| 
					
 
 
 
 
			
			
			
			
		
		 | 
		 | 
		 | Строка 5: | 
Строка 5: |  
|   | '''''ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА'''''<br>Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже:<br>—    Вибирайте собі коней з яких завгодно<br>табунів (а в нього багато було: звісно, цар!) і їдьте, куди хочете.<br>От пригнали ті табуни; почали вони вибирати. Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший, дурень, узяв найпоганішого коня. Зібравшись, виїхали вони всі троє однією дорогою. їдуть та їдуть. Коли дивляться — стоять три стовпи, і від кожного стовпа йде дорога: одна прямо, друга наліво, а третя направо. На тих стовпах було щось написано; вони і під'їхали прочитати. На однім стовпі значилось: «Хто поїде дорогою цією, той сам буде ситий, а кінь його голодний»; на другім — «Хто поїде цією дорогою, той сам буде голодний, а кінь ситий»; на третім — «Хто поїде цією дорогою, у того вовк коня з'їсть». Поїхали вони: старший по тій дорозі, що сам буде ситий, а кінь голодний; середульший по тій, що сам буде голодний, а кінь його ситий; а менший, дурень, — по тій, що вовк коня з'їсть.<br>Тільки що менший трохи проїхав, іде Вовк назустріч йому і каже:<br>—    Злазь з коня, я його з'їм!<br>Нічого робити — узяв дурень сідло на плечі та й пішов собі дорогою, а коня покинув. Коли це доганяє його знову той самий Вовк.<br>—    Сідай, — каже, — на мене і кажи, куди тебе везти.    |   | '''''ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА'''''<br>Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже:<br>—    Вибирайте собі коней з яких завгодно<br>табунів (а в нього багато було: звісно, цар!) і їдьте, куди хочете.<br>От пригнали ті табуни; почали вони вибирати. Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший, дурень, узяв найпоганішого коня. Зібравшись, виїхали вони всі троє однією дорогою. їдуть та їдуть. Коли дивляться — стоять три стовпи, і від кожного стовпа йде дорога: одна прямо, друга наліво, а третя направо. На тих стовпах було щось написано; вони і під'їхали прочитати. На однім стовпі значилось: «Хто поїде дорогою цією, той сам буде ситий, а кінь його голодний»; на другім — «Хто поїде цією дорогою, той сам буде голодний, а кінь ситий»; на третім — «Хто поїде цією дорогою, у того вовк коня з'їсть». Поїхали вони: старший по тій дорозі, що сам буде ситий, а кінь голодний; середульший по тій, що сам буде голодний, а кінь його ситий; а менший, дурень, — по тій, що вовк коня з'їсть.<br>Тільки що менший трохи проїхав, іде Вовк назустріч йому і каже:<br>—    Злазь з коня, я його з'їм!<br>Нічого робити — узяв дурень сідло на плечі та й пішов собі дорогою, а коня покинув. Коли це доганяє його знову той самий Вовк.<br>—    Сідай, — каже, — на мене і кажи, куди тебе везти.    |  
|   |  |   |  |  
| - | [[Image:00500511.jpg|183x208px]]<br>А дурень йому відповідає:<br>—    Вези куди сам знаєш!<br>Привіз його Вовк у великий ліс, а посеред того лісу хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже Вовкові:<br>—    Як би мені украсти цю птицю?<br>—    Іди, — каже йому Вовк, — та полізь по<br>стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо<br>бери клітку.<br>Пішов дурень, заліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку. Коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі, що стерегли птицю, та до нього:<br>—    Чого тобі треба?<br>—    Хотів, — каже він їм, — птицю вкрасти.<br>А сторожі й кажуть йому:<br>—    Це не проста птиця, а Жар-птиця. Коли<br>хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня<br>до половини золотого, до половини срібного.<br>Пішов від них дурень, а Вовк і питає його:  | + | [[Image:00500511.jpg|183x208px]]<br>А дурень йому відповідає:<br>—    Вези куди сам знаєш!<br>Привіз його Вовк у великий ліс, а посеред того лісу хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже Вовкові:<br>—    Як би мені украсти цю птицю?<br>—    Іди, — каже йому Вовк, — та полізь по<br>стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо<br>бери клітку.<br>Пішов дурень, заліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку. Коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі, що стерегли птицю, та до нього:<br>—    Чого тобі треба?<br>—    Хотів, — каже він їм, — птицю вкрасти.<br>А сторожі й кажуть йому:<br>—    Це не проста птиця, а Жар-птиця. Коли<br>хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня<br>до половини золотого, до половини срібного.<br>Пішов від них дурень, а Вовк і питає його:    |  
|   |  |   |  |  
| - | [[Image:00500512.jpg]]<br>—    Де ж птиця, що ти хотів украсти?<br>—    Нема! — каже дурень.<br>Розказав йому все, як було, і що треба привести коня до половини золотого, до половини срібного. <br>—    Сідай же, — каже Вовк, — швидше та<br>поїдемо.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. їхали, їхали, — от Вовк і привіз його знов-таки у ліс, а в тім лісі стоять усе кам'яні конюшні, а в конюшнях коні іржуть. Вовк і каже дурневі:<br>—    Іди ж в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву.<br>Пішов дурень у конюшню та й забув знову, що йому наказував Вовк. Бере коня за уздечку, а удила тільки брязь-брязь...<br>Тут зараз і вискакують сторожі та до нього:<br>—    Чого тобі треба?<br>—    Хотів украсти коня.<br>—    Е, привези нам панну, що живе за сім<br>верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня.<br>З тим і пішов дурень від них. Прийшов до Вовка, а він його питає:<br>—    Де ж кінь?<br>—    Нема! — Та й розказав йому, як було<br>і чого вимагали від нього сторожі.<br>—    Сідай же швидше та поїдемо, — каже<br>Вовк. От поїхали. Вовк і привіз його знов<br>у гай дубовий. Коли дивляться — аж по горі ходить панна з дівчиною, своєю слугою.<br>—    Іди ж, — каже йому Вовк, — до тієї<br>панни та скажи їй, що тобі дуже хочеться пити: нехай вона пошле ту дівчину по воду, а ти бери її скоріш на оберемок та й неси до мене.<br>Пішов дурень до панни та й просить її:<br>—    Пошліть, панно, по воду: дуже пити<br>хочеться.<br>Вона, почувши це, стала просити його зайти у хату; він відмовляється, що йому не можна зайти.<br>—    Візьміть та пошліть дівку по воду.<br>Та й послала, а дурень тоді як ухопить її на оберемок та мерщій до Вовка, сів на нього і полетів, як птиця. Прибігли до того місця, де він крав коня до половини золотого, до половини срібного, Вовк став та й каже йому:<br>—    Я ж перекинуся панною, а ти мене від<br>веди і віддай сторожам, та як візьмеш у них<br>коня наполовину золотого, наполовину срібного, то сідай на нього та й їдь швидше по цій дорозі, що до Жар-птиці; я дожену тебе.<br>Так і зробили. Вовк перекинувся панною; дурень узяв його, підвів до сторожі та й проміняв на коня до половини золотого, до половини срібного.<br>Потім посадив на коня панну, ту, що вкрав собі, сів і сам та й поїхав тим шляхом, що йде до Жар-птиці. А сторожі узяли ту панну, що він зоставив їм, принесли їй яблук, ягід і усього-усього та й давай годувати. От наївся наш Вовк гарно та й каже їм:<br>—    Випустіть мене трохи погуляти.<br>Вони й випустили його, та тільки що випустили — він зараз і перекинувся Вовком, вони не уздріли і як, та й побіг собі скільки видно, тільки курява знялася. Біг-біг він, а далі й наздоганяє дурня аж там уже, де була Жар-птиця, та й знову каже йому:<br>—    Я ж знову перекинуся конем, а ти від<br>веди мене і віддай сторожам, та як візьмеш<br>Жар-птицю, то сідай на коня та й їдь аж до<br>тієї дороги, де ти розпрощався з братами, там і почекаєш мене. Та тільки не спи, а то брати уб'ють тебе.<br>Дурень так і зробив, як казав Вовк: виміняв Жар-птицю, сів на коня, взяв панну та мерщій і дременув.<br>От приїздить на те місце, де три дороги сходяться в одну, та й сів відпочити, а коня пустив пастись. Жар-птиця сидить у клітці та й співає, а панна й просить його:<br>—    Не засни ж, будь ласка, а то брати<br>уб'ють тебе і мене.<br>Коли дивиться вона — їдуть два парубки; вона зараз до дурня — аж він уже спить. Давай вона його будити; будила-будила — ніяк не розбудить. От під'їхали туди ж і ті парубки.<br>—    Дивись-но, — каже один, — це ж наш<br>брат-дурень.  Давай  уб'ємо  його,   а  коня,<br>Жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі.<br>Так і зробили, як сказали: убили брата і покинули там, а коня, Жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає й Вовк. Дивиться, аж дурня вже клює<br>сорока, а гадюка ссе з нього кров. От він зараз гадюку убив, а до сороки й каже:<br>—    Як ти мені не принесеш води цілющої<br>й живлющої, то й тебе уб'ю.<br>—    У чому ж я тобі принесу? — питає сорока.<br>Він узяв зробив з листя дві коробочки,<br>одну прив'язав сороці до однієї ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до нього в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі — живлющою — оживив.<br>—    Та й довго ж як я спав, — каже дурень.<br>—    Якби не я, заснув би ти навіки, — обізвавсь Вовк. — Сідай швидше та поїдемо, а<br>то старший брат обвінчається з панною.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. Приїжджає додому, коли .дивиться — стоїть перед ґанком коляска: а в тій колясці запряжений його кінь, до половини золотий, до половини срібний. Як побачив його кінь той, так і кинувсь до нього, поволік із собою і коляску ту; а як побачила його Жар-птиця у вікно, так і пурхнула до нього: розбила й вікно, вилетіла та й сіла йому на плече. Коли це виходить і панна та з його братом, така заплакана, — їхати до вінця. Як угледіла ж вона дурня — зараз до нього так і кинулася.<br>—    Ось хто мене вкрав, — каже, — за нього й вийду.<br>Дивиться на це диво батько і сам не знає, що воно робиться. Тут дурень і розказав йому все дочиста, як було діло. А батько йому й каже:<br>—    Роби ж з братами, що хочеш...<br>Тоді дурень поїхав до вінця, повінчався з панною, братів простив, а Вовкові зжарив цілого барана.<br>От вам казка, а мені бубликів в'язка.<br><br>Яких коней вибрав кожний із братів?<br>Як ви гадаєте, чому Вовк вирішив допомогти героєві казки?<br>Виберіть правильний варіант. <br>1. Дурень поїхав по тій дорозі...<br>•    що сам буде ситий, а кінь його голодний;<br>•    що сам буде голодний, а кінь ситий;<br>•    що вовк коня з'їсть.<br>2.    Щоб узяти Жар-птицю, дурневі треба було привести...<br>•    коня до половини золотого, до половини срібного;<br>•    теля до половини золоте, до половини срібне;<br>•    лоша до половини золоте, до половини срібне.<br>3.    Старші брати вбили дурня та забрали із собою...<br>•    коня, сороку, Жар-птицю;<br>•    коня, Жар-птицю, гадюку;<br>•    коня, Жар-птицю, красну дівицю.<br><br>1.    Визначте, до якої групи належить казка «Про Жар-птицю та Вовка» (казка про тварин, побутова чи фантастична).<br>2.    Чи є у цій казці традиційні зачин і кінцівка? Відповідь про<br>ілюструйте уривками з тексту.<br>3.    Назвіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка».<br>4.    Знайдіть у казці приклади фантастичних перетворень, перебільшень, чарівних предметів.<br>5.    Які магічні числа зазвичай використовуються у казках? Наведіть<br>приклади з відомих вам казок.<br>6.    Кому симпатизує автор (народ) у казці «Про Жар-птицю та<br>Вовка»?<br>7.    Чому в казках добро і справедливість перемагають зло та кривду? Чи завжди так буває в повсякденному житті?<br><br>1.    Складіть уявний діалог між старшими братами і дурнем після його<br>повернення додому.<br>2.    Складіть детальні описи Жар-птиці і красної дівиці, використовуючи художні засоби.<br>Перечитайте казку, поділіть її на частини за таким планом:<br>1.    Батько відпускає синів помандрувати світом.<br>2.    На роздоріжжі.<br>3.    Зустріч з Вовком.<br>4.    Викрадення Жар-птиці.<br>5.    Пригода з конем.<br>6.    Обдурення панни.<br>7.    Допомога Вовка.<br>8.    Вчинок старших братів.<br>9.    Оживлення дурня.<br>10. Щасливе закінчення мандрівки.<br><br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br> 
  | + | [[Image:00500512.jpg|188x228px]]<br>—    Де ж птиця, що ти хотів украсти?<br>—    Нема! — каже дурень.<br>Розказав йому все, як було, і що треба привести коня до половини золотого, до половини срібного. <br>—    Сідай же, — каже Вовк, — швидше та<br>поїдемо.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. їхали, їхали, — от Вовк і привіз його знов-таки у ліс, а в тім лісі стоять усе кам'яні конюшні, а в конюшнях коні іржуть. Вовк і каже дурневі:<br>—    Іди ж в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву.<br>Пішов дурень у конюшню та й забув знову, що йому наказував Вовк. Бере коня за уздечку, а удила тільки брязь-брязь...<br>Тут зараз і вискакують сторожі та до нього:<br>—    Чого тобі треба?<br>—    Хотів украсти коня.<br>—    Е, привези нам панну, що живе за сім<br>верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня.<br>З тим і пішов дурень від них. Прийшов до Вовка, а він його питає:<br>—    Де ж кінь?<br>—    Нема! — Та й розказав йому, як було<br>і чого вимагали від нього сторожі.<br>—    Сідай же швидше та поїдемо, — каже<br>Вовк. От поїхали. Вовк і привіз його знов<br>у гай дубовий. Коли дивляться — аж по горі ходить панна з дівчиною, своєю слугою.<br>—    Іди ж, — каже йому Вовк, — до тієї<br>панни та скажи їй, що тобі дуже хочеться пити: нехай вона пошле ту дівчину по воду, а ти бери її скоріш на оберемок та й неси до мене.<br>Пішов дурень до панни та й просить її:<br>—    Пошліть, панно, по воду: дуже пити<br>хочеться.<br>Вона, почувши це, стала просити його зайти у хату; він відмовляється, що йому не можна зайти.<br>—    Візьміть та пошліть дівку по воду.<br>Та й послала, а дурень тоді як ухопить її на оберемок та мерщій до Вовка, сів на нього і полетів, як птиця. Прибігли до того місця, де він крав коня до половини золотого, до половини срібного, Вовк став та й каже йому:<br>—    Я ж перекинуся панною, а ти мене від<br>веди і віддай сторожам, та як візьмеш у них<br>коня наполовину золотого, наполовину срібного, то сідай на нього та й їдь швидше по цій дорозі, що до Жар-птиці; я дожену тебе.<br>Так і зробили. Вовк перекинувся панною; дурень узяв його, підвів до сторожі та й проміняв на коня до половини золотого, до половини срібного.<br>Потім посадив на коня панну, ту, що вкрав собі, сів і сам та й поїхав тим шляхом, що йде до Жар-птиці. А сторожі узяли ту панну, що він зоставив їм, принесли їй яблук, ягід і усього-усього та й давай годувати. От наївся наш Вовк гарно та й каже їм:<br>—    Випустіть мене трохи погуляти.<br>Вони й випустили його, та тільки що випустили — він зараз і перекинувся Вовком, вони не уздріли і як, та й побіг собі скільки видно, тільки курява знялася. Біг-біг він, а далі й наздоганяє дурня аж там уже, де була Жар-птиця, та й знову каже йому:<br>—    Я ж знову перекинуся конем, а ти від<br>веди мене і віддай сторожам, та як візьмеш<br>Жар-птицю, то сідай на коня та й їдь аж до<br>тієї дороги, де ти розпрощався з братами, там і почекаєш мене. Та тільки не спи, а то брати уб'ють тебе.<br>Дурень так і зробив, як казав Вовк: виміняв Жар-птицю, сів на коня, взяв панну та мерщій і дременув.<br>От приїздить на те місце, де три дороги сходяться в одну, та й сів відпочити, а коня пустив пастись. Жар-птиця сидить у клітці та й співає, а панна й просить його:<br>—    Не засни ж, будь ласка, а то брати<br>уб'ють тебе і мене.<br>Коли дивиться вона — їдуть два парубки; вона зараз до дурня — аж він уже спить. Давай вона його будити; будила-будила — ніяк не розбудить. От під'їхали туди ж і ті парубки.<br>—    Дивись-но, — каже один, — це ж наш<br>брат-дурень.  Давай  уб'ємо  його,   а  коня,<br>Жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі.<br>Так і зробили, як сказали: убили брата і покинули там, а коня, Жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає й Вовк. Дивиться, аж дурня вже клює<br>сорока, а гадюка ссе з нього кров. От він зараз гадюку убив, а до сороки й каже:<br>—    Як ти мені не принесеш води цілющої<br>й живлющої, то й тебе уб'ю.  |  
|   | + |    |  
|   | + | [[Image:00500513.jpg]]<br>—    У чому ж я тобі принесу? — питає сорока.<br>Він узяв зробив з листя дві коробочки,<br>одну прив'язав сороці до однієї ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до нього в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі — живлющою — оживив.<br>—    Та й довго ж як я спав, — каже дурень.<br>—    Якби не я, заснув би ти навіки, — обізвавсь Вовк. — Сідай швидше та поїдемо, а<br>то старший брат обвінчається з панною.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. Приїжджає додому, коли .дивиться — стоїть перед ґанком коляска: а в тій колясці запряжений його кінь, до половини золотий, до половини срібний. Як побачив його кінь той, так і кинувсь до нього, поволік із собою і коляску ту; а як побачила його Жар-птиця у вікно, так і пурхнула до нього: розбила й вікно, вилетіла та й сіла йому на плече. Коли це виходить і панна та з його братом, така заплакана, — їхати до вінця. Як угледіла ж вона дурня — зараз до нього так і кинулася.<br>—    Ось хто мене вкрав, — каже, — за нього й вийду.<br>Дивиться на це диво батько і сам не знає, що воно робиться. Тут дурень і розказав йому все дочиста, як було діло. А батько йому й каже:<br>—    Роби ж з братами, що хочеш...<br>Тоді дурень поїхав до вінця, повінчався з панною, братів простив, а Вовкові зжарив цілого барана.<br>От вам казка, а мені бубликів в'язка.<br><br>Яких коней вибрав кожний із братів?<br>Як ви гадаєте, чому Вовк вирішив допомогти героєві казки?<br>Виберіть правильний варіант. <br>1. Дурень поїхав по тій дорозі...<br>•    що сам буде ситий, а кінь його голодний;<br>•    що сам буде голодний, а кінь ситий;<br>•    що вовк коня з'їсть.<br>2.    Щоб узяти Жар-птицю, дурневі треба було привести...<br>•    коня до половини золотого, до половини срібного;<br>•    теля до половини золоте, до половини срібне;<br>•    лоша до половини золоте, до половини срібне.<br>3.    Старші брати вбили дурня та забрали із собою...<br>•    коня, сороку, Жар-птицю;<br>•    коня, Жар-птицю, гадюку;<br>•    коня, Жар-птицю, красну дівицю.<br><br>1.    Визначте, до якої групи належить казка «Про Жар-птицю та Вовка» (казка про тварин, побутова чи фантастична).<br>2.    Чи є у цій казці традиційні зачин і кінцівка? Відповідь про<br>ілюструйте уривками з тексту.<br>3.    Назвіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка».<br>4.    Знайдіть у казці приклади фантастичних перетворень, перебільшень, чарівних предметів.<br>5.    Які магічні числа зазвичай використовуються у казках? Наведіть<br>приклади з відомих вам казок.<br>6.    Кому симпатизує автор (народ) у казці «Про Жар-птицю та<br>Вовка»?<br>7.    Чому в казках добро і справедливість перемагають зло та кривду? Чи завжди так буває в повсякденному житті?<br><br>1.    Складіть уявний діалог між старшими братами і дурнем після його<br>повернення додому.<br>2.    Складіть детальні описи Жар-птиці і красної дівиці, використовуючи художні засоби.<br>Перечитайте казку, поділіть її на частини за таким планом:<br>1.    Батько відпускає синів помандрувати світом.<br>2.    На роздоріжжі.<br>3.    Зустріч з Вовком.<br>4.    Викрадення Жар-птиці.<br>5.    Пригода з конем.<br>6.    Обдурення панни.<br>7.    Допомога Вовка.<br>8.    Вчинок старших братів.<br>9.    Оживлення дурня.<br>10. Щасливе закінчення мандрівки.<br><br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>   |  
|   |  |   |  |  
|   | <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування укра]]їнської літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Українська література|української літератури 5 класу]]</sub>    |   | <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування укра]]їнської літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Українська література|української літератури 5 класу]]</sub>    |  
 
 Версия 21:05, 11 марта 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Народна казка «Про жар-птицю та вовка» 
 Народна казка «Про жар-птицю та вовка»  
 ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже: —    Вибирайте собі коней з яких завгодно табунів (а в нього багато було: звісно, цар!) і їдьте, куди хочете. От пригнали ті табуни; почали вони вибирати. Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший, дурень, узяв найпоганішого коня. Зібравшись, виїхали вони всі троє однією дорогою. їдуть та їдуть. Коли дивляться — стоять три стовпи, і від кожного стовпа йде дорога: одна прямо, друга наліво, а третя направо. На тих стовпах було щось написано; вони і під'їхали прочитати. На однім стовпі значилось: «Хто поїде дорогою цією, той сам буде ситий, а кінь його голодний»; на другім — «Хто поїде цією дорогою, той сам буде голодний, а кінь ситий»; на третім — «Хто поїде цією дорогою, у того вовк коня з'їсть». Поїхали вони: старший по тій дорозі, що сам буде ситий, а кінь голодний; середульший по тій, що сам буде голодний, а кінь його ситий; а менший, дурень, — по тій, що вовк коня з'їсть. Тільки що менший трохи проїхав, іде Вовк назустріч йому і каже: —    Злазь з коня, я його з'їм! Нічого робити — узяв дурень сідло на плечі та й пішов собі дорогою, а коня покинув. Коли це доганяє його знову той самий Вовк. —    Сідай, — каже, — на мене і кажи, куди тебе везти. 
   А дурень йому відповідає: —    Вези куди сам знаєш! Привіз його Вовк у великий ліс, а посеред того лісу хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже Вовкові: —    Як би мені украсти цю птицю? —    Іди, — каже йому Вовк, — та полізь по стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо бери клітку. Пішов дурень, заліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку. Коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі, що стерегли птицю, та до нього: —    Чого тобі треба? —    Хотів, — каже він їм, — птицю вкрасти. А сторожі й кажуть йому: —    Це не проста птиця, а Жар-птиця. Коли хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня до половини золотого, до половини срібного. Пішов від них дурень, а Вовк і питає його: 
   —    Де ж птиця, що ти хотів украсти? —    Нема! — каже дурень. Розказав йому все, як було, і що треба привести коня до половини золотого, до половини срібного.  —    Сідай же, — каже Вовк, — швидше та поїдемо. Сів дурень на Вовка і поїхали. їхали, їхали, — от Вовк і привіз його знов-таки у ліс, а в тім лісі стоять усе кам'яні конюшні, а в конюшнях коні іржуть. Вовк і каже дурневі: —    Іди ж в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву. Пішов дурень у конюшню та й забув знову, що йому наказував Вовк. Бере коня за уздечку, а удила тільки брязь-брязь... Тут зараз і вискакують сторожі та до нього: —    Чого тобі треба? —    Хотів украсти коня. —    Е, привези нам панну, що живе за сім верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня. З тим і пішов дурень від них. Прийшов до Вовка, а він його питає: —    Де ж кінь? —    Нема! — Та й розказав йому, як було і чого вимагали від нього сторожі. —    Сідай же швидше та поїдемо, — каже Вовк. От поїхали. Вовк і привіз його знов у гай дубовий. Коли дивляться — аж по горі ходить панна з дівчиною, своєю слугою. —    Іди ж, — каже йому Вовк, — до тієї панни та скажи їй, що тобі дуже хочеться пити: нехай вона пошле ту дівчину по воду, а ти бери її скоріш на оберемок та й неси до мене. Пішов дурень до панни та й просить її: —    Пошліть, панно, по воду: дуже пити хочеться. Вона, почувши це, стала просити його зайти у хату; він відмовляється, що йому не можна зайти. —    Візьміть та пошліть дівку по воду. Та й послала, а дурень тоді як ухопить її на оберемок та мерщій до Вовка, сів на нього і полетів, як птиця. Прибігли до того місця, де він крав коня до половини золотого, до половини срібного, Вовк став та й каже йому: —    Я ж перекинуся панною, а ти мене від веди і віддай сторожам, та як візьмеш у них коня наполовину золотого, наполовину срібного, то сідай на нього та й їдь швидше по цій дорозі, що до Жар-птиці; я дожену тебе. Так і зробили. Вовк перекинувся панною; дурень узяв його, підвів до сторожі та й проміняв на коня до половини золотого, до половини срібного. Потім посадив на коня панну, ту, що вкрав собі, сів і сам та й поїхав тим шляхом, що йде до Жар-птиці. А сторожі узяли ту панну, що він зоставив їм, принесли їй яблук, ягід і усього-усього та й давай годувати. От наївся наш Вовк гарно та й каже їм: —    Випустіть мене трохи погуляти. Вони й випустили його, та тільки що випустили — він зараз і перекинувся Вовком, вони не уздріли і як, та й побіг собі скільки видно, тільки курява знялася. Біг-біг він, а далі й наздоганяє дурня аж там уже, де була Жар-птиця, та й знову каже йому: —    Я ж знову перекинуся конем, а ти від веди мене і віддай сторожам, та як візьмеш Жар-птицю, то сідай на коня та й їдь аж до тієї дороги, де ти розпрощався з братами, там і почекаєш мене. Та тільки не спи, а то брати уб'ють тебе. Дурень так і зробив, як казав Вовк: виміняв Жар-птицю, сів на коня, взяв панну та мерщій і дременув. От приїздить на те місце, де три дороги сходяться в одну, та й сів відпочити, а коня пустив пастись. Жар-птиця сидить у клітці та й співає, а панна й просить його: —    Не засни ж, будь ласка, а то брати уб'ють тебе і мене. Коли дивиться вона — їдуть два парубки; вона зараз до дурня — аж він уже спить. Давай вона його будити; будила-будила — ніяк не розбудить. От під'їхали туди ж і ті парубки. —    Дивись-но, — каже один, — це ж наш брат-дурень.  Давай  уб'ємо  його,   а  коня, Жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі. Так і зробили, як сказали: убили брата і покинули там, а коня, Жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає й Вовк. Дивиться, аж дурня вже клює сорока, а гадюка ссе з нього кров. От він зараз гадюку убив, а до сороки й каже: —    Як ти мені не принесеш води цілющої й живлющої, то й тебе уб'ю.
   —    У чому ж я тобі принесу? — питає сорока. Він узяв зробив з листя дві коробочки, одну прив'язав сороці до однієї ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до нього в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі — живлющою — оживив. —    Та й довго ж як я спав, — каже дурень. —    Якби не я, заснув би ти навіки, — обізвавсь Вовк. — Сідай швидше та поїдемо, а то старший брат обвінчається з панною. Сів дурень на Вовка і поїхали. Приїжджає додому, коли .дивиться — стоїть перед ґанком коляска: а в тій колясці запряжений його кінь, до половини золотий, до половини срібний. Як побачив його кінь той, так і кинувсь до нього, поволік із собою і коляску ту; а як побачила його Жар-птиця у вікно, так і пурхнула до нього: розбила й вікно, вилетіла та й сіла йому на плече. Коли це виходить і панна та з його братом, така заплакана, — їхати до вінця. Як угледіла ж вона дурня — зараз до нього так і кинулася. —    Ось хто мене вкрав, — каже, — за нього й вийду. Дивиться на це диво батько і сам не знає, що воно робиться. Тут дурень і розказав йому все дочиста, як було діло. А батько йому й каже: —    Роби ж з братами, що хочеш... Тоді дурень поїхав до вінця, повінчався з панною, братів простив, а Вовкові зжарив цілого барана. От вам казка, а мені бубликів в'язка.
  Яких коней вибрав кожний із братів? Як ви гадаєте, чому Вовк вирішив допомогти героєві казки? Виберіть правильний варіант.  1. Дурень поїхав по тій дорозі... •    що сам буде ситий, а кінь його голодний; •    що сам буде голодний, а кінь ситий; •    що вовк коня з'їсть. 2.    Щоб узяти Жар-птицю, дурневі треба було привести... •    коня до половини золотого, до половини срібного; •    теля до половини золоте, до половини срібне; •    лоша до половини золоте, до половини срібне. 3.    Старші брати вбили дурня та забрали із собою... •    коня, сороку, Жар-птицю; •    коня, Жар-птицю, гадюку; •    коня, Жар-птицю, красну дівицю.
  1.    Визначте, до якої групи належить казка «Про Жар-птицю та Вовка» (казка про тварин, побутова чи фантастична). 2.    Чи є у цій казці традиційні зачин і кінцівка? Відповідь про ілюструйте уривками з тексту. 3.    Назвіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка». 4.    Знайдіть у казці приклади фантастичних перетворень, перебільшень, чарівних предметів. 5.    Які магічні числа зазвичай використовуються у казках? Наведіть приклади з відомих вам казок. 6.    Кому симпатизує автор (народ) у казці «Про Жар-птицю та Вовка»? 7.    Чому в казках добро і справедливість перемагають зло та кривду? Чи завжди так буває в повсякденному житті?
  1.    Складіть уявний діалог між старшими братами і дурнем після його повернення додому. 2.    Складіть детальні описи Жар-птиці і красної дівиці, використовуючи художні засоби. Перечитайте казку, поділіть її на частини за таким планом: 1.    Батько відпускає синів помандрувати світом. 2.    На роздоріжжі. 3.    Зустріч з Вовком. 4.    Викрадення Жар-птиці. 5.    Пригода з конем. 6.    Обдурення панни. 7.    Допомога Вовка. 8.    Вчинок старших братів. 9.    Оживлення дурня. 10. Щасливе закінчення мандрівки.
 
  Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П. Вислано читачами інтернет-сайту  
 Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу  Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу 
   
 
Зміст уроку
  конспект уроку і опорний каркас                      
  презентація уроку 
  акселеративні методи та інтерактивні технології
  закриті вправи (тільки для використання вчителями)
  оцінювання 
Практика
  задачі та вправи,самоперевірка 
  практикуми, лабораторні, кейси
  рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
  домашнє завдання 
Ілюстрації
  ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
  реферати
  фішки для допитливих
  шпаргалки
  гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
  зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
  підручники основні і допоміжні 
  тематичні свята, девізи 
  статті 
  національні особливості
  словник термінів                          
  інше 
Тільки для вчителів
  ідеальні уроки 
  календарний план на рік 
  методичні рекомендації 
  програми
  обговорення
 
  
   
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
 
 
 
 
 
 
 
 |