|
|
(3 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 6 клас|Географія 6 клас]]>> Географія: Хмарність. Види опадів та закономірності їх розподілу на земній кулі''' <br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 6 клас|Географія 6 клас]]>> Географія: Хмарність. Види опадів та закономірності їх розподілу на земній кулі''' <br> <metakeywords>Географія, клас, урок, на тему, 6 клас, Хмарність, Види опадів та закономірності, закономірності їх розподілу на земній кулі.</metakeywords><br> |
| | | |
- | <br> <metakeywords>Географія, клас, урок, на тему, 6 клас, Хмарність, Види опадів та закономірності, закономірності їх розподілу на земній кулі.</metakeywords>ХМАРНІСТЬ.ВИДИ ОПАДІВ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗПОДІЛУ НА ЗЕМНІЙ КУЛІ<br> | + | <br> '''Хмарність'''<br> |
- | | + | |
- | <br>
| + | |
- | | + | |
- | ХМАРНІСТЬ<br>
| + | |
| | | |
| Людину завжди приваблювало небо. Його різноманітність і мінливість, химерність хмар, що породжують в уяві фантастичні образи. Саме ці картини надихнули українського поета Ігоря Муратова: | | Людину завжди приваблювало небо. Його різноманітність і мінливість, химерність хмар, що породжують в уяві фантастичні образи. Саме ці картини надихнули українського поета Ігоря Муратова: |
Строка 11: |
Строка 7: |
| ''Хмари пливуть і пливуть в вишині, <br>Хто й зна, чи буде той дощик, чи ні. <br>Може, ті хмари вітрець пронесе. <br>Може, покрапає трохи — і все...'' | | ''Хмари пливуть і пливуть в вишині, <br>Хто й зна, чи буде той дощик, чи ні. <br>Може, ті хмари вітрець пронесе. <br>Може, покрапає трохи — і все...'' |
| | | |
- | Що ж таке хмари? Звідки вони з'являються у тропосфері?<br>
| |
| | | |
- | З висотою температура в тропосфері знижується. Повітря, насичене водяною парою, не може його утримувати. Пара конденсується, тобто перетворюється на крапельки води, які зависають у повітрі на великій висоті. Саме вони й утворюють хмари. Якщо температура там нижча за 0 °С, то крапельки перетворюються на дрібні кристали льоду.<br> | + | ''Що ж таке хмари? Звідки вони з'являються у тропосфері?''<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | З висотою [[Плавлення_і_кристалізація_твердих_тіл._Температура_плавлення._Питома_теплота_плавлення|температура]] в тропосфері знижується. Повітря, насичене водяною парою, не може його утримувати. Пара конденсується, тобто перетворюється на крапельки води, які зависають у повітрі на великій висоті. Саме вони й утворюють хмари. Якщо температура там нижча за 0 °С, то крапельки перетворюються на дрібні кристали льоду.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | [[Методична_розробка_уроку_з_теми_“_Композиція_у_живопису_–_пейзажний_жанр._Мінлива_форма_і_колір_(небо,_хмари-образи)_”|'''Хмари''']] — це скупчення завислих в атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду.<br> |
| + | |
| | | |
- | ''Хмари — це скупчення завислих в атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду.''<br>
| |
| | | |
| Розрізняють кілька десятків видів хмар. їх систематизовано в єдиному Міжнародному атласі хмар. Перший такий атлас створений у 1896 р. Найпоширеніші види хмар: перисті, купчасті, шаруваті.<br> | | Розрізняють кілька десятків видів хмар. їх систематизовано в єдиному Міжнародному атласі хмар. Перший такий атлас створений у 1896 р. Найпоширеніші види хмар: перисті, купчасті, шаруваті.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Перисті хмари утворюються на висоті понад 6 000 м. Вони напівпрозорі й складаються з кристаликів льоду, за формою нагадуючи пір'я, звідки і назва. Поява їх на небі є ознакою зміни погоди. | | Перисті хмари утворюються на висоті понад 6 000 м. Вони напівпрозорі й складаються з кристаликів льоду, за формою нагадуючи пір'я, звідки і назва. Поява їх на небі є ознакою зміни погоди. |
| + | |
| + | |
| | | |
| Купчасті хмари утворюються на висоті 2000 — 3000 м. Вони нагадують клапті вати, розкидані по небу. Поява їх у великій кількості свідчить про можливі зливи чи грози, град.<br> | | Купчасті хмари утворюються на висоті 2000 — 3000 м. Вони нагадують клапті вати, розкидані по небу. Поява їх у великій кількості свідчить про можливі зливи чи грози, град.<br> |
| | | |
- | Шаруваті зазвичай вкривають небо суцільною пеленою. Найчастіше вони виникають восени, спричиняючи похмуру погоду, обложні дощі.<br> | + | |
| + | |
| + | Шаруваті зазвичай вкривають небо суцільною пеленою. Найчастіше вони виникають восени, спричиняючи похмуру [[Ілюстрації_до_теми_Опис_погоди.|погоду]], обложні дощі.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Ступінь покриття небозводу хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають на око в балах — від 0 (безхмарне небо) до 10 (суцільна хмарність). Середня хмарність становить 5,5 бала. Над материками вона менша, над океанами — більша.<br> | | Ступінь покриття небозводу хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають на око в балах — від 0 (безхмарне небо) до 10 (суцільна хмарність). Середня хмарність становить 5,5 бала. Над материками вона менша, над океанами — більша.<br> |
| | | |
- | Хмарність впливає на інші показники погоди, передусім на температуру. Хмари поглинають і відбивають велику кількість сонячних променів, а також затримують тепло, що йде від Землі. Відтак в ясну ніч прохолодніше, ніж у хмарну, а хмарного дня прохолодніше, ніж ясного.<br>Хмарність залежить також від вітру й температури повітря, що визначає відносну вологість.
| |
| | | |
- | АТМОСФЕРНІ ОПАДИ<br>
| + | |
| + | Хмарність впливає на інші показники погоди, передусім на температуру. Хмари поглинають і відбивають велику кількість сонячних променів, а також затримують тепло, що йде від Землі. Відтак в ясну ніч прохолодніше, ніж у хмарну, а хмарного дня прохолодніше, ніж ясного. |
| + | |
| + | <br>Хмарність залежить також від вітру й температури повітря, що визначає відносну [[Водяна_пара,_вологість_повітря|вологість]]. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Атмосферні опади'''<br> |
| | | |
| Без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. Рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. Водночас град чи туман сприймаються без радості. Усе це — атмосферні опади.<br> | | Без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. Рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. Водночас град чи туман сприймаються без радості. Усе це — атмосферні опади.<br> |
| | | |
- | ''Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.''<br> | + | |
| + | |
| + | '''Атмосферні опади''' — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| До рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.<br> | | До рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.<br> |
| | | |
- | Кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). Для цього використовують прилад — опадомір. Він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. Тверді опади перед вимірюванням розморожують. Товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.<br>
| |
| | | |
- | Дощ, сніг, град випадають безпосередньо з хмар. Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. Хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й падають на землю. Іде дощ. Якщо хмари складаються з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. Під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90%.<br> | + | |
| + | [[Кількість_речовин._Моль._Повні_уроки|Кількість]] опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). Для цього використовують прилад — опадомір. Він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. Тверді опади перед вимірюванням розморожують. Товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.<br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Дощ, сніг, град випадають безпосередньо з хмар. Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. Хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й падають на землю. Іде дощ. Якщо хмари складаються з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. Під час дощу відносна вологість [[37._Рух_повітря,_закономірності_переміщення_повітряних_мас.|повітря]] перевищує 90%.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| За характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).<br> | | За характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).<br> |
| | | |
- | Град — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. Чому він буває тільки влітку? Виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. Він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої пори року. Крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. Падаючи, вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. Величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. Град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.<br>
| |
| | | |
- | Опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. Туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. У холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. Ось чому Роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. Якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °С, то утворюється іній . Він буває восени або ранньої весни. <br>
| |
| | | |
- | ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ ОПАДІВ<br>
| + | '''Град''' — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. Чому він буває тільки влітку? Виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. Він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої [[Презентація_уроку:_Пори_року_Німецька_мова|пори року]]. Крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. Падаючи, вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. Величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. Град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.<br> |
| + | |
| + | Опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. Туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. У холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. Ось чому Роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. Якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °С, то утворюється іній . Він буває восени або ранньої [[Весняні_свята._Акселеративна_вправа_№1|весни]]. <br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Закономірності розподілу опадів'''<br> |
| | | |
| Подивись уважно на кліматичну карту світу. В областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. Над екватором навпаки. Тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. Водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. Тут опади випадають упродовж року. <br> | | Подивись уважно на кліматичну карту світу. В областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. Над екватором навпаки. Тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. Водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. Тут опади випадають упродовж року. <br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| Розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.<br> | | Розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| По-перше, від географічної широти. Менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.<br> | | По-перше, від географічної широти. Менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.<br> |
| + | |
| + | |
| | | |
| По-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. З океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. Так, завдяки мусонам з Тихого океану на узбережжі Азії випадає понад 1 000 мм опадів. Водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.<br> | | По-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. З океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. Так, завдяки мусонам з Тихого океану на узбережжі Азії випадає понад 1 000 мм опадів. Водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.<br> |
| | | |
- | По-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. Вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. Наприклад, у Карпатах завжди більше опадів, ніж будь-де в Україні.<br>
| |
| | | |
- | Морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. Наприклад, холодна Перуанська течія вздовж берегів Південної Америки. <br>
| |
| | | |
- | ВИСНОВКИ<br>1. Хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в балах (від 0 до 10).<br>2. Розрізняють кілька десятків видів хмар. Найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті.<br>3. Атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані.<br>4. До атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній.<br>5. Утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).<br>
| + | По-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. Вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. Наприклад, у [[Гірські_системи_України._Українські_Карпати_та_їх_пасма._Кримські_гори_і_їх_пасма._Повні_уроки|Карпатах]] завжди більше опадів, ніж будь-де в Україні.<br> |
| | | |
- | <br>
| |
| | | |
- | ''О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br><br>
| |
| | | |
- | <sub>Планування [[Географія|з географії]], підручники та книги онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|курси]] та завдання [[Географія 6 клас|з географії для 6 класу]]</sub>
| + | Морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. Наприклад, холодна Перуанська [[Основні_течії_суспільно-політичного_руху._Культурно-освітнє_товариство_«Просвiта»._Польське_повстання_1863—1864_рр._і_Україна.Повні_уроки|течія]] вздовж берегів Південної Америки. <br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Висновки'''<br>1. Хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в балах (від 0 до 10).<br>2. Розрізняють кілька десятків видів хмар. Найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті.<br>3. Атмосферні опади — [[Водяна_пара,_вологість_повітря|волога]], що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані.<br>4. До атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній.<br>5. Утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | |
| + | ''О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, [[6_клас_уроки|6 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br><br> |
| + | |
| + | <sub>Планування [[Географія|з географії]], підручники та книги онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|курси]] та завдання [[Географія 6 клас|з географії для 6 класу]]</sub><br> |
| | | |
| <sub></sub> | | <sub></sub> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| + | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 10:28, 13 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас>> Географія: Хмарність. Види опадів та закономірності їх розподілу на земній кулі
Хмарність
Людину завжди приваблювало небо. Його різноманітність і мінливість, химерність хмар, що породжують в уяві фантастичні образи. Саме ці картини надихнули українського поета Ігоря Муратова:
Хмари пливуть і пливуть в вишині, Хто й зна, чи буде той дощик, чи ні. Може, ті хмари вітрець пронесе. Може, покрапає трохи — і все...
Що ж таке хмари? Звідки вони з'являються у тропосфері?
З висотою температура в тропосфері знижується. Повітря, насичене водяною парою, не може його утримувати. Пара конденсується, тобто перетворюється на крапельки води, які зависають у повітрі на великій висоті. Саме вони й утворюють хмари. Якщо температура там нижча за 0 °С, то крапельки перетворюються на дрібні кристали льоду.
Хмари — це скупчення завислих в атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду.
Розрізняють кілька десятків видів хмар. їх систематизовано в єдиному Міжнародному атласі хмар. Перший такий атлас створений у 1896 р. Найпоширеніші види хмар: перисті, купчасті, шаруваті.
Перисті хмари утворюються на висоті понад 6 000 м. Вони напівпрозорі й складаються з кристаликів льоду, за формою нагадуючи пір'я, звідки і назва. Поява їх на небі є ознакою зміни погоди.
Купчасті хмари утворюються на висоті 2000 — 3000 м. Вони нагадують клапті вати, розкидані по небу. Поява їх у великій кількості свідчить про можливі зливи чи грози, град.
Шаруваті зазвичай вкривають небо суцільною пеленою. Найчастіше вони виникають восени, спричиняючи похмуру погоду, обложні дощі.
Ступінь покриття небозводу хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають на око в балах — від 0 (безхмарне небо) до 10 (суцільна хмарність). Середня хмарність становить 5,5 бала. Над материками вона менша, над океанами — більша.
Хмарність впливає на інші показники погоди, передусім на температуру. Хмари поглинають і відбивають велику кількість сонячних променів, а також затримують тепло, що йде від Землі. Відтак в ясну ніч прохолодніше, ніж у хмарну, а хмарного дня прохолодніше, ніж ясного.
Хмарність залежить також від вітру й температури повітря, що визначає відносну вологість.
Атмосферні опади
Без сумніву, спекотного літнього дня приємно потрапити під теплий дощ, а взимку по снігу залюбки покататися на лижах чи санках. Рано-вранці — помилуватися росою на траві чи памороззю на деревах. Водночас град чи туман сприймаються без радості. Усе це — атмосферні опади.
Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані.
До рідких опадів належать дощ, роса, туман, до твердих — сніг, град,іній.
Кількість опадів вимірюють товщиною шару води в міліметрах (мм). Для цього використовують прилад — опадомір. Він складається з дощомірного відра і дощомірної склянки з поділками. Тверді опади перед вимірюванням розморожують. Товщину снігу вимірюють снігомірною рейкою.
Дощ, сніг, град випадають безпосередньо з хмар. Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних умов зливаються, поступово збільшуючись. Хмара темнішає, крапельки води не можуть більше утримуватися в повітрі й падають на землю. Іде дощ. Якщо хмари складаються з кристаликів льоду, то утворюються сніжинки і йде сніг. Під час дощу відносна вологість повітря перевищує 90%.
За характером випадання опади бувають обложні (тривалий дощ або снігопад), зливові (короткочасний дощ) і мряка (дрібні крапельки води або крижані голочки).
Град — це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду. Чому він буває тільки влітку? Виявляється, град випадає з купчастих хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. Він утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої пори року. Крапельки води за цих умов, потрапляючи на велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються водяні кристали. Падаючи, вони додатково насичуються переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах. Величина градинок буває від міліметра до розмірів курячого яйця. Град завдає великої шкоди: знищує посіви, ламає гілки фруктових дерев, пошкоджує дахи будинків, іноді навіть гинуть дрібні тварини.
Опади, що виділяються безпосередньо з повітря, — це туман, роса, іній. Туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за умов зниження температури повітря. У холодному повітрі водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води. Ось чому Роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на ній вологу. Якщо поверхня і предмети на ній охолоджуються до температури, нижчої за 0 °С, то утворюється іній . Він буває восени або ранньої весни.
Закономірності розподілу опадів
Подивись уважно на кліматичну карту світу. В областях високого тиску холодне повітря опускається, стискується й нагрівається, проте не утворює ні опадів, ні хмар. Над екватором навпаки. Тепле, насичене водяною парою повітря піднімається й швидко охолоджується. Водяна пара конденсується, перетворюється в хмари. Тут опади випадають упродовж року.
Розподіл опадів на земній кулі залежить від ряду чинників.
По-перше, від географічної широти. Менший кут падіння сонячних променів спричиняє нижчу температуру і меншу кількість опадів.
По-друге, від напрямку постійних і сезонних вітрів. З океанів морське повітря приносить вологу, тому на узбережжях опадів завжди більше, ніж у внутрішніх районах. Так, завдяки мусонам з Тихого океану на узбережжі Азії випадає понад 1 000 мм опадів. Водночас у центральних районах буває до 50 мм опадів на рік.
По-третє, від висоти поверхні над рівнем моря. Вологі повітряні маси, зустрічаючи на своєму шляху гори, залишають більшу частину вологи на їхніх схилах. Наприклад, у Карпатах завжди більше опадів, ніж будь-де в Україні.
Морські течії також впливають на кількість опадів: теплі — збільшують, а холодні — зменшують. Наприклад, холодна Перуанська течія вздовж берегів Південної Америки.
Висновки 1. Хмарність — ступінь вкриття небозводу хмарами; вимірюється в балах (від 0 до 10). 2. Розрізняють кілька десятків видів хмар. Найпоширеніші — перисті, шаруваті, купчасті. 3. Атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або з повітря в рідкому чи твердому стані. 4. До атмосферних опадів належать дощ, сніг, град, роса, туман, іній. 5. Утворення опадів залежить від добових коливань температури повітря у тропосфері (роса, іній, туман) або різниці температур у нижніх і верхніх шарах тропосфери (дощ, сніг, град).
О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Планування з географії, підручники та книги онлайн, курси та завдання з географії для 6 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|