|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]''' |
| | | | |
| - | [[Image:Search Computer.jpg|left]]'''Визначення терміну'''<br> | + | [[Image:Search Computer.jpg|left|Search Computer.jpg]]'''Визначення терміну'''<br> |
| | | | |
| - | Поняття «література» побутує у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова література - один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. <br>В широкому розумінні література - будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного значення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».<br>Поняття «художня література» виникло достатньо пізно - у XX столітті. До того часу для позначення творів, в яких слово виступало мистецьким знаряддям, а не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.<br> На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають художньою літературою. Частішо поняттям «література» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають термін белетристика (від франц. belles lettres — красне письменство), що в широкому розумінні означає твори художньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія). | + | Поняття «література» побутує у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова література - один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. <br>В широкому розумінні література - будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного значення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».<br>Поняття «художня література» виникло достатньо пізно - у XX столітті. До того часу для позначення творів, в яких слово виступало мистецьким знаряддям, а не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.<br> На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають художньою літературою. Частішо поняттям «література» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають термін белетристика (від франц. belles lettres — красне письменство), що в широкому розумінні означає твори художньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія). |
| | | | |
| - | '''Періодизація української літератури''' | + | '''Періодизація української літератури''' |
| | | | |
| - | Сергій Єфремов виділив три періоди в історії української літератури:
| + | Серед видатних істориків української літератури, які створили концептуальні праці з власним поглядом на особливості й закономірності її розвитку - М.Петров, М.Дашкевич, І.Франко, Д.Чижевський С.Єфремов, , М.Грушевський, Б.Лепкий Л.Білецький, М.Зеров, М.Возняк. Нині видано велику кількість наукових праць цих вчених. |
| | | | |
| - | доба національно-державної самостійності;
| + | <u>Сергій Єфремов</u> виділив три періоди в історії української літератури: |
| | | | |
| - | доба національно-державної залежності; | + | *доба національно-державної самостійності; |
| | + | *доба національно-державної залежності; |
| | + | *доба національного відродження. |
| | | | |
| - | доба національного відродження.
| + | <br> |
| | | | |
| - | | + | Відомий учений Д<u>. Чижевський</u> у своїй праці виокремив такі періоди : |
| - | | + | |
| - | Відомий учений Д. Чижевський у своїй праці виокремив такі періоди : | + | |
| | | | |
| | І. Доба монументального стилю — XI ст. | | І. Доба монументального стилю — XI ст. |
| Строка 27: |
Строка 27: |
| | IV. Ренесанс та реформація — кінець XVI ст.<br> <br>V. Барокко — XVII—XVIII ст. | | IV. Ренесанс та реформація — кінець XVI ст.<br> <br>V. Барокко — XVII—XVIII ст. |
| | | | |
| - | VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст. | + | VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст. |
| | | | |
| - | VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст. | + | VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст. |
| | | | |
| | VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. ... | | VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. ... |
| | | | |
| - | IX. Символізм — початок XX ст. | + | IX. Символізм — початок XX ст. |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| | Проте нині існують й інші періодизації. | | Проте нині існують й інші періодизації. |
Версия 09:24, 17 февраля 2011
Гіпермаркет Знань>>Українська література
Визначення терміну
Поняття «література» побутує у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова література - один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва — мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз.
В широкому розумінні література - будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Таке розуміння походить від буквального, тобто первісного значення самого слова «література». Це слово латинського походження і означає «літера»: «слово література починає з визначення, за яким спочатку до літератури входить усе, що тільки зображено буквами».
Поняття «художня література» виникло достатньо пізно - у XX столітті. До того часу для позначення творів, в яких слово виступало мистецьким знаряддям, а не засібом спілкування та передачі думок, довгий час користувалися поняттям «поезія», часто навіть тоді, коли літературний твір не мав віршової форми. З появою прози усі літературні твори ( поетичні і власне прозаїчні), що підпадали під критерій мистецької, естетично-значущої форми словесного вираження думок та почуттів, називають «красною», або «гарною», інколи — ще й артистичною літературою.
На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, переважно називають художньою літературою. Частішо поняттям «література» користуються стосовно прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього, естетичного за своїми ознаками, буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Щодо цього поняття літературознавці вживають термін белетристика (від франц. belles lettres — красне письменство), що в широкому розумінні означає твори художньої літератури взагалі; а в більш вузькому — художню прозу (маючи на увазі, що існує ще поезія та драматургія).
Періодизація української літератури
Серед видатних істориків української літератури, які створили концептуальні праці з власним поглядом на особливості й закономірності її розвитку - М.Петров, М.Дашкевич, І.Франко, Д.Чижевський С.Єфремов, , М.Грушевський, Б.Лепкий Л.Білецький, М.Зеров, М.Возняк. Нині видано велику кількість наукових праць цих вчених.
Сергій Єфремов виділив три періоди в історії української літератури:
- доба національно-державної самостійності;
- доба національно-державної залежності;
- доба національного відродження.
Відомий учений Д. Чижевський у своїй праці виокремив такі періоди :
І. Доба монументального стилю — XI ст.
II. Доба орнаментального стилю — XII—XIII ст.
III. Переходова доба — XIV—XV ст.
IV. Ренесанс та реформація — кінець XVI ст.
V. Барокко — XVII—XVIII ст.
VI. Класицизм — кінець XVIII ст. — 40-ві роки XIX ст.
VII. Романтика — кінець 20-х років — початок 60-х років XIX ст.
VIII. Реалізм — від 60-х років XIX ст. ...
IX. Символізм — початок XX ст.
Проте нині існують й інші періодизації.
|
