<u>'''Бесіда про значення письма, про важливість уміти писати.'''</u><br>Читання вірша про школу.<br>Нам сьогодні в школу треба поспішати,<br>Ми усі дорослі, вже не малюки.<br>Станем дружним класом, хлопчики й дівчатка.<br>Будемо навчатись гарно й залюбки.<br>Інтерактивна гра «Мікрофон».<br>– Як ви гадаєте, чому школу називають другою домівкою?
+
<u>'''Бесіда про значення письма, про важливість уміти писати.'''</u><br>[[Українська_література|'''Читання''']] вірша про школу.<br>Нам сьогодні в школу треба поспішати,<br>Ми усі дорослі, вже не малюки.<br>Станем дружним класом, хлопчики й дівчатка.<br>Будемо навчатись гарно й залюбки.<br>Інтерактивна гра «Мікрофон».<br>– Як ви гадаєте, чому школу називають другою домівкою?
[[Image:T2pr2.jpeg]]<br><u>''' Читання листа від барвінчат із побажаннями у навчанні.'''</u>
[[Image:T2pr2.jpeg]]<br><u>''' Читання листа від барвінчат із побажаннями у навчанні.'''</u>
Строка 23:
Строка 23:
=== Фізкультзвилинка. ===
=== Фізкультзвилинка. ===
-
<br>1.Раз – підняти руки вгору,<br><br>Два нагнутися додолу.<br><br>Не згинайте діти ноги<br><br>Як торкаєтесь підлоги<br><br>Три, чотири – прямо встати<br><br>Будем знову починати. 2.Скільки пальців на руках?<br><br>10 гарних зайченят<br><br>Під яликою сидять<br><br>Зайці почали стрибать,<br><br>Ми їх будем рахувать:<br><br>1,2,3,4,5.
+
<br>1.Раз – підняти руки вгору,<br><br>Два нагнутися додолу.<br><br>Не згинайте діти ноги<br><br>Як торкаєтесь підлоги<br><br>Три, [[Математика|'''чотири''']] – прямо встати<br><br>Будем знову починати. 2.Скільки пальців на руках?<br><br>10 гарних зайченят<br><br>Під яликою сидять<br><br>Зайці почали стрибать,<br><br>Ми їх будем рахувать:<br><br>1,2,3,4,5.
[[Image:T2pr3.jpeg]]<br>'''''Ознайомлення з письмовим приладдям.'''''<br>1. Відгадування загадок.<br>Тоненьке, кругленьке,<br>Серце чорненьке.<br>Хто на його слід погляне,<br>Думку його взнає. (Олівець).
[[Image:T2pr3.jpeg]]<br>'''''Ознайомлення з письмовим приладдям.'''''<br>1. Відгадування загадок.<br>Тоненьке, кругленьке,<br>Серце чорненьке.<br>Хто на його слід погляне,<br>Думку його взнає. (Олівець).
Строка 33:
Строка 33:
=== Слухання казки: ===
=== Слухання казки: ===
-
<br>Шапка-невидимка<br>(з серії казок "Лісова школа")<br>У Лісовій школі з'явився новий учень. Це Мишеня.<br>Мишеня було дуже здібною дитиною. Про це йому постійно говорили мама з татом, і дідусь з бабусею завжди захоплювалися ним. Пропищить Мишеня пронизливо, а дідусь тріумфує: "Ти просто соловей у нас!" Перекинеться Мишеня через хвостик, а бабуся радіє: "Ой, акробат!" Батьки говорили, що він точно буде відмінником, адже він все вже знає. І Мишеняті насправді почало видаватися, що він винятковий. Залишилося лише діждатися того дня, коли буде можливість це довести всім жителям Лісу.<br>У Лісовій школі його чомусь прийняли без захватів і захоплення. Вчитель Їжак на уроках запитував всіх учнів. Якщо Мишеня викрикувало відповідь, перебиваючи інших, вчитель був у розпачі і все одно чекав відповіді іншого учня. Мишеня, звичайно, теж відповідало, але йому видавалося, що недостатньо часто. Якщо відповідь Мишеняти була вірною, то він гордо вертів головою на всі боки, щоб насолодитися увагою однокласників. Але очікування не виправдовувалися: учні і вчитель не помічали геніальності Мишеняти.<br>Тоді Мишеня вирішило всіх здивувати своїм "солов'їним" писком. І це йому удалося! Вчитель строго поглянув на Мишенятко, а учні голосно розсміялися. "Ось, нарешті, - подумало Мишеня, - всі помітили мене!" Він, забувши про урок, почав роздумувати, чим би ще всіх уразити. Особливо Мишеняті сподобалося, коли розсміялася Білочка над його стрибком через хвостик під час уроку. Лише вчитель не посміхався. Їжак підійшов і тихо запитав пустуна: "Чому ти нам заважаєш?" Але замість відповіді почув пронизливий писк Мишеняти. Малята-звірята сміялися, і Мишеня було щасливе.<br>Коли після уроків за Мишеням прийшли батьки, вчитель Їжак побачив в їх очах захоплення своїм сином і замислився: "Що ж робити? Як допомогти Мишеняті стати справжнім учнем Лісової школи? Адже зараз він поступає як маленьке дитя, а не як учень! Як навчити його бути терплячим і виконувати шкільні правила? Як навчити його допомагати, а не заважати своїм товаришам? Як навчити його радіти успіхам своїх нових друзів?"<br>Наступного дня вчитель Їжак почав урок з історії про шапку-невидимку, яка зберігається в найсекретнішому місці в кабінеті у директора школи. Шапка ця - невидима, і інших вона теж робить невидимими. Їжак сказав, що готовий надіти її на голову будь-якому учневі, який заважає всім вчитися. Мишеня захотілось, щоб наділи йому, в ній він ще більше здивує всіх.<br>Вчитель із сумом підійшов до парти Мишеняти і доторкнувся до його голови. Здавалося, що нічого особливого не сталося, лише малята-звірята перестали звертати увагу на кривляння Мишеняти. Мишеня прагнуло пустувати щодуху, але потім йому це набридло (адже ніхто вже не сміявся, не звертав на нього уваги). Через деякий час він почав прислухатися до завдань вчителя. Намагався їх виконати і захотів вийти з відповіддю до дошки. Але його ніхто не помітив. Мишеня образилося: "Ну і хай, вони всі ще пошкодують!"<br>Нарешті продзвенів дзвінок, почалася перерва! Коли учні пішли грати в коридор, вчитель знов доторкнувся до голови Мишеняти і "зняв" шапку. "Правда, сумно бути одному?" - тихо запитав Їжак і додав: "Порадуй дітей на перерві, пограй, відпочинь разом з ними, а коли продзвенить дзвінок, шапка-невидимка знов повернеться до тебе. Так буде до тих пір, поки ти не навчишся допомагати друзям в навчанні, а не заважати їм".<br>Мишеня сиділо мовчки і до дітей грати не пішло. Він думав... <br>Так пройшла перерва, непомітно пройшов урок, на якому діти пізнавали щось нове і цікаве. Перед уроком математики Мишеня знов залишилося в класі. Він раптом помітив Білочку, яка ніяк не могла вирішити домашню задачку.<br>"Що, прострибала вдома, а тепер намагаєшся задачку вирішити?" - спитало Мишеня.<br>"Ні, я вчора весь вечір вирішувала, але нічого не виходить!" - відповіла Білочка.<br>Мишеня підійшло до Білочки і поглянуло у її розв’язання. "Хочеш, я допоможу тобі?"<br>Білочка мовчки кивнула. Вони разом впоралися із задачкою, і Мишеня знов почуло дзвінкий сміх Білочки і побачило вдячний блиск в її очах! Ніколи Мишеня не відчувало себе таким потрібним! Йому було дуже приємно!<br>На уроці математики Зайченя відповідало біля дошки, а допомагати йому вчитель Їжак запросив Мишенятко. І знов Мишеня відчуло себе потрібним і побачив вдячність в очах Зайченяти! Адже він не відповідав за товариша, не перебивав його, а лише допомагав йому.<br>Після того, як вчитель подякував Зайченяті і Мишеняті за хороші відповіді, Мишеня раптом пригадало про "шапку-невидимку". "Що ж з нею трапилося, чому і куди вона зникла?" - здивувалося Мишеня. А вчитель Їжак і малята-звірята добродушно посміхалися...<br>– Погляньте на цей малюнок.<br> [[Image:T2pr1.jpeg]] <br>– Тут названі предмти без навчання не можливе. Дайте їх прочитаємо. (Діти читають)<br>• Кольорові асоціації. <br>– Молодці, дітки, добре всі старалися. А тепер давайте перевіримо, які у вас кольорові асоціації на такі слова: зошит, радість, весна, зима, квітка, крейда, фарби, пенал.<br>(Діти показують картки певного кольору на дане слово. Наприклад: зима – білий і т.д.) <br>
+
<br>Шапка-невидимка<br>(з серії [[Літературна_казка._Відмінність_літературної_казки_від_народної|'''казок''']] "Лісова школа")<br>У Лісовій школі з'явився новий учень. Це Мишеня.<br>Мишеня було дуже здібною дитиною. Про це йому постійно говорили мама з татом, і дідусь з бабусею завжди захоплювалися ним. Пропищить Мишеня пронизливо, а дідусь тріумфує: "Ти просто соловей у нас!" Перекинеться Мишеня через хвостик, а бабуся радіє: "Ой, акробат!" Батьки говорили, що він точно буде відмінником, адже він все вже знає. І Мишеняті насправді почало видаватися, що він винятковий. Залишилося лише діждатися того дня, коли буде можливість це довести всім жителям Лісу.<br>У Лісовій школі його чомусь прийняли без захватів і захоплення. Вчитель Їжак на уроках запитував всіх учнів. Якщо Мишеня викрикувало відповідь, перебиваючи інших, вчитель був у розпачі і все одно чекав відповіді іншого учня. Мишеня, звичайно, теж відповідало, але йому видавалося, що недостатньо часто. Якщо відповідь Мишеняти була вірною, то він гордо вертів головою на всі боки, щоб насолодитися увагою однокласників. Але очікування не виправдовувалися: учні і вчитель не помічали геніальності Мишеняти.<br>Тоді Мишеня вирішило всіх здивувати своїм "солов'їним" писком. І це йому удалося! Вчитель строго поглянув на Мишенятко, а учні голосно розсміялися. "Ось, нарешті, - подумало Мишеня, - всі помітили мене!" Він, забувши про урок, почав роздумувати, чим би ще всіх уразити. Особливо Мишеняті сподобалося, коли розсміялася Білочка над його стрибком через хвостик під час уроку. Лише вчитель не посміхався. Їжак підійшов і тихо запитав пустуна: "Чому ти нам заважаєш?" Але замість відповіді почув пронизливий писк Мишеняти. Малята-звірята сміялися, і Мишеня було щасливе.<br>Коли після уроків за Мишеням прийшли батьки, вчитель Їжак побачив в їх очах захоплення своїм сином і замислився: "Що ж робити? Як допомогти Мишеняті стати справжнім учнем Лісової школи? Адже зараз він поступає як маленьке дитя, а не як учень! Як навчити його бути терплячим і виконувати шкільні правила? Як навчити його допомагати, а не заважати своїм товаришам? Як навчити його радіти успіхам своїх нових друзів?"<br>Наступного дня вчитель Їжак почав урок з історії про шапку-невидимку, яка зберігається в найсекретнішому місці в кабінеті у директора школи. Шапка ця - невидима, і інших вона теж робить невидимими. Їжак сказав, що готовий надіти її на голову будь-якому учневі, який заважає всім вчитися. Мишеня захотілось, щоб наділи йому, в ній він ще більше здивує всіх.<br>Вчитель із сумом підійшов до парти Мишеняти і доторкнувся до його голови. Здавалося, що нічого особливого не сталося, лише малята-звірята перестали звертати увагу на кривляння Мишеняти. Мишеня прагнуло пустувати щодуху, але потім йому це набридло (адже ніхто вже не сміявся, не звертав на нього уваги). Через деякий час він почав прислухатися до завдань вчителя. Намагався їх виконати і захотів вийти з відповіддю до дошки. Але його ніхто не помітив. Мишеня образилося: "Ну і хай, вони всі ще пошкодують!"<br>Нарешті продзвенів дзвінок, почалася перерва! Коли учні пішли грати в коридор, вчитель знов доторкнувся до голови Мишеняти і "зняв" шапку. "Правда, сумно бути одному?" - тихо запитав Їжак і додав: "Порадуй дітей на перерві, пограй, відпочинь разом з ними, а коли продзвенить дзвінок, шапка-невидимка знов повернеться до тебе. Так буде до тих пір, поки ти не навчишся допомагати друзям в навчанні, а не заважати їм".<br>Мишеня сиділо мовчки і до дітей грати не пішло. Він думав... <br>Так пройшла перерва, непомітно пройшов урок, на якому діти пізнавали щось нове і цікаве. Перед уроком математики Мишеня знов залишилося в класі. Він раптом помітив Білочку, яка ніяк не могла вирішити домашню задачку.<br>"Що, прострибала вдома, а тепер намагаєшся задачку вирішити?" - спитало Мишеня.<br>"Ні, я вчора весь вечір вирішувала, але нічого не виходить!" - відповіла Білочка.<br>Мишеня підійшло до Білочки і поглянуло у її розв’язання. "Хочеш, я допоможу тобі?"<br>Білочка мовчки кивнула. Вони разом впоралися із задачкою, і Мишеня знов почуло дзвінкий сміх Білочки і побачило вдячний блиск в її очах! Ніколи Мишеня не відчувало себе таким потрібним! Йому було дуже приємно!<br>На уроці математики Зайченя відповідало біля дошки, а допомагати йому вчитель Їжак запросив Мишенятко. І знов Мишеня відчуло себе потрібним і побачив вдячність в очах Зайченяти! Адже він не відповідав за товариша, не перебивав його, а лише допомагав йому.<br>Після того, як вчитель подякував Зайченяті і Мишеняті за хороші відповіді, Мишеня раптом пригадало про "шапку-невидимку". "Що ж з нею трапилося, чому і куди вона зникла?" - здивувалося Мишеня. А вчитель Їжак і малята-звірята добродушно посміхалися...<br>– Погляньте на цей [[Малювання|'''малюнок''']].<br> [[Image:T2pr1.jpeg]] <br>– Тут названі предмти без навчання не можливе. Дайте їх прочитаємо. (Діти читають)<br>• Кольорові асоціації. <br>– Молодці, дітки, добре всі старалися. А тепер давайте перевіримо, які у вас кольорові асоціації на такі слова: зошит, радість, весна, зима, квітка, крейда, фарби, пенал.<br>(Діти показують картки певного кольору на дане слово. Наприклад: зима – білий і т.д.) <br>
Ознайомити дітей з письмовим приладдям. Вчити правильно тримати ручку, розміщувати зошит. Виробляти правильну посадку під час письма. Виховувати повагу і любов до школи.
Хід уроку
Бесіда про значення письма, про важливість уміти писати. Читання вірша про школу. Нам сьогодні в школу треба поспішати, Ми усі дорослі, вже не малюки. Станем дружним класом, хлопчики й дівчатка. Будемо навчатись гарно й залюбки. Інтерактивна гра «Мікрофон». – Як ви гадаєте, чому школу називають другою домівкою?
Читання листа від барвінчат із побажаннями у навчанні.
(Лист написаний прописними буквами). – Чи зможе хтось із вас, діти, прочитати цього листа? Зростайте здоровими і щасливими, Розумними, добрими і кмітливими. Вершини знань штурмуйте завзято, Всі труднощі зумійте здолати.
Ознайомлення з письмовим приладдям. 1. Відгадування загадок. Тоненьке, кругленьке, Серце чорненьке. Хто на його слід погляне, Думку його взнає. (Олівець).
Дітки подивіться який малюнок можна намалювати за допомогою простого олівця:
Їдуть братці Верхом на конячці. Не кусає кінь удило, П’є не воду, а чорнило, За рядком встає рядок. (Пальці й ручка). Де можна в портфелі Сховати приладдя: І гумку, і ручку І навіть фломастер? (У пеналі). Дітки подивіться мультфільм і назвіть які шкільні приладдя ви там побачили
Слухання казки:
Шапка-невидимка (з серії казок "Лісова школа") У Лісовій школі з'явився новий учень. Це Мишеня. Мишеня було дуже здібною дитиною. Про це йому постійно говорили мама з татом, і дідусь з бабусею завжди захоплювалися ним. Пропищить Мишеня пронизливо, а дідусь тріумфує: "Ти просто соловей у нас!" Перекинеться Мишеня через хвостик, а бабуся радіє: "Ой, акробат!" Батьки говорили, що він точно буде відмінником, адже він все вже знає. І Мишеняті насправді почало видаватися, що він винятковий. Залишилося лише діждатися того дня, коли буде можливість це довести всім жителям Лісу. У Лісовій школі його чомусь прийняли без захватів і захоплення. Вчитель Їжак на уроках запитував всіх учнів. Якщо Мишеня викрикувало відповідь, перебиваючи інших, вчитель був у розпачі і все одно чекав відповіді іншого учня. Мишеня, звичайно, теж відповідало, але йому видавалося, що недостатньо часто. Якщо відповідь Мишеняти була вірною, то він гордо вертів головою на всі боки, щоб насолодитися увагою однокласників. Але очікування не виправдовувалися: учні і вчитель не помічали геніальності Мишеняти. Тоді Мишеня вирішило всіх здивувати своїм "солов'їним" писком. І це йому удалося! Вчитель строго поглянув на Мишенятко, а учні голосно розсміялися. "Ось, нарешті, - подумало Мишеня, - всі помітили мене!" Він, забувши про урок, почав роздумувати, чим би ще всіх уразити. Особливо Мишеняті сподобалося, коли розсміялася Білочка над його стрибком через хвостик під час уроку. Лише вчитель не посміхався. Їжак підійшов і тихо запитав пустуна: "Чому ти нам заважаєш?" Але замість відповіді почув пронизливий писк Мишеняти. Малята-звірята сміялися, і Мишеня було щасливе. Коли після уроків за Мишеням прийшли батьки, вчитель Їжак побачив в їх очах захоплення своїм сином і замислився: "Що ж робити? Як допомогти Мишеняті стати справжнім учнем Лісової школи? Адже зараз він поступає як маленьке дитя, а не як учень! Як навчити його бути терплячим і виконувати шкільні правила? Як навчити його допомагати, а не заважати своїм товаришам? Як навчити його радіти успіхам своїх нових друзів?" Наступного дня вчитель Їжак почав урок з історії про шапку-невидимку, яка зберігається в найсекретнішому місці в кабінеті у директора школи. Шапка ця - невидима, і інших вона теж робить невидимими. Їжак сказав, що готовий надіти її на голову будь-якому учневі, який заважає всім вчитися. Мишеня захотілось, щоб наділи йому, в ній він ще більше здивує всіх. Вчитель із сумом підійшов до парти Мишеняти і доторкнувся до його голови. Здавалося, що нічого особливого не сталося, лише малята-звірята перестали звертати увагу на кривляння Мишеняти. Мишеня прагнуло пустувати щодуху, але потім йому це набридло (адже ніхто вже не сміявся, не звертав на нього уваги). Через деякий час він почав прислухатися до завдань вчителя. Намагався їх виконати і захотів вийти з відповіддю до дошки. Але його ніхто не помітив. Мишеня образилося: "Ну і хай, вони всі ще пошкодують!" Нарешті продзвенів дзвінок, почалася перерва! Коли учні пішли грати в коридор, вчитель знов доторкнувся до голови Мишеняти і "зняв" шапку. "Правда, сумно бути одному?" - тихо запитав Їжак і додав: "Порадуй дітей на перерві, пограй, відпочинь разом з ними, а коли продзвенить дзвінок, шапка-невидимка знов повернеться до тебе. Так буде до тих пір, поки ти не навчишся допомагати друзям в навчанні, а не заважати їм". Мишеня сиділо мовчки і до дітей грати не пішло. Він думав... Так пройшла перерва, непомітно пройшов урок, на якому діти пізнавали щось нове і цікаве. Перед уроком математики Мишеня знов залишилося в класі. Він раптом помітив Білочку, яка ніяк не могла вирішити домашню задачку. "Що, прострибала вдома, а тепер намагаєшся задачку вирішити?" - спитало Мишеня. "Ні, я вчора весь вечір вирішувала, але нічого не виходить!" - відповіла Білочка. Мишеня підійшло до Білочки і поглянуло у її розв’язання. "Хочеш, я допоможу тобі?" Білочка мовчки кивнула. Вони разом впоралися із задачкою, і Мишеня знов почуло дзвінкий сміх Білочки і побачило вдячний блиск в її очах! Ніколи Мишеня не відчувало себе таким потрібним! Йому було дуже приємно! На уроці математики Зайченя відповідало біля дошки, а допомагати йому вчитель Їжак запросив Мишенятко. І знов Мишеня відчуло себе потрібним і побачив вдячність в очах Зайченяти! Адже він не відповідав за товариша, не перебивав його, а лише допомагав йому. Після того, як вчитель подякував Зайченяті і Мишеняті за хороші відповіді, Мишеня раптом пригадало про "шапку-невидимку". "Що ж з нею трапилося, чому і куди вона зникла?" - здивувалося Мишеня. А вчитель Їжак і малята-звірята добродушно посміхалися... – Погляньте на цей малюнок. – Тут названі предмти без навчання не можливе. Дайте їх прочитаємо. (Діти читають) • Кольорові асоціації. – Молодці, дітки, добре всі старалися. А тепер давайте перевіримо, які у вас кольорові асоціації на такі слова: зошит, радість, весна, зима, квітка, крейда, фарби, пенал. (Діти показують картки певного кольору на дане слово. Наприклад: зима – білий і т.д.)
Підсумок уроку.
– Діти, вам сподобався урок? – А що саме? – Чому ми вчилися на уроці? – Молодці. Збіг урок наш, як коротка мить. Дуже швидко час біжить. та попереду у нас ще багато кроків, і цікавих і важких уроків.
А на останок ви заслужили на мультфільм. Запам'ятайте слова про школу.
Список використаних джерел:
Урок на тему: «Мовленнєва діяльність» Поліщук І. І., учителя української мови, м. Біла церква, сш№5. Леся Вознюк, "Види вправ з розвитку мовлення школярів молодших класів" Українська мова: енциклопедія.Автор: Коллектив Видавництво "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана. Граматика української мови. Морфологія Видавництво: Київ "Либідь" 1993р. Буквар (підручник)Прищепа К.С.,Колесниченко В.І.Видавництво: Форум, Генеза 2007р. Рідна мова (підручник) Білецька М.А.,Вашуленко М.С.Видавництво:Освіта 2004р. Читаночка. Післябукварик (посібник)Вашуленко М.С.,Захарійчук М.Д.,Науменко В.О.Видавництво:Мальва-ОСО2005р. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Над уроком працювали Поліщук І. І. Жолник Р.М. Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
