|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Літописні оповіді. Про заснування Києва. Про князя Олега. Про княгиню Ольгу. Про хрещення Русі князем Володимиром (на основі Повісті минулих літ).''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 5 клас]]>>[[Українська література 5 клас]]>> Українська література: Літописні оповіді. Про заснування Києва. Про князя Олега. Про княгиню Ольгу. Про хрещення Русі князем Володимиром (на основі Повісті минулих літ).<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Літописні оповідання, про заснування Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Русі князем Володимиром.</metakeywords>ЛІТОПИСИ</metakeywords>''' |
- |
| + | |
| | | |
- | <br><u>'''<met akeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 5 клас, Літописні оповідання, про заснування Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Русі князем Володимиром.</metakeywords>ЛІТОПИСИ'''</u><br>Слово «літопис» утворилося від слів «літо» (рік) і «писати». Це найдавніший вид літератури, у якому записи велися у хронологічній послідовності. Літописи одночасно є як історичними документами, так і художніми творами. Історичними — тому, що в літописах автори записували відомості про події минулого, а також ті, сучасниками яких були самі. Художніми творами літописи є тому, що вони включають чимало легенд, переказів, а сучасні авторові події описуються емоційно, образно, із застосуванням художніх засобів. Найвідомішим і найдавнішим літописом часів Київської Русі є «Повість минулих літ»<br>(«Повість временних літ»). Вважають, що «Повість минулих літ» мала три редакції (варіанти). Першу було закінчено у 1113 році, її створив літописець-чернець Нестор. Цей варіант не знайдений, але згадується в інших редакціях твору.<br>У 1116 році закінчено другу редакцію «Повісті минулих літ». її автором був ігумен Видубицького монастиря Сильвестр. У 1118 році ще один варіант «Повісті...» написав невідомий літописець.<br>Уже на початку «Повісті минулих літ» літописці розповідають про утворення своєї держави: «Звідки пішла Руська земля, хто в ній почав княжити». Укладачі літописів пишалися високим походженням русичів, вважаючи їх нащадками улюбленого сина Ноя — біблійного героя, який урятував усе живе від потопу. Особливо в літописах наголошувалося на тому, що наші предки — Божі улюбленці. Розповідається також, що про заснування Києва апостол Андрій казав своїм учням так: «...Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков».<br>«Повість минулих літ» містить чудові легенди про трьох братів — Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували Київ, про великих князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, що піднесли і зміцнили славу Київської Русі.<br>Літопис — найдавніший вид історичної та художньої літератури, у якому записи ведуться у хронологічній (часовій) послідовності.<br>[[Image:005005131.jpg|251x249px|005005131.jpg]]<br>'''''ЗОЛОТИЙ ГОМІН ДАВНИНИ'''''<br>(Скорочено)<br>Понад дев'ятсот років тому, в 1116 році ігумен<sup>1</sup> Видубицького монастиря Сильвестр зробив останній список (варіант) літопису, відомого під назвою «Повість минулих літ».<br>Хто ж був автором «Повісті...»? Ми звикли називати цей твір просто літописом Нестора. Та чи не є легендою це ім'я? Науковці, співставивши відомі історичні документи, дійшли висновку, що реальність цього автора не викликає жодного сумніву. Вчені навіть спробували відновити біографію Нестора.<br>Нестор народився десь поміж 1040 і 1056 роками, походив, мабуть, із багатої родини, був освічений, володів іноземними мовами. Сімнадцятилітнім його прийняли до Печерського монастиря, бо в ті часи в монастир ішли навіть члени князівських родин — одні, щоб переховатися, інші — щоб поринути в улюблене книжне навчання. До останніх належав і Нестор. Печерський монастир був одним із найбільших культурних центрів Київської Русі. Там перекладали та переписували книги, складали «житія» святих, вели літопис. Як свідчать дослідження наших учених, літописання зародилося на Русі ще в дев'ятому чи десятому столітті; воно велося при дворах великих князів, у церквах, монастирях.<br>Тоді це була неймовірна праця... У монастирській бібліотеці знайдено опис зовнішності Нестора: «Нестор-летописець подоб сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук<sup>2</sup>, в правой руке перо, а в левой — четки<sup>3</sup>...»
| + | [[Старі й нові слова в українській мові|'''Слово''']] «літопис» утворилося від слів «літо» (рік) і «писати». Це найдавніший вид літератури, у якому записи велися у хронологічній послідовності. Літописи одночасно є як історичними документами, так і художніми творами. Історичними — тому, що в літописах автори записували відомості про події минулого, а також ті, сучасниками яких були самі. Художніми творами літописи є тому, що вони включають чимало легенд, переказів, а сучасні авторові події описуються емоційно, образно, із застосуванням художніх засобів. Найвідомішим і найдавнішим літописом часів [[Перші князі Київської Русі|'''Київської Русі''']] є «Повість минулих літ»<br>(«Повість временних літ»). Вважають, що «Повість минулих літ» мала три редакції (варіанти). Першу було закінчено у 1113 році, її створив літописець-чернець Нестор. Цей варіант не знайдений, але згадується в інших редакціях твору.<br>У 1116 році закінчено другу редакцію «Повісті минулих літ». її автором був ігумен Видубицького монастиря Сильвестр. У 1118 році ще один варіант «Повісті...» написав невідомий літописець.<br>Уже на початку «Повісті минулих літ» літописці розповідають про утворення своєї держави: «Звідки пішла Руська [[Наша Батьківщина - Україна. Україна на планеті Земля. Форми земної поверхні.|'''земля''']], хто в ній почав княжити». Укладачі літописів пишалися високим походженням русичів, вважаючи їх нащадками улюбленого сина Ноя — біблійного героя, який урятував усе живе від потопу. Особливо в літописах наголошувалося на тому, що наші предки — Божі улюбленці. Розповідається також, що про заснування Києва апостол Андрій казав своїм учням так: «...Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков».<br>«Повість минулих літ» містить чудові легенди про трьох братів — Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували Київ, про великих князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, що піднесли і зміцнили славу Київської Русі.<br>Літопис — найдавніший вид історичної та художньої літератури, у якому записи ведуться у хронологічній (часовій) послідовності.<br>[[Image:005005131.jpg|251x249px|005005131.jpg]]<br>'''Золотий гомін давнини.'''<br>(Скорочено)<br>Понад дев'ятсот років тому, в 1116 році ігумен<sup>1</sup> Видубицького монастиря Сильвестр зробив останній список (варіант) літопису, відомого під назвою «Повість минулих літ».<br>Хто ж був автором «Повісті...»? Ми звикли називати цей твір просто літописом Нестора. Та чи не є легендою це ім'я? Науковці, співставивши відомі історичні документи, дійшли висновку, що реальність цього автора не викликає жодного сумніву. Вчені навіть спробували відновити біографію Нестора.<br>Нестор народився десь поміж 1040 і 1056 роками, походив, мабуть, із багатої родини, був освічений, володів іноземними мовами. Сімнадцятилітнім його прийняли до Печерського монастиря, бо в ті часи в монастир ішли навіть члени князівських родин — одні, щоб переховатися, інші — щоб поринути в улюблене книжне навчання. До останніх належав і Нестор. Печерський монастир був одним із найбільших культурних центрів Київської Русі. Там перекладали та переписували книги, складали «житія» святих, вели літопис. Як свідчать дослідження наших учених, літописання зародилося на Русі ще в дев'ятому чи десятому столітті; воно велося при дворах великих князів, у церквах, монастирях.<br>Тоді це була неймовірна праця... У монастирській бібліотеці знайдено опис зовнішності Нестора: «Нестор-летописець подоб сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук<sup>2</sup>, в правой руке перо, а в левой — четки<sup>3</sup>...» |
- |
| + | |
| | | |
- | [[Image:005005132.jpg|208x471px|005005132.jpg]]<br>Ми читаємо «Повість минулих літ» не тільки як твір історичний, а й як твір високохудожній. Нестор, складаючи літопис, використав праці попередників, об'єднав їх у своєму творі. Літопис Нестора містить, окрім письмових джерел, й усні народні перекази, і свідоцтва очевидців, і особисті спостереження автора, і вставки з Біблії, з перекладів грецьких і болгарських книг. «Повість...»<br>переткана зворотами з живої народної мови, афористичними висловами<sup>4</sup>, приказками. Є й вислови, які переживали віки: зломити спис, січа люта, військо стоїть, як ліс тощо. В основі літопису лежить східнослов'янська мова... Українська мова й досі зберігає слова, вживані в цьому літописі: жито, сочевиця, колодязь, зоря, зоріти, віко, посаг, подружжя, лукавий, вабити, сварити, приязнь, туга, сором, знемагати, володіти, уряд...<br>Але загалом текст «Повісті...» усе ж доволі складний для розуміння. Тому він потребує наближення до сучасного читача. Письменник Віктор Близнець зробив спробу навіть не перекласти, а переказати «Повість...». Намір письменника благородний, робота його межує зі справжнім подвигом.<br>Літопис Нестора зветься «Повість минулих літ». У ньому все підпорядковане часові, події пов'язані з роками, літописець іноді навіть розриває події, коли вони не вкладаються в один рік. Якщо нічого не відбувалося, автор проставляє роки як знамення часу або ж пише: «Нічого несть». Час невпинний і несе події, які вже сталися, і приносить нові, які ще мають бути...<br>За Павлом Загребельним<br><sup>1</sup> Ігумен — у православній церкві — управитель чоловічого монастиря.<br><sup>2 </sup>Клобук—високий циліндричної форми чоловічий .. головний убір із покривалом, який носять православні ченці.<br><sup>3</sup>Чотки (четки) — мотузка із нанизаним намистом для відліку прочитаних молитов | + | <br> [[Image:005005132.jpg|208x471px|005005132.jpg]]<br>Ми читаємо «Повість минулих літ» не тільки як твір історичний, а й як твір високохудожній. Нестор, складаючи літопис, використав праці попередників, об'єднав їх у своєму творі. Літопис Нестора містить, окрім письмових джерел, й усні народні перекази, і свідоцтва очевидців, і особисті спостереження автора, і вставки з Біблії, з перекладів грецьких і болгарських книг. «Повість...»<br>переткана зворотами з живої народної мови, афористичними висловами<sup>4</sup>, приказками. Є й вислови, які переживали віки: зломити спис, січа люта, військо стоїть, як ліс тощо. В основі літопису лежить східнослов'янська мова... Українська мова й досі зберігає слова, вживані в цьому літописі: жито, сочевиця, колодязь, зоря, зоріти, віко, посаг, подружжя, лукавий, вабити, сварити, приязнь, туга, сором, знемагати, володіти, уряд...<br>Але загалом текст «Повісті...» усе ж доволі складний для розуміння. Тому він потребує наближення до сучасного читача. Письменник Віктор Близнець зробив спробу навіть не перекласти, а переказати «Повість...». Намір письменника благородний, робота його межує зі справжнім подвигом.<br>Літопис Нестора зветься «Повість минулих літ». У ньому все підпорядковане часові, події пов'язані з роками, літописець іноді навіть розриває події, коли вони не вкладаються в один рік. Якщо нічого не відбувалося, автор проставляє роки як знамення часу або ж пише: «Нічого несть». Час невпинний і несе події, які вже сталися, і приносить нові, які ще мають бути...<br>За Павлом Загребельним<br><sup>1</sup> Ігумен — у православній церкві — управитель чоловічого монастиря.<br><sup>2 </sup>Клобук—високий циліндричної форми чоловічий .. головний убір із покривалом, який носять православні ченці.<br><sup>3</sup>Чотки (четки) — мотузка із нанизаним намистом для відліку прочитаних молитов<br> <sup>4</sup>Афористичні вислови — короткі, образні вислови, які в стислій формі виражають глибоку думку.<br><br>[[Українська література|'''''Українська література''''']]''[[Українська література 5 клас|'''5 клас''']]. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту''<br><br> |
- |
| + | |
| | | |
- | <sup>4</sup>Афористичні вислови — короткі, образні вислови, які в стислій формі виражають глибоку думку.<br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br><br> | + | <br> <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування]] української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків[[Українська література|з української літератури 5 класу]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub> |
- |
| + | |
| | | |
- | <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування]] української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків[[Українська література|з української літератури 5 класу]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу</sub> | + | <br> <br> |
- |
| + | |
| | | |
| <br> | | <br> |
- |
| |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Строка 55: |
Строка 49: |
| | | |
| <br> | | <br> |
- |
| |
| | | |
- | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | + | <br> <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
- |
| + | |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br> | + | <br> <br> |
Текущая версия на 21:32, 25 июня 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Літописні оповіді. Про заснування Києва. Про князя Олега. Про княгиню Ольгу. Про хрещення Русі князем Володимиром (на основі Повісті минулих літ).ЛІТОПИСИ</metakeywords>
Слово «літопис» утворилося від слів «літо» (рік) і «писати». Це найдавніший вид літератури, у якому записи велися у хронологічній послідовності. Літописи одночасно є як історичними документами, так і художніми творами. Історичними — тому, що в літописах автори записували відомості про події минулого, а також ті, сучасниками яких були самі. Художніми творами літописи є тому, що вони включають чимало легенд, переказів, а сучасні авторові події описуються емоційно, образно, із застосуванням художніх засобів. Найвідомішим і найдавнішим літописом часів Київської Русі є «Повість минулих літ» («Повість временних літ»). Вважають, що «Повість минулих літ» мала три редакції (варіанти). Першу було закінчено у 1113 році, її створив літописець-чернець Нестор. Цей варіант не знайдений, але згадується в інших редакціях твору. У 1116 році закінчено другу редакцію «Повісті минулих літ». її автором був ігумен Видубицького монастиря Сильвестр. У 1118 році ще один варіант «Повісті...» написав невідомий літописець. Уже на початку «Повісті минулих літ» літописці розповідають про утворення своєї держави: «Звідки пішла Руська земля, хто в ній почав княжити». Укладачі літописів пишалися високим походженням русичів, вважаючи їх нащадками улюбленого сина Ноя — біблійного героя, який урятував усе живе від потопу. Особливо в літописах наголошувалося на тому, що наші предки — Божі улюбленці. Розповідається також, що про заснування Києва апостол Андрій казав своїм учням так: «...Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков». «Повість минулих літ» містить чудові легенди про трьох братів — Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь, які заснували Київ, про великих князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого, що піднесли і зміцнили славу Київської Русі. Літопис — найдавніший вид історичної та художньої літератури, у якому записи ведуться у хронологічній (часовій) послідовності.
Золотий гомін давнини. (Скорочено) Понад дев'ятсот років тому, в 1116 році ігумен1 Видубицького монастиря Сильвестр зробив останній список (варіант) літопису, відомого під назвою «Повість минулих літ». Хто ж був автором «Повісті...»? Ми звикли називати цей твір просто літописом Нестора. Та чи не є легендою це ім'я? Науковці, співставивши відомі історичні документи, дійшли висновку, що реальність цього автора не викликає жодного сумніву. Вчені навіть спробували відновити біографію Нестора. Нестор народився десь поміж 1040 і 1056 роками, походив, мабуть, із багатої родини, був освічений, володів іноземними мовами. Сімнадцятилітнім його прийняли до Печерського монастиря, бо в ті часи в монастир ішли навіть члени князівських родин — одні, щоб переховатися, інші — щоб поринути в улюблене книжне навчання. До останніх належав і Нестор. Печерський монастир був одним із найбільших культурних центрів Київської Русі. Там перекладали та переписували книги, складали «житія» святих, вели літопис. Як свідчать дослідження наших учених, літописання зародилося на Русі ще в дев'ятому чи десятому столітті; воно велося при дворах великих князів, у церквах, монастирях. Тоді це була неймовірна праця... У монастирській бібліотеці знайдено опис зовнішності Нестора: «Нестор-летописець подоб сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук2, в правой руке перо, а в левой — четки3...»
Ми читаємо «Повість минулих літ» не тільки як твір історичний, а й як твір високохудожній. Нестор, складаючи літопис, використав праці попередників, об'єднав їх у своєму творі. Літопис Нестора містить, окрім письмових джерел, й усні народні перекази, і свідоцтва очевидців, і особисті спостереження автора, і вставки з Біблії, з перекладів грецьких і болгарських книг. «Повість...» переткана зворотами з живої народної мови, афористичними висловами4, приказками. Є й вислови, які переживали віки: зломити спис, січа люта, військо стоїть, як ліс тощо. В основі літопису лежить східнослов'янська мова... Українська мова й досі зберігає слова, вживані в цьому літописі: жито, сочевиця, колодязь, зоря, зоріти, віко, посаг, подружжя, лукавий, вабити, сварити, приязнь, туга, сором, знемагати, володіти, уряд... Але загалом текст «Повісті...» усе ж доволі складний для розуміння. Тому він потребує наближення до сучасного читача. Письменник Віктор Близнець зробив спробу навіть не перекласти, а переказати «Повість...». Намір письменника благородний, робота його межує зі справжнім подвигом. Літопис Нестора зветься «Повість минулих літ». У ньому все підпорядковане часові, події пов'язані з роками, літописець іноді навіть розриває події, коли вони не вкладаються в один рік. Якщо нічого не відбувалося, автор проставляє роки як знамення часу або ж пише: «Нічого несть». Час невпинний і несе події, які вже сталися, і приносить нові, які ще мають бути... За Павлом Загребельним 1 Ігумен — у православній церкві — управитель чоловічого монастиря. 2 Клобук—високий циліндричної форми чоловічий .. головний убір із покривалом, який носять православні ченці. 3Чотки (четки) — мотузка із нанизаним намистом для відліку прочитаних молитов 4Афористичні вислови — короткі, образні вислови, які в стислій формі виражають глибоку думку.
Українська література5 клас. Шабельникова Л. П. Вислано читачами інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроківз української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|