Текущая версия на 22:27, 8 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Київська держава за перших князів. Повний урок

Тип уроку

Засвоєння нових знань з елементами дискусії.

Мета

Розглянути новий матеріал відповідно до теми уроку та навчити учнів аналізувати вивчений матеріал та формувати власну думку на основі почутого.

Завдання

• закріпити та повторити вивчений матеріал;
• розглянути період до утворення Русі;
• зацікавити учнів темою "Київська Русь"
• вивчити теорії походження Давньоруської держави та сформувати власну думку стосовно цього питання;
• розвинути навички ведення дискусії та логічного аргументування;
• розвинути навички уважного слухання.

План розповіді вчителя

1. Передумови утворення Давньоруської держави.
2. Особливості державного будівництва в Східній Європі. Теорії походження Давньоруської держави. Походження термінів «Русь», «Руська земля».
3. Соціально-економічні та політичні фактори об'єднання східних слов'ян у ранньофеодальну держава Київська Русь.
4. Князі Олег та Ігор. Походи Русі проти Візантійської держави.

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми

Організаційний момент, який включає привітання учителя та класу, перевірку відсутніх, технічні моменти і т.ін.

Мотивація учнів

Учитель розповідає класу, чому сьогоднішня тема важлива для вивчення.

Розповідь нової інформації

Текст приблизний, повинен бути доповнений та змінений на розсуд учителя:

У кінці I тисячоліття н.е. на східному краю Європейського континенту утворилося Давньоруська держава. Вона відіграла видатну роль у формуванні вигляду середньовічної Європи в цілому, її політичної структури міжнародних зв'язків, її економічної еволюції, її культури.

Київська Русь була центром транзитних торговельних шляхів, що сполучали Західну і Центральну Європу з арабським Сходом і Візантією. Вона впливала в IX - XI ст. на становище Візантії, Хазарського каганату, Болгарських держав на Волзі і на Балканах, прикривала Центральну і Західну Європу від кочівників-печенігів і половців, своєю боротьбою з німецькими загарбниками надовго змінила співвідношення сил у Прибалтиці, Центральній та Північній Європі. Пов'язане торговельними відносинами майже зі всіма країнами Європи, Давньоруська держава мала дипломатичні контакти з Польщею, Чехією, Скандинавськими країнами, Візантією і навіть з більш віддаленими Францією, Англією, Італією. В Англії про Русь знали вже в Х ст., А в XIII ст. регулярно плавали в Новгород, відзначали його на географічних картах. Шлях на Русь був добре відомий у Німеччині та Франції, в папській курії, неодноразово надсилав туди свої місії. Що стосується скандинавських країн, прибалтійських народів, Польщі, Чехії та Угорщини, то для них Русь була добре знайомим сусідом.

Про високий престиж Давньоруської держави в X - XIII ст. говорить зацікавленість у союзних стосунках з нею багатьох государів тодішньої Європи, які, за звичаями часу, закріплювалися шлюбними зв'язками. Ярослав Мудрий і його сини через своїх сестер і дочок родичалися з князівськими і королівськими дворами Польщі, Чехії, Угорщини, Швеції, Англії, Франції. Дочка Ярослава Мудрого Ганна з 1051 р. стала французькою королевою, а після смерті свого чоловіка Генріха I (1060) деякий час була регентшею королівства.

Генріх І

Різноманітні були й культурні зв'язки Київської Русі як з Візантією і арабським Сходом, так і з Західною та Центральною Європою, балканськими слов'янами.

Об'єднання східнослов'янських земель під егідою Києва було закономірним процесом, пов'язаним із зародженням феодальних відносин і виникненням ранньофеодальної держави. Але держави цього типу, як відомо, не відрізняються внутрішньої міцністю. Подальший розвиток феодальних відносин, насамперед великої феодальної земельної власності, неминуче веде до розпаду таких політичних об'єднань. Київська Русь, хоча і виявилася довговічніше більшості аналогічних державних об'єднань, все ж таки була приречена на перехід до феодальної роздробленості.

В кінці XI - початку XII ст. Давньоруська держава під впливом об'єктивних причин розпалася на безліч дрібних князівств, які ворогували один з одним до втрати політичної, економічної і соціальної сили давньоруських земель, перетворивши країну з однією з найбільш впливових держав у Європі в майже безпорадну видобуток для монгольських завойовників.

Спробуємо розібратися з економічними і політичними причинами цього по істині трагічної феодальної роздробленості Давньоруської держави.

Одним з найбільших держав ранньосередньовічної Європи було Давньоруська держава, або Київська Русь. Виник на теренах Східної Європи в результаті об'єднання ряду східнослов'янських князівств і племінних союзів у IX ст., Це держава існувала як єдине політичне ціле протягом двох з половиною століть, граючи величезну роль не тільки в Східній Європі, але в історії Європи в цілому, будучи сполучною ланкою між країнами Європи і Сходу.

Історію Давньоруської держави можна розділити на три періоди. Перший з них - це час досить тривалого "збирання" східнослов'янських земель. Він розтягнувся з 80-х років IX ст. майже до кінця X, коли за Володимира I були остаточно приєднані радимичі і в'ятичі, а також Червона Русь. Другий період - це час існування єдиного або щодо єдиного Київського ранньофеодальної держави, приблизно від часу Володимира I до 20-х років XII ст., Коли воно остаточно розпалася на незалежні князівства. І, нарешті, третій період - панування феодальної роздробленості - від 20-х років XII ст. до монгольського нашестя 30-40-х років XIII ст., відповідний початкового етапу розвинутого феодалізму.

Походження терміна „Русь”
До цього дня питання про походження терміна «Русь» до кінця не з'ясовано.

Довгий час в історіографії існували дві точки зору з цього питання, пов'язані з орієнтацією або на зовнішнє (норманське), або на слов'янське його походження. Зокрема, в даний час зарубіжні історики Р. Пайпс і X. Девідсон дотримуються думки, що легендарний Рюрик був зі скандинавського племені «русь», і це зумовило назву його нових володінь. Хоча треба зазначити, що в Скандинавії такого племені не виявлено.

Історики-«антинорманісти» звертають увагу на те, що термін з'явився у візантійських джерелах задовго до появи варягів на Русі: поряд з термінами «склавени», «анти», «венеди» зустрічається і поняття «роси». Імператор Візантії Костянтин Багрянородний писав про «роси». Цей термін був виявлений також і в арабсько-перських джерелах.

Існує думка, що термін Русь південного походження, його пов'язують з назвою річки Рось, притоки Дніпра, в басейні якої жили поляни, племінний центр російського етносу. Однак деякі лінгвісти відкидають версію походження «Русі» від «Росі», оскільки, як вони доводять, в історичному розвитку російської мови не могло статися заміни букви «о» на «у». Але археологічні дані підтверджують існування в районі річки Рось слов'янської спільності.

В історичній літературі часто можна зустріти і версію, якої, зокрема, дотримується академік Б. Рибаков, про те, що Русь - це назва одного з слов'янських племен.

Цікаву гіпотезу висунув письменник В. Чівіліхін, який у романі-есе «Пам'ять» зазначав, що в праслов'янській мові річка позначалася поняттям «руса». Усі поселення стародавніх східних слов'ян розташовувалися уздовж річок, з якими був пов'язаний весь спосіб їх життя, що, природно, відбилося і у фольклорі, і в пантеоні божеств, і в назві місць. На думку письменника, «русами» в цьому контексті можуть називатися «живуть на річках», або «річковий народ».

У той же час гіпотеза, висунута в минулому столітті Д. Іловайским, про те, що Руссю в давні часи називалася річка Волга, не витримує ні філологічної, ні історичної перевірки.

При цьому частина мовознавців-істориків вважають, що термін «Русь» прийшов з Півночі. Вони припускають, що цей термін фінського або шведського походження, хоча дослідження в цьому напрямі поки що не дали скільки-небудь переконливих результатів.

Безплідні суперечки «норманістів» і «антинорманистов» наклали свій відбиток на вивчення питання про походження терміна «Русь», розглядаючи міркування аж ніяк не наукового характеру. Прагнення бачити в цьому понятті чистий славянизм цілком зрозуміло в вченому середовищі XVIII-XIX століть. Але в сучасну епоху припущення про те, що термін «Русь» є ніби-то з самого початку споконвічно слов'янським, мало прийнятно, бо немає жодного джерела, який містив би необхідний матеріал для підтвердження цієї гіпотези.

Відео-хвилинка "Зв"язок із сучаністю"

Традиції Київської Русі живі нині

Учитель проводить дискусію

Тема "Походження Русі: хто має рацію?".

Учні діляться на дві команди: прихильників та тих, хто заперечує нормандську теорію. Кожен виголошує аргументи на користь своєї думки та аргументуючи суперечить команді-супернику. В кінці дискусії учитель підсумовує: "Всі добре впоралися із своїм завданням. Розглянуте питання не може мати єдину вірну відповідь. Будемо сподіватися, що з вас виростуть видатні історики та науковці, які допоможуть розгадати нарешті цю таємницю".

Домашнє завдання

1. Повторити тему за підручником.

2. Доповідь на 2-3 ст. на вільну тему, що стосується вивченого.

Список використаних джерел:

1. Презентація уроку "Перші князі Київської Русі" Домарецької О.В., учителя Міжнародного ліцею "Гранд"

2. План-конспект уроку "Київська Русь" Переходової О. І., учителя історії та правознавства, Димитровської української гімназії, Донецька обл.

3. Енциклопедія історії України/ В. А. Смолій– К.: В-во "Наукова думка", 2008

4. Княжа доба: історія і культура / Я. Ісаєвич- Львів 2008

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Домарецька О.В.

Любименко В.В.

Переходова О. І.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.