Текущая версия на 08:12, 7 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: «Складні випадки правопису м’якого знака»

                                              Чергування приголосних звуків. 

                                     Позначення на письмі м'якості приголосних
При зміні слова одні приголосні звуки можуть переходити в інші. Це — чергування звуків (можливе чергування навіть звукосполучень). Чергування приголосних звуків дуже давні, вони обов'язкові, бо це — фонетична особливість мови.
Основні чергування приголосних в українській мові такі:
1) [г], [к], [х] — [ж], [ч], [ш]: друг — друже, рука — ручка, муха — мушка; пекти — печу, втекти — втечу, могти — можу, стерегти — стережу;
2) [г], [к], [х] — [з'], [ц'], [с']: крига — кризі, мука — (у) муці, друк — (у) друці, вухо — (у) вусі;
3) [д] — [дж]: сидіти — сиджу, ходити — ходжу, будити — буджу, судити — суджу;
4) [зд] — [ждж]: їздити — їжджу, від'їздити — від'їжджають [і виїздять];
5) [с] — [ш]: писати — пишу, носити — ношу, просити — прошу;
6) [з] — [ж]: возити — вожу, казати — кажу, загроза — загрожувати;
7) [зк] — [жч]: брязкати — бряжчати, Кузько — Куж-ченко;
8) [ст] — [шч]: пустити — пущу, свистіти — свищу, простити — прощати, мостити — намощую;
9) [ск] — [шч]: тріскати — тріщати, пискнути — пищати, верескнути — верещати.
Вправа . Прочитайте речення, знайдіть у них і випишіть у стовпчик слова, в яких відбулися чергування приголосних. До кожного слова подайте таку його форму, в якій є буква (чи буквосполучення), що передають чергування звуків.

Зразок: У солом'яній стрісі старезної бабиної хати гніздилися ластівки.
(У) стрісі — стріха.

1. Від вечірнього сонця, теплої росинки, запашного привілля мені стало так весело, так радісно, що я співав (Г.Тю-тюнник). 2. Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі (Нар. тв.). 3. Типова поліська річка із звивистим річищем тихою спокійною течією в'ється низенькими берегами. 4. Петро Дем'янович відчув на душі знайоме потепління (О.Гончар). 5. Рух швидшає, перед очима пропливають поперечні дороги, прокладені ще з осені через ріку, яскраво позначені слідами полоззя саней і сотень коней (В.Гжицький). 

Ю.Брандт. Козацьке весілля

6. Ще доповів, що робота на дорозі йде добре, а громада з Нагуєвич вийде зустрічати цісаря (Р.Горак). 7. Саме тут, в українському степу, в козацьких низах творилися славнозвісні українські народні думи (В.Бой-ченко). 8. На титулі цієї невеликої книжечки був зображений сліпий співець (М.Міщенко). 9. Сонце було схоже на згасаюче осіннє багаття, біля якого діти печуть картоплю (за М.Стельма-хом). 10. Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі (П.Тичина).

Вправа . До кожного слова доберіть усно такі однокореневі слова, які засвідчать чергування приголосних.
Зразок: Луг — лужок, у лузі. Крок — крочок, у кроці. Страх — страшно, у страсі (в страху).
Рука, нога, око, вухо, бік, язик, сік, грушка, буряк, сонях, булка, бук, покришка, пляшка, фартух, рушник, друг, пастух, вояк, свояк, крик, звук, слух, скрипка, блискавка, морок.

Вправа . Побудуйте і запишіть речення з наведеними словами в такій формі, яка засвідчить чергування виділеної букви чи букв (у вимові — це чергування звуків).
Зразок: дорога. У дорозі хліб ніколи не зайвий.
Юнак, стежка, ложечка, пискнути, блиск, сміх, міх, ворог, плуг, подруга.

Вправа . Прочитайте вголос виразно поетичний текст. Усно поясніть, у яких словах відбулися чергування звуків і які саме (який звук на який змінився) та в яких словах з цього тексту можливі чергування приголосних в інших умовах контексту.
Вітер хворий віє стиха, Ледве ходить, ледве диха, То щось здумає неначе І без голосу заплаче.

То в гаю зламає гілку, Стане, виструже сопілку, І на дудці тихо грає Й перехожим серце крає. То біжить над море синє, То за гори тихо лине. І над кручею в задумі Передумує всі думи.
Часом гнів його ужалить, Він забуде болі, жалі. Він, як вихор, вже несеться, І шаліє, і сміється.
(Олександр Олесь)

Вправа. Відтворіть початкові форми слів і запишіть обидві форми.

Зразок: У стрісі — стріха.
(На) яблуньці, ніжці, (у) річці, (на) язиці, друже, (на) кризі, (у) книжці, кашці, вовче, крихточці, китичці, кішечці, (на) мотузці, дочці, грудці, (на) подушці, юначе, подрузі, (у) молоці.

Вправа . Пригадайте, чи властиве чергування приголосним румунської мови. Якщо властиве, то яке саме (наведіть приклади).

Вправа . Перепишіть речення, замінивши три крапки необхідною буквою.
1. На тоненькій гілоч.і гойдалося маленьке пташеня. 2. На льодовій гір...і зібралися всі однокласники. 3. Попа-м'ятаєш, вра.е, силу дружби нашої. 4. Засвітило сонце і в нашій сторононь.і. 5. Втіха — добре, та не все у вті.і жити. 6. На гарній ніж...і і постолик гарний. 7. У нього що на дум...і, то і на язи.і. 8. У тій в'язоч.і було п'ять прутиків. 9. Юна.е й юнко! Не згубіть у вихорі життя свої обдарування!

Вправа 41. Від наведених слів утворіть прикметники, запишіть їх, усно поясніть, яке звукове явище відбулося при цьому у вимові та на письмі.
Якість, честь, контраст, баласт, вість, виїзд, поїзд, студент, тиждень, місто, турист.

Запитання

1. Чому українську мову називають повнозвучною і дзвінкозвучною? Чому про неї кажуть "співуча"?

2. Чим уподібнення звуків відрізняється від чергування?

3. Для чого мова потребує уподібнення і чергування звуків?

4. Чому відбувається спрощення у групах приголосних?

5. Що таке милозвучність? Що таке графіка і що таке орфографія?

6. Що таке пестливі форми слів? Наведіть приклади.

7. А що таке форми здрібнілості? Наведіть приклади.

8. Чи є такі форми в румунській мові?

Створіть текст (7-8 речень) про джерела криничної води, використавши слова пробивається, не нап'єшся, ковточок, і коли зістаришся.
                                                    

                                             Позначення на письмі м'якості пирголосних
   М'які за вимовою приголосні звуки на письмі позначаються буквами ь (м'який знак, або знак м'якшення), і, є, ю, я. Наприклад: день, сіль, український, батько, синє, яблуня, буря, Люда, ллє, Ліда, рідко, тіні, сісти. Ці букви (крім і) в українських словах не пишуться після тих приголосних, які не можуть бути м'якими, тобто після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш. Буква і може після цих букв писатися, але звук [і] лише частково пом'якшує губні та шиплячі звуки: пізно, місто, вітер, біля, жінка, чіткий, шість. Так само лише трохи пом'якшуються при подовженні шиплячі, після двох букв, що позначають подовжений звук, можливі я, ю: річчю, узбіччя, підніжжя, піддашшя. Перед звуком [і] приголосні г, ґ, к, х лише пом'якшуються: гідний, кігтик, хімія, Ґібралтар. Порівн. іншомовні: бюро, пюре, пюпітр та ін.
   М'який знак пишемо:
а) після д, т, з, с, дз, ц, л, н на позначення м'яких приголосних у кінці слова та складу: мідь, суть, князь, вісь, ґедзь, палець, даль, день, дядько, ганьба, кільце;
б) у словах на -зький, -ський, -цький, -зькість, -ськість, -цькість, -зько, -сько, -цько, -ськи, -цьки, -зьки: близький, близькість, близько; людський, людськість, військо, по-українськи, по-узбецьки, по-кавказьки;
в) у словах на -енька, -енько, -онька, -онько, -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, серденько, голівонька, соколонько, гарненький, малесенький, гарнюсінький, тонюсінький;
г) для позначення м'якого л перед наступним приголосним: пальчик, кільце, сільський, їдальня, спільний;
д) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м'якої групи I відміни й середнього роду на -нн(я), -ц(е) II відміни: крамниць, пісень, робітниць; бажань, завдань, ридань, сердець, слівець;
е) у дієслівних формах дійсного та наказового способів: носить, принесіть, знають, знаються, ходять, ходіть, станьте, здається, хочеться, будьте.

М'який знак не пишемо:
а) після р у кінці складу або слова: кобзар, каменяр, дігтяр, лікар, вірте, перевірте, Харків;
б) після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): інший, кінчик, менший, тонший, селянство, панство; волинський, освітянський;
винятки: доньчин, няньчин, няньчити, бриньчати, бо: бренькіт, донька, нянька;
в) після букв на позначення м'яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші букви, що позначають м'які приголосні звуки: кінцівка, користю, радістю, світ, свято, слід, сміх, сніп, сьогодні, танцювати, щастя, але: різьбяр (різьбар), тьмяний і похідні від них;
порівн.: Гальці — бо Галька, дівчиноньці — бо дівчинонька, редьці — бо редька, (у) письмі — бо письмо; але: галці — бо галка, сторінці — бо сторінка, у пасмі — бо пасмо;
г) між подвоєними буквами, що позначають подовжені м'які приголосні: буття, волосся, галуззя, гіллястий, життя, каміння, ллється, сіллю;
д) після д, т, н перед -ченк(о), -чук, -чишин: Безбатченко, Федченко, Радчук, Гринчишин, Панчишин, але після л пишемо м'який знак: Михальченко, Пальчук, Михальчук;
е) після ц у кінці слів — іменників чоловічого роду іншомовного походження: палац, Галац, шприц, а також у вигуках: бац, гоц, клац, буц.
   Склад з м'яким приголосним може містити в собі бук-восполучення ьо після приголосного: бадьорий, (у) нього, льон, синього, трьох, крайнього, пізнього.
   Як видно з прикладів, ьо пишемо після букв, що позначають м'які приголосні, з цього буквосполучення не починається ні слово, ні склад слова.
   М'який приголосний є і в складі з йо. Це буквосполучення пишемо: на початку слова (тут маємо склад [й] + [о]) та після голосного попереднього складу: його, серйозний, крайовий, знайомий, бойовий, гайовий, Йосип, район; після приголосного, переважно на початку складу: бульйон, батальйон, курйоз, мільйон, Соловйов, вйокати, серйозний.

   Вправа 42. Перепишіть речення, підкресліть слова, у яких є м'які (або пом'якшені) приголосні. Усно поясніть, яким способом їх м'якість передана на письмі. Вимовте ці слова вголос.
1. Поезіє, журо і віро, допоки слово буде жить, твоєї істинності міра: людино, що тобі болить? (Б.Бунчук).

2. До самозречення молюсь роботі і віру дня сповідую нову (С.Май-данська).

3. Були атланти, і були гіганти. Були боги. І в тому була рація. Тепер нема. Тепер одні мутанти. А винен хто? Звичайно, радіація (Г.Тарасюк).

4. Я йду у світ, де хтось за щастя вмер. Звичайне щастя — тішитись і жити (Т.Севернюк).

5. Не бійсь нового дня, який зі шкіри ночі вилущується в світ, об правду дре боки (С.Галябарда).

6. Батьківщина — завше однина, в Батьківщини множини немає! (Б.Мельничук).

Вправа 43. Створіть і запишіть текст, якому б слова із суфіксами су-
б'єктивної оцінки--оньк, -очк, -еньк, -усіньк, -юсіньк і под.
надавали колориту пестливості або й зменшеності.

Запитання
1. Які приголосні у румунській мові можуть пом'якшуватися і яким способом ця м'якість передається на письмі? Наведіть по два приклади на кожен випадок. 2. З'ясуйте, чи є у Вашій рідній мові приголосні, які не можуть бути м'якими. Чи є такі приголосні, що лише пом'якшуються? 3. Як ви розумієте м'якість і пом'якшення? Чи є різниця у їх позначенні, якщо слово треба записати фонетично?

Вправа. Правильно вимовте слова зі звуком [і] після різних приголосних. Виділені слова усно перекладіть румунською мовою.

Вісім, зірка, гіркий, гість, гнідий, ніч, дім, синій, стіна, міра, гідний, грітися, жінка, шість, Василіка, Родіка, Юлія, Юрій, Надія, Марія, Ауріка, (на) узбіччі, (у) збіжжі, осінні, піч, (на) печі, чітко, хімія, фільм, фізика, кефір, хвіртка, взірець.

Вправа. Правильно вимовте слова з м'якими приголосними, м'якість яких позначена буквами є, ю, я. До виділених слів доберіть і запишіть румунські відповідники.
Зоряна, рясний, мряка, сяяти, тягнути, Настя, тяжкий, дядько, вдячний, Христя, дятел, листя, Женя, Уляна, Запоріжжя, ніччю, піччю, журюся, синю, любити, люблю, тюпати, нюхати, тюльпан, бурю, підбадьорювати, сюди, всюди, матусю, бабусю, синє, могутнє, мужнє, їхнє.

Вправа . Зі словами у кличному відмінку бабусю, дідусю, матусю, татусю, Володю та прикметниками любий, рідний, незабутній у потрібній формі складіть короткий лист і запишіть його. Усно поясніть, чого ви досягли вживанням таких конструкцій.

Бабіч Н. Українська мова 10 клас
Надіслано читачами з інтернет-сайту

_{Планування уроків з української мови онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з української мови 10 класу скачати}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.