KNOWLEDGE HYPERMARKET


Фізична карта України. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин
 
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 8 клас|Географія 8 клас]]&gt;&gt;Географія: Фізична карта України. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Східноєвропейська рівнина. Коротка характеристика низовин та височин. ''' <metakeywords>географія, 8 клас, урок, на тему, Фізична карта України, Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин, Східноєвропейська рівнина, Коротка характеристика низовин та височин </metakeywords>  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 8 клас|Географія 8 клас]]&gt;&gt;Фізична карта України. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Східноєвропейська рівнина. Коротка характеристика низовин та височин. ''' <metakeywords>географія, 8 клас, урок, на тему, Фізична карта України, Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин, Східноєвропейська рівнина, Коротка характеристика низовин та височин </metakeywords>  
-
РЕЛЬЄФ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70&nbsp;% її займають низовини і 25&nbsp;% - височини. Лише 5&nbsp;% площі країни зайняті горами, що здіймаються на крайньому півдні і заході. Рівнинна частина країни має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течій найбільших річок та їх приток. Абсолютні висоти території коливаються від - 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла). Такий рельєф зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися головним чином внаслідок внутрішніх процесів, тому мають зв'язок з основними тектонічними структурами.
 
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами, що створені переважно зовнішніми процесами - роботою давніх льодовиків і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру, діяльністю людини. Такими формами рельєфу, зокрема, є горби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини, яри, балки, карстові печери, зсуви, кар'єри і терикони в місцях гірничих розробок.
 
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Загальний план будови поверхні України, простягання основних форм рельєфу, їх абсолютні висоти відображено на фізичній карті.<br><br>§ 13. РІВНИНИ<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Більша частина території України лежить на південному заході великої Східноєвропейської рівнини, основою якої є давня Східноєвропейська платформа. Середня висота рівнинної частини України становить 175 м над рівнем моря. Найвищі її точки містяться на заході - г. Берда (515 м) і г. Камула (471 м).  
+
<u>'''Рельєф. Геоморфологічна будова'''</u><br><br>Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70&nbsp;% її займають низовини і 25&nbsp;% - височини. Лише 5&nbsp;% площі країни зайняті горами, що здіймаються на крайньому півдні і заході. Рівнинна частина країни має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течій найбільших річок та їх приток. Абсолютні висоти території коливаються від - 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла). Такий [[Ілюстрації_до_теми_геологічна_будова,_рельєф_та_корисні_копалини_Австралії|рельєф]] зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися головним чином внаслідок внутрішніх процесів, тому мають зв'язок з основними тектонічними структурами.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ВИСОЧИНИ. Височини широкою смугою тягнуться через Правобережну Україну, а також є і на сході країни. На заході здіймається горбисте розчленоване пасмо — Розточчя. В його основі лежить Галицьке-Волинська тектонічна западина, яка разом з Волино-Подільською плитою є основою хвилястої Волинської височини. Максимальна її висота — 342 м на Мізоцькому кряжі.  
+
<br>Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами, що створені переважно зовнішніми процесами - роботою давніх [[Презентація_до_теми_«Робота_вітру,_морів_та_льодовиків»|льодовик]]ів і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру, діяльністю людини. Такими формами рельєфу, зокрема, є горби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини, яри, балки, карстові печери, зсуви, кар'єри і терикони в місцях гірничих розробок.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Придніпровська височина розкинулася між долинами річок Південний Буг і Дніпро. У тектонічному відношенні вона відповідає Українському щиту. Височина має незначні висоти (до 320 м), плоску або подекуди погорбовану поверхню, розчленована досить глибокими, інколи каньйоноподібними долинами річок. Поширені яри та балки. Височина круто обривається до долини Дніпра.  
+
<br>Загальний план будови поверхні України, простягання основних форм рельєфу, їх абсолютні висоти відображено на фізичній карті.<br><br><u>'''§ 13. Рівнини'''</u><br><br>Більша частина території України лежить на південному заході великої Східноєвропейської рівнини, основою якої є давня Східноєвропейська платформа. Середня висота [[Найбільші_рівнини_і_гори_Євразії._Відмінності_в_рельєфі_різних_частин_материка._Повні_уроки|рівнинної частини]] України становить 175 м над рівнем моря. Найвищі її точки містяться на заході - г. Берда (515 м) і г. Камула (471 м).  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Крутий уступ Придніпровської височини на правому березі Дніпра в деяких місцях розчленований глибокими долинами й балками, внаслідок чого виникли мальовничі горбогірні ділянки. Такими є, зокрема, Канівські гори зі славетною Чернечою горою, де похований Тарас Шевченко.  
+
<br>'''Височини'''. Височини широкою смугою тягнуться через Правобережну Україну, а також є і на сході країни. На заході здіймається горбисте розчленоване пасмо — Розточчя. В його основі лежить Галицьке-Волинська тектонічна западина, яка разом з Волино-Подільською плитою є основою хвилястої Волинської височини. Максимальна її висота — 342 м на Мізоцькому кряжі.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Подільська височина сформувалася в межах Волино-Подільської плити (західна частина) і Українського щита (східна частина). Найвищою її частиною є горбогірне пасмо, що його утворюють Кременецький кряж, Вороняки і Гологори. їх вершини піднімаються до 470 м над рівнем моря. Перетинають височину Товтри (Медобори) — лінійно витягнуті пасма із плоскими вершинами і похилими схилами, подекуди зі скелястими урвищами. Товтри складені вапняками, які сформувалися вздовж берегової лінії давніх морів, що існували тут в минулі геологічні періоди. Подільська височина має загальний похил на південь, де вона обривається досить високим уступом до долини Дністра і на південний схід. Для її поверхні характерні глибокі (інколи до 200 м) каньйоноподібні долини річок — лівих приток Дністра. На поверхні поширені яри, балки, карстові печери.  
+
Придніпровська височина розкинулася між долинами річок Південний Буг і Дніпро. У тектонічному відношенні вона відповідає Українському щиту. Височина має незначні висоти (до 320 м), плоску або подекуди погорбовану поверхню, розчленована досить глибокими, інколи каньйоноподібними долинами [[Живлення_та_режим_річок|річок]]. Поширені яри та балки. Височина круто обривається до долини Дніпра.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; На південному сході України розкинулась Донецька височина, яка пов'язана з давньою Донецькою складчастою спорудою. Східну, вищу частину височини, утворює Донецький кряж. Його рельєф хвилястий, ускладнений пасмами, гребенями, останцями, одним з яких є г. Могила Мечетна (367 м) — найвища позначка височини. Височина густо розчленована глибокими річковими долинами, ярами, балками. Там поширені антропогенні форми рельєфу — терикони, кар'єри 5 насипи, що пов'язано з тривалим видобуванням корисних копалин.  
+
<br>Крутий уступ Придніпровської височини на правому березі Дніпра в деяких місцях розчленований глибокими долинами й балками, внаслідок чого виникли мальовничі горбогірні ділянки. Такими є, зокрема, Канівські гори зі славетною Чернечою горою, де похований [[Конспект_до_теми_Тарас_Шевченко._Розповідь_про_письменника,_його_дитинство|Тарас Шевченко]].  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Приазовська височина приурочена до південно-східного виступу Українського шита. На її хвилястій поверхні є глибокі балки, долини річок та окремі підвищення останці-могили, де виходять на земну поверхню кристалічні породи та рукотворні могили-кургани, насипані людиною ще в давні часи. Найвища позначка височини — г. Бельмак-Могила (324 м).  
+
Подільська височина сформувалася в межах Волино-Подільської плити (західна частина) і Українського щита (східна частина). Найвищою її частиною є горбогірне пасмо, що його утворюють Кременецький кряж, Вороняки і Гологори. їх вершини піднімаються до 470 м над рівнем моря. Перетинають височину Товтри (Медобори) лінійно витягнуті пасма із плоскими вершинами і похилими схилами, подекуди зі скелястими урвищами. Товтри складені вапняками, які сформувалися вздовж берегової лінії давніх морів, що існували тут в минулі геологічні періоди. Подільська височина має загальний похил на [[Інтервенція_військ_Антанти_на_півдні_України.|південь]], де вона обривається досить високим уступом до долини Дністра і на південний схід. Для її поверхні характерні глибокі (інколи до 200 м) каньйоноподібні долини річок — лівих приток Дністра. На поверхні поширені яри, балки, карстові печери.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; На північному сході в межі України окремими невисокими відрогами заходить Середньоруська височина, яка сформувалася над Воронезьким кристалічним масивом.  
+
<br>На південному сході України розкинулась Донецька височина, яка пов'язана з давньою Донецькою складчастою спорудою. Східну, вищу частину височини, утворює Донецький кряж. Його рельєф хвилястий, ускладнений пасмами, гребенями, останцями, одним з яких є г. Могила Мечетна (367 м) — найвища позначка височини. Височина густо розчленована глибокими річковими долинами, ярами, балками. Там поширені антропогенні форми рельєфу — терикони, кар'єри 5 насипи, що пов'язано з тривалим видобуванням [[Підручники_до_Закономірності_розміщення_корисних_копалин|корисних копалин]].  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До рівнинної частини України належить також Передкарпатська височина, яка в тектонічному відношенні відповідає Передкарпатському прогину. Височина тягнеться вузькою смугою між долиною Дністра і північно-східними схилами Українських Карпат, поступово піднімаючись від 200 до 550 м. її поверхня розчленована долинами річок, що стікають з Карпат, на окремі видовжені височини. Між річками Дністер і Прут Передкарпатська височина переходить у невелику за площею Хотинську височину, де здіймається г. Берда.  
+
<br>Приазовська височина приурочена до південно-східного виступу Українського шита. На її хвилястій поверхні є глибокі балки, долини річок та окремі підвищення — останці-могили, де виходять на земну поверхню кристалічні породи та рукотворні могили-кургани, насипані людиною ще в давні часи. Найвища позначка височини г. Бельмак-Могила (324 м).  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; НИЗОВИНИ. Північну частину України займає Поліська низовина. її західна частина лежить у межах Волино-Подільської плити, середня — Українського щита, а східна (на лівому березі Дніпра) — Дніпровсько-Донецької западини. Середні висоти низовини — 150—200 м. Максимальну позначку має Словечансько-Овруцький кряж — 316 м. Низовина густо помережена неглибокими річковими долинами. Багато форм рельєфу (невисокі горби і вали) там пов'язані з відкладами льодовика.  
+
<br>На північному сході в межі України окремими невисокими відрогами заходить Середньоруська височина, яка сформувалася над Воронезьким кристалічним масивом.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; На Лівобережжі розкинулася Придніпровська низовина, яка відповідає Дніпровсько-Донецькій западині. Низовина має висоти до 170 м. На її поверхні утворилися широкі річкові долини. Трапляються балки і невеликі підвищення — горби та соляні куполи. Вища частина низовини — Полтавська рівнина — переходить на північному сході в Середньоруську височину, яка заходить в межі України окремими відрогами.  
+
<br>До рівнинної частини України належить також Передкарпатська височина, яка в тектонічному відношенні відповідає Передкарпатському прогину. Височина тягнеться вузькою смугою між долиною Дністра і північно-східними схилами Українських Карпат, поступово піднімаючись від 200 до 550 м. її поверхня розчленована долинами річок, що стікають з [[Гірські_системи_України._Українські_Карпати_та_їх_пасма._Кримські_гори_і_їх_пасма._Повні_уроки|Карпат]], на окремі видовжені височини. Між річками Дністер і Прут Передкарпатська височина переходить у невелику за площею Хотинську височину, де здіймається г. Берда.  
-
<br>На півдні України простяглася Причорноморська низовина. У тектонічному відношенні вона відповідає Причорноморській западині, а її частина — Північнокримська рівнина Скіфській платформі. Поверхня низовини має незначний похил із заходу на схід і з півночі на південь. До Чорного та Азовського морів низовина обривається уступом заввишки 40 м. Рельєф низовини переважно хвилястий, у центральній частині плоский. Рівнинність поверхні порушують долини річок, балки і яри. Є також степові блюдця і поди — пологі зниження округлої форми.  
+
<br>'''Низовини.''' Північну частину України займає Поліська низовина. її західна частина лежить у межах Волино-Подільської плити, середня Українського щита, а східна (на лівому березі Дніпра) Дніпровсько-Донецької западини. Середні висоти низовини — 150—200 м. Максимальну позначку має Словечансько-Овруцький кряж 316 м. Низовина густо помережена неглибокими річковими долинами. Багато форм рельєфу (невисокі горби і вали) там пов'язані з відкладами льодовика.  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До рівнинної частини України належить також Закарпатська низовина, яка в тектонічному відношенні відповідає Закарпатській западині. Низовина лежить на крайньому заході України і є частиною Середньодунайської рівнини, її поверхня плоска, східчаста, дещо нахилена на південний захід за течією правих приток річки Тиси. Висоти становлять 110 м. У межах низовини здіймається до 366 м Берегівське горбогір 'я — масив плосковерхих горбів, утворених вулканічною діяльністю. Специфічним елементом рельєфу низовини є численні дамби, споруджені вздовж річок для боротьби з повенями і паводками.<br><br>ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ<br>Загальний план будови поверхні України зумовлений тектонічними структурами, його визначають найбільші форми рельєфу - Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати та Кримські гори.  
+
<br>На Лівобережжі розкинулася Придніпровська низовина, яка відповідає Дніпровсько-Донецькій западині. Низовина має висоти до 170 м. На її поверхні утворилися широкі річкові долини. Трапляються балки і невеликі підвищення — горби та соляні куполи. Вища частина низовини — Полтавська [[Геологічна_будова_та_рельєф_Африки:_рівнини|рівнина]] — переходить на північному сході в Середньоруську височину, яка заходить в межі України окремими відрогами.
 +
 
 +
<br>На півдні України простяглася Причорноморська низовина. У тектонічному відношенні вона відповідає Причорноморській западині, а її частина — Північнокримська рівнина — Скіфській платформі. Поверхня низовини має незначний похил із заходу на схід і з півночі на південь. До Чорного та Азовського морів низовина обривається уступом заввишки 40 м. Рельєф низовини переважно хвилястий, у центральній частині — плоский. Рівнинність [[Акселеративна_вправа_до_теми_Антарктида._Будова_поверхні._Підлідний_рельєф._Кліматичні_умови._Лід|поверхні]] порушують долини річок, балки і яри. Є також степові блюдця і поди — пологі зниження округлої форми.
 +
 
 +
<br>До рівнинної частини України належить також Закарпатська низовина, яка в тектонічному відношенні відповідає Закарпатській западині. Низовина лежить на крайньому заході України і є частиною Середньодунайської рівнини, її поверхня плоска, східчаста, дещо нахилена на південний захід за течією правих приток річки Тиси. Висоти становлять 110 м. У межах низовини здіймається до 366 м Берегівське горбогір 'я — масив плосковерхих горбів, утворених [[Геологічна_будова_та_рельєф._Роль_вулканізму_та_давнього_зледеніння_у_формуванні_сучасного_рельєфу._Корисні_копалини._Повні_уроки|вулкан]]ічною діяльністю. Специфічним елементом рельєфу низовини є численні дамби, споруджені вздовж річок для боротьби з повенями і паводками.<br><br>'''Запам'ятайте'''<br>Загальний план будови поверхні України зумовлений тектонічними структурами, його визначають найбільші форми рельєфу - Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати та Кримські гори.  
<br>Переважна більшість території України має рівнинну поверхню: 70&nbsp;% її займають низовини, 25&nbsp;% - височини; лише 5&nbsp;% площі країни зайнято горами.  
<br>Переважна більшість території України має рівнинну поверхню: 70&nbsp;% її займають низовини, 25&nbsp;% - височини; лише 5&nbsp;% площі країни зайнято горами.  
-
<br>У межах Східноєвропейської рівнини лежать: височини - Придніпровська, Подільська, Хотинська, Волинська, Приазовська, Донецька; низовини - Поліська, Придніпровська, Причорноморська.<br><br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко  
+
<br>У межах Східноєвропейської рівнини лежать: [[Презентація_до_теми_«Фізична_карта_України._Загальний_план_будови_поверхні,_простягання_низовин,_височин,_гір,_річкових_долин»|височини]] - Придніпровська, Подільська, Хотинська, Волинська, Приазовська, Донецька; низовини - Поліська, Придніпровська, Причорноморська.<br>
 +
 
 +
<br> ''І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас''
 +
 
 +
''Вислано читачами інтернет-сайту''
-
Фізична географія України 8 клас
 
-
Вислано читачами інтернет-сайту
 
<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класам, [[Географія 8 клас|реферати з географії]] 8 класу, [[Географія|книги та підручники]] згідно календарного плануванння із географії </sub>  
<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Збірка конспектів уроків]] по всім класам, [[Географія 8 клас|реферати з географії]] 8 класу, [[Географія|книги та підручники]] згідно календарного плануванння із географії </sub>  
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                       
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                       
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96,_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD,_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD,_%D0%B3%D1%96%D1%80,_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96,_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD,_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD,_%D0%B3%D1%96%D1%80,_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання  
   
   
  '''<u>Практика</u>'''
  '''<u>Практика</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання  
   
   
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
   
   
  '''<u>Доповнення</u>'''
  '''<u>Доповнення</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                           
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                           
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше  
   
   
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
   
   

Текущая версия на 20:10, 15 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Фізична карта України. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Східноєвропейська рівнина. Коротка характеристика низовин та височин.


Рельєф. Геоморфологічна будова

Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70 % її займають низовини і 25 % - височини. Лише 5 % площі країни зайняті горами, що здіймаються на крайньому півдні і заході. Рівнинна частина країни має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течій найбільших річок та їх приток. Абсолютні висоти території коливаються від - 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла). Такий рельєф зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися головним чином внаслідок внутрішніх процесів, тому мають зв'язок з основними тектонічними структурами.


Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами, що створені переважно зовнішніми процесами - роботою давніх льодовиків і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру, діяльністю людини. Такими формами рельєфу, зокрема, є горби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини, яри, балки, карстові печери, зсуви, кар'єри і терикони в місцях гірничих розробок.


Загальний план будови поверхні України, простягання основних форм рельєфу, їх абсолютні висоти відображено на фізичній карті.

§ 13. Рівнини

Більша частина території України лежить на південному заході великої Східноєвропейської рівнини, основою якої є давня Східноєвропейська платформа. Середня висота рівнинної частини України становить 175 м над рівнем моря. Найвищі її точки містяться на заході - г. Берда (515 м) і г. Камула (471 м).


Височини. Височини широкою смугою тягнуться через Правобережну Україну, а також є і на сході країни. На заході здіймається горбисте розчленоване пасмо — Розточчя. В його основі лежить Галицьке-Волинська тектонічна западина, яка разом з Волино-Подільською плитою є основою хвилястої Волинської височини. Максимальна її висота — 342 м на Мізоцькому кряжі.

Придніпровська височина розкинулася між долинами річок Південний Буг і Дніпро. У тектонічному відношенні вона відповідає Українському щиту. Височина має незначні висоти (до 320 м), плоску або подекуди погорбовану поверхню, розчленована досить глибокими, інколи каньйоноподібними долинами річок. Поширені яри та балки. Височина круто обривається до долини Дніпра.


Крутий уступ Придніпровської височини на правому березі Дніпра в деяких місцях розчленований глибокими долинами й балками, внаслідок чого виникли мальовничі горбогірні ділянки. Такими є, зокрема, Канівські гори зі славетною Чернечою горою, де похований Тарас Шевченко.

Подільська височина сформувалася в межах Волино-Подільської плити (західна частина) і Українського щита (східна частина). Найвищою її частиною є горбогірне пасмо, що його утворюють Кременецький кряж, Вороняки і Гологори. їх вершини піднімаються до 470 м над рівнем моря. Перетинають височину Товтри (Медобори) — лінійно витягнуті пасма із плоскими вершинами і похилими схилами, подекуди зі скелястими урвищами. Товтри складені вапняками, які сформувалися вздовж берегової лінії давніх морів, що існували тут в минулі геологічні періоди. Подільська височина має загальний похил на південь, де вона обривається досить високим уступом до долини Дністра і на південний схід. Для її поверхні характерні глибокі (інколи до 200 м) каньйоноподібні долини річок — лівих приток Дністра. На поверхні поширені яри, балки, карстові печери.


На південному сході України розкинулась Донецька височина, яка пов'язана з давньою Донецькою складчастою спорудою. Східну, вищу частину височини, утворює Донецький кряж. Його рельєф хвилястий, ускладнений пасмами, гребенями, останцями, одним з яких є г. Могила Мечетна (367 м) — найвища позначка височини. Височина густо розчленована глибокими річковими долинами, ярами, балками. Там поширені антропогенні форми рельєфу — терикони, кар'єри 5 насипи, що пов'язано з тривалим видобуванням корисних копалин.


Приазовська височина приурочена до південно-східного виступу Українського шита. На її хвилястій поверхні є глибокі балки, долини річок та окремі підвищення — останці-могили, де виходять на земну поверхню кристалічні породи та рукотворні могили-кургани, насипані людиною ще в давні часи. Найвища позначка височини — г. Бельмак-Могила (324 м).


На північному сході в межі України окремими невисокими відрогами заходить Середньоруська височина, яка сформувалася над Воронезьким кристалічним масивом.


До рівнинної частини України належить також Передкарпатська височина, яка в тектонічному відношенні відповідає Передкарпатському прогину. Височина тягнеться вузькою смугою між долиною Дністра і північно-східними схилами Українських Карпат, поступово піднімаючись від 200 до 550 м. її поверхня розчленована долинами річок, що стікають з Карпат, на окремі видовжені височини. Між річками Дністер і Прут Передкарпатська височина переходить у невелику за площею Хотинську височину, де здіймається г. Берда.


Низовини. Північну частину України займає Поліська низовина. її західна частина лежить у межах Волино-Подільської плити, середня — Українського щита, а східна (на лівому березі Дніпра) — Дніпровсько-Донецької западини. Середні висоти низовини — 150—200 м. Максимальну позначку має Словечансько-Овруцький кряж — 316 м. Низовина густо помережена неглибокими річковими долинами. Багато форм рельєфу (невисокі горби і вали) там пов'язані з відкладами льодовика.


На Лівобережжі розкинулася Придніпровська низовина, яка відповідає Дніпровсько-Донецькій западині. Низовина має висоти до 170 м. На її поверхні утворилися широкі річкові долини. Трапляються балки і невеликі підвищення — горби та соляні куполи. Вища частина низовини — Полтавська рівнина — переходить на північному сході в Середньоруську височину, яка заходить в межі України окремими відрогами.


На півдні України простяглася Причорноморська низовина. У тектонічному відношенні вона відповідає Причорноморській западині, а її частина — Північнокримська рівнина — Скіфській платформі. Поверхня низовини має незначний похил із заходу на схід і з півночі на південь. До Чорного та Азовського морів низовина обривається уступом заввишки 40 м. Рельєф низовини переважно хвилястий, у центральній частині — плоский. Рівнинність поверхні порушують долини річок, балки і яри. Є також степові блюдця і поди — пологі зниження округлої форми.


До рівнинної частини України належить також Закарпатська низовина, яка в тектонічному відношенні відповідає Закарпатській западині. Низовина лежить на крайньому заході України і є частиною Середньодунайської рівнини, її поверхня плоска, східчаста, дещо нахилена на південний захід за течією правих приток річки Тиси. Висоти становлять 110 м. У межах низовини здіймається до 366 м Берегівське горбогір 'я — масив плосковерхих горбів, утворених вулканічною діяльністю. Специфічним елементом рельєфу низовини є численні дамби, споруджені вздовж річок для боротьби з повенями і паводками.

Запам'ятайте
Загальний план будови поверхні України зумовлений тектонічними структурами, його визначають найбільші форми рельєфу - Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати та Кримські гори.


Переважна більшість території України має рівнинну поверхню: 70 % її займають низовини, 25 % - височини; лише 5 % площі країни зайнято горами.


У межах Східноєвропейської рівнини лежать: височини - Придніпровська, Подільська, Хотинська, Волинська, Приазовська, Донецька; низовини - Поліська, Придніпровська, Причорноморська.


І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас

Вислано читачами інтернет-сайту


Збірка конспектів уроків по всім класам, реферати з географії 8 класу, книги та підручники згідно календарного плануванння із географії

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.