма має п'ять дій з різною кількістю яв (від 2-х до 4-х) у кожній. |
| | | | |
| - | <br>Дія 1 (яви 1—4). Більшість сцен першої дії виконують роль сюжетної експозиції: знайомлячи глядача з місцем та обставинами дії, вони окреслюють головний конфлікт — між австрійськими найманцями на чолі з імперським намісником Геслером і пригноблюваним ним простим швейцарським людом. Селянин Баумгартен убив коменданта фортеці, який хотів збезчестити його дружину. Від переслідування солдатів його врятовує Вільгельм Телль. Мельхталь змушений переховуватись за спротив австрійським воякам, які грабували його господарство. Коли він утік, солдати викололи очі його батькові. Загроза нависла і над селянином Штауффахером, у якого намісник хоче відібрати його господарство. Вальтер Фюрст, Мельхталь, Штауффахер вирішують зібрати раду представників різних швейцарських кантонів. | + | <br>Дія 1 (яви 1—4). Більшість сцен першої дії виконують роль сюжетної експозиції: знайомлячи глядача з місцем та обставинами дії, вони окреслюють головний конфлікт — між австрійськими найманцями на чолі з імперським намісником Геслером і пригноблюваним ним простим швейцарським людом. Селянин Баумгартен убив коменданта фортеці, який хотів збезчестити його дружину. Від переслідування солдатів його врятовує Вільгельм Телль. Мельхталь змушений переховуватись за спротив австрійським воякам, які грабували його господарство. Коли він утік, солдати викололи очі його батькові. Загроза нависла і над селянином Штауффахером, у якого намісник хоче відібрати його господарство. Вальтер Фюрст, Мельхталь, Штауффахер вирішують зібрати раду представників різних швейцарських кантонів. |
| | | | |
| - | <br>Дія 2 (яви 1—2). Австрійські порядки ненависні не лише простим швейцарцям, а й представникам вищих прошарків швейцарського суспільства. Один з них — можновладний барон Вернер фон Аттінгаузен дорікає своєму племіннику Ульріху фон Руденцу за те, що той хоче вступити на австрійську службу. Руденц закоханий в багату дворянку, німкеню за національністю, Берту фон Брунек, яка володіє значною частиною швейцарських земель; він вагається між усвідомленням патріотичного обов'язку і любовною пристрастю, ще не знаючи, що його кохана сама є прихильницею незалежності Швейцарії. | + | <br>Дія 2 (яви 1—2). Австрійські порядки ненависні не лише простим швейцарцям, а й представникам вищих прошарків швейцарського суспільства. Один з них — можновладний барон Вернер фон Аттінгаузен дорікає своєму племіннику Ульріху фон Руденцу за те, що той хоче вступити на австрійську службу. Руденц закоханий в багату дворянку, німкеню за національністю, Берту фон Брунек, яка володіє значною частиною швейцарських земель; він вагається між усвідомленням патріотичного обов'язку і любовною пристрастю, ще не знаючи, що його кохана сама є прихильницею незалежності Швейцарії. |
| | | | |
| | <br> <br> Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас" | | <br> <br> Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас" |
| Строка 21: |
Строка 21: |
| | Вислано читачами інтернет-сайту | | Вислано читачами інтернет-сайту |
| | | | |
| - | <sub>[[Зарубіжна_література_9_клас|конспекти уроків]] зарубіжної літератури 9 класу, [[Зарубіжна_література|підручник із зарубіжної літератури]], [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|твори з літератури]]</sub> | + | <sub>[[Зарубіжна література 9 клас|конспекти уроків]] зарубіжної літератури 9 класу, [[Зарубіжна література|підручник із зарубіжної літератури]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|твори з літератури]]</sub> |
| | | | |
| | '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com:82/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC_%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8C%C2%BB_%E2%80%94_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%C2%AB%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BC_%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%8C%C2%BB_%E2%80%94_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | | |
| | '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | | |
| | '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | | |
| | '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | | |
| | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | | |
| | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | | |
| | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 06:56, 31 января 2011
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: «Вільгельм Телль» — народна драма. Поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості.
«Вік відлився, як зливок металу!» Народна драма «ВІЛЬГЕЛЬМ ТЕЛЛЬ»
Драма «Вільгельм Телль» була написана у 1804 р. і стала останньою закінченою п'єсою в драматургічному спадку Шиллера. Разом з «Розбійниками» ця драма належить до вершин драматургії Шиллера і драматичного мистецтва німецького Просвітництва.
Історична основа драми. Сюжет драми «Вільгельм Телль» спирається на реальні історичні події, які мали місце у Швейцарії наприкінці XIII і на початку XIV ст. У цей час Швейцарія перебувала під владою австрійських князів Габсбургів, намісники яких знущались над місцевим населенням, грабуючи його і жорстоко караючи за найменші вияви непокори. Доведені до відчаю мешканці трьох швейцарських кантонів (одиниця територіального поділу Швейцарії) — Швіцу, Урі та Унтервальдену — у 1291 р. уклали угоду про «вічний союз», спрямований на боротьбу з поневолювачами. У вирішальній битві при Моргартені в 1315 р. вони перемогли військо Габсбургів і здобули незалежність для своєї країни. За легендою, безпосереднім поштовхом до початку повстання стало знущання австрійського намісника Геслера над простим мисливцем Вільгельмом Тел-лем. На високій жердині в центрі села Геслер повісив свого капелюха і наказав швейцарцям щоразу віддавати йому шану, проходячи повз нього. Гордий Телль відмовився це робити і був заарештований. Геслер висунув умову: він звільнить Телля, якщо той поцілить з лука в яблуко на голові власного сина, інакше — вб'є обох. Телль змушений був підкоритися цій умові, але, готуючись до пострілу, дістав дві стріли, одна з яких (у випадку трагічної розв'язки) призначалася для кривдника. Дізнавшись про це, Геслер наказав кинути Телля до в'язниці. Вправному Теллеві вдалося не лише втекти, але й таки поцілити зі свого лука в знахабнілого намісника. Звістка про його смерть стала сигналом до початку повстання проти австрійських гнобителів.
Шиллер ретельно студіював історію та географію Швейцарії, вивчав місцевості, в яких розгортатиметься дія його п'єси, за військовими картами і туристичними путівниками.
Розпочавши роботу, Шиллер, за свідченням його друзів, майже не вставав з-за письмового столу доти, доки не закінчив драму. Зморений працею, він засинав за письмовим столом, а прокинувшись, пив міцну каву і знову писав. Упродовж шести тижнів, на одному подиху він створив одну з кращих своїх драм. «Він відлився, як зливок металу!» — писав Гете про шиллерівського «Вільгельма Телля»
Сюжет драми. Дія драми відбувається наприкінці ХІІІ ст. й охоплює територію трьох швейцарських кантонів — Урі, Швіц та Унтервальден, які, разом із Люцерном, розташовані навколо знаменитого Фірвальдштетського озера, «озера чотирьох лісових кантонів» — колиски незалежності Швейцарії. Драма має п'ять дій з різною кількістю яв (від 2-х до 4-х) у кожній.
Дія 1 (яви 1—4). Більшість сцен першої дії виконують роль сюжетної експозиції: знайомлячи глядача з місцем та обставинами дії, вони окреслюють головний конфлікт — між австрійськими найманцями на чолі з імперським намісником Геслером і пригноблюваним ним простим швейцарським людом. Селянин Баумгартен убив коменданта фортеці, який хотів збезчестити його дружину. Від переслідування солдатів його врятовує Вільгельм Телль. Мельхталь змушений переховуватись за спротив австрійським воякам, які грабували його господарство. Коли він утік, солдати викололи очі його батькові. Загроза нависла і над селянином Штауффахером, у якого намісник хоче відібрати його господарство. Вальтер Фюрст, Мельхталь, Штауффахер вирішують зібрати раду представників різних швейцарських кантонів.
Дія 2 (яви 1—2). Австрійські порядки ненависні не лише простим швейцарцям, а й представникам вищих прошарків швейцарського суспільства. Один з них — можновладний барон Вернер фон Аттінгаузен дорікає своєму племіннику Ульріху фон Руденцу за те, що той хоче вступити на австрійську службу. Руденц закоханий в багату дворянку, німкеню за національністю, Берту фон Брунек, яка володіє значною частиною швейцарських земель; він вагається між усвідомленням патріотичного обов'язку і любовною пристрастю, ще не знаючи, що його кохана сама є прихильницею незалежності Швейцарії.
Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"
Вислано читачами інтернет-сайту
конспекти уроків зарубіжної літератури 9 класу, підручник із зарубіжної літератури, твори з літератури
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|