|
|
Строка 7: |
Строка 7: |
| [[Image:00500511.jpg|183x208px]]<br>А дурень йому відповідає:<br>— Вези куди сам знаєш!<br>Привіз його Вовк у великий ліс, а посеред того лісу хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже Вовкові:<br>— Як би мені украсти цю птицю?<br>— Іди, — каже йому Вовк, — та полізь по<br>стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо<br>бери клітку.<br>Пішов дурень, заліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку. Коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі, що стерегли птицю, та до нього:<br>— Чого тобі треба?<br>— Хотів, — каже він їм, — птицю вкрасти.<br>А сторожі й кажуть йому:<br>— Це не проста птиця, а Жар-птиця. Коли<br>хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня<br>до половини золотого, до половини срібного.<br>Пішов від них дурень, а Вовк і питає його: | | [[Image:00500511.jpg|183x208px]]<br>А дурень йому відповідає:<br>— Вези куди сам знаєш!<br>Привіз його Вовк у великий ліс, а посеред того лісу хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже Вовкові:<br>— Як би мені украсти цю птицю?<br>— Іди, — каже йому Вовк, — та полізь по<br>стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо<br>бери клітку.<br>Пішов дурень, заліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку. Коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі, що стерегли птицю, та до нього:<br>— Чого тобі треба?<br>— Хотів, — каже він їм, — птицю вкрасти.<br>А сторожі й кажуть йому:<br>— Це не проста птиця, а Жар-птиця. Коли<br>хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня<br>до половини золотого, до половини срібного.<br>Пішов від них дурень, а Вовк і питає його: |
| | | |
- | [[Image:00500512.jpg|188x228px]]<br>— Де ж птиця, що ти хотів украсти?<br>— Нема! — каже дурень.<br>Розказав йому все, як було, і що треба привести коня до половини золотого, до половини срібного. <br>— Сідай же, — каже Вовк, — швидше та<br>поїдемо.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. їхали, їхали, — от Вовк і привіз його знов-таки у ліс, а в тім лісі стоять усе кам'яні конюшні, а в конюшнях коні іржуть. Вовк і каже дурневі:<br>— Іди ж в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву.<br>Пішов дурень у конюшню та й забув знову, що йому наказував Вовк. Бере коня за уздечку, а удила тільки брязь-брязь...<br>Тут зараз і вискакують сторожі та до нього:<br>— Чого тобі треба?<br>— Хотів украсти коня.<br>— Е, привези нам панну, що живе за сім<br>верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня.<br>З тим і пішов дурень від них. Прийшов до Вовка, а він його питає:<br>— Де ж кінь?<br>— Нема! — Та й розказав йому, як було<br>і чого вимагали від нього сторожі.<br>— Сідай же швидше та поїдемо, — каже<br>Вовк. От поїхали. Вовк і привіз його знов<br>у гай дубовий. Коли дивляться — аж по горі ходить панна з дівчиною, своєю слугою.<br>— Іди ж, — каже йому Вовк, — до тієї<br>панни та скажи їй, що тобі дуже хочеться пити: нехай вона пошле ту дівчину по воду, а ти бери її скоріш на оберемок та й неси до мене.<br>Пішов дурень до панни та й просить її:<br>— Пошліть, панно, по воду: дуже пити<br>хочеться.<br>Вона, почувши це, стала просити його зайти у хату; він відмовляється, що йому не можна зайти.<br>— Візьміть та пошліть дівку по воду.<br>Та й послала, а дурень тоді як ухопить її на оберемок та мерщій до Вовка, сів на нього і полетів, як птиця. Прибігли до того місця, де він крав коня до половини золотого, до половини срібного, Вовк став та й каже йому:<br>— Я ж перекинуся панною, а ти мене від<br>веди і віддай сторожам, та як візьмеш у них<br>коня наполовину золотого, наполовину срібного, то сідай на нього та й їдь швидше по цій дорозі, що до Жар-птиці; я дожену тебе.<br>Так і зробили. Вовк перекинувся панною; дурень узяв його, підвів до сторожі та й проміняв на коня до половини золотого, до половини срібного.<br>Потім посадив на коня панну, ту, що вкрав собі, сів і сам та й поїхав тим шляхом, що йде до Жар-птиці. А сторожі узяли ту панну, що він зоставив їм, принесли їй яблук, ягід і усього-усього та й давай годувати. От наївся наш Вовк гарно та й каже їм:<br>— Випустіть мене трохи погуляти.<br>Вони й випустили його, та тільки що випустили — він зараз і перекинувся Вовком, вони не уздріли і як, та й побіг собі скільки видно, тільки курява знялася. Біг-біг він, а далі й наздоганяє дурня аж там уже, де була Жар-птиця, та й знову каже йому:<br>— Я ж знову перекинуся конем, а ти від<br>веди мене і віддай сторожам, та як візьмеш<br>Жар-птицю, то сідай на коня та й їдь аж до<br>тієї дороги, де ти розпрощався з братами, там і почекаєш мене. Та тільки не спи, а то брати уб'ють тебе.<br>Дурень так і зробив, як казав Вовк: виміняв Жар-птицю, сів на коня, взяв панну та мерщій і дременув.<br>От приїздить на те місце, де три дороги сходяться в одну, та й сів відпочити, а коня пустив пастись. Жар-птиця сидить у клітці та й співає, а панна й просить його:<br>— Не засни ж, будь ласка, а то брати<br>уб'ють тебе і мене.<br>Коли дивиться вона — їдуть два парубки; вона зараз до дурня — аж він уже спить. Давай вона його будити; будила-будила — ніяк не розбудить. От під'їхали туди ж і ті парубки.<br>— Дивись-но, — каже один, — це ж наш<br>брат-дурень. Давай уб'ємо його, а коня,<br>Жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі.<br>Так і зробили, як сказали: убили брата і покинули там, а коня, Жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає й Вовк. Дивиться, аж дурня вже клює<br>сорока, а гадюка ссе з нього кров. От він зараз гадюку убив, а до сороки й каже:<br>— Як ти мені не принесеш води цілющої<br>й живлющої, то й тебе уб'ю. | + | [[Image:00500512.jpg|188x228px]]<br>— Де ж птиця, що ти хотів украсти?<br>— Нема! — каже дурень.<br>Розказав йому все, як було, і що треба привести коня до половини золотого, до половини срібного. <br>— Сідай же, — каже Вовк, — швидше та<br>поїдемо.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. їхали, їхали, — от Вовк і привіз його знов-таки у ліс, а в тім лісі стоять усе кам'яні конюшні, а в конюшнях коні іржуть. Вовк і каже дурневі:<br>— Іди ж в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву.<br>Пішов дурень у конюшню та й забув знову, що йому наказував Вовк. Бере коня за уздечку, а удила тільки брязь-брязь...<br>Тут зараз і вискакують сторожі та до нього:<br>— Чого тобі треба?<br>— Хотів украсти коня.<br>— Е, привези нам панну, що живе за сім<br>верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня.<br>З тим і пішов дурень від них. Прийшов до Вовка, а він його питає:<br>— Де ж кінь?<br>— Нема! — Та й розказав йому, як було<br>і чого вимагали від нього сторожі.<br>— Сідай же швидше та поїдемо, — каже<br>Вовк. От поїхали. Вовк і привіз його знов<br>у гай дубовий. Коли дивляться — аж по горі ходить панна з дівчиною, своєю слугою.<br>— Іди ж, — каже йому Вовк, — до тієї<br>панни та скажи їй, що тобі дуже хочеться пити: нехай вона пошле ту дівчину по воду, а ти бери її скоріш на оберемок та й неси до мене.<br>Пішов дурень до панни та й просить її:<br>— Пошліть, панно, по воду: дуже пити<br>хочеться.<br>Вона, почувши це, стала просити його зайти у хату; він відмовляється, що йому не можна зайти.<br>— Візьміть та пошліть дівку по воду.<br>Та й послала, а дурень тоді як ухопить її на оберемок та мерщій до Вовка, сів на нього і полетів, як птиця. Прибігли до того місця, де він крав коня до половини золотого, до половини срібного, Вовк став та й каже йому:<br>— Я ж перекинуся панною, а ти мене від<br>веди і віддай сторожам, та як візьмеш у них<br>коня наполовину золотого, наполовину срібного, то сідай на нього та й їдь швидше по цій дорозі, що до Жар-птиці; я дожену тебе.<br>Так і зробили. Вовк перекинувся панною; дурень узяв його, підвів до сторожі та й проміняв на коня до половини золотого, до половини срібного.<br>Потім посадив на коня панну, ту, що вкрав собі, сів і сам та й поїхав тим шляхом, що йде до Жар-птиці. А сторожі узяли ту панну, що він зоставив їм, принесли їй яблук, ягід і усього-усього та й давай годувати. От наївся наш Вовк гарно та й каже їм:<br>— Випустіть мене трохи погуляти.<br>Вони й випустили його, та тільки що випустили — він зараз і перекинувся Вовком, вони не уздріли і як, та й побіг собі скільки видно, тільки курява знялася. Біг-біг він, а далі й наздоганяє дурня аж там уже, де була Жар-птиця, та й знову каже йому:<br>— Я ж знову перекинуся конем, а ти від<br>веди мене і віддай сторожам, та як візьмеш<br>Жар-птицю, то сідай на коня та й їдь аж до<br>тієї дороги, де ти розпрощався з братами, там і почекаєш мене. Та тільки не спи, а то брати уб'ють тебе.<br>Дурень так і зробив, як казав Вовк: виміняв Жар-птицю, сів на коня, взяв панну та мерщій і дременув.<br>От приїздить на те місце, де три дороги сходяться в одну, та й сів відпочити, а коня пустив пастись. Жар-птиця сидить у клітці та й співає, а панна й просить його:<br>— Не засни ж, будь ласка, а то брати<br>уб'ють тебе і мене.<br>Коли дивиться вона — їдуть два парубки; вона зараз до дурня — аж він уже спить. Давай вона його будити; будила-будила — ніяк не розбудить. От під'їхали туди ж і ті парубки.<br>— Дивись-но, — каже один, — це ж наш<br>брат-дурень. Давай уб'ємо його, а коня,<br>Жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі.<br>Так і зробили, як сказали: убили брата і покинули там, а коня, Жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає й Вовк. Дивиться, аж дурня вже клює<br>сорока, а гадюка ссе з нього кров. От він зараз гадюку убив, а до сороки й каже:<br>— Як ти мені не принесеш води цілющої<br>й живлющої, то й тебе уб'ю. |
| | | |
- | [[Image:00500513.jpg]]<br>— У чому ж я тобі принесу? — питає сорока.<br>Він узяв зробив з листя дві коробочки,<br>одну прив'язав сороці до однієї ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до нього в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі — живлющою — оживив.<br>— Та й довго ж як я спав, — каже дурень.<br>— Якби не я, заснув би ти навіки, — обізвавсь Вовк. — Сідай швидше та поїдемо, а<br>то старший брат обвінчається з панною.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. Приїжджає додому, коли .дивиться — стоїть перед ґанком коляска: а в тій колясці запряжений його кінь, до половини золотий, до половини срібний. Як побачив його кінь той, так і кинувсь до нього, поволік із собою і коляску ту; а як побачила його Жар-птиця у вікно, так і пурхнула до нього: розбила й вікно, вилетіла та й сіла йому на плече. Коли це виходить і панна та з його братом, така заплакана, — їхати до вінця. Як угледіла ж вона дурня — зараз до нього так і кинулася.<br>— Ось хто мене вкрав, — каже, — за нього й вийду.<br>Дивиться на це диво батько і сам не знає, що воно робиться. Тут дурень і розказав йому все дочиста, як було діло. А батько йому й каже:<br>— Роби ж з братами, що хочеш...<br>Тоді дурень поїхав до вінця, повінчався з панною, братів простив, а Вовкові зжарив цілого барана.<br>От вам казка, а мені бубликів в'язка.<br><br>Яких коней вибрав кожний із братів?<br>Як ви гадаєте, чому Вовк вирішив допомогти героєві казки?<br>Виберіть правильний варіант. <br>1. Дурень поїхав по тій дорозі...<br>• що сам буде ситий, а кінь його голодний;<br>• що сам буде голодний, а кінь ситий;<br>• що вовк коня з'їсть.<br>2. Щоб узяти Жар-птицю, дурневі треба було привести...<br>• коня до половини золотого, до половини срібного;<br>• теля до половини золоте, до половини срібне;<br>• лоша до половини золоте, до половини срібне.<br>3. Старші брати вбили дурня та забрали із собою...<br>• коня, сороку, Жар-птицю;<br>• коня, Жар-птицю, гадюку;<br>• коня, Жар-птицю, красну дівицю.<br><br>1. Визначте, до якої групи належить казка «Про Жар-птицю та Вовка» (казка про тварин, побутова чи фантастична).<br>2. Чи є у цій казці традиційні зачин і кінцівка? Відповідь про<br>ілюструйте уривками з тексту.<br>3. Назвіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка».<br>4. Знайдіть у казці приклади фантастичних перетворень, перебільшень, чарівних предметів.<br>5. Які магічні числа зазвичай використовуються у казках? Наведіть<br>приклади з відомих вам казок.<br>6. Кому симпатизує автор (народ) у казці «Про Жар-птицю та<br>Вовка»?<br>7. Чому в казках добро і справедливість перемагають зло та кривду? Чи завжди так буває в повсякденному житті?<br><br>1. Складіть уявний діалог між старшими братами і дурнем після його<br>повернення додому.<br>2. Складіть детальні описи Жар-птиці і красної дівиці, використовуючи художні засоби.<br>Перечитайте казку, поділіть її на частини за таким планом:<br>1. Батько відпускає синів помандрувати світом.<br>2. На роздоріжжі.<br>3. Зустріч з Вовком.<br>4. Викрадення Жар-птиці.<br>5. Пригода з конем.<br>6. Обдурення панни.<br>7. Допомога Вовка.<br>8. Вчинок старших братів.<br>9. Оживлення дурня.<br>10. Щасливе закінчення мандрівки.<br><br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br> | + | [[Image:00500513.jpg|245x229px]]<br>— У чому ж я тобі принесу? — питає сорока.<br>Він узяв зробив з листя дві коробочки,<br>одну прив'язав сороці до однієї ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до нього в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі — живлющою — оживив.<br>— Та й довго ж як я спав, — каже дурень.<br>— Якби не я, заснув би ти навіки, — обізвавсь Вовк. — Сідай швидше та поїдемо, а<br>то старший брат обвінчається з панною.<br>Сів дурень на Вовка і поїхали. Приїжджає додому, коли .дивиться — стоїть перед ґанком коляска: а в тій колясці запряжений його кінь, до половини золотий, до половини срібний. Як побачив його кінь той, так і кинувсь до нього, поволік із собою і коляску ту; а як побачила його Жар-птиця у вікно, так і пурхнула до нього: розбила й вікно, вилетіла та й сіла йому на плече. Коли це виходить і панна та з його братом, така заплакана, — їхати до вінця. Як угледіла ж вона дурня — зараз до нього так і кинулася.<br>— Ось хто мене вкрав, — каже, — за нього й вийду.<br>Дивиться на це диво батько і сам не знає, що воно робиться. Тут дурень і розказав йому все дочиста, як було діло. А батько йому й каже:<br>— Роби ж з братами, що хочеш...<br>Тоді дурень поїхав до вінця, повінчався з панною, братів простив, а Вовкові зжарив цілого барана.<br>От вам казка, а мені бубликів в'язка.<br><br>Яких коней вибрав кожний із братів?<br>Як ви гадаєте, чому Вовк вирішив допомогти героєві казки?<br>Виберіть правильний варіант. <br>1. Дурень поїхав по тій дорозі...<br>• що сам буде ситий, а кінь його голодний;<br>• що сам буде голодний, а кінь ситий;<br>• що вовк коня з'їсть.<br>2. Щоб узяти Жар-птицю, дурневі треба було привести...<br>• коня до половини золотого, до половини срібного;<br>• теля до половини золоте, до половини срібне;<br>• лоша до половини золоте, до половини срібне.<br>3. Старші брати вбили дурня та забрали із собою...<br>• коня, сороку, Жар-птицю;<br>• коня, Жар-птицю, гадюку;<br>• коня, Жар-птицю, красну дівицю.<br><br>1. Визначте, до якої групи належить казка «Про Жар-птицю та Вовка» (казка про тварин, побутова чи фантастична).<br>2. Чи є у цій казці традиційні зачин і кінцівка? Відповідь про<br>ілюструйте уривками з тексту.<br>3. Назвіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка».<br>4. Знайдіть у казці приклади фантастичних перетворень, перебільшень, чарівних предметів.<br>5. Які магічні числа зазвичай використовуються у казках? Наведіть<br>приклади з відомих вам казок.<br>6. Кому симпатизує автор (народ) у казці «Про Жар-птицю та<br>Вовка»?<br>7. Чому в казках добро і справедливість перемагають зло та кривду? Чи завжди так буває в повсякденному житті?<br><br>1. Складіть уявний діалог між старшими братами і дурнем після його<br>повернення додому.<br>2. Складіть детальні описи Жар-птиці і красної дівиці, використовуючи художні засоби.<br>Перечитайте казку, поділіть її на частини за таким планом:<br>1. Батько відпускає синів помандрувати світом.<br>2. На роздоріжжі.<br>3. Зустріч з Вовком.<br>4. Викрадення Жар-птиці.<br>5. Пригода з конем.<br>6. Обдурення панни.<br>7. Допомога Вовка.<br>8. Вчинок старших братів.<br>9. Оживлення дурня.<br>10. Щасливе закінчення мандрівки.<br><br><br>Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br> |
| | | |
| <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування укра]]їнської літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Українська література|української літератури 5 класу]]</sub> | | <sub>[[Українська література 5 клас|Календарно-тематичне планування укра]]їнської літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання школяру]] 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу </sub> <sub>Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас</sub> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Українська література|української літератури 5 класу]]</sub> |
Версия 21:07, 11 марта 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Народна казка «Про жар-птицю та вовка»
Народна казка «Про жар-птицю та вовка»
ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА Було в одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько вислухав їх і каже: — Вибирайте собі коней з яких завгодно табунів (а в нього багато було: звісно, цар!) і їдьте, куди хочете. От пригнали ті табуни; почали вони вибирати. Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший, дурень, узяв найпоганішого коня. Зібравшись, виїхали вони всі троє однією дорогою. їдуть та їдуть. Коли дивляться — стоять три стовпи, і від кожного стовпа йде дорога: одна прямо, друга наліво, а третя направо. На тих стовпах було щось написано; вони і під'їхали прочитати. На однім стовпі значилось: «Хто поїде дорогою цією, той сам буде ситий, а кінь його голодний»; на другім — «Хто поїде цією дорогою, той сам буде голодний, а кінь ситий»; на третім — «Хто поїде цією дорогою, у того вовк коня з'їсть». Поїхали вони: старший по тій дорозі, що сам буде ситий, а кінь голодний; середульший по тій, що сам буде голодний, а кінь його ситий; а менший, дурень, — по тій, що вовк коня з'їсть. Тільки що менший трохи проїхав, іде Вовк назустріч йому і каже: — Злазь з коня, я його з'їм! Нічого робити — узяв дурень сідло на плечі та й пішов собі дорогою, а коня покинув. Коли це доганяє його знову той самий Вовк. — Сідай, — каже, — на мене і кажи, куди тебе везти.
А дурень йому відповідає: — Вези куди сам знаєш! Привіз його Вовк у великий ліс, а посеред того лісу хата велика; біля тієї хати стоїть стовп, на стовпі висить клітка, а у тій клітці сидить птиця така, аж сяє. От дурень як уздрів її та й каже Вовкові: — Як би мені украсти цю птицю? — Іди, — каже йому Вовк, — та полізь по стовпу, та не берись за вірьовочку, а прямо бери клітку. Пішов дурень, заліз на стовп та замість клітки і зачепив рукою вірьовку. Коли це дзвоник: дзень-дзень-дзень! Вибігають сторожі, що стерегли птицю, та до нього: — Чого тобі треба? — Хотів, — каже він їм, — птицю вкрасти. А сторожі й кажуть йому: — Це не проста птиця, а Жар-птиця. Коли хочеш, щоб ми тобі її дали, приведи нам коня до половини золотого, до половини срібного. Пішов від них дурень, а Вовк і питає його:
— Де ж птиця, що ти хотів украсти? — Нема! — каже дурень. Розказав йому все, як було, і що треба привести коня до половини золотого, до половини срібного. — Сідай же, — каже Вовк, — швидше та поїдемо. Сів дурень на Вовка і поїхали. їхали, їхали, — от Вовк і привіз його знов-таки у ліс, а в тім лісі стоять усе кам'яні конюшні, а в конюшнях коні іржуть. Вовк і каже дурневі: — Іди ж в оцю конюшню та бери першого коня, та не за уздечку, а за гриву. Пішов дурень у конюшню та й забув знову, що йому наказував Вовк. Бере коня за уздечку, а удила тільки брязь-брязь... Тут зараз і вискакують сторожі та до нього: — Чого тобі треба? — Хотів украсти коня. — Е, привези нам панну, що живе за сім верст відсіль у дубовім гаю, тоді візьмеш коня. З тим і пішов дурень від них. Прийшов до Вовка, а він його питає: — Де ж кінь? — Нема! — Та й розказав йому, як було і чого вимагали від нього сторожі. — Сідай же швидше та поїдемо, — каже Вовк. От поїхали. Вовк і привіз його знов у гай дубовий. Коли дивляться — аж по горі ходить панна з дівчиною, своєю слугою. — Іди ж, — каже йому Вовк, — до тієї панни та скажи їй, що тобі дуже хочеться пити: нехай вона пошле ту дівчину по воду, а ти бери її скоріш на оберемок та й неси до мене. Пішов дурень до панни та й просить її: — Пошліть, панно, по воду: дуже пити хочеться. Вона, почувши це, стала просити його зайти у хату; він відмовляється, що йому не можна зайти. — Візьміть та пошліть дівку по воду. Та й послала, а дурень тоді як ухопить її на оберемок та мерщій до Вовка, сів на нього і полетів, як птиця. Прибігли до того місця, де він крав коня до половини золотого, до половини срібного, Вовк став та й каже йому: — Я ж перекинуся панною, а ти мене від веди і віддай сторожам, та як візьмеш у них коня наполовину золотого, наполовину срібного, то сідай на нього та й їдь швидше по цій дорозі, що до Жар-птиці; я дожену тебе. Так і зробили. Вовк перекинувся панною; дурень узяв його, підвів до сторожі та й проміняв на коня до половини золотого, до половини срібного. Потім посадив на коня панну, ту, що вкрав собі, сів і сам та й поїхав тим шляхом, що йде до Жар-птиці. А сторожі узяли ту панну, що він зоставив їм, принесли їй яблук, ягід і усього-усього та й давай годувати. От наївся наш Вовк гарно та й каже їм: — Випустіть мене трохи погуляти. Вони й випустили його, та тільки що випустили — він зараз і перекинувся Вовком, вони не уздріли і як, та й побіг собі скільки видно, тільки курява знялася. Біг-біг він, а далі й наздоганяє дурня аж там уже, де була Жар-птиця, та й знову каже йому: — Я ж знову перекинуся конем, а ти від веди мене і віддай сторожам, та як візьмеш Жар-птицю, то сідай на коня та й їдь аж до тієї дороги, де ти розпрощався з братами, там і почекаєш мене. Та тільки не спи, а то брати уб'ють тебе. Дурень так і зробив, як казав Вовк: виміняв Жар-птицю, сів на коня, взяв панну та мерщій і дременув. От приїздить на те місце, де три дороги сходяться в одну, та й сів відпочити, а коня пустив пастись. Жар-птиця сидить у клітці та й співає, а панна й просить його: — Не засни ж, будь ласка, а то брати уб'ють тебе і мене. Коли дивиться вона — їдуть два парубки; вона зараз до дурня — аж він уже спить. Давай вона його будити; будила-будила — ніяк не розбудить. От під'їхали туди ж і ті парубки. — Дивись-но, — каже один, — це ж наш брат-дурень. Давай уб'ємо його, а коня, Жар-птицю і красну дівицю візьмемо собі. Так і зробили, як сказали: убили брата і покинули там, а коня, Жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає й Вовк. Дивиться, аж дурня вже клює сорока, а гадюка ссе з нього кров. От він зараз гадюку убив, а до сороки й каже: — Як ти мені не принесеш води цілющої й живлющої, то й тебе уб'ю.
— У чому ж я тобі принесу? — питає сорока. Він узяв зробив з листя дві коробочки, одну прив'язав сороці до однієї ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до нього в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі — живлющою — оживив. — Та й довго ж як я спав, — каже дурень. — Якби не я, заснув би ти навіки, — обізвавсь Вовк. — Сідай швидше та поїдемо, а то старший брат обвінчається з панною. Сів дурень на Вовка і поїхали. Приїжджає додому, коли .дивиться — стоїть перед ґанком коляска: а в тій колясці запряжений його кінь, до половини золотий, до половини срібний. Як побачив його кінь той, так і кинувсь до нього, поволік із собою і коляску ту; а як побачила його Жар-птиця у вікно, так і пурхнула до нього: розбила й вікно, вилетіла та й сіла йому на плече. Коли це виходить і панна та з його братом, така заплакана, — їхати до вінця. Як угледіла ж вона дурня — зараз до нього так і кинулася. — Ось хто мене вкрав, — каже, — за нього й вийду. Дивиться на це диво батько і сам не знає, що воно робиться. Тут дурень і розказав йому все дочиста, як було діло. А батько йому й каже: — Роби ж з братами, що хочеш... Тоді дурень поїхав до вінця, повінчався з панною, братів простив, а Вовкові зжарив цілого барана. От вам казка, а мені бубликів в'язка.
Яких коней вибрав кожний із братів? Як ви гадаєте, чому Вовк вирішив допомогти героєві казки? Виберіть правильний варіант. 1. Дурень поїхав по тій дорозі... • що сам буде ситий, а кінь його голодний; • що сам буде голодний, а кінь ситий; • що вовк коня з'їсть. 2. Щоб узяти Жар-птицю, дурневі треба було привести... • коня до половини золотого, до половини срібного; • теля до половини золоте, до половини срібне; • лоша до половини золоте, до половини срібне. 3. Старші брати вбили дурня та забрали із собою... • коня, сороку, Жар-птицю; • коня, Жар-птицю, гадюку; • коня, Жар-птицю, красну дівицю.
1. Визначте, до якої групи належить казка «Про Жар-птицю та Вовка» (казка про тварин, побутова чи фантастична). 2. Чи є у цій казці традиційні зачин і кінцівка? Відповідь про ілюструйте уривками з тексту. 3. Назвіть дійових осіб казки «Про Жар-птицю та Вовка». 4. Знайдіть у казці приклади фантастичних перетворень, перебільшень, чарівних предметів. 5. Які магічні числа зазвичай використовуються у казках? Наведіть приклади з відомих вам казок. 6. Кому симпатизує автор (народ) у казці «Про Жар-птицю та Вовка»? 7. Чому в казках добро і справедливість перемагають зло та кривду? Чи завжди так буває в повсякденному житті?
1. Складіть уявний діалог між старшими братами і дурнем після його повернення додому. 2. Складіть детальні описи Жар-птиці і красної дівиці, використовуючи художні засоби. Перечитайте казку, поділіть її на частини за таким планом: 1. Батько відпускає синів помандрувати світом. 2. На роздоріжжі. 3. Зустріч з Вовком. 4. Викрадення Жар-птиці. 5. Пригода з конем. 6. Обдурення панни. 7. Допомога Вовка. 8. Вчинок старших братів. 9. Оживлення дурня. 10. Щасливе закінчення мандрівки.
Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П. Вислано читачами інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|