Текущая версия на 08:11, 15 марта 2013

Гіпермаркет Знань>>Інформатика >>Інформатика 9 клас>> Інформатика: Встановлення та вилучення компонентів операційної системи. Поновлення програмного забезпечення

Презентація до предмету Інформатика 9 клас.

Тема «Операційні системи».

Виникнення операційних систем

Перші ЕОМ використовувалися для вирішення виключно математичних задач, а програмами для них служили написані в машинних кодах обчислювальні алгоритми. Програмісту при кодуванні програм доводилося самостійно управляти ЕОМ і забезпечувати виконання своєї програми. Однак з розвитком електроніки апаратура вдосконалювалася, а в програмах крім обчислень виникали алгоритми введення - виведення інформації, які виділялися в самостійні підпрограми. Так з'явилися бібліотеки введення-виведення - набір службових підпрограм, що полегшують програмування ЕОМ. Виконувати в ЕОМ програму і дані, з якими програма працювала, назвали завданням, а одночасний прогін декількох програм - чергою завдань.

У перший час алгоритми перемикання завдань на процесорі включалися прямо в самі програми у вигляді підпрограм. Набір таких підпрограм називався монітором або супервізором. Програми часто містили помилки, в результаті яких програма може постійно займати процесор ("зависати") або помилково записати в оперативну пам'ять, де розміщуються інші програми, результати своєї роботи. Слід пам'ятати, що розвиток обчислювальної техніки йшло по шляху від ЕОМ для конкретного завдання до універсальної ЕОМ для багатьох завдань, тому виникла проблема вимагала негайного рішення. Вихід був знайдений у створенні спеціальних апаратних механізмів, що захищають пам'ять програм від випадкового доступу з боку інших програм. Управління цими механізмами вже не можна включати в самі програми. Так з'явився резидентний монітор - до монітора додали підпрограми управління захистом пам'яті та оформили всі у вигляді окремої програми. Резидентний монітор - це вже зачатки операційної системи в тому вигляді, в якому її сприймають сьогодні.

Прикладний програмний інтерфейс

Тепер прикладні програми стали містити тільки реалізацію свого алгоритму, звертаючись за допоміжними алгоритмами до монітора, використовуючи при цьому фіксований набір правил, який називається прикладним програмним інтерфейсом. Вперше стало можливо говорити про переносимості прикладних програм з однієї ЕОМ на іншу. Програмний інтерфейс дозволив створювати абстрактні поняття, абсолютно невимовні в апаратурі. Наприклад, з'явилося поняття файлу і відповідно файлової системи - набору інтерфейсів і структур даних для організації зберігання інформації. Виникло поняття процесу як споживача ресурсів і одиниці роботи ЕОМ. Наступний виток розвитку операційних систем характеризується збільшенням набору правил роботи і як наслідок ускладненням самих операційних систем. До резидентний монітор були додані допоміжні програми, які полегшують виконання приватних операцій.

Операційна система

Все разом назвали операційною системою, а набір допоміжних програм - редакторами, компіляторами, програми роботи з файлами - системними утилітами. При цьому грань, що розділяє системні утиліти та прикладні програми, виявилася досить умовною. Термін "резидентний монітор" трансформувався в ядро операційної системи. Оскільки кількість необхідних системних та службових програм дуже велике, то для простоти вони встановлюються одним великим пакетом. Цей стандартний пакет системних і (частково) службових програм називається операційною системою. Операційна система дозволяє людині почати роботу з комп'ютером, одержати доступ до його пристроям, а потім встановлювати і запускати необхідні прикладні та службові програми.

Перейти до презентації можна клікнувши на текст "Презентація" і встановивши Microsoft PowerPoint

Надіслано учителем інформатики Чебанюк О.В.