<br>Тяжка була доля полонених. Вони втрачали все, що мали – і дім, і сім'ю, і Батьківщину, і власну честь. Вороги змушували їх приймати чужу віру, давали принизливі імена. Багато хото з бранців потрапляв у Крим та Туреччину на невільничі ринки, там їх купували заможні чужинці.
<br>Тяжка була доля полонених. Вони втрачали все, що мали – і дім, і сім'ю, і Батьківщину, і власну честь. Вороги змушували їх приймати чужу віру, давали принизливі імена. Багато хото з бранців потрапляв у Крим та Туреччину на невільничі ринки, там їх купували заможні чужинці.
-
=== Робота з картою ===
+
=== Робота з картою ===
<br>Користуючись картою назвати [[Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Повний урок|Запорізькі Січі]], побудовані в XVI – XVII ст.
<br>Користуючись картою назвати [[Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Повний урок|Запорізькі Січі]], побудовані в XVI – XVII ст.
[[Image:IstUkr5-povni-18-karta-zapo.jpg|400px|місця розташування січей]]
-
[[Image:IstUkr5-povni-18-karta-zapo.jpg|400px|місця розташування січей]]
+
<br>
-
+
-
+
-
+
-
[[Image:IstUkr5-povni-18-karta-zapo2.jpg|400px|січ]]<br>Найчастіше полонені були змушені тяжко працювати на будівництві та обробляти землю чужинців. Також козаків змушували усе життя веслувати на галерах. Із молодих хлопчиків виховували яничарів, які захищали турецький престол. Кобзарі оспівували тяжку долю невільників у [[Героїчний_епос_українського_народу._Думи.|думах]] та [[Костянтина_Малицька._Розповідь_про_письменницю|піснях]].
+
+
[[Image:IstUkr5-povni-18-karta-zapo2.jpg|400px|січ]]<br>Найчастіше полонені були змушені тяжко працювати на будівництві та обробляти землю чужинців. Також козаків змушували усе життя веслувати на галерах. Із молодих хлопчиків виховували яничарів, які захищали турецький престол. Кобзарі оспівували тяжку долю невільників у [[Героїчний епос українського народу. Думи.|думах]] та [[Костянтина Малицька. Розповідь про письменницю|піснях]].
+
<br>
{{#ev:youtube|EFwgIFSpUg0}}
{{#ev:youtube|EFwgIFSpUg0}}
-
<br>Г.-Л. Боплан про козацькі морські походи проти турок Коли козаки замислюють свій морський похід, тоні мають дозволи від короля, але отримують дозвіл ще й від власного гетьмана, далі скликають військову раду, на якій обирається наказноий гетьман для очолення походу. Проте похідний отаман вибирається лише на якийсь час. Далі вони прямують до Військової казни – місця збору. Там ведеться будівництво човнів коло 60 футів завдовжки, 10 чи 12 шириною Вони настелюють один ряд на іншій, скріплюючи їх дерев'яними цвяхами... Зазвичай на їх човні є 10-15пар весел з кожного борту. Човни ті пливуть скоріше за турецькі веслові галери. На човнах також ставиться щогла, на янеї натягують вітрило (та воно достатньо незграбне), яке розкривають тільки в підходящу погоду, а при сильному вітрі частіше за все гребуть ... У кожного козака є зброя – дві рушниці, шабля.<br><br>Початок 17 ст. відзначився козацькі особливо вдалими походами козацтва проти Туреччини. З цієї причини історики дали тим часам назву - доба героїчних походів. Мудре керівництво гетьмана [[Гетьман_Петро_Конашевич-Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]] сприяло славі походів. Він був гетьманом у 10-20-х роках 17 ст.
+
<br>Г.-Л. Боплан про козацькі морські походи проти турок Коли козаки замислюють свій морський похід, тоні мають дозволи від короля, але отримують дозвіл ще й від власного гетьмана, далі скликають військову раду, на якій обирається наказноий гетьман для очолення походу. Проте похідний отаман вибирається лише на якийсь час. Далі вони прямують до Військової казни – місця збору. Там ведеться будівництво човнів коло 60 футів завдовжки, 10 чи 12 шириною Вони настелюють один ряд на іншій, скріплюючи їх дерев'яними цвяхами... Зазвичай на їх човні є 10-15пар весел з кожного борту. Човни ті пливуть скоріше за турецькі веслові галери. На човнах також ставиться щогла, на янеї натягують вітрило (та воно достатньо незграбне), яке розкривають тільки в підходящу погоду, а при сильному вітрі частіше за все гребуть ... У кожного козака є зброя – дві рушниці, шабля.<br><br>Початок 17 ст. відзначився козацькі особливо вдалими походами козацтва проти Туреччини. З цієї причини історики дали тим часам назву - доба героїчних походів. Мудре керівництво гетьмана [[Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний|Петра Конашевича-Сагайдачного]] сприяло славі походів. Він був гетьманом у 10-20-х роках 17 ст.
-
+
+
<br>
{{#ev:youtube|HJLoBysvAUg&feature=related}}
{{#ev:youtube|HJLoBysvAUg&feature=related}}
-
+
<br>
{{#ev:youtube|l94r5UeeGHE&feature=related}}
{{#ev:youtube|l94r5UeeGHE&feature=related}}
-
<br>'''1575''' Похід запорізьких козаків під начальством гетьмана Богданко (кн. Богдан Рожинський) на [[Ілюстрації:_Гори._Карпати._Кримські_гори.|Крим]] через Перекоп. Спустошивши татарські області, Богданко зробив з Криму морський похід до берегів Малої Азії, узяв Трапезонд, Синоп і розорив околиці Константинополя. Повернувшись з походу, Богданко зараз же зробив напад на зведену турками при гирлі Дніпра біля виходу в Чорне море фортецю Асламгород, яка після недовгої облоги була узята і зруйнована.
+
<br>'''1575''' Похід запорізьких козаків під начальством гетьмана Богданко (кн. Богдан Рожинський) на [[Ілюстрації: Гори. Карпати. Кримські гори.|Крим]] через Перекоп. Спустошивши татарські області, Богданко зробив з Криму морський похід до берегів Малої Азії, узяв Трапезонд, Синоп і розорив околиці Константинополя. Повернувшись з походу, Богданко зараз же зробив напад на зведену турками при гирлі Дніпра біля виходу в Чорне море фортецю Асламгород, яка після недовгої облоги була узята і зруйнована.
<br>'''1587''' Набіг запорізьких козаків на турецьку фортецю Очаків і її узяття.
<br>'''1587''' Набіг запорізьких козаків на турецьку фортецю Очаків і її узяття.
-
'''1588''' Морський похід запоріжців в числі 1500 чіл. з Дніпровського лиману в [[Українські_народні_думи_Маруся_Богуславка,_Буря_на_Чорному_морі|Чорне море]]. Напад козаків на береги Криму між Перекопом і Козловому (Євпаторія) і захват 17 татарських селищ. 1589 Морський похід запоріжців під начальством отамана Кулаги з Дніпровського лиману під Козлів (Євпаторія), поблизу якого козаки захопили турецький корабель і потім зробили нічний набіг на місто. У тому ж році два загони запоріжців на човнах (чайках) зробили напади на Азов і Аккерман.
+
'''1588''' Морський похід запоріжців в числі 1500 чіл. з Дніпровського лиману в [[Українські народні думи Маруся Богуславка, Буря на Чорному морі|Чорне море]]. Напад козаків на береги Криму між Перекопом і Козловому (Євпаторія) і захват 17 татарських селищ. 1589 Морський похід запоріжців під начальством отамана Кулаги з Дніпровського лиману під Козлів (Євпаторія), поблизу якого козаки захопили турецький корабель і потім зробили нічний набіг на місто. У тому ж році два загони запоріжців на човнах (чайках) зробили напади на Азов і Аккерман.
<br>'''1590 '''Похід запоріжців в Чорне море. Захват турецьких торгівельних кораблів і спалювання Трапезонда і Синопа.
<br>'''1590 '''Похід запоріжців в Чорне море. Захват турецьких торгівельних кораблів і спалювання Трапезонда і Синопа.
-
<br>'''1612 ''' Морський набіг запоріжців під начальством отамана [[Тема_12._Доба_героїчних_походів._Гетьман_Петро_Конашевич-Сагайдачний|Сагайдачного]] з Дніпровського лиману на турецьке побережжя.<br>
+
<br>'''1612 ''' Морський набіг запоріжців під начальством отамана [[Тема 12. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний|Сагайдачного]] з Дніпровського лиману на турецьке побережжя.<br>
-
<br>'''Козацька морська слава'''
+
<br>'''Козацька морська слава''' <br>Тойнбі писав, що «козаки були напівчернечим військовим братерством на зразок братерства вікінгів, еллінського спартанського братерства або рицарського ордена хрестоносців». Тим часом, як вважає харків'янин Євгеній Зарудний, «ототожнення козацтва з ріцарством не є віправданім із соціально-економічного погляду».
-
<br>Тойнбі писав, що «козаки були напівчернечим військовим братерством на зразок братерства вікінгів, еллінського спартанського братерства або рицарського ордена хрестоносців». Тим часом, як вважає харків'янин Євгеній Зарудний, «ототожнення козацтва з ріцарством не є віправданім із соціально-економічного погляду».
+
<br>Найгострішою зброєю запоріжців був флот, який задовго до адмірала Ушакова володів на Чорному морі якщо вже і не стратегічним, то оперативним пануванням. Запорізькі, а незабаром і донські козаки виводили в морі сотні чайок і стругів. Запоріжець, що жодного разу не побував в морському набігу, не вважався справжнім козаком!
<br>Найгострішою зброєю запоріжців був флот, який задовго до адмірала Ушакова володів на Чорному морі якщо вже і не стратегічним, то оперативним пануванням. Запорізькі, а незабаром і донські козаки виводили в морі сотні чайок і стругів. Запоріжець, що жодного разу не побував в морському набігу, не вважався справжнім козаком!
-
<br>Першою перемогою флоту запоріжців вважається вікторія під Тягином в 1492 році; біля Тавані в 1502 і 1504 роках запоріжці знов брали перемоги. Майже півстоліття бойові дії між козаками і турками з кримськими [[Презентація_на_тему_«Монголо-татари»|татар]]ами проходілі в основному на суші. Але в 1561 році запоріжці спалюють Аккерманськую фортеця і в союзі з донцями вже штурмують з моря Азов. Незабаром відбувся і перший похід до Криму. Про нього згадує в листі кошовий отаман [[Історичні_пісні_Ой_Морозе,_Морозенку,_та_Ой,_як_крикнув_же_козак_Сірко._Образи_історичних_осіб,_улюбленців_народу|Іван Сірко]]: «...року 1575 Богданко з козакамі Крім воював і плюндровал...». У 1575–1576, 1578, 1582, 1586–1590, 1593–1595, 1599 рр. козацькі чайки господарювали поблизу Гезльова (Евпаторії), Кафи (совр. Феодосія), Керчі, Очакова, Килії, Варни, Трапезунда, Синопа і Стамбулу.
+
<br>Першою перемогою флоту запоріжців вважається вікторія під Тягином в 1492 році; біля Тавані в 1502 і 1504 роках запоріжці знов брали перемоги. Майже півстоліття бойові дії між козаками і турками з кримськими [[Презентація на тему «Монголо-татари»|татарами]] проходілі в основному на суші. Але в 1561 році запоріжці спалюють Аккерманськую фортеця і в союзі з донцями вже штурмують з моря Азов. Незабаром відбувся і перший похід до Криму. Про нього згадує в листі кошовий отаман [[Історичні пісні Ой Морозе, Морозенку, та Ой, як крикнув же козак Сірко. Образи історичних осіб, улюбленців народу|Іван Сірко]]: «...року 1575 Богданко з козакамі Крім воював і плюндровал...». У 1575–1576, 1578, 1582, 1586–1590, 1593–1595, 1599 рр. козацькі чайки господарювали поблизу Гезльова (Евпаторії), Кафи (совр. Феодосія), Керчі, Очакова, Килії, Варни, Трапезунда, Синопа і Стамбулу.
=== Словничок термінів ===
=== Словничок термінів ===
Строка 116:
Строка 115:
'''Каторга '''- назва великого дерев'яного воєного судна в імперії Османа.<br>
'''Каторга '''- назва великого дерев'яного воєного судна в імперії Османа.<br>
+
<br>
+
[[Image:10-janicharu-IST5.jpg|400px|яничари]]
-
[[Image:10-janicharu-IST5.jpg|400px]]
+
<br>
-
+
-
+
-
+
-
''Яничари''
+
+
''Яничари''
+
<br>
'''Завдання 1''' Дати ствердну або негативну відповідь.
'''Завдання 1''' Дати ствердну або негативну відповідь.
-
1. [[Запорізька_Січ|Запорізька Січ]] – головна військова база козаків і своєрідна столиця козацької держави. (Так)
+
1. [[Запорізька Січ|Запорізька Січ]] – головна військова база козаків і своєрідна столиця козацької держави. (Так)
2. Запорізька Січ називалася «Землі Війська Запорізького» або «Вільності Війська Запорізького» (Так).
2. Запорізька Січ називалася «Землі Війська Запорізького» або «Вільності Війська Запорізького» (Так).
''1. Розкажіть про військове мистецтво козацтва.''
+
''1. Розкажіть про військове мистецтво козацтва.''
-
''2. Якою була роль козаків у захисті пд. кордонів [[Українська мова|українськ]]их земель в 2 пол. XVI століття?''
+
''2. Якою була роль козаків у захисті пд. кордонів [[Українська мова|українських]] земель в 2 пол. XVI століття?''
''3. Яку підтримку надавало козацтво православнві церкві у 1 пол. XVII століття?''
''3. Яку підтримку надавало козацтво православнві церкві у 1 пол. XVII століття?''
Строка 160:
Строка 159:
<br>'''Список використаних джерел:'''<br>
<br>'''Список використаних джерел:'''<br>
-
''1. Урок-свято на тему: "Казаки-кубанцы. История Отечества. Особенности труда и быта казаков." учителя Хоружої А.О., учителя початкових класів МОС СЗОШ №3 Краснодарського краю.<br>2. Інтегрований урок з літератури та історії "Епоха і герої" учителів Каламар Т.О, Кравченко П.Н., м. Полтава''
+
''1. Урок-свято на тему: "Казаки-кубанцы. История Отечества. Особенности труда и быта казаков." учителя Хоружої А.О., учителя початкових класів МОС СЗОШ №3 Краснодарського краю.<br>2. Інтегрований урок з літератури та історії "Епоха і герої" учителів Каламар Т.О, Кравченко П.Н., м. Полтава''
-
''3. Круглов Ю. Н. Многоликий мир [[Історичні_пісні._Пісні_про_звитяжну_боротьбу_козаків_з_турецько-татарськими_нападниками|казачества]]: Учебное пособие. Ростов н/Д, 2007 г.''
+
''3. Круглов Ю. Н. Многоликий мир [[Історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками|казачества]]: Учебное пособие. Ростов н/Д, 2007 г.''
Дізнатися про славне минуле українського народу - добу козацьких повстань та морських походів.
Завдання
вдосконалення навичок користування історичною картою;
вивчення найважливіших дат періоду;
дізнатися про військове мистецство козаків;
виховати в учнях шанобливе ставлення до минувщини українців.
Обладнання
Карта, контурні карти, картки з дидактичними завданнями, комп'ютерні слайди, музичні записи.
Хід уроку
(На фоні грають музичні записи)
Тест вчителя: Козаки сміливо боролися проти степових нападників та часто перемагали, задаючи ворогу нищівних ударів. Але турки і татари продовжували постійні напади на українські землі. Після них залишалися тільки пограбовані і спустошені міста та села. Багатьох забирали в полон, на землі чужинців, інших, що не могли бути безкоштовною робочою силою або опиралися при захопленні, вбивали на місці.
Відео: яничари.
Тяжка була доля полонених. Вони втрачали все, що мали – і дім, і сім'ю, і Батьківщину, і власну честь. Вороги змушували їх приймати чужу віру, давали принизливі імена. Багато хото з бранців потрапляв у Крим та Туреччину на невільничі ринки, там їх купували заможні чужинці.
Робота з картою
Користуючись картою назвати Запорізькі Січі, побудовані в XVI – XVII ст.
1 Хортицька (1556-1557)
2 Томаковська (1564-1593)
3 Базавлуцька (1593-1638)
4 Нікітенська (1639-1652)
5 Чортомлицька (1639-1652)
6 Каменська ( 1709-1711)
7 Олешківська (1711-1734)
8 Нова Січ (1734-1775)
Відзначити їх на контурній карті.
Найчастіше полонені були змушені тяжко працювати на будівництві та обробляти землю чужинців. Також козаків змушували усе життя веслувати на галерах. Із молодих хлопчиків виховували яничарів, які захищали турецький престол. Кобзарі оспівували тяжку долю невільників у думах та піснях.
Г.-Л. Боплан про козацькі морські походи проти турок Коли козаки замислюють свій морський похід, тоні мають дозволи від короля, але отримують дозвіл ще й від власного гетьмана, далі скликають військову раду, на якій обирається наказноий гетьман для очолення походу. Проте похідний отаман вибирається лише на якийсь час. Далі вони прямують до Військової казни – місця збору. Там ведеться будівництво човнів коло 60 футів завдовжки, 10 чи 12 шириною Вони настелюють один ряд на іншій, скріплюючи їх дерев'яними цвяхами... Зазвичай на їх човні є 10-15пар весел з кожного борту. Човни ті пливуть скоріше за турецькі веслові галери. На човнах також ставиться щогла, на янеї натягують вітрило (та воно достатньо незграбне), яке розкривають тільки в підходящу погоду, а при сильному вітрі частіше за все гребуть ... У кожного козака є зброя – дві рушниці, шабля.
Початок 17 ст. відзначився козацькі особливо вдалими походами козацтва проти Туреччини. З цієї причини історики дали тим часам назву - доба героїчних походів. Мудре керівництво гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного сприяло славі походів. Він був гетьманом у 10-20-х роках 17 ст.
1575 Похід запорізьких козаків під начальством гетьмана Богданко (кн. Богдан Рожинський) на Крим через Перекоп. Спустошивши татарські області, Богданко зробив з Криму морський похід до берегів Малої Азії, узяв Трапезонд, Синоп і розорив околиці Константинополя. Повернувшись з походу, Богданко зараз же зробив напад на зведену турками при гирлі Дніпра біля виходу в Чорне море фортецю Асламгород, яка після недовгої облоги була узята і зруйнована.
1587 Набіг запорізьких козаків на турецьку фортецю Очаків і її узяття.
1588 Морський похід запоріжців в числі 1500 чіл. з Дніпровського лиману в Чорне море. Напад козаків на береги Криму між Перекопом і Козловому (Євпаторія) і захват 17 татарських селищ. 1589 Морський похід запоріжців під начальством отамана Кулаги з Дніпровського лиману під Козлів (Євпаторія), поблизу якого козаки захопили турецький корабель і потім зробили нічний набіг на місто. У тому ж році два загони запоріжців на човнах (чайках) зробили напади на Азов і Аккерман.
1590 Похід запоріжців в Чорне море. Захват турецьких торгівельних кораблів і спалювання Трапезонда і Синопа.
1612 Морський набіг запоріжців під начальством отамана Сагайдачного з Дніпровського лиману на турецьке побережжя.
Козацька морська слава Тойнбі писав, що «козаки були напівчернечим військовим братерством на зразок братерства вікінгів, еллінського спартанського братерства або рицарського ордена хрестоносців». Тим часом, як вважає харків'янин Євгеній Зарудний, «ототожнення козацтва з ріцарством не є віправданім із соціально-економічного погляду».
Найгострішою зброєю запоріжців був флот, який задовго до адмірала Ушакова володів на Чорному морі якщо вже і не стратегічним, то оперативним пануванням. Запорізькі, а незабаром і донські козаки виводили в морі сотні чайок і стругів. Запоріжець, що жодного разу не побував в морському набігу, не вважався справжнім козаком!
Першою перемогою флоту запоріжців вважається вікторія під Тягином в 1492 році; біля Тавані в 1502 і 1504 роках запоріжці знов брали перемоги. Майже півстоліття бойові дії між козаками і турками з кримськими татарами проходілі в основному на суші. Але в 1561 році запоріжці спалюють Аккерманськую фортеця і в союзі з донцями вже штурмують з моря Азов. Незабаром відбувся і перший похід до Криму. Про нього згадує в листі кошовий отаман Іван Сірко: «...року 1575 Богданко з козакамі Крім воював і плюндровал...». У 1575–1576, 1578, 1582, 1586–1590, 1593–1595, 1599 рр. козацькі чайки господарювали поблизу Гезльова (Евпаторії), Кафи (совр. Феодосія), Керчі, Очакова, Килії, Варни, Трапезунда, Синопа і Стамбулу.
Словничок термінів
Ясир (з турец. «полонений») - полонені, котрих захоплювали під час нападів на українські, російські і польські землі турки і татари. Гарем - жінки і наложниці господаря, поширене у мусульманських країнах.
Яничари - привілейована піхота в турецькій армії, поповнювалася примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які виховувались для військової служби.
Каторга - назва великого дерев'яного воєного судна в імперії Османа.
Яничари
Завдання 1 Дати ствердну або негативну відповідь.
1. Запорізька Січ – головна військова база козаків і своєрідна столиця козацької держави. (Так)
2. Запорізька Січ називалася «Землі Війська Запорізького» або «Вільності Війська Запорізького» (Так).
3. Вища влада в Запорізькій Січі належала гетьманові (Ні, козацькій раді.).
4. Влада в Запорізькій Січі носила республіканський характер. (Так)
5. Запорізька Січ 10 разів міняла своє місце розташування (Ні, 8).
6. Бунчук служив у козаків для покарання товаришів, що провинилися (Ні, це символ влади).
Бунчук
Домашнє завдання
1. Розкажіть про військове мистецтво козацтва.
2. Якою була роль козаків у захисті пд. кордонів українських земель в 2 пол. XVI століття?
3. Яку підтримку надавало козацтво православнві церкві у 1 пол. XVII століття?
Список використаних джерел:
1. Урок-свято на тему: "Казаки-кубанцы. История Отечества. Особенности труда и быта казаков." учителя Хоружої А.О., учителя початкових класів МОС СЗОШ №3 Краснодарського краю. 2. Інтегрований урок з літератури та історії "Епоха і герої" учителів Каламар Т.О, Кравченко П.Н., м. Полтава
3. Круглов Ю. Н. Многоликий мир казачества: Учебное пособие. Ростов н/Д, 2007 г.
4. Альбовский Е.А. “Харьковские казаки” Х.: Харьк. частный музей гор. усадьбы, 2005 г.
5. studentam.net.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Каламар Т.О.
Кравченко П.Н.
Король Б.Ю.
Любименко В.В.
Хоружа А.О.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.