Текущая версия на 13:53, 25 июня 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Народна казка «Мудра дівчина»

Народна казка «Мудра дівчина»

Мудра дівчина.
Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову. Каже:
—    Потроху відробиш мені за неї.
Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові:
—    Віддай мені корову назад!
Той каже:
—    Брате! Я ж тобі за неї відробив!
—    Що ти там відробив, — як кіт наплакав
тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!
Бідному стало жаль своєї праці, не схотів віддати. Пішли вони позиватися до пана.
Прийшли до пана. А панові, мабуть, не схотілося роздумати, хто з них правий, а хто — ні, то він і каже їм:
—    Хто відгадає мою загадку, того й корова буде.
—    Кажіть, пане!
—    Слухайте: що в світі є ситніше, прудкіше, миліше над усе? Завтра прийдете, скажете.
Пішли брати. Багач іде додому та й думає собі:
—    От дурниця, а не загадка! Що ж є сит
ніше над панські кабани, прудкіше над панські хорти, а миліше над гроші! Ге, моя корова буде!
Бідний прийшов додому, думав, думав та й зажурився. А в нього була дочка Маруся. Вона й питається:
—    Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?
—    Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
—    А яка ж загадка, тату? — Маруся питає.
—    Та така: що є в світі ситніше, прудкіше, миліше над усе?
—    Е, тату, — ситніше над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіше над усе — думка, бо думкою враз куди хоч
перелетиш; а миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.
—    Чи ба, — каже батько, — адже й справді так! Так же я й панові казатиму.
Другого дня приходять обидва брати до пана. От пан їх і питає:
—    Ану, відгадали?
—    Відгадали, пане, — кажуть обидва.
От багатий зараз виступає, щоб собі попереду поспішитись, та й каже:
—    Ситніше, пане, над усе — ваші кабани,
а прудкіше над усе — ваші хорти, а миліше над усе — гроші!
—    Е, брешеш, брешеш! — каже пан. Тоді до вбогого: — Ану, ти!
—    Та що ж, пане, нема ситнішого, як земля-мати: вона всіх годує й напуває.
—    Правда, правда! — каже пан. — Ну, а прудкіше що?
—    Прудкіше, пане, над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш.
—    Так! Ну, а миліше? — питає він.
—    А миліше над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає, щоб заснути.
—    Так усе! — говорить пан. — Твоя корова. Тільки скажи мені, чи ти сам це повідгадував, чи тобі хто сказав.
—    Та що ж, пане, — каже вбогий, — є в мене дочка Маруся, так це вона мене так навчила.
Пан аж розсердився:
—    Як це? Я такий розумний, а вона прос та собі дівка та мої загадки повідгадувала! Стривай же! На тобі оцей десяток варених яєць та понеси їх своїй дочці: нехай вона по садить на них квочку, та щоб та квочка за одну ніч вилупила курчата, вигодувала, і щоб твоя дочка зарізала трьох, спекла на снідання, а ти, поки я встану, щоб приніс, бо я дожидатиму. А не зробить, то буде лихо.
Іде сердешний батько додому та й плаче. Приходить, а дочка й питає його:
—    Чого ви, тату, плачете?
—    Та як же мені, дочко, не плакати: ось пан дав тобі десяток варених яєць та казав, щоб ти посадила на них квочку, та щоб вона
за одну ніч вилупила й вигодувала курчата,
а ти щоб спекла їх йому на снідання.   
Дочка взяла горщечок каші та й каже:    
—    Понесіть, тату, оце панові та скажіть йому, — нехай він виоре ниву, посіє цю кашу, і щоб вона виросла просом, поспіла на ниві, і щоб він просо скосив, змолотив і натовк пшона годувати ті курчата, що їм треба вилупитися з цих яєць.
Приносить чоловік до пана цю кашу, віддає та й каже:
—    Так і так дочка казала.
Пан дивився, дивився на ту кашу та взяв і віддав її собакам. Потім десь знайшов стеблинку льону, дає чоловікові й каже:
—    Неси твоїй дочці цей льон, та нехай вона його вимочить, висушить, поб'є, попряде й витче сто локіт¹ полотна. А не зробить, то
буде лихо.

Іде додому той чоловік і знов плаче. Зустрічає його дочка та й каже:
—    Чого ви, тату, плачете?
—    Та бач же чого! Ось пан дав тобі стеблинку льону, та щоб ти його вимочила, висушила, пом'яла, спряла і виткала сто локіт полотна.
Маруся взяла ніж, пішла й вирізала найтоншу гілочку з дерева, дала батькові та й каже:
—    Несіть до пана, нехай пан із цього дере за зробить мені гребінь, гребінку й днище², щоб було на чому прясти цей льон.
Приносить чоловік панові ту гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув ту гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити...» Потім думав, думав та й каже:
—    Піди та скажи своїй дочці: нехай вона
прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла,
ні їхала; ні боса, ні взута; ні з гостинцем, ні без гостинця. А як вона цього не зробить, то буде лихо.
Іде знов батько, плачучи, додому. Прийшов та й каже дочці:
—    Ну що, дочко, будемо робити? Пан за гадав так і так.
І розказав їй усе. Маруся каже:
—    Не журіться, тату, — все буде гаразд.
Підіть купіть мені живого зайця.
Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла ґринджоли³, запрягла в них цапа. От узяла зайця
під руку, одну ногу поставила в санчата, а друтою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в :зір, а пан, як побачив, що вона так іде, та й каже своїм слугам: «Прицькуйте її собаками!»
Ті прицькували її собаками, а вона випустила їм зайця. Собаки погнались за зайцем, а її покинули. Вона тоді прийшла до пана у :зітлицю, поздоровкалась та й каже:
—    Ось вам, пане, гостинець.
Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він — пурх, та й вилетів у відчинене вікно! А на той час приходять двоє до ,   пана судитися. От пан вийшов на рундук⁴ та    й питає: «Чого вам, люди добрі?»       Один каже:
—    Та ось чого, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачити, що моя кобила привела лоша.
       А другий чоловік каже:
       — Ні, брехня, — моя! Розсудіть нас, пане!
       От пан думав, думав та й каже:
      — Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить — та й привела.
От привели, поставили запряжені коні, а лоша пустили. А вони, ті два хазяїни, так засмикали те лоша, кожен до себе тягаючи, що воно вже не знає, куди йому й бігти — взяло та й побігло геть. А Маруся каже:
—    Ви лоша прив'яжіть, а матерів пови
прягайте та й пустіть — котра побіжить до
лошати, то та й привела.
Зараз так і зробили. Пустили їх — так одна й побігла до лошати, а друга стоїть. Тоді пан побачив, що нічого з дівчиною не поробиш, і відпустив її.

¹ Сто локіт — приблизно 50 метрів.
² Днище — дошка, на одному кінці якої закріплюється гребінь з кужелем (вичесаним льоном, коноплею чи вовною); на другому кінці днища сідає прядівниця і гребінкою розчісує кужіль
³ Ґринджоли — сани.
⁴ Рундук — тут: ґанок.
Виберіть правильний варіант. 1. Було собі два брати ...
•    один убогий, а другий багатий;
•    обидва убогі;
•    обидва багаті.
2.    Найситніше у світі...
•    панські кабани;
•    земля-мати;
•    білі паляниці.
3.    Маруся ні йшла, ні їхала, бо...
•    сиділа на санчатах;
•    одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступала;
•    ішла пішки.

1.    Чому вимога багатого брата була несправедливою?
2.    Чи справедливим суддею був пан? Чому?
3.    Чому батько звертався за допомогою не до поважних, досвідчених чоловіків, а до своєї юної доньки? Ким була Маруся для
батька?
4.    Як ставився батько до дочки? З чого це видно?
5.    Яким постає пан у змаганнях на кмітливість із Марусею?
6.    Як Маруся виконала перше завдання пана?
7.    У чому виявилася винахідливість дівчини, коли вона виконувала
друге завдання?
8.    Пригадайте усі завдання, які ставив пан Марусі. Що можна сказати про розум і кмітливість пана? Чи була дівчина його гідним
супротивником?
9.    Кому симпатизує автор (народ) у казці? Які риси характеру він
схвалює, а які — висміює?
10.    Які події в казці є реальними, а які — фантастичними?

1.    Чи можуть злі сили бути розумними? Наведіть приклади з казок.
Чому зло у казках завжди програє?
2.    Підготуйтесь до проведення конкурсу на кращого оповідача казки. Врахуйте, що вам потрібно розповісти не всю казку, а лише
найцікавішу її частину, адже в конкурсі братиме участь багато учнів вашого класу і час буде обмеженим.

1.    Перечитайте казку, поділіть її на частини, самостійно складіть
план до казки.
2.    З'єднайте частини прислів'їв. У чому пряме та переносне
значення утворених прислів'їв?
І сила перед    а душа в болоті.
Око бачить далеко,    мужицька хитрість.
На панську мудрість    і людей питай.
Тіло в злоті,    а розум — ще далі.
Свій розум май    розумом никне.
Запам'ятайте!
Давні люди вважали, що певні числа є магічними. Тому в народних казках часто повторюються числа 3, 7, 12: троє братів, три сестри, три загадки або завдання, три дороги, три горішки; сім пелюсток, семеро богатирів, семеро гномів; дванадцять голів у Змія тощо.
 
Українська література5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту

 

_{Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.