Версия 15:46, 7 мая 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Контрольний твір у публіцистичному стилі на суспільну тему

КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ

§ 43. Письмовий твір у публіцистичному стилі на суспільну тему

Пригадаймо

1. Пригадайте з уроків історії, правознавства, що таке суспільство.
2. Чим  вимірюється  матеріальний  і духовний  розвиток суспільства?
3. З чого складається духовна культура суспільства?

397.

I. Спишіть уривки з «Енеїди» І. Котляревського. Які з них можна вважати афористичними? Відповідь обґрунтуйте.

 ***
Не будеш тут ходить на парі,
А зараз підеш чотирма;
Пропали, як сірко в базарі!
Готовте шиї до ярма!
По нашому хахлацьку строю
Не будеш цапом, ні козою,
А вже запевне що волом:
І будеш в плузі похожати,
До броваря дрова таскати,
А може, підеш бовкуном.

 ***
...Нехай Еней сідла рутульця,
Нехай спиха Латина з стульця,
Нехай поселить тут свій рід.
Но тілько щоб латинське плем'я
Удержало на вічне врем'я
Імення, мову, віру, вид.

 ***
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять.

 ***
Ні холодно було, ні душно,
А саме так, як в сіряках,
І весело, і так не скучно,
На великодних як святках;
Коли кому що захотілось,
То тут як з неба і вродилось...

ІІ. Яких суспільних тем торкається автор у поданих висловлюваннях?

Запам'ятаймо

Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему належить до творів-роздумів. Талановито написані публіцистичні твори на важливу суспільну тему викликають широкий громадський резонанс, а часто й дискусії.

398.

І. Прочитайте окремі строфи з третьої частини «Енеїди» І. Котляревського. Які вади суспільства висміює письменник?

1. Всім старшинам тут без розбору,
Панам, підпанкам і слугам
Давали в пеклі добру хльору,
Всім по заслузі, як котам.
Тут всякиї були цехмистри,
І ратмани, і бургомистри,
Судді, підсудки, писарі,
Які по правді не судили
Та тілько грошики лупили
І одбирали хабарі.

2. Сутяга толковав укази,
І що то значить наш Статут;
Розказовав свої прокази,
На світі що робив сей плут.
Мудрець же физику провадив,
І толковав якихсь монадів,
І думав, відкіль взявся світ?
А мартопляс кричав, сміявся,
Розказовав і дивовався,
Як добре знав жінок дурить.

3. Батьки, які синів не вчили,
А гладили по головах,
І тілько знай що їх хвалили,
Кипіли в нефті в казанах;
Що через їх синки в ледащо
Пустилися, пішли в нінащо,
А послі чубили батьків,
І всею силою бажали,
Батьки щоб швидче умирали,
Щоб їм принятись до замків.

4. Моти, картьожники, п'янюги
І весь проворний чесний род;
Лакеї, конюхи і слуги,
Всі кухарі і скороход,
Побравшись за руки, ходили
І все о плутнях говорили,
Які робили, як жили,
Як паней і панів дурили,
Як по шиньках вночі ходили
І як з кишень платки тягли.

ІІ. Яку лексику використав автор для сатиричного змалювання пекла?

ІІІ. Запишіть сучасні відповідники застарілих висловів, ужитих у поданих текстах.

399.

І. Пригадайте, які теми суспільного життя порушив І. Котляревський у поемі «Енеїда».

ІІ. Напишіть твір на суспільну тему. Виберіть епіграф до твору, використавши цитату з «Енеїди» І. Котляревського. Наголосіть на вічних темах класичної української поеми.

400.

І. Прочитайте текст. У чому ви згодні з роздумами журналіста, а в чому — ні? Запишіть свої міркування про сучасні телепрограми, які обираєте для перегляду.

Телебачення та свобода вибору

Сучасне телебачення має в руках могутню силу. Згадую репортажі про повінь, яка нещодавно прокотилась Європою. Мене вразив не розгул стихії та не масштаби руйнувань, а поведінка людей. Частина рятувалась, інша частина їх рятувала (інколи виявляючи справжній героїзм), а третя — щодня відвідувала місце біди як атракціон. Чехи, які юрмилися в Празі біля Карлового мосту, щоб не проґавити моменту, коли цей шедевр архітектури змиє хвиля; німці, які з не меншим захопленням спостерігали за тим, як повінь руйнує тільки-но відновлений дрезденський Цвінгер, де, між іншим, зберігається «Мадонна» Рафаеля; росіяни, які рвалися відпочивати на узбережжя, де ще не були прибрані тіла загиблих; українці, які мародерствували на зруйнованих водною стихією чернівецьких базарах... Різні країни, різна ментальність, а результат, як бачите, той самий. Він ще красномовніший через те, що цей своєрідний тест Творець запропонував людям майже одночасно. Телебачення ж його просто зафіксувало.

Проте результати опитувань, які час від часу проводять у різних країнах, свідчать, що в занепаді культури та духовності все одно звинувачують пресу. Останнє з відомих мені опитувань провели не так давно в сусідній Росії. 60 % респондентів твердо переконані, що духовність і культура в їхній країні в повному занепаді. Винне насамперед телебачення, яке змагається в показі «чорнухи» та поганого іноземного кіно, а свого рідного не показує і не знімає. Думаю, що таке опитування в Україні дасть не менш виразні результати, а оцінки стану вітчизняної культури будуть ще різкішими.

На мій погляд, такі опитування засвідчують не лише стан духовності та культури та визначають їх «гробарів». Вони свідчать і про те, що ми все ще чекаємо, що хтось за нас обере «розумне, добре, вічне», розсіє його, а нам залишиться тільки спожити готовий продукт. А як же свобода вибору, яка, безумовно, є досягненням нашої молодої та недосконалої демократії? Ми нарешті отримали доступ до таких явищ культури, про які й мріяти не могли в часи тоталітарного минулого. Тобто вибір — година з Хемінгуеєм чи вечір з Хічкоком — це наш вибір. Ми отримали можливість самим визначати якість культурного продукту, який би хотіли мати. До того ж вибір є де реалізувати: достатньо бібліотек (хоча вони й животіють, а не живуть), збільшилася кількість театрів, музеїв, художніх галерей.

Розумним і високоосвіченим людям, які виховані на високому Мистецтві, психологічно важко змиритися із засиллям непотребу.

Але його буде ще більше, бо маскультура дуже швидко переорієнтувалася на потреби сіренької маси. А втім, — нікому і ніщо не заважає вимкнути телевізор під час показу фальшиво-плаксивого серіалу і взяти в руки гарну книжку. Категорії занепаду чи, навпаки, розквіту культури та духовності — то категорії відносні, залежні від суб'єктивного смаку (За В. Демченком).

ІІ. Попрацюйте в групах. Проведіть дискусію про ваш погляд на розвиток сучасного телебачення за участю опонентів.

ІІІ. За результатами проведеної дискусії напишіть твір на обговорювану тему.

400.

Прочитайте текст. Запишіть, хто такий Сократ і чим він уславився.

Майже аксіомою стало переконання, надзвичайно характерне чи не для всіх часів і народів: ще Сократ стверджував, що культура гине, а сучасна йому молодь гірша, аніж молодь попередніх поколінь.

Стародавні афіняни, як відомо, не лише погоджувалися з цими поглядами, а й знайшли причину цих негараздів у філософії самого Сократа, засудивши його до страти.

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

_{Скачати календарно-тематичне планування з української мови, відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю з української мови для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.