'''Тема: '''Михайло Лєрмонтов — видатний російський письменник.<br>'''Мета''': Ознайомити учнів із життям та творчістю М. Ю. Лермонтова, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів.<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури.
+
'''Тема: '''Михайло Лєрмонтов — видатний російський письменник.<br>'''Мета''': Ознайомити учнів із життям та творчістю М. Ю. Лермонтова, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів.<br>'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії літератури.
-
<br>'''Хід уроку:'''
+
<br>'''Хід уроку:'''
-
[[Image:T56l.jpeg]]<br>М. Ю. Лєрмонтов народився в Москві в ніч з 2 на 3 жовтня 1814 р. Російська гілка роду Лєрмонтових веде свій початок від Георга Лєрмонта, вихідця з Шотландії, узятого в полон при облозі фортеці, володів маєтками в Галічському повіті (нині Костромської губернії). <br>Бабуся Лєрмонтова, Арсеньева, перенесла на онука всю свою любов до померлої доньки і пристрасно до нього прив'язалася, але тим гірше стала відноситися до зятя; сварки між ними прийняли такий загострений характер, що вже на 9-й день після смерті дружини Юрій Петрович змушений був покинути сина і виїхати в свій маєток.
+
[[Image:T56l.jpeg]]<br>[[М._Ю._Лермонтов._Очерк_жизни_и_творчества|'''М. Ю. Лєрмонтов''']] народився в Москві в ніч з 2 на 3 жовтня 1814 р. Російська гілка роду Лєрмонтових веде свій початок від Георга Лєрмонта, вихідця з Шотландії, узятого в полон при облозі фортеці, володів маєтками в Галічському повіті (нині Костромської губернії). {{#ev:youtube|N-4tLxzUfPc}}<br>Бабуся Лєрмонтова, Арсеньева, перенесла на онука всю свою любов до померлої доньки і пристрасно до нього прив'язалася, але тим гірше стала відноситися до зятя; сварки між ними прийняли такий загострений характер, що вже на 9-й день після смерті дружини Юрій Петрович змушений був покинути сина і виїхати в свій маєток. <br>
-
[[Image:T56l1.jpeg]]
+
[[Image:T56l1.jpeg]]
-
Він лише зрідка з'являвся в будинку Арсеньєвої, кожного разу лякаючи її своїм наміром забрати сина до себе. До самої смерті тривала ця взаємна ворожнеча, і дитині вона заподіяла дуже багато страждань. Лєрмонтов усвідомлював всю неприродність свого положення і весь час мучився в коливаннях між батьком і бабусею. У драмі "Menschen und Leidenschaften" відбилося хворобливе переживання ним цього розбрату між близькими йому людьми.<br>Ранні вірші Лєрмонтова, значна частина яких виходить за рамки літературного учнівства, переконують в тому, що особисті страждання юний поет осмислял в широкому духовно-світоглядному аспекті.
+
Він лише зрідка з'являвся в будинку Арсеньєвої, кожного разу лякаючи її своїм наміром забрати сина до себе. До самої смерті тривала ця взаємна ворожнеча, і дитині вона заподіяла дуже багато страждань. Лєрмонтов усвідомлював всю неприродність свого положення і весь час мучився в коливаннях між батьком і бабусею. У драмі "Menschen und Leidenschaften" відбилося хворобливе переживання ним цього розбрату між близькими йому людьми.<br>Ранні вірші Лєрмонтова, значна частина яких виходить за рамки літературного учнівства, переконують в тому, що особисті страждання юний поет осмислял в широкому духовно-світоглядному аспекті.
-
[[Image:T56l2.jpeg]]
+
[[Image:T56l2.jpeg]]
-
Він глибоко сприйняв наказ батька:<br>''«...ты одарен способностями ума, — не пренебрегай ими... это талант, в котором ты должен будешь некогда дать отчет Богу! ...ты имеешь, мой сын, доброе сердце, — не ожесточай его даже и самою несправедливостью и неблагодарностью людей, ибо с ожесточением ты сам впадешь в презираемые тобою пороки. Верь, что истинная, нелицемерная любовь к Богу, к ближнему есть единственное средство жить и умереть спокойно».''<br>Нелицемірна любов до Бога і ближніх, стремління до досконалого, прекрасного в людських відносинах визначили головний «акцент» поезії Лєрмонтова. Відхилення від такої любові в людях (а часом і в самому собі) породжували страждання у поета у поєднанні з протестом, послідовним і енергійним.
+
Він глибоко сприйняв наказ батька:<br>''«...ты одарен способностями ума, — не пренебрегай ими... это талант, в котором ты должен будешь некогда дать отчет Богу! ...ты имеешь, мой сын, доброе сердце, — не ожесточай его даже и самою несправедливостью и неблагодарностью людей, ибо с ожесточением ты сам впадешь в презираемые тобою пороки. Верь, что истинная, нелицемерная любовь к Богу, к ближнему есть единственное средство жить и умереть спокойно».''<br>Нелицемірна любов до Бога і ближніх, стремління до досконалого, прекрасного в людських відносинах визначили головний «акцент» поезії Лєрмонтова. Відхилення від такої любові в людях (а часом і в самому собі) породжували страждання у поета у поєднанні з протестом, послідовним і енергійним.
-
[[Image:t56l3.jpeg]]<br>Творчу дорогу Лєрмонтова прийнято ділити на два періоди: ранній (1829—36) і зрілий (1837—41). Таке розмежування можна прийняти, маючи на увазі, що практично до появи в списках вірша «Смерть поета» (відгук на загибель Пушкіна в янв. 1837) ім'я Лермонтова було невідоме. Але дійсна еволюція поета здійснювалася по фазах духовно-етичного розвитку. Таких «фаз» в основному було три.<br>Перша пов'язана з осмисленням поетом свого внутрішнього «я», особистих стосунків з довкіллям і суспільством (1828—34). Цей період виявився насиченим багатьма подіями в житті поета: приїзд до Москви (1827), підготовка до вступу в Московський університет благородного пансіону з подальшим зарахуванням в університет на етично-політичне відділення (1830—32), захоплення Е. А. Сушковою, Н. Ф. Іваново. і В. А. Бахметьевою, важкі переживання з приводу смерті батька і прикрі невдачі в любовних стосунках, розірвавши з «московським» оточенням, переїзд до Петербургу, несподіване рішення про призначення в дворічну школу гвардійських підпрапорщиків (1832—34).
+
[[Image:T56l3.jpeg]]<br>Творчу дорогу Лєрмонтова прийнято ділити на два періоди: ранній (1829—36) і зрілий (1837—41). Таке розмежування можна прийняти, маючи на увазі, що практично до появи в списках вірша «Смерть поета» (відгук на загибель [[Олександр_Пушкін_._Повні_уроки|'''Пушкіна''']] в янв. 1837) ім'я Лермонтова було невідоме. Але дійсна еволюція поета здійснювалася по фазах духовно-етичного розвитку. Таких «фаз» в основному було три.<br>Перша пов'язана з осмисленням поетом свого внутрішнього «я», особистих стосунків з довкіллям і суспільством (1828—34). Цей період виявився насиченим багатьма подіями в житті поета: приїзд до Москви (1827), підготовка до вступу в Московський університет благородного пансіону з подальшим зарахуванням в університет на етично-політичне відділення (1830—32), захоплення Е. А. Сушковою, Н. Ф. Іваново. і В. А. Бахметьевою, важкі переживання з приводу смерті батька і прикрі невдачі в любовних стосунках, розірвавши з «московським» оточенням, переїзд до Петербургу, несподіване рішення про призначення в дворічну школу гвардійських підпрапорщиків (1832—34).
-
[[Image:t56l4.jpeg]]<br>Можна передбачати, що саме ця фаза важкого пошуку свого місця в житті і нещадного самоаналізу надала вирішального впливу на розвиток того поетичного феномену, про який скаже згодом Л. Толстой стосовно Лєрмонтова: «влада що має». Влада — у сфері мистецтва і самооцінки.<br>В період «другої фази» своєї творчості Лєрмонтов працює напружено, створюючи яскраві зразки майже у всіх жанрах: драма «Маскарад» (1835), поеми «Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і молодецького купця Калашнікова» (1837), «Мцирі» (закінчена в 1839), велика частина романа «Герой нашого часу» (1840) і ряд видатних ліричних шедеврів, що принесли поетові загальну популярність («Смерть поета», 1837, «Дума», «Поет», 1838, «Три пальми», «Молитва», 1839 і ін.). У вказані роки поет близький до завершення свогєї грандіозної праці — філософської поеми «Демон», яка буде закінчена вже в третій, завершальній фазі своєї творчості.<br>[[Image:t56l5.jpeg]]
+
[[Image:T56l4.jpeg]]<br>Можна передбачати, що саме ця фаза важкого пошуку свого місця в житті і нещадного самоаналізу надала вирішального впливу на розвиток того поетичного феномену, про який скаже згодом [[Л._Н._Толстой._Очерк_жизни_и_творчества_.Полные_уроки|'''Л. Толстой''']] стосовно Лєрмонтова: «влада що має». Влада — у сфері мистецтва і самооцінки.<br>В період «другої фази» своєї творчості Лєрмонтов працює напружено, створюючи яскраві зразки майже у всіх жанрах: драма «Маскарад» (1835),"Сон"
-
Особисте життя поета в другій фазі характеризується подальшим загостренням відносин з довкіллям, в т.ч. з керуюючою владою.<br>В російській літературі немає твору, де б настільки ж органічно і художньо, без повчальності і дидактизму були зведені воєдино три найфундаментальніші основи життя російської людини: Бог, Батьківщина, рідний будинок. У цьому слід бачити також і вищу точку духовного підйому самого Лермонтова як поета. Його останні твори («Виходжу один я на дорогу...», «Пророк» і «Демон») підтверджують даний висновок.<br>Любов в поетиці останніх творів Лєрмонтова стає знаком, умовою досягнення справжньої гармонії як найвищого стану світу і людини. Це любов до Добра, Істини, Бога.<br>Саме до такої любові остаточно приходить Лермонтов в останній фазі своєї творчості, повністю визнавши Бога як початкове джерело всіх благого і прекрасного на землі.<br>
+
{{#ev:youtube|3oJBMjNggP8}}
-
[[Image:t56l6.jpeg]]
+
поеми «Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і молодецького купця Калашнікова» (1837), «Мцирі» (закінчена в 1839), велика частина романа «Герой нашого часу» (1840) і ряд видатних ліричних шедеврів, що принесли поетові загальну популярність («Смерть поета», 1837, «Дума», «Поет», 1838, «Три пальми», «Молитва», 1839 і ін.). У вказані роки поет близький до завершення свогєї грандіозної праці — філософської поеми «Демон», яка буде закінчена вже в третій, завершальній фазі своєї творчості.<br>[[Image:T56l5.jpeg]]
+
+
Особисте життя поета в другій фазі характеризується подальшим загостренням відносин з довкіллям, в т.ч. з керуюючою владою.<br>В [[Литература|'''російській літературі''']] немає твору, де б настільки ж органічно і художньо, без повчальності і дидактизму були зведені воєдино три найфундаментальніші основи життя російської людини: Бог, Батьківщина, рідний будинок. У цьому слід бачити також і вищу точку духовного підйому самого Лермонтова як поета. Його останні твори («Виходжу один я на дорогу...», «Пророк» і «Демон»)
+
+
{{#ev:youtube|UF_tP4MgeYM }}
+
+
підтверджують даний висновок.<br>Любов в поетиці останніх творів Лєрмонтова стає знаком, умовою досягнення справжньої гармонії як найвищого стану світу і людини. Це любов до Добра, Істини, Бога.<br>Саме до такої любові остаточно приходить Лермонтов в останній фазі своєї творчості, повністю визнавши Бога як початкове джерело всіх благого і прекрасного на землі.<br> <br>
+
+
[[Image:T56l6.jpeg]]
*''Завдання на самостійне орацювання:''
*''Завдання на самостійне орацювання:''
-
Які характерні риси притаманні поезії М.Ю. Лєрмотова?<br>Охарактеризуйте поняття любові на різних етапах творчості письменника.<br>Характеристика улюбленого вірша М. Ю. Лєрмонтова.<br>
+
Які характерні риси притаманні поезії М.Ю. Лєрмотова?<br>Охарактеризуйте поняття любові на різних етапах творчості письменника.<br>Характеристика улюбленого вірша М. Ю. Лєрмонтова.<br>
''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Життєвий і творчий шлях М.Ю. Лєрмонтова., Корінник Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Миколаїв.<br>Урок на тему : Поезія М. Ю. Лєрмонтова Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Лермонтов М.Ю. Маскарад.- М.: Мастер Тэйп,ООО, 2000.-<br>Иванова Татьяна Александровна Лермонтов на Кавказе.- М.: Детская литература, 2005.- 215с.<br>Лермонтов Михаил Юриевич Полное собрание сочинений в десяти томах.- М.: Воскресенье, 2000.- 592с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>
''Список використаних джерел:''<br>Урок на тему : Життєвий і творчий шлях М.Ю. Лєрмонтова., Корінник Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Миколаїв.<br>Урок на тему : Поезія М. Ю. Лєрмонтова Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Лермонтов М.Ю. Маскарад.- М.: Мастер Тэйп,ООО, 2000.-<br>Иванова Татьяна Александровна Лермонтов на Кавказе.- М.: Детская литература, 2005.- 215с.<br>Лермонтов Михаил Юриевич Полное собрание сочинений в десяти томах.- М.: Воскресенье, 2000.- 592с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
+
<br> ----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Корінник Н. Д.
+
+
Олійник А. Б.
+
+
Пилипенко В.В.
+
+
----
+
+
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Тема: Михайло Лєрмонтов — видатний російський письменник. Мета: Ознайомити учнів із життям та творчістю М. Ю. Лермонтова, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів. Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії літератури.
Хід уроку:
М. Ю. Лєрмонтов народився в Москві в ніч з 2 на 3 жовтня 1814 р. Російська гілка роду Лєрмонтових веде свій початок від Георга Лєрмонта, вихідця з Шотландії, узятого в полон при облозі фортеці, володів маєтками в Галічському повіті (нині Костромської губернії).
Бабуся Лєрмонтова, Арсеньева, перенесла на онука всю свою любов до померлої доньки і пристрасно до нього прив'язалася, але тим гірше стала відноситися до зятя; сварки між ними прийняли такий загострений характер, що вже на 9-й день після смерті дружини Юрій Петрович змушений був покинути сина і виїхати в свій маєток.
Він лише зрідка з'являвся в будинку Арсеньєвої, кожного разу лякаючи її своїм наміром забрати сина до себе. До самої смерті тривала ця взаємна ворожнеча, і дитині вона заподіяла дуже багато страждань. Лєрмонтов усвідомлював всю неприродність свого положення і весь час мучився в коливаннях між батьком і бабусею. У драмі "Menschen und Leidenschaften" відбилося хворобливе переживання ним цього розбрату між близькими йому людьми. Ранні вірші Лєрмонтова, значна частина яких виходить за рамки літературного учнівства, переконують в тому, що особисті страждання юний поет осмислял в широкому духовно-світоглядному аспекті.
Він глибоко сприйняв наказ батька: «...ты одарен способностями ума, — не пренебрегай ими... это талант, в котором ты должен будешь некогда дать отчет Богу! ...ты имеешь, мой сын, доброе сердце, — не ожесточай его даже и самою несправедливостью и неблагодарностью людей, ибо с ожесточением ты сам впадешь в презираемые тобою пороки. Верь, что истинная, нелицемерная любовь к Богу, к ближнему есть единственное средство жить и умереть спокойно». Нелицемірна любов до Бога і ближніх, стремління до досконалого, прекрасного в людських відносинах визначили головний «акцент» поезії Лєрмонтова. Відхилення від такої любові в людях (а часом і в самому собі) породжували страждання у поета у поєднанні з протестом, послідовним і енергійним.
Творчу дорогу Лєрмонтова прийнято ділити на два періоди: ранній (1829—36) і зрілий (1837—41). Таке розмежування можна прийняти, маючи на увазі, що практично до появи в списках вірша «Смерть поета» (відгук на загибель Пушкіна в янв. 1837) ім'я Лермонтова було невідоме. Але дійсна еволюція поета здійснювалася по фазах духовно-етичного розвитку. Таких «фаз» в основному було три. Перша пов'язана з осмисленням поетом свого внутрішнього «я», особистих стосунків з довкіллям і суспільством (1828—34). Цей період виявився насиченим багатьма подіями в житті поета: приїзд до Москви (1827), підготовка до вступу в Московський університет благородного пансіону з подальшим зарахуванням в університет на етично-політичне відділення (1830—32), захоплення Е. А. Сушковою, Н. Ф. Іваново. і В. А. Бахметьевою, важкі переживання з приводу смерті батька і прикрі невдачі в любовних стосунках, розірвавши з «московським» оточенням, переїзд до Петербургу, несподіване рішення про призначення в дворічну школу гвардійських підпрапорщиків (1832—34).
Можна передбачати, що саме ця фаза важкого пошуку свого місця в житті і нещадного самоаналізу надала вирішального впливу на розвиток того поетичного феномену, про який скаже згодом Л. Толстой стосовно Лєрмонтова: «влада що має». Влада — у сфері мистецтва і самооцінки. В період «другої фази» своєї творчості Лєрмонтов працює напружено, створюючи яскраві зразки майже у всіх жанрах: драма «Маскарад» (1835),"Сон"
поеми «Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і молодецького купця Калашнікова» (1837), «Мцирі» (закінчена в 1839), велика частина романа «Герой нашого часу» (1840) і ряд видатних ліричних шедеврів, що принесли поетові загальну популярність («Смерть поета», 1837, «Дума», «Поет», 1838, «Три пальми», «Молитва», 1839 і ін.). У вказані роки поет близький до завершення свогєї грандіозної праці — філософської поеми «Демон», яка буде закінчена вже в третій, завершальній фазі своєї творчості.
Особисте життя поета в другій фазі характеризується подальшим загостренням відносин з довкіллям, в т.ч. з керуюючою владою. В російській літературі немає твору, де б настільки ж органічно і художньо, без повчальності і дидактизму були зведені воєдино три найфундаментальніші основи життя російської людини: Бог, Батьківщина, рідний будинок. У цьому слід бачити також і вищу точку духовного підйому самого Лермонтова як поета. Його останні твори («Виходжу один я на дорогу...», «Пророк» і «Демон»)
підтверджують даний висновок. Любов в поетиці останніх творів Лєрмонтова стає знаком, умовою досягнення справжньої гармонії як найвищого стану світу і людини. Це любов до Добра, Істини, Бога. Саме до такої любові остаточно приходить Лермонтов в останній фазі своєї творчості, повністю визнавши Бога як початкове джерело всіх благого і прекрасного на землі.
Завдання на самостійне орацювання:
Які характерні риси притаманні поезії М.Ю. Лєрмотова? Охарактеризуйте поняття любові на різних етапах творчості письменника. Характеристика улюбленого вірша М. Ю. Лєрмонтова.
Список використаних джерел: Урок на тему : Життєвий і творчий шлях М.Ю. Лєрмонтова., Корінник Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Миколаїв. Урок на тему : Поезія М. Ю. Лєрмонтова Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Лермонтов М.Ю. Маскарад.- М.: Мастер Тэйп,ООО, 2000.- Иванова Татьяна Александровна Лермонтов на Кавказе.- М.: Детская литература, 2005.- 215с. Лермонтов Михаил Юриевич Полное собрание сочинений в десяти томах.- М.: Воскресенье, 2000.- 592с. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
----
Над уроком працювали
Корінник Н. Д.
Олійник А. Б.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
