|
|
(3 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»''' |
| | | |
- | <u>'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Народна казка, Мудра дівчина.</metakeywords>Народна казка «Мудра дівчина»'''</u><br> | + | <u>'''<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Народна казка, Мудра дівчина.</metakeywords>'''</u> |
| | | |
- | '''''МУДРА ДІВЧИНА'''''<br>Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:<br>— Потроху відробиш мені за неї.<br>Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:<br>— Віддай мені корову назад!<br>Той каже:<br>— Брате! Я ж тобі за неї відробив!<br>— Що ти там відробив, — як кіт наплакав<br>тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!<br>Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.<br>Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм:<br>— Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.<br>— Кажіть, пане!<br>— Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете.<br>Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:<br>— От дурниця, а не загадка! Що ж є сит<br>ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!<br>Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:<br>— Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?<br>— Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.<br>— А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.<br>— Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?<br>— Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч<br>перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>— Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму.<br>Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:<br>— Ану, відгадали?<br>— Відгадали, пане, — кажуть обидва.<br>От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:<br>— Ситніше, пане, над усе — ваші кабани,<br>а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші!<br>— Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти!<br>— Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.<br>— Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що?<br>— Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.<br>— Так! Ну, а миліше? — питає він.<br>— А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>— Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.<br>— Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.<br>Пан аж розсердився:<br>— Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.<br>Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:<br>— Чого ви, тату, плачете?<br>— Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона<br>за одну ніч вилупила й вигодувала курчата,<br>а ти щоб спекла їх йому на снідання. <br>Дочка взяла горщечок каші та й каже: <br>— Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.<br>Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:<br>— Так і так дочка казала.<br>Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:<br>— Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт<sup>1</sup> полотна. А не зробить, то<br>буде лихо.<br>Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:<br>— Чого ви, тату, плачете?<br>— Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна.<br>Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:<br>— Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище<sup>2</sup>, щоб було на чому прясти цей льон.<br>Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже:<br>— Піди та скажи своїй дочці: нехай вона<br>прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла,<br>ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.<br>Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:<br>— Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так.<br>І розказав їй усе. Маруся каже:<br>— Не журіться, тату, — все буде гаразд.<br>Підіть купіть мені живого зайця.<br>Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли<sup>3</sup>, запрягла в них цапа. От узяла зайця<br>під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в :зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!»<br>Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у :зітлицю, поздоровкалась та й каже:<br>— Ось вам, пане, гостинець.<br>Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до , пана судитися. От пан вийшов на рундук<sup>4</sup> та й питає: «Чого вам, люди добрі?» Один каже:<br>— Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша.<br> А другий чоловік каже:<br> — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане!<br> От пан думав, думав та й каже:<br> — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела.<br>От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже:<br>— Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови<br>прягайте та й пустіть — котра побіжить до<br>лошати, то та й привела.<br>Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.<br><br><sup>1</sup> Сто локіт — приблизно 50 метрів.<br><sup>2</sup> Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль <br><sup>3</sup> Ґринджоли — сани.<br><sup>4</sup> Рундук — тут: ґанок.<br>Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ...<br>• один убогий, а другий багатий;<br>• обидва убогі;<br>• обидва багаті.<br>2. Найситніше у світі...<br>• панські кабани;<br>• земля-мати;<br>• білі паляниці.<br>3. Маруся ні йшла, ні їхала, бо...<br>• сиділа на санчатах;<br>• одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала;<br>• ішла пішки.<br><br>1. Чому вимога багатого брата була несправедливою?<br>2. Чи справедливим суддею був пан? Чому?<br>3. Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для<br>батька?<br>4. Як ставився батько до дочки? З чого це видно?<br>5. Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею?<br>6. Як Маруся виконала перше завдання пана?<br>7. У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала<br>друге завдання?<br>8. Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним<br>супротивником?<br>9. Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він<br>схвалює, а які — висміює?<br>10. Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?<br><br>1. Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок.<br>Чому зло у казках завжди програє?<br>2. Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише<br>найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.<br><br>1. Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть<br>план до казки.<br>2. З'єднайте частини прислів'їв. У чому пряме та переносне<br>значення утворених прислів'їв?<br>І сила перед а душа в болоті.<br>Око бачить далеко, мужицька хитрість.<br>На панську мудрість і людей питай.<br>Тіло в злоті, а розум — ще далі.<br>Свій розум май розумом никне.<br>Запам'ятайте!<br>Давні люди вважали, що певні числа є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа 3, 7, 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо.<br> <br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br> <br>
| + | '''[[Українські народні казки.Повні уроки|Народна казка]] «Мудра дівчина»'''<br> |
| | | |
- | <sub>Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub> | + | '''Мудра дівчина.'''<br>Було собі два брати — [[Тема 5. Лічба предметів. Співвіднесення цифри і числа. Поняття „багато”, „один”.|'''один''']] убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над [http://xvatit.com/nichego-sebe/lessons-wealth/ '''бідним'''], що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:<br>— Потроху відробиш мені за неї.<br>Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:<br>— Віддай мені корову назад!<br>Той каже:<br>— Брате! Я ж тобі за неї відробив!<br>— Що ти там відробив, — як кіт наплакав<br>тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!<br>Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.<br>Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм:<br>— Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.<br>— Кажіть, пане!<br>— Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете.<br>Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:<br>— От дурниця, а не загадка! Що ж є сит<br>ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!<br>Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:<br>— Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?<br>— Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.<br>— А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.<br>— Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?<br>— Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч<br>перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>— Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму.<br>Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:<br>— Ану, відгадали?<br>— Відгадали, пане, — кажуть обидва.<br>От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:<br>— Ситніше, пане, над усе — ваші кабани,<br>а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші!<br>— Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти!<br>— Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.<br>— Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що?<br>— Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.<br>— Так! Ну, а миліше? — питає він.<br>— А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.<br>— Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.<br>— Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.<br>Пан аж розсердився:<br>— Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.<br>Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:<br>— Чого ви, тату, плачете?<br>— Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона<br>за одну ніч вилупила й вигодувала курчата,<br>а ти щоб спекла їх йому на снідання. <br>Дочка взяла горщечок каші та й каже: <br>— Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.<br>Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:<br>— Так і так дочка казала.<br>Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:<br>— Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт<sup>1</sup> полотна. А не зробить, то<br>буде лихо. |
| + | |
| + | [[Image:00500510.jpg|233x239px|00500510.jpg]]<br>Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:<br>— Чого ви, тату, плачете?<br>— Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна.<br>Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:<br>— Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище<sup>2</sup>, щоб було на чому прясти цей льон.<br>Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже:<br>— Піди та скажи своїй дочці: нехай вона<br>прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла,<br>ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.<br>Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:<br>— Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так.<br>І розказав їй усе. Маруся каже:<br>— Не журіться, тату, — все буде гаразд.<br>Підіть купіть мені живого зайця.<br>Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли<sup>3</sup>, запрягла в них цапа. От узяла зайця<br>під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в :зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!»<br>Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у :зітлицю, поздоровкалась та й каже:<br>— Ось вам, пане, гостинець.<br>Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до , пана судитися. От пан вийшов на рундук<sup>4</sup> та й питає: «Чого вам, люди добрі?» Один каже:<br>— Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша.<br> А другий чоловік каже:<br> — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане!<br> От пан думав, думав та й каже:<br> — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела.<br>От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже:<br>— Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови<br>прягайте та й пустіть — котра побіжить до<br>лошати, то та й привела.<br>Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.<br><br><sup>1</sup> Сто локіт — приблизно 50 метрів.<br><sup>2</sup> Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль <br><sup>3</sup> Ґринджоли — сани.<br><sup>4</sup> Рундук — тут: ґанок.<br>Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ...<br>• один убогий, а другий багатий;<br>• обидва убогі;<br>• обидва багаті.<br>2. Найситніше у світі...<br>• панські кабани;<br>• земля-мати;<br>• білі паляниці.<br>3. Маруся ні йшла, ні їхала, бо...<br>• сиділа на санчатах;<br>• одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала;<br>• ішла пішки.<br><br>1. '' Чому вимога багатого брата була несправедливою?<br>2. Чи справедливим суддею був пан? Чому?<br>3. Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для<br>батька?<br>4. Як ставився батько до дочки? З чого це видно?<br>5. Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею?<br>6. Як Маруся виконала перше завдання пана?<br>7. У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала<br>друге завдання?<br>8. Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним<br>супротивником?<br>9. Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він<br>схвалює, а які — висміює?<br>10. Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?<br><br>1. Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок.<br>Чому зло у казках завжди програє?''<br>2. Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише<br>найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.<br><br>1. Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть<br>план до казки.<br>2. З'єднайте частини [[Прислів'я. О. Буцень «У новій школі». Л. Вахніна «Кордон»|'''прислів'їв.''']] У чому пряме та переносне<br>значення утворених прислів'їв?<br>І сила перед а душа в болоті.<br>Око бачить далеко, мужицька хитрість.<br>На панську мудрість і людей питай.<br>Тіло в злоті, а розум — ще далі.<br>Свій розум май розумом никне.<br>Запам'ятайте!<br>Давні люди вважали, що певні [[Тема 6. Лічба предметів. Поняття „довгий, короткий”. Число і цифра 1. Написання цифри 1.|'''числа''']] є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа [[Тема 9. Число і цифра 3 . Порівняння чисел в межах 3.Написання цифри 3.|'''3''']], [[Склад числа 7. Складання прикладів на додавання. Дні тижня.|'''7''']], 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо.<br>[[Українська література|''' <br>''Українська література''''']]''[[Українська література 5 клас|'''5 клас''']]. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту''<br><br> <br> |
| + | |
| + | <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування української літератури]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків [[Українська література|з української літератури 5 класу]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| | | |
Текущая версия на 13:53, 25 июня 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»
Народна казка «Мудра дівчина»
Мудра дівчина. Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже: — Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: — Віддай мені корову назад! Той каже: — Брате! Я ж тобі за неї відробив! — Що ти там відробив, — як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай! Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана. Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм: — Хто відгадає мою загадку, того й корова буде. — Кажіть, пане! — Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете. Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі: — От дурниця, а не загадка! Що ж є сит ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде! Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається: — Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав? — Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є. — А яка ж загадка, тату? — Маруся питає. — Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе? — Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути. — Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму. Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає: — Ану, відгадали? — Відгадали, пане, — кажуть обидва. От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже: — Ситніше, пане, над усе — ваші кабани, а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші! — Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти! — Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває. — Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що? — Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш. — Так! Ну, а миліше? — питає він. — А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути. — Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав. — Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила. Пан аж розсердився: — Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо. Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його: — Чого ви, тату, плачете? — Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона за одну ніч вилупила й вигодувала курчата, а ти щоб спекла їх йому на снідання. Дочка взяла горщечок каші та й каже: — Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць. Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже: — Так і так дочка казала. Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже: — Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт1 полотна. А не зробить, то буде лихо.
Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже: — Чого ви, тату, плачете? — Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна. Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже: — Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище2, щоб було на чому прясти цей льон. Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже: — Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо. Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці: — Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так. І розказав їй усе. Маруся каже: — Не журіться, тату, — все буде гаразд. Підіть купіть мені живого зайця. Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли3, запрягла в них цапа. От узяла зайця під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в :зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!» Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у :зітлицю, поздоровкалась та й каже: — Ось вам, пане, гостинець. Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до , пана судитися. От пан вийшов на рундук4 та й питає: «Чого вам, люди добрі?» Один каже: — Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша. А другий чоловік каже: — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане! От пан думав, думав та й каже: — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела. От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже: — Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови прягайте та й пустіть — котра побіжить до лошати, то та й привела. Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.
1 Сто локіт — приблизно 50 метрів. 2 Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль 3 Ґринджоли — сани. 4 Рундук — тут: ґанок. Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ... • один убогий, а другий багатий; • обидва убогі; • обидва багаті. 2. Найситніше у світі... • панські кабани; • земля-мати; • білі паляниці. 3. Маруся ні йшла, ні їхала, бо... • сиділа на санчатах; • одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала; • ішла пішки.
1. Чому вимога багатого брата була несправедливою? 2. Чи справедливим суддею був пан? Чому? 3. Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для батька? 4. Як ставився батько до дочки? З чого це видно? 5. Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею? 6. Як Маруся виконала перше завдання пана? 7. У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала друге завдання? 8. Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним супротивником? 9. Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він схвалює, а які — висміює? 10. Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?
1. Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок. Чому зло у казках завжди програє? 2. Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.
1. Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть план до казки. 2. З'єднайте частини прислів'їв. У чому пряме та переносне значення утворених прислів'їв? І сила перед а душа в болоті. Око бачить далеко, мужицька хитрість. На панську мудрість і людей питай. Тіло в злоті, а розум — ще далі. Свій розум май розумом никне. Запам'ятайте! Давні люди вважали, що певні числа є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа 3, 7, 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо. Українська література5 клас. Шабельникова Л. П. Вислано читачами інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|