Тема 1. Наче вулик, наша школа — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET

Тема 1. Наче вулик, наша школа

 		Версия 14:03, 29 октября 2009 (просмотреть исходный код)
Natasha  (Обсуждение | вклад)
← Предыдущая правка
		Версия 09:14, 30 октября 2009 (просмотреть исходный код)
Ирина  (Обсуждение | вклад) 
Следующая правка →
		
Строка 1:
Строка 1:
 '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 2 клас|Українська література 2 клас]]&gt;&gt;Українська література: Наче вулик, наша школа'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Наче вулик, наша школа</metakeywords>    '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 2 клас|Українська література 2 клас]]&gt;&gt;Українська література: Наче вулик, наша школа'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Наче вулик, наша школа</metakeywords>  
  
- <br><u>''Ми спитали в журавля:''</u><br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Де найкращая земля? Журавель відповідає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Краще рідної — немає.<br>Платон Воронько<br><br>Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.<br>Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.<br>«Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.<br><br><br><u>''Наче вулик, наша школа.''</u><br>Вся вона гуде, як рій.<br>І здається, що довкола<br>розквітають квіти мрій.<br>Бігають, сміються діти,<br>та — лиш дзвоник задзвенить —<br>стане тихо, ніби в квіти<br>поховались бджоли вмить.<br>Дмитро Павличко<br><br><u>''?''</u> З чим поет порівнює школу? А з ким — дітей?<br><br>Бажаю вашому класу бути дружним і працьовитим, як бджоли у вулику!<br>&nbsp;<br><u>Загадка</u><br>Є чарівник у школі в нас,<br>ану впізнайте, хто він!<br>Озветься — тиша йде у клас,<br>озветься ще раз — гомін.<br>Щоб не спізнитись на урок<br>нам голос подає ... .<br>&nbsp;<br>* * *<br><br>Бачити — не бачить,<br>&nbsp;чути — не чує,<br>мовчки говорить,<br>дуже мудрує...<br>Люба розмова,—<br>будемо, діти,<br>з нею довіку<br>жити — дружити.<br>Хто ж то такая<br>в світі щаслива,<br>мудра, правдива<br>і жартівлива?<br>Як не вгадали,<br>стану в пригоді:<br>річ коротенька —<br>книжка та й годі.<br>Леонід Глібов<br><br><br><u>''ХТО чого вчиться''</u><br>Звірі — в хащах лісових,<br>риби — в водах річкових,<br>птиці поміж віток<br>учать своїх діток...<br>Коли риби виростають,<br>добре плавають в воді,<br>птахи високо літають,<br>звірі бродять по землі.<br>А людина виростає —<br>їздить! Плаває! Літає!<br>Одкриває, пізнає геть усе,<br>що в світі є.<br>Володимир Фетисов<br><br><u>''?''</u> Що сказано у вірші про людину? Прочитай. Як ти розумієш виділені слова?<br><br><br>''<u>У ЛІСОВІЙ МУЗИЧНІЙ ШКОЛІ</u>''<br>Тук-тук-тук! — лунає чітко<br>дятла стукіт-голосок.<br>В лісовій музичній школі<br>йде заняття, йде урок.<br>Тук-тук-тук!<br>Дятлів, стук:<br>я — всьому живому друг!<br><br>Дятел ритміки старанно<br>вчить школяриків-пташат.<br>На гіллі присіли зручно<br>і в долоньки плещуть влад.<br>Тук-тук-тук! Дятлів стук:<br>я — всьому живому друг.<br><br>Потім лине на занятті<br>соловейків солоспів.<br>І його веселі трелі<br>полонили школярів.<br>&nbsp;<br>Тьох-тьох-тьох,<br>тіву-тів,—<br>лине спів для школярів.<br><br>І з тих пір у лісі чути<br>безліч різних голосів.<br>&nbsp;З соловейком позмагатись<br>захотіли птахи всі.<br>Тьох-тьох-тьох,<br>тіву-тів,—<br>лине спів для школярів.<br>Степан Жупанин<br><br>Солоспів — виступ одного співака.<br><br><u>''?''</u> Хто навчається в цій незвичайній школі? З чого видно, що пташата вчаться з радістю? Читаючи, намагайся передати голосом ритмічність стукоту дятла і веселі трелі солов'я.<br><br><u>''КРОКОДИЛІВ УРОК''</u><br>— Приготуйте, діти, пера.<br>як я звусь, пишіть тепера.<br>Грачок пером водив:<br>«Кра-кодил».<br>А гусачок замінив:<br>«Кря-кодил».<br>У жабенятка перший склад:<br>«Ква-кодил».<br>В поросятка інший лад:<br>«Хрю-кодил».<br>Володимир Лучук<br><br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, чому грачок, гусачок, жабенятко і поросятко по-різному назвали свого вчителя?<br>&nbsp;<br><u>''Прислів'я''</u><br>Мудрим ніхто не вродився, а навчився.<br>У дитинстві вивчене, що на камені висічене.<br><br><u>''У НОВІЙ ШКОЛІ''</u><br>У новій школі Нюра нікого не знала. Тому все придивлялася до учнів, до вчительки, до класу.<br>Якось на великій перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ти ще ні з ким не дружиш?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ні,— відповіла Нюра.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; І я ні з ким не дружу,— зітхнула Галя.— Погані в нас дівчата. Оленка — задавака, Вірка — хитруля, Надька — брехуха, Ірка — задирака...<br>Майже всіх дівчат класу перебрала Галя — всі погані виявились. Лише про себе нічого не сказала.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Просто не знаю, з ким ти зможеш у нас дружити.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не турбуйся,— відповіла їй Нюра.— З ким я дружитиму, я ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.<br>Олег Буцень<br><br><u>''?''</u> Як ти розумієш відповідь Нюри? Про яку рису характеру дівчинки вона свідчить? Підготуйся до читання оповідання в особах.&nbsp;? Зверни увагу, де слова Галі, а де — Нюри. Поміркуй, з якою інтонацією слід читати запитання. А відповідь? З яким почуттям читатимеш останнє речення?<br>&nbsp;<br><u>''КОРДОН''</u><br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сашко, дай, будь ласка, гумку,— звертається Наталя до свого сусіда по парті.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це моя!<br>Наталя бере в руки пенал.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це мій! — вириває пенал Сашко. Дівчинка кладе свій портфель на парту.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ти чого на мою половину полізла?! — кричить він. Схопив крейду і — р-раз! — на блискучій поверхні — біла риска.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сюди не лізь,— наказав,— це кордон.<br>І повелося: кожного ранку Сашко малював той кордон. «Аж поки не попросить, щоб відсадили,— так думав собі.— Не буду з дівчиськом сидіти».<br>Черкнув крейдою і того дня.<br>Потім відсунув Наталині книжки й зошити за «кордон» і став витягувати свої речі. Відкрив пенал, а ручки немає. Де ж вона поділася? Нишпорить у парті — немає. Поліз під парту — може, впала. Ні, немає.<br>А Наталя тим часом узяла свою запасну ручку та й поклала на парту — хитро так, на самісінький «&nbsp;кордон&nbsp;».<br>Побачив Сашко ручку, взяв та й пише...<br>Викликала вчителька Наталю до дошки, а Сашко ж тим часом потихеньку-потихеньку — і витер крейду.<br>Повертається Наталя на місце — чиста парта.<br>Лариса Вахніна<br><br><br><u>?</u> Яким був Сашко спочатку? Коли він зрозумів свою помилку? Знайди абзац, який відповідає малюнку.<br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, що допомогло Сашкові стати кращим? Свої думки підтверджуй словами оповідання.<br><u>''?''</u> Поміркуй, як по-іншому можна назвати це оповідання.<br><br><u>''ДІЛОВІ РОЗМОВИ''</u><br>Щоденно після школи у Петрика і Вови усе по телефону йдуть «ділові» розмови:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здоров!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здоров!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як справи?<br>— Що робиш? — я питаю.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ось по телефону з тобою розмовляю... А як у тебе справи?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та справи — те що треба!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що ти зараз робиш?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та от дзвоню до тебе...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, що ж — бувай здоровий, бо вже пора кінчати:<br>ще ж треба подзвонити до Роми і до Гната.<br>Грицько Бойко<br><br><u>''?''</u> Яку розмову вели між собою Петрик і Вова? Чи можна назвати її діловою?<br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, що хотів підкреслити такою назвою автор вірша?<br><u>''?''</u> А чи знаєш ти, якою повинна бути ділова розмова? Розкажи.<br><u>''?''</u> Попрацюйте в парі! Підготуйте і розіграйте з сусідом по парті діалог по телефону.<br><br><u>''ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА''</u><br>Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.<br>Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».<br>Купила Наталя хитринку, принесла додому. Треба готувати уроки, але ж не хочеться.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; У мене голова болить,— скаржиться Наталя мамі,— не буду уроків вчити.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Добре, полеж, Наталочко.<br>Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Але ж у тебе голова болить,— здивувалась мама.<br>Наталочка почервоніла від сорому.<br>«Віднесу на базар хитринку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощів»,— подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку у кишеню, а маленької дерев'яної дівчинки нема.<br>«Де ж вона поділася?» — дивується Наталя.<br>Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі. Мама й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А де ж моя совість? У чому вона?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; У тому, що тобі стало соромно.<br>Василь Сухомлинський<br><br><u>''?''</u> Прочитай, який товар продавала Лисиця. Щф Як ти розумієш ужите тут слово хитринка?<br><u>''?''</u> Чому Наталочка вирішила повернути хитринку?<br><u>''?''</u> Знайди слова, в яких виражено головну думку твору.<br>&nbsp;<br><u>''СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ''</u><br>Казка<br>Заліз кіт під стріху і спіймав горобця. Горобець попросив кота:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Відпусти мене. Може, і я коли стану тобі в пригоді.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим ти мені можеш знадобитися? — фиркнув кіт.— Я дужий, спритний, а це головне в житті.<br>Горобець заперечив:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це не зовсім так. Є на світі щось сильніше, ніж сила.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сильніше, ніж сила? — здивувався кіт.— Що ж це, скажи?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли вже так хочеш, скажу. Ось ти ходиш тихо, а кажуть, коли ти випустиш кігті, уся сила твоя пропаде.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це у мене сила пропаде? — підскочив кіт.— Дивись, дивись! — і застрибав по даху.<br>А горобець піднявся у повітря і крикнув:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знай, що сильніше за силу...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Куди ти? — закричав кіт так сильно, що не чути було останніх слів горобця.<br><br><u>''?''</u>&nbsp; Прочитай мовчки.<br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, що крикнув горобець? Підготуйся до читання в особах: читаючи казку, звертай увагу на слова, що допомагають передати самовпевненість кота і розсудливість горобця. Знайди речення, у яких є слова: попросив, фиркнув, заперечив, здивувався, закричав.<br><br><u>''?''</u> Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br><br><u>''Чи уважно ти читав?''</u><br><br><u>''?''</u> З яких віршів ці рядки: наче вулик, наша школа; а людина виростає. . . Одкриває, пізнає геть усе, що в світі є? Як ти їх розумієш?<br><u>''?''</u> Як назвали свого вчителя грачок, гусачок, жабенятко, поросятко?<br><u>''?''</u> Хто сказав ці слова: «Зате знаю, з ким мені не треба дружити»:<br>а) Нюра; б) Галя?<br><u>?</u> Хто розмовляв по телефону:<br>а) Петрик і Вова; б) Петрик і Сашко?<br><u>''?''</u> Попрацюйте разом! Поставте один одному запитання за прочитаними творами. + <br><u>''Ми спитали в журавля:''</u><br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Де найкращая земля? Журавель відповідає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Краще рідної — немає.<br>Платон Воронько<br><br>Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.<br>Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.<br>«Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.<br><br><br><u>''Наче вулик, наша школа.''</u><br>Вся вона гуде, як рій.<br>І здається, що довкола<br>розквітають квіти мрій.<br>Бігають, сміються діти,<br>та — лиш дзвоник задзвенить —<br>стане тихо, ніби в квіти<br>поховались бджоли вмить.<br>Дмитро Павличко<br><br><u>''?''</u> З чим поет порівнює школу? А з ким — дітей?<br><br>Бажаю вашому класу бути дружним і працьовитим, як бджоли у вулику!<br>&nbsp;<br><u>Загадка</u><br>Є чарівник у школі в нас,<br>ану впізнайте, хто він!<br>Озветься — тиша йде у клас,<br>озветься ще раз — гомін.<br>Щоб не спізнитись на урок<br>нам голос подає ... .<br>&nbsp;<br>* * *<br><br>Бачити — не бачить,<br>&nbsp;чути — не чує,<br>мовчки говорить,<br>дуже мудрує...<br>Люба розмова,—<br>будемо, діти,<br>з нею довіку<br>жити — дружити.<br>Хто ж то такая<br>в світі щаслива,<br>мудра, правдива<br>і жартівлива?<br>Як не вгадали,<br>стану в пригоді:<br>річ коротенька —<br>книжка та й годі.<br>Леонід Глібов<br><br><br><u>''ХТО чого вчиться''</u><br>Звірі — в хащах лісових,<br>риби — в водах річкових,<br>птиці поміж віток<br>учать своїх діток...<br>Коли риби виростають,<br>добре плавають в воді,<br>птахи високо літають,<br>звірі бродять по землі.<br>А людина виростає —<br>їздить! Плаває! Літає!<br>Одкриває, пізнає геть усе,<br>що в світі є.<br>Володимир Фетисов<u>''<br>''</u>
  
 <br>    <br>  
Строка 9:
Строка 9:
 ''Надіслано читачами з інтернет-сайту''    ''Надіслано читачами з інтернет-сайту''  
  
- <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Конспекти з української літератури]], календарно-тематичний план згідно шкільної програми, відкритий урок з української літератури</sub> +  
  +  
  + <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Конспекти з української літератури]], календарно-тематичний план згідно шкільної програми, відкритий урок з української літератури</sub>  
  
 <br>    <br>  
Строка 49:
Строка 51:
   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]    [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
  
-   + <br> 
  
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].    Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
  
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Версия 09:14, 30 октября 2009
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 2 клас>>Українська література: Наче вулик, наша школа 

Ми спитали в журавля:
—    Де найкращая земля? Журавель відповідає:
—    Краще рідної — немає.
Платон Воронько

Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.
Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.
«Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.


Наче вулик, наша школа.
Вся вона гуде, як рій.
І здається, що довкола
розквітають квіти мрій.
Бігають, сміються діти,
та — лиш дзвоник задзвенить —
стане тихо, ніби в квіти
поховались бджоли вмить.
Дмитро Павличко

? З чим поет порівнює школу? А з ким — дітей?

Бажаю вашому класу бути дружним і працьовитим, як бджоли у вулику!
 
Загадка
Є чарівник у школі в нас,
ану впізнайте, хто він!
Озветься — тиша йде у клас,
озветься ще раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок
нам голос подає ... .
 
* * *

Бачити — не бачить,
 чути — не чує,
мовчки говорить,
дуже мудрує...
Люба розмова,—
будемо, діти,
з нею довіку
жити — дружити.
Хто ж то такая
в світі щаслива,
мудра, правдива
і жартівлива?
Як не вгадали,
стану в пригоді:
річ коротенька —
книжка та й годі.
Леонід Глібов


ХТО чого вчиться
Звірі — в хащах лісових,
риби — в водах річкових,
птиці поміж віток
учать своїх діток...
Коли риби виростають,
добре плавають в воді,
птахи високо літають,
звірі бродять по землі.
А людина виростає —
їздить! Плаває! Літає!
Одкриває, пізнає геть усе,
що в світі є.
Володимир Фетисов


 
Савченко О.Я. Читанка 2 клас
 
Надіслано читачами з інтернет-сайту 



 _{Конспекти з української літератури, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, відкритий урок з української літератури} 

 

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення


 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%9D%D0%B0%D1%87%D0%B5_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D0%BA,_%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0»
@@ Строка 1: / Строка 1: @@
 '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Українська література 2 клас|Українська література 2 клас]]&gt;&gt;Українська література: Наче вулик, наша школа'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, Наче вулик, наша школа</metakeywords>
-<br><u>''Ми спитали в журавля:''</u><br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Де найкращая земля? Журавель відповідає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Краще рідної — немає.<br>Платон Воронько<br><br>Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.<br>Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.<br>«Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.<br><br><br><u>''Наче вулик, наша школа.''</u><br>Вся вона гуде, як рій.<br>І здається, що довкола<br>розквітають квіти мрій.<br>Бігають, сміються діти,<br>та — лиш дзвоник задзвенить —<br>стане тихо, ніби в квіти<br>поховались бджоли вмить.<br>Дмитро Павличко<br><br><u>''?''</u> З чим поет порівнює школу? А з ким — дітей?<br><br>Бажаю вашому класу бути дружним і працьовитим, як бджоли у вулику!<br>&nbsp;<br><u>Загадка</u><br>Є чарівник у школі в нас,<br>ану впізнайте, хто він!<br>Озветься — тиша йде у клас,<br>озветься ще раз — гомін.<br>Щоб не спізнитись на урок<br>нам голос подає ... .<br>&nbsp;<br>* * *<br><br>Бачити — не бачить,<br>&nbsp;чути — не чує,<br>мовчки говорить,<br>дуже мудрує...<br>Люба розмова,—<br>будемо, діти,<br>з нею довіку<br>жити — дружити.<br>Хто ж то такая<br>в світі щаслива,<br>мудра, правдива<br>і жартівлива?<br>Як не вгадали,<br>стану в пригоді:<br>річ коротенька —<br>книжка та й годі.<br>Леонід Глібов<br><br><br><u>''ХТО чого вчиться''</u><br>Звірі — в хащах лісових,<br>риби — в водах річкових,<br>птиці поміж віток<br>учать своїх діток...<br>Коли риби виростають,<br>добре плавають в воді,<br>птахи високо літають,<br>звірі бродять по землі.<br>А людина виростає —<br>їздить! Плаває! Літає!<br>Одкриває, пізнає геть усе,<br>що в світі є.<br>Володимир Фетисов<br><br><u>''?''</u> Що сказано у вірші про людину? Прочитай. Як ти розумієш виділені слова?<br><br><br>''<u>У ЛІСОВІЙ МУЗИЧНІЙ ШКОЛІ</u>''<br>Тук-тук-тук! — лунає чітко<br>дятла стукіт-голосок.<br>В лісовій музичній школі<br>йде заняття, йде урок.<br>Тук-тук-тук!<br>Дятлів, стук:<br>я — всьому живому друг!<br><br>Дятел ритміки старанно<br>вчить школяриків-пташат.<br>На гіллі присіли зручно<br>і в долоньки плещуть влад.<br>Тук-тук-тук! Дятлів стук:<br>я — всьому живому друг.<br><br>Потім лине на занятті<br>соловейків солоспів.<br>І його веселі трелі<br>полонили школярів.<br>&nbsp;<br>Тьох-тьох-тьох,<br>тіву-тів,—<br>лине спів для школярів.<br><br>І з тих пір у лісі чути<br>безліч різних голосів.<br>&nbsp;З соловейком позмагатись<br>захотіли птахи всі.<br>Тьох-тьох-тьох,<br>тіву-тів,—<br>лине спів для школярів.<br>Степан Жупанин<br><br>Солоспів — виступ одного співака.<br><br><u>''?''</u> Хто навчається в цій незвичайній школі? З чого видно, що пташата вчаться з радістю? Читаючи, намагайся передати голосом ритмічність стукоту дятла і веселі трелі солов'я.<br><br><u>''КРОКОДИЛІВ УРОК''</u><br>— Приготуйте, діти, пера.<br>як я звусь, пишіть тепера.<br>Грачок пером водив:<br>«Кра-кодил».<br>А гусачок замінив:<br>«Кря-кодил».<br>У жабенятка перший склад:<br>«Ква-кодил».<br>В поросятка інший лад:<br>«Хрю-кодил».<br>Володимир Лучук<br><br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, чому грачок, гусачок, жабенятко і поросятко по-різному назвали свого вчителя?<br>&nbsp;<br><u>''Прислів'я''</u><br>Мудрим ніхто не вродився, а навчився.<br>У дитинстві вивчене, що на камені висічене.<br><br><u>''У НОВІЙ ШКОЛІ''</u><br>У новій школі Нюра нікого не знала. Тому все придивлялася до учнів, до вчительки, до класу.<br>Якось на великій перерві підійшла до неї однокласниця Галя і питає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ти ще ні з ким не дружиш?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ні,— відповіла Нюра.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; І я ні з ким не дружу,— зітхнула Галя.— Погані в нас дівчата. Оленка — задавака, Вірка — хитруля, Надька — брехуха, Ірка — задирака...<br>Майже всіх дівчат класу перебрала Галя — всі погані виявились. Лише про себе нічого не сказала.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Просто не знаю, з ким ти зможеш у нас дружити.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не турбуйся,— відповіла їй Нюра.— З ким я дружитиму, я ще не знаю. Зате знаю, з ким мені не треба дружити.<br>Олег Буцень<br><br><u>''?''</u> Як ти розумієш відповідь Нюри? Про яку рису характеру дівчинки вона свідчить? Підготуйся до читання оповідання в особах.&nbsp;? Зверни увагу, де слова Галі, а де — Нюри. Поміркуй, з якою інтонацією слід читати запитання. А відповідь? З яким почуттям читатимеш останнє речення?<br>&nbsp;<br><u>''КОРДОН''</u><br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сашко, дай, будь ласка, гумку,— звертається Наталя до свого сусіда по парті.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це моя!<br>Наталя бере в руки пенал.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це мій! — вириває пенал Сашко. Дівчинка кладе свій портфель на парту.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ти чого на мою половину полізла?! — кричить він. Схопив крейду і — р-раз! — на блискучій поверхні — біла риска.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сюди не лізь,— наказав,— це кордон.<br>І повелося: кожного ранку Сашко малював той кордон. «Аж поки не попросить, щоб відсадили,— так думав собі.— Не буду з дівчиськом сидіти».<br>Черкнув крейдою і того дня.<br>Потім відсунув Наталині книжки й зошити за «кордон» і став витягувати свої речі. Відкрив пенал, а ручки немає. Де ж вона поділася? Нишпорить у парті — немає. Поліз під парту — може, впала. Ні, немає.<br>А Наталя тим часом узяла свою запасну ручку та й поклала на парту — хитро так, на самісінький «&nbsp;кордон&nbsp;».<br>Побачив Сашко ручку, взяв та й пише...<br>Викликала вчителька Наталю до дошки, а Сашко ж тим часом потихеньку-потихеньку — і витер крейду.<br>Повертається Наталя на місце — чиста парта.<br>Лариса Вахніна<br><br><br><u>?</u> Яким був Сашко спочатку? Коли він зрозумів свою помилку? Знайди абзац, який відповідає малюнку.<br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, що допомогло Сашкові стати кращим? Свої думки підтверджуй словами оповідання.<br><u>''?''</u> Поміркуй, як по-іншому можна назвати це оповідання.<br><br><u>''ДІЛОВІ РОЗМОВИ''</u><br>Щоденно після школи у Петрика і Вови усе по телефону йдуть «ділові» розмови:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здоров!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Здоров!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як справи?<br>— Що робиш? — я питаю.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ось по телефону з тобою розмовляю... А як у тебе справи?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та справи — те що треба!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що ти зараз робиш?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та от дзвоню до тебе...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, що ж — бувай здоровий, бо вже пора кінчати:<br>ще ж треба подзвонити до Роми і до Гната.<br>Грицько Бойко<br><br><u>''?''</u> Яку розмову вели між собою Петрик і Вова? Чи можна назвати її діловою?<br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, що хотів підкреслити такою назвою автор вірша?<br><u>''?''</u> А чи знаєш ти, якою повинна бути ділова розмова? Розкажи.<br><u>''?''</u> Попрацюйте в парі! Підготуйте і розіграйте з сусідом по парті діалог по телефону.<br><br><u>''ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА''</u><br>Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком. Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.<br>Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».<br>Купила Наталя хитринку, принесла додому. Треба готувати уроки, але ж не хочеться.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; У мене голова болить,— скаржиться Наталя мамі,— не буду уроків вчити.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Добре, полеж, Наталочко.<br>Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Але ж у тебе голова болить,— здивувалась мама.<br>Наталочка почервоніла від сорому.<br>«Віднесу на базар хитринку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощів»,— подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку у кишеню, а маленької дерев'яної дівчинки нема.<br>«Де ж вона поділася?» — дивується Наталя.<br>Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі. Мама й каже:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А де ж моя совість? У чому вона?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; У тому, що тобі стало соромно.<br>Василь Сухомлинський<br><br><u>''?''</u> Прочитай, який товар продавала Лисиця. Щф Як ти розумієш ужите тут слово хитринка?<br><u>''?''</u> Чому Наталочка вирішила повернути хитринку?<br><u>''?''</u> Знайди слова, в яких виражено головну думку твору.<br>&nbsp;<br><u>''СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ''</u><br>Казка<br>Заліз кіт під стріху і спіймав горобця. Горобець попросив кота:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Відпусти мене. Може, і я коли стану тобі в пригоді.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим ти мені можеш знадобитися? — фиркнув кіт.— Я дужий, спритний, а це головне в житті.<br>Горобець заперечив:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це не зовсім так. Є на світі щось сильніше, ніж сила.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сильніше, ніж сила? — здивувався кіт.— Що ж це, скажи?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли вже так хочеш, скажу. Ось ти ходиш тихо, а кажуть, коли ти випустиш кігті, уся сила твоя пропаде.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Це у мене сила пропаде? — підскочив кіт.— Дивись, дивись! — і застрибав по даху.<br>А горобець піднявся у повітря і крикнув:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знай, що сильніше за силу...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Куди ти? — закричав кіт так сильно, що не чути було останніх слів горобця.<br><br><u>''?''</u>&nbsp; Прочитай мовчки.<br><u>''?''</u> Як ти гадаєш, що крикнув горобець? Підготуйся до читання в особах: читаючи казку, звертай увагу на слова, що допомагають передати самовпевненість кота і розсудливість горобця. Знайди речення, у яких є слова: попросив, фиркнув, заперечив, здивувався, закричав.<br><br><u>''?''</u> Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br><br><u>''Чи уважно ти читав?''</u><br><br><u>''?''</u> З яких віршів ці рядки: наче вулик, наша школа; а людина виростає. . . Одкриває, пізнає геть усе, що в світі є? Як ти їх розумієш?<br><u>''?''</u> Як назвали свого вчителя грачок, гусачок, жабенятко, поросятко?<br><u>''?''</u> Хто сказав ці слова: «Зате знаю, з ким мені не треба дружити»:<br>а) Нюра; б) Галя?<br><u>?</u> Хто розмовляв по телефону:<br>а) Петрик і Вова; б) Петрик і Сашко?<br><u>''?''</u> Попрацюйте разом! Поставте один одному запитання за прочитаними творами.
+<br><u>''Ми спитали в журавля:''</u><br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Де найкращая земля? Журавель відповідає:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Краще рідної — немає.<br>Платон Воронько<br><br>Для тебе школа — рідна, бо в ній звучить рідна українська мова.<br>Мова — як море. Століттями в нього стікали річки, річечки, струмочки слів.<br>«Слово до слова — зложиться мова»,— говорять у народі. Кожна мова відображає розум, звички, почуття свого народу.<br><br><br><u>''Наче вулик, наша школа.''</u><br>Вся вона гуде, як рій.<br>І здається, що довкола<br>розквітають квіти мрій.<br>Бігають, сміються діти,<br>та — лиш дзвоник задзвенить —<br>стане тихо, ніби в квіти<br>поховались бджоли вмить.<br>Дмитро Павличко<br><br><u>''?''</u> З чим поет порівнює школу? А з ким — дітей?<br><br>Бажаю вашому класу бути дружним і працьовитим, як бджоли у вулику!<br>&nbsp;<br><u>Загадка</u><br>Є чарівник у школі в нас,<br>ану впізнайте, хто він!<br>Озветься — тиша йде у клас,<br>озветься ще раз — гомін.<br>Щоб не спізнитись на урок<br>нам голос подає ... .<br>&nbsp;<br>* * *<br><br>Бачити — не бачить,<br>&nbsp;чути — не чує,<br>мовчки говорить,<br>дуже мудрує...<br>Люба розмова,—<br>будемо, діти,<br>з нею довіку<br>жити — дружити.<br>Хто ж то такая<br>в світі щаслива,<br>мудра, правдива<br>і жартівлива?<br>Як не вгадали,<br>стану в пригоді:<br>річ коротенька —<br>книжка та й годі.<br>Леонід Глібов<br><br><br><u>''ХТО чого вчиться''</u><br>Звірі — в хащах лісових,<br>риби — в водах річкових,<br>птиці поміж віток<br>учать своїх діток...<br>Коли риби виростають,<br>добре плавають в воді,<br>птахи високо літають,<br>звірі бродять по землі.<br>А людина виростає —<br>їздить! Плаває! Літає!<br>Одкриває, пізнає геть усе,<br>що в світі є.<br>Володимир Фетисов<u>''<br>''</u>
 <br>
@@ Строка 9: / Строка 9: @@
 ''Надіслано читачами з інтернет-сайту''
-<br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Конспекти з української літератури]], календарно-тематичний план згідно шкільної програми, відкритий урок з української літератури</sub>
+<br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Конспекти з української літератури]], календарно-тематичний план згідно шкільної програми, відкритий урок з української літератури</sub>
 <br>
@@ Строка 49: / Строка 51: @@
   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+<br>
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: