|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <br> <u>Пригадайте</u> Яке біологічне значення квітки? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота?<br> <br> Ви вже знаєте, що квітка - це генеративний орган рослини. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих<br> клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку.<br> Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка.<br> [[Файл:Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3).jpg]]<br>Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3) | + | <br> <u>Пригадайте</u> Яке біологічне значення [[Відділ_Квіткові._Повні_уроки|квітки]]? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота?<br> <br> Ви вже знаєте, що квітка - це [[Квітка_–_генеративний_орган._Суцвіття._Повні_уроки|генеративний орган рослини]]. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих<br> клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку.<br> Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка.<br> [[Image:Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3).jpg|Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3). фото]]<br>''Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)'' |
| | | |
- | <br> [[Файл:Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин.jpg]]<br>Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин<br> <br> Після цього відбувається запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109).<br> Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.<br> Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.<br> [[Файл:Мал. 110. С.Г. Навашин.jpg]]<br> Мал. 110. С.Г. Навашин | + | <br> [[Image:Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин.jpg|Подвійне запліднення у квіткових рослин. фото]]<br>''Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин''<br> <br> Після цього відбувається [[Утворення_статевих_клітин._Запліднення|запліднення]]. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109).<br> Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.<br> Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.<br> [[Image:Мал. 110. С.Г. Навашин.jpg|С.Г. Навашин. фото]]<br> ''Мал. 110. С.Г. Навашин'' |
| | | |
- | [[Файл:Мал. 111. Будова насінини.jpg]]<br> Мал. 111. Будова насінини<br> <br> Яка будова насінини? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника).<br> В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо.<br> Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині.<br> <br> <u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br> подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм<br> <br> <u>Підсумки</u><br> У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.<br> <br> <u>Запитання для контролю</u><br> 1. Які особливості запліднення у квіткових рослин?<br> 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? <br> 3. Яка будова насінини?<br> 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму?<br> 5. Яке значення насіння для квіткових рослин?<br> <br> <u>Поміркуйте</u><br> Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?<br> <br> | + | [[Image:Мал. 111. Будова насінини.jpg|Будова насінини. фото]]<br> ''Мал. 111. Будова насінини<br>'' <br> Яка будова [[Насінина_і_плід._Повні_уроки|насінини]]? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника).<br> В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо.<br> Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині.<br> <br> <u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br> подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм<br> <br> '''Підсумки'''<br> У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.<br> <br> '''Запитання для контролю'''<br> ''1. Які особливості запліднення у квіткових рослин?<br> 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? <br> 3. Яка будова насінини?<br> 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму?<br> 5. Яке значення насіння для квіткових рослин?''<br> <br> '''Поміркуйте'''<br> ''Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?''<br> <br> |
| | | |
- | ----
| + | ''М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, [[Біологія_7_клас|Біологія, 7 клас]]<br> Вислано читачами інтернет-сайту ''<br> <br> <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br> |
- | | + | |
- | М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br> Вислано читачами інтернет-сайту <br> | + | |
- | <br> | + | |
- | <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br> | + | |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
Текущая версия на 13:54, 18 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Насінина і плід
Пригадайте Яке біологічне значення квітки? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота? Ви вже знаєте, що квітка - це генеративний орган рослини. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку. Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка. ![Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3). фото](/images/9/94/%D0%9C%D0%B0%D0%BB._108._%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%281%29_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D1%87%D1%86%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8_%282%29._%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B5_%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE_%283%29.jpg) Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)
![Подвійне запліднення у квіткових рослин. фото](/images/a/a9/%D0%9C%D0%B0%D0%BB._109._%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD.jpg) Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин Після цього відбувається запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109). Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу. Після запліднення з насінного зачатка формується насінина. ![С.Г. Навашин. фото](/images/f/f7/%D0%9C%D0%B0%D0%BB._110._%D0%A1.%D0%93._%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD.jpg) Мал. 110. С.Г. Навашин
![Будова насінини. фото](/images/d/d7/%D0%9C%D0%B0%D0%BB._111._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8.jpg) Мал. 111. Будова насінини Яка будова насінини? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника). В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо. Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині. Терміни і поняття, які потрібно засвоїти подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм Підсумки У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм. Запитання для контролю 1. Які особливості запліднення у квіткових рослин? 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? 3. Яка будова насінини? 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму? 5. Яке значення насіння для квіткових рослин? Поміркуйте Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?
М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас Вислано читачами інтернет-сайту Шкільна програма онлайн, матеріали з біології за 7 клас, вчителям та учням на допомогу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|