|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальні ознаки Хвойних''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальні ознаки Хвойних</metakeywords> <br> Тут буде текст | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Загальні ознаки Хвойних''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Загальні ознаки Хвойних</metakeywords> <br> |
| | | | |
| - | <br> <sub>[[Біологія|Матеріали]] з біології, завдання [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|школяру]], програма з біології за 7 клас</sub> <br> | + | Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин. |
| | + | |
| | + | [[Image:Мал. 155. Різні типи листків голонасінних.jpg]]<br>Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4) |
| | + | |
| | + | <br>Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.<br>Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.<br>[[Image:Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.jpg]]<br>Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни. <br> |
| | + | |
| | + | |
| | + | |
| | + | ---- |
| | + | |
| | + | М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту |
| | + | |
| | + | <br> <sub>[[Біологія|Матеріали]] з біології, завдання [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|школяру]], програма з біології за 7 клас</sub> <br> |
| | | | |
| | '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Версия 15:43, 25 ноября 2009
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Біологія: Загальні ознаки Хвойних
Які особливості будови та процесів життєдіяльності хвойних? У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок (мал. 155). Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі (у сосни, ялини), або нагадують плоскі видовжені луски (у тиса, кипариса, туї). Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.
Мал. 155. Різні типи листків голонасінних: гінкго (1), тис (2), сосна (3), туя (4)
Стовбури хвойних характеризуються тим, що мають тонкий шар кори та слаборозвинену серцевину (мал. 156). Натомість деревина розвинена добре, і в ній помітні річні кільця. Вони утворюються завдяки діяльності камбію. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називають смоляними ходами. їх вистилають клітини, здатні виділяти густу рідину - живицю. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з'являються краплини живиці, яка затягує ранку й запобігає проникненню збудників хвороб та шкідників.
Коренева система зазвичай стрижнева: вона складається з головного та бічних коренів. Часто корені хвойних рослин вступають у взаємовигідне співжиття з грибами.
Мал. 156. Поперечний розріз стебла сосни.
М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Матеріали з біології, завдання школяру, програма з біології за 7 клас
Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
