|
|
(1 промежуточная версия не показана) | Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: Пригода з друзями – дослідниками. "Наше відкриття" О. Буцень '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Пригода з друзями–дослідниками, Наше відкриття О. Буцень</metakeywords> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: Пригода з друзями – дослідниками. "Наше відкриття" О. Буцень '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Пригода з друзями–дослідниками, Наше відкриття О. Буцень</metakeywords> |
| | | |
- | НАШЕ ВІДКРИТТЯ<br>Дуже нам кортіло з Максимом зробити відкриття. Тільки так, щоб не довго морочитись. Бо в нас усяких справ по саму зав'язку. Лише на футбол скільки часу гаєш.<br>Якось після полуденика весь наш загін пішов у ліс.
| + | '''Наше відкриття.'''<br>Дуже нам кортіло з Максимом зробити відкриття. Тільки так, щоб не довго морочитись. Бо в нас усяких справ по саму зав'язку. Лише на [[Ілюстрації до теми: Історія українського футболу. Правила поведінки та безпеки на заняттях із футболу|'''футбол''']] скільки часу гаєш.<br>Якось після полуденика весь наш загін пішов у ліс.<br>Ми з Максимом одразу по горіхи подалися. Багацько не нарвали, та дурно теж не тюпали. Вибралися з ліщини, назад ідемо, стёжки шукаємо. Коли це Максимко хап мене за руку і закляк. Я глянув на нього і собі спинився. А він:<br>— Диви, мурашник який великий.<br>— Тьху! Налякав,— кажу,— своїм мурашником. Я думав — гадюка.<br>А мурашник і справді величезний, наче висотний дім. І впоперек метра півтора. Ніколи такого в житті не бачив!<br>Підійшли ближче.<br>''— Чуєш?'' — шепоче Максимко і опускається навколішки.— Мурашня балакає.<br>''— Хто, хто балакає?'' — перепитую недовірливо.<br>— Та мурашня,— каже.<br>Присів і я, вуха нашорошив, очі витріщив. Бачу, сновигають по купі мурашки, якусь гусінь тягнуть, гличку, листочки. І над усім приглушений гомін стоїть, як на центральній вулиці нашого міста. Здорово у них виходить.<br>—''Може... може, це ми вже наукове відкриття зробили? ''Мурашник, що розмовляє, знайшли.''Як ти гадаєш, Максимку? ''<br>А він, замість відповісти, як поведе очима, як підстрибне та драла! Я — за ним. Це ми так захопилися своїм відкриттям, що й незчулися, як нас обліпили великі руді мурахи. Насилу обтрусились. І знову до мурашника. Поставали навколішки, слухаємо. Цікаво так!<br>''— А якою [[Українська мова|'''мовою''']] вони балакають?'' — питаю в Максимка.<br>— Звісно, якою. Своєю, мурашиною. ''Без[[Французька мова|'''мови''']] як би ж вони тут порозумілися''? Бачиш, багатоповерховий мурашник зводять. Треба ж про все домовитись: кому що робити, в яку зміну працювати, де будівельний матеріал добути.<br>—''Може, воно й так, тільки без перекладача хіба їх зрозумієш?''<br>—''Капуста ти головата! Де ж ти знайдеш мурашиного перекладача? ''— сміється Максимко.— Це ж добре, що ніхто ще їхньої [[Англійська мова|'''мови''']] не знає. А ми будемо знати, вивчимо!<br>— Еге, вивчиш,— пхекнув я.— Тут свою рідну ледве на трійку витяг...<br>Поки ми з Максимком так теревенили про науку, чую — одна мураха заповзла мені в тапку, друга по нозі полізла, третя... Я хотів був їх змахнути, а Максимко мене ліктем у бік — штовх! Не ворушись, мовляв. І справді, ми ж наукове відкриття робимо. Але спробуй не ворухнутись, коли у них щелепи, як у справжніх африканських крокодилів. Не витерпів я, одскочив назад, обтрушуюсь, а Максимко заради науки терпить. Його вже десятки зо два мурахів «досліджують», а він хоч би тобі оком кліпнув! Ага, теж не витерпів, прибіг до мене, покусаний, зате ра-дий-радісінький, як вареник у сметані. Ще б пак, відкриття: мурашник, який вміє розмовляти.<br>— Ну гаразд,— кажу йому, коли нараділися по саму маківку.— Пішли додому, бо на вечерю спізнимось і дощ он починається.<br>Задер Максимко голову, дивиться на небо, а на ньому ні хмарини.<br>''— Та ти ось послухай,— кажу,— кап-кап-кап. Чуєш?''<br>Максимко завмер, прислухається, де ці краплини падають. Потім простяг руку, чи не впаде на долоню яка. А круг нас то тут, то там обережно так: кап,кап, кап. Ой, що тут скоїлося з Максимком! Як заверещить:<br>— Роздягайся! — А сам мерщій скидає сорочку, штани... — Та мерщій! — квапить мене.<br>''— Навіщо? ''— не розумію я.<br>— Треба. Для науки треба.<br>— А для чого науці мої штани знадобилися? — ніяк не второпаю.<br>— Зараз утямиш,— метушиться Максимко. Схопив він нашу одежину і каже:<br>— Розкладемо її ось там, коло мурашника. Давай! — скомандував, і ми кинулись розкладати на траві речі одну до одної.<br>— А тепер — [[Лічба предметів. Поняття „лівий-правий”, „верхній-нижній”,”довгий-короткий”, „однакової довжини”.|'''лічи.''']]<br>— Кого? — питаю. І думаю: чи не напекло йому сьогодні сонце голову? Якийсь дивний Максимко став. Дощові краплини лічити здумав.<br>— Та мурахів лічи! — кричить.— Які з сосни стрибають.<br>І показує рукою на наш строкатий килим. Я так очі і вирячив.<br>А мурашка впала, огледілась — і до мурашника.<br>— Дві! Три! Чотири! — заверещали ми на весь ліс. Двадцять три штуки нарахували за кілька хвилин!<br>Справжній мурашиний дощ!<br>''— А знаєш, чого вони стрибають? ''— питає в мене Максимко.<br>— Напевно, змагання у них якісь проходять, хто точніше стрибне,— відповідаю.— Як у нас парашутисти стрибають на точність приземлення.<br>— Гарбуз ти порепаний,— сміється Максимко.— То вони щоб довго не йти пішки, додому не спізнитись. Адже в мурашнику зараз всі входи закриють — вечір заходить.<br>Ось таке ми з Максимком відкриття зробили. Тільки наша вожата ніяк не хотіла зрозуміти його наукове значення, бо ми таки спізнилися на вечерю. І пообіцяла завтра нас вирядити на кухню картоплю чистити.<br>Після відбою я довго крутився в ліжку: все ніяк не міг заснути. Шкіра свербіла, наче хто кропивою пожалив. Заплющу очі — і все ввижається, немов я лежу на мурашнику, а руді мурахи на мені змагання влаштували: хто дужче вкусить.<br>— Максимку! — тихо зашепотів я в темряві.— ''Тобі не свербить?''<br>— Свербить. Терпи. Це ж заради науки.<br>Я скрушно зітхнув і подумав: хіба я не віддав би науці своє життя? Науці — так. А от рудим мурахам — нізащо на світі!<br>''Олег Буцень''<br>Навколішки, багатоповерховий, радесенький, незчулися, нашорошив.<br>''Що здивувало хлопчиків у лісі?'' Простеж за[[Тема 8. Що таке текст|'''текстом''']], як вони обмірковували свої припущення щодо мурашиної мови. ''Які відкриття для себе зробили хлопчики, спостерігаючи за мурашками? Які риси характеру виявили юні дослідники?''<br>''Що в цьому оповіданні смішного, а що — повчального? Які уривки з тексту проілюстровано? Які почуття пере дано у виразі облич хлопчиків? ''<br>Вдома поділи оповідання на частини, склади план за яким підготуй стислий переказ. |
| | | |
- | <br>Ми з Максимом одразу по горіхи подалися. Багацько не нарвали, та дурно теж не тюпали. Вибралися з ліщини, назад ідемо, стёжки шукаємо. Коли це Максимко хап мене за руку і закляк. Я глянув на нього і собі спинився. А він:<br>— Диви, мурашник який великий.<br>— Тьху! Налякав,— кажу,— своїм мурашником. Я думав — гадюка.<br>А мурашник і справді величезний, наче висотний дім. І впоперек метра півтора. Ніколи такого в житті не бачив!<br><br>Підійшли ближче.<br>— Чуєш? — шепоче Максимко і опускається навколішки.— Мурашня балакає.<br>— Хто, хто балакає? — перепитую недовірливо.<br>— Та мурашня,— каже.<br>Присів і я, вуха нашорошив, очі витріщив. Бачу, сновигають по купі мурашки, якусь гусінь тягнуть, гличку, листочки. І над усім приглушений гомін стоїть, як на центральній вулиці нашого міста. Здорово у них виходить.<br>— Може... може, це ми вже наукове відкриття зробили? Мурашник, що розмовляє, знайшли. Як ти гадаєш, Максимку?
| + | Чи доводилось тобі робити власні відкриття в природі? Спробуй придумати продовження оповідання.<br> О.Я.Савченко. Читанка 3 клас<br> |
- | | + | |
- | <br>А він, замість відповісти, як поведе очима, як підстрибне та драла! Я — за ним. Це ми так захопилися своїм відкриттям, що й незчулися, як нас обліпили великі руді мурахи. Насилу обтрусились. І знову до мурашника. Поставали навколішки, слухаємо. Цікаво так!<br>— А якою мовою вони балакають? — питаю в Максимка.<br>— Звісно, якою. Своєю, мурашиною. Без мови як би ж вони тут порозумілися? Бачиш, багатоповерховий мурашник зводять. Треба ж про все домовитись: кому що робити, в яку зміну працювати, де будівельний матеріал добути.<br>— Може, воно й так, тільки без перекладача хіба їх зрозумієш?<br>— Капуста ти головата! Де ж ти знайдеш мурашиного перекладача? — сміється Максимко.— Це ж добре, що ніхто ще їхньої мови не знає. А ми будемо знати, вивчимо!<br>— Еге, вивчиш,— пхекнув я.— Тут свою рідну ледве на трійку витяг...
| + | |
- | | + | |
- | <br>Поки ми з Максимком так теревенили про науку, чую — одна мураха заповзла мені в тапку, друга по нозі полізла, третя... Я хотів був їх змахнути, а Максимко мене ліктем у бік — штовх! Не ворушись, мовляв. І справді, ми ж наукове відкриття робимо. Але спробуй не ворухнутись, коли у них щелепи, як у справжніх африканських крокодилів. Не витерпів я, одскочив назад, обтрушуюсь, а Максимко заради науки терпить. Його вже десятки зо два мурахів «досліджують», а він хоч би тобі оком кліпнув! Ага, теж не витерпів, прибіг до мене, покусаний, зате ра-дий-радісінький, як вареник у сметані. Ще б пак, відкриття: мурашник, який вміє розмовляти.
| + | |
- | | + | |
- | <br>— Ну гаразд,— кажу йому, коли нараділися по саму маківку.— Пішли додому, бо на вечерю спізнимось і дощ он починається.<br>Задер Максимко голову, дивиться на небо, а на ньому ні хмарини.<br>— Та ти ось послухай,— кажу,— кап-кап-кап. Чуєш?<br>Максимко завмер, прислухається, де ці краплини падають. Потім простяг руку, чи не впаде на долоню яка. А круг нас то тут, то там обережно так: кап,кап, кап. Ой, що тут скоїлося з Максимком! Як заверещить:<br>— Роздягайся! — А сам мерщій скидає сорочку, штани... — Та мерщій! — квапить мене.<br>— Навіщо? — не розумію я.<br>— Треба. Для науки треба.<br>— А для чого науці мої штани знадобилися? — ніяк не второпаю.<br>— Зараз утямиш,— метушиться Максимко. Схопив він нашу одежину і каже:<br>— Розкладемо її ось там, коло мурашника. Давай! — скомандував, і ми кинулись розкладати на траві речі одну до одної.<br>— А тепер — лічи.<br>— Кого? — питаю. І думаю: чи не напекло йому сьогодні сонце голову? Якийсь дивний Максимко став. Дощові краплини лічити здумав.<br>— Та мурахів лічи! — кричить.— Які з сосни стрибають.<br>І показує рукою на наш строкатий килим. Я так очі і вирячив.<br>А мурашка впала, огледілась — і до мурашника.<br>— Дві! Три! Чотири! — заверещали ми на весь ліс. Двадцять три штуки нарахували за кілька хвилин!<br>Справжній мурашиний дощ!<br>— А знаєш, чого вони стрибають? — питає в мене Максимко.<br>— Напевно, змагання у них якісь проходять, хто точніше стрибне,— відповідаю.— Як у нас парашутисти стрибають на точність приземлення.<br>— Гарбуз ти порепаний,— сміється Максимко.— То вони щоб довго не йти пішки, додому не спізнитись. Адже в мурашнику зараз всі входи закриють — вечір заходить.<br>Ось таке ми з Максимком відкриття зробили. Тільки наша вожата ніяк не хотіла зрозуміти його наукове значення, бо ми таки спізнилися на вечерю. І пообіцяла за¬втра нас вирядити на кухню картоплю чистити.<br>Після відбою я довго крутився в ліжку: все ніяк не міг заснути. Шкіра свербіла, наче хто кропивою пожалив. Заплющу очі — і все ввижається, немов я лежу на мурашнику, а руді мурахи на мені змагання влаштували: хто дужче вкусить.<br>— Максимку! — тихо зашепотів я в темряві.— Тобі не свербить?<br>— Свербить. Терпи. Це ж заради науки.<br>Я скрушно зітхнув і подумав: хіба я не віддав би науці своє життя? Науці — так. А от рудим мурахам — нізащо на світі!<br>''Олег Буцень''<br><br>Навколішки, багатоповерховий, радесенький, незчулися, нашорошив.<br><br>Що здивувало хлопчиків у лісі? Простеж за текстом, як вони обмірковували свої припущення щодо мурашиної мови. Які відкриття для себе зробили хлопчики, спостерігаючи за мурашками? Які риси характеру виявили юні дослідники?
| + | |
- | | + | |
- | <br>Що в цьому оповіданні смішного, а що — повчального? Які уривки з тексту проілюстровано? Які почуття пере дано у виразі облич хлопчиків?
| + | |
- | | + | |
- | <br>Вдома поділи оповідання на частини, склади план за яким підготуй стислий переказ.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Чи доводилось тобі робити власні відкриття в природі? Спробуй придумати продовження оповідання.<br>
| + | |
- | | + | |
- | <br> О.Я.Савченко. Читанка 3 клас<br> | + | |
| | | |
| Вислано читачами з інтернет-сайту | | Вислано читачами з інтернет-сайту |
| | | |
- | <sub>[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|тематичні свята]] для 3 класу, [[Українська_література|програми із української літератури]], [[Українська_література_3_клас|розробки уроків]] української літератури </sub> | + | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|тематичні свята]] для 3 класу, [[Українська література|програми із української літератури]], [[Українська література 3 клас|розробки уроків]] української літератури </sub> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
Текущая версия на 13:39, 19 июня 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: Пригода з друзями – дослідниками. "Наше відкриття" О. Буцень
Наше відкриття. Дуже нам кортіло з Максимом зробити відкриття. Тільки так, щоб не довго морочитись. Бо в нас усяких справ по саму зав'язку. Лише на футбол скільки часу гаєш. Якось після полуденика весь наш загін пішов у ліс. Ми з Максимом одразу по горіхи подалися. Багацько не нарвали, та дурно теж не тюпали. Вибралися з ліщини, назад ідемо, стёжки шукаємо. Коли це Максимко хап мене за руку і закляк. Я глянув на нього і собі спинився. А він: — Диви, мурашник який великий. — Тьху! Налякав,— кажу,— своїм мурашником. Я думав — гадюка. А мурашник і справді величезний, наче висотний дім. І впоперек метра півтора. Ніколи такого в житті не бачив! Підійшли ближче. — Чуєш? — шепоче Максимко і опускається навколішки.— Мурашня балакає. — Хто, хто балакає? — перепитую недовірливо. — Та мурашня,— каже. Присів і я, вуха нашорошив, очі витріщив. Бачу, сновигають по купі мурашки, якусь гусінь тягнуть, гличку, листочки. І над усім приглушений гомін стоїть, як на центральній вулиці нашого міста. Здорово у них виходить. —Може... може, це ми вже наукове відкриття зробили? Мурашник, що розмовляє, знайшли.Як ти гадаєш, Максимку? А він, замість відповісти, як поведе очима, як підстрибне та драла! Я — за ним. Це ми так захопилися своїм відкриттям, що й незчулися, як нас обліпили великі руді мурахи. Насилу обтрусились. І знову до мурашника. Поставали навколішки, слухаємо. Цікаво так! — А якою мовою вони балакають? — питаю в Максимка. — Звісно, якою. Своєю, мурашиною. Безмови як би ж вони тут порозумілися? Бачиш, багатоповерховий мурашник зводять. Треба ж про все домовитись: кому що робити, в яку зміну працювати, де будівельний матеріал добути. —Може, воно й так, тільки без перекладача хіба їх зрозумієш? —Капуста ти головата! Де ж ти знайдеш мурашиного перекладача? — сміється Максимко.— Це ж добре, що ніхто ще їхньої мови не знає. А ми будемо знати, вивчимо! — Еге, вивчиш,— пхекнув я.— Тут свою рідну ледве на трійку витяг... Поки ми з Максимком так теревенили про науку, чую — одна мураха заповзла мені в тапку, друга по нозі полізла, третя... Я хотів був їх змахнути, а Максимко мене ліктем у бік — штовх! Не ворушись, мовляв. І справді, ми ж наукове відкриття робимо. Але спробуй не ворухнутись, коли у них щелепи, як у справжніх африканських крокодилів. Не витерпів я, одскочив назад, обтрушуюсь, а Максимко заради науки терпить. Його вже десятки зо два мурахів «досліджують», а він хоч би тобі оком кліпнув! Ага, теж не витерпів, прибіг до мене, покусаний, зате ра-дий-радісінький, як вареник у сметані. Ще б пак, відкриття: мурашник, який вміє розмовляти. — Ну гаразд,— кажу йому, коли нараділися по саму маківку.— Пішли додому, бо на вечерю спізнимось і дощ он починається. Задер Максимко голову, дивиться на небо, а на ньому ні хмарини. — Та ти ось послухай,— кажу,— кап-кап-кап. Чуєш? Максимко завмер, прислухається, де ці краплини падають. Потім простяг руку, чи не впаде на долоню яка. А круг нас то тут, то там обережно так: кап,кап, кап. Ой, що тут скоїлося з Максимком! Як заверещить: — Роздягайся! — А сам мерщій скидає сорочку, штани... — Та мерщій! — квапить мене. — Навіщо? — не розумію я. — Треба. Для науки треба. — А для чого науці мої штани знадобилися? — ніяк не второпаю. — Зараз утямиш,— метушиться Максимко. Схопив він нашу одежину і каже: — Розкладемо її ось там, коло мурашника. Давай! — скомандував, і ми кинулись розкладати на траві речі одну до одної. — А тепер — лічи. — Кого? — питаю. І думаю: чи не напекло йому сьогодні сонце голову? Якийсь дивний Максимко став. Дощові краплини лічити здумав. — Та мурахів лічи! — кричить.— Які з сосни стрибають. І показує рукою на наш строкатий килим. Я так очі і вирячив. А мурашка впала, огледілась — і до мурашника. — Дві! Три! Чотири! — заверещали ми на весь ліс. Двадцять три штуки нарахували за кілька хвилин! Справжній мурашиний дощ! — А знаєш, чого вони стрибають? — питає в мене Максимко. — Напевно, змагання у них якісь проходять, хто точніше стрибне,— відповідаю.— Як у нас парашутисти стрибають на точність приземлення. — Гарбуз ти порепаний,— сміється Максимко.— То вони щоб довго не йти пішки, додому не спізнитись. Адже в мурашнику зараз всі входи закриють — вечір заходить. Ось таке ми з Максимком відкриття зробили. Тільки наша вожата ніяк не хотіла зрозуміти його наукове значення, бо ми таки спізнилися на вечерю. І пообіцяла завтра нас вирядити на кухню картоплю чистити. Після відбою я довго крутився в ліжку: все ніяк не міг заснути. Шкіра свербіла, наче хто кропивою пожалив. Заплющу очі — і все ввижається, немов я лежу на мурашнику, а руді мурахи на мені змагання влаштували: хто дужче вкусить. — Максимку! — тихо зашепотів я в темряві.— Тобі не свербить? — Свербить. Терпи. Це ж заради науки. Я скрушно зітхнув і подумав: хіба я не віддав би науці своє життя? Науці — так. А от рудим мурахам — нізащо на світі! Олег Буцень Навколішки, багатоповерховий, радесенький, незчулися, нашорошив. Що здивувало хлопчиків у лісі? Простеж затекстом, як вони обмірковували свої припущення щодо мурашиної мови. Які відкриття для себе зробили хлопчики, спостерігаючи за мурашками? Які риси характеру виявили юні дослідники? Що в цьому оповіданні смішного, а що — повчального? Які уривки з тексту проілюстровано? Які почуття пере дано у виразі облич хлопчиків? Вдома поділи оповідання на частини, склади план за яким підготуй стислий переказ.
Чи доводилось тобі робити власні відкриття в природі? Спробуй придумати продовження оповідання. О.Я.Савченко. Читанка 3 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
тематичні свята для 3 класу, програми із української літератури, розробки уроків української літератури
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|