|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми''' |
| | | |
| | | |
| + | '''«Сон» («У всякого своя доля...»)''' |
| | | |
- | Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту | + | |
| + | |
| + | На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т. Шевченко написав вірш «Чигрине, Чигрине...». Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення, що викриває політичний устрій царської Росії. Так з'явився шедевр світової політичної сатири — поема «Сон» («У всякого своя доля...»). До речі, саме Т. Шевченко започаткував цей різновид ліро-епосу у світовій літературі. Авторський підзаголовок — комедія — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Тема поеми — зображення справжньої суті російського імперського режиму. Щоб художньо висловити в поемі багатогранну проблематику — засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірно-підданства й аморальності земляків-перевертнів, Т. Шевченко вдався до прийому сну (фрескової будови). Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини (хоча на розділи автор твір не поділяє): вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Перші два рядки вступу звучать іронічно (іронія - насмішка, замаскована зовні благопристойною формою) (пригадайте, що таке іронія, цей сатиричний засіб ви вивчали у восьмому класі): «У всякого своя доля //І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків: |
| + | |
| + | Той мурує, той руйнує, |
| + | |
| + | Той неситим оком |
| + | |
| + | За край світа зазирає, |
| + | |
| + | Чи нема країни, |
| + | |
| + | Щоб загарбать і з собою |
| + | |
| + | Взять у домовину. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією, вона звучить чи не в кожному художньому засобі (епітет, метафора, анафора): А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А ось останній рядок звучить уже з відкритою ненавистю — саркастично: «Кров, як воду, точить!..» |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Сарказм. Гротеск. Карикатура ''' |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Іронія, сарказм, гротеск і карикатура — це засоби сатири. |
| + | |
| + | '''Сарказм''' (від грец. <span lang="el" xml:lang="el"><span style="font-family: palatino linotype,new athena unicode,athena,gentium,code2000,serif; font-size: 105%;">sarcasmos</span></span> — терзання) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми: |
| + | |
| + | А братія мовчить собі, |
| + | |
| + | Витріщивши очі! |
| + | |
| + | Як ягнята. «Нехай, — каже, — |
| + | |
| + | Може, так і треба». |
| + | |
| + | На рабську заяву «братії» ліричний герой, сповнений обурення, саркастично відповідає: «Так і треба!» |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Гротеск''' (від італ. grotta — печера, грот) — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Перечитайте сцену «генерального мордобитія» (так назвав її І. Франко), її вважають класичним зразком гротеску, адже в ній зображено і перебільшення, і контраст трагічного й комічного. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | '''Карикатура''' (від італ. саrісаrе — перебільшувати) — сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов'язана із зоровими образами: |
| + | |
| + | А в городах, мов журавлі, |
| + | |
| + | Замоштрували москалі; |
| + | |
| + | Нагодовані, обуті |
| + | |
| + | І кайданами окуті, |
| + | |
| + | Моштруються... |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | По-особливому карикатурно зображена в поемі цариця: |
| + | |
| + | Мов опеньок засушений, |
| + | |
| + | Тонка, довгонога, |
| + | |
| + | Та ще, на лихо, сердешне, |
| + | |
| + | Хита головою. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Зверніть увагу, аби підсилити негатив у змалюванні цариці, автор використовує прийом, що полягає в порушенні узгодження іменника з прикметником за родовою ознакою: цариця-небога — тонка, довгонога, але сердешне. |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Якщо у вірші «Чигрине, Чигрине...» Т. Шевченко вводить образ юродивого, то в поемі «Сон» ліричний герой постає в іншій іпостасі — у бурлескній масці простака. Пригадайте цей образ у вступі до «Гайдамаків», періодично автор одягає маску селянина-простака і в поемі «Сон»: у вступі, потім у петербурзькому епізоді, — звідси й селянська манера оповіді (Петербург — город на болоті, у царя Петра І «якимсь листом //Голова повита»). Саме простакові вдається осягнути істину, якої нездатні побачити вчені й царські вельможі. Саме маскування й форма сну розширили можливості зобразити широку панораму Російської імперії. Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України до Сибіру, а звідти до Петербурга. Здавна в нашому народі сову сприймають як віщого птаха, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над Україною, ліричний герой милуєтьсятеплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей:<br> |
| + | |
| + | <br> Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту |
| | | |
| <sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Повний перелік тем]] з української літератури, календарний план [[Українська література|по всім предметам]] згідно шкільної програми, домашня робота, курси та [[Українська література 9 клас|завдання]] з української літератури 9 класу</sub> <br> | | <sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Повний перелік тем]] з української літератури, календарний план [[Українська література|по всім предметам]] згідно шкільної програми, домашня робота, курси та [[Українська література 9 клас|завдання]] з української літератури 9 класу</sub> <br> |
Версия 23:41, 27 мая 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: «Сон» («У всякого своя доля…») Твір і сучасна поетові дійсність. Прийом «сну». Сатиричний пафос поеми
«Сон» («У всякого своя доля...»)
На початку 1844 р. в Москві, повертаючись з України до Петербурга з метою закінчити Академію мистецтв, Т. Шевченко написав вірш «Чигрине, Чигрине...». Проте вражень і висновків від побаченого в поета було стільки, що він вирішив написати великий твір-узагальнення, що викриває політичний устрій царської Росії. Так з'явився шедевр світової політичної сатири — поема «Сон» («У всякого своя доля...»). До речі, саме Т. Шевченко започаткував цей різновид ліро-епосу у світовій літературі. Авторський підзаголовок — комедія — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому.
Тема поеми — зображення справжньої суті російського імперського режиму. Щоб художньо висловити в поемі багатогранну проблематику — засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірно-підданства й аморальності земляків-перевертнів, Т. Шевченко вдався до прийому сну (фрескової будови). Саме такий композиційний прийом (подорож уві сні) дав можливість авторові у відносно невеликому творі зобразити широку панораму життя в тогочасній Росії. В основі композиції поеми чотири частини (хоча на розділи автор твір не поділяє): вступ і три частини — зображення України, Сибіру й Петербурга.
Перші два рядки вступу звучать іронічно (іронія - насмішка, замаскована зовні благопристойною формою) (пригадайте, що таке іронія, цей сатиричний засіб ви вивчали у восьмому класі): «У всякого своя доля //І свій шлях широкий», але те, що це іронія, стає зрозуміло читачеві з наступних рядків:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Не лише початок, а й майже вся вступна частина пронизана тонкою іронією, вона звучить чи не в кожному художньому засобі (епітет, метафора, анафора): А той, щедрий та розкошний, Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А ось останній рядок звучить уже з відкритою ненавистю — саркастично: «Кров, як воду, точить!..»
Сарказм. Гротеск. Карикатура
Іронія, сарказм, гротеск і карикатура — це засоби сатири.
Сарказм (від грец. sarcasmos — терзання) — їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята. «Нехай, — каже, —
Може, так і треба».
На рабську заяву «братії» ліричний герой, сповнений обурення, саркастично відповідає: «Так і треба!»
Гротеск (від італ. grotta — печера, грот) — сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск — вищий ступінь комічного. Перечитайте сцену «генерального мордобитія» (так назвав її І. Франко), її вважають класичним зразком гротеску, адже в ній зображено і перебільшення, і контраст трагічного й комічного.
Карикатура (від італ. саrісаrе — перебільшувати) — сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов'язана із зоровими образами:
А в городах, мов журавлі,
Замоштрували москалі;
Нагодовані, обуті
І кайданами окуті,
Моштруються...
По-особливому карикатурно зображена в поемі цариця:
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне,
Хита головою.
Зверніть увагу, аби підсилити негатив у змалюванні цариці, автор використовує прийом, що полягає в порушенні узгодження іменника з прикметником за родовою ознакою: цариця-небога — тонка, довгонога, але сердешне.
Якщо у вірші «Чигрине, Чигрине...» Т. Шевченко вводить образ юродивого, то в поемі «Сон» ліричний герой постає в іншій іпостасі — у бурлескній масці простака. Пригадайте цей образ у вступі до «Гайдамаків», періодично автор одягає маску селянина-простака і в поемі «Сон»: у вступі, потім у петербурзькому епізоді, — звідси й селянська манера оповіді (Петербург — город на болоті, у царя Петра І «якимсь листом //Голова повита»). Саме простакові вдається осягнути істину, якої нездатні побачити вчені й царські вельможі. Саме маскування й форма сну розширили можливості зобразити широку панораму Російської імперії. Фантастичний політ оповідача за совою переносить читача з України до Сибіру, а звідти до Петербурга. Здавна в нашому народі сову сприймають як віщого птаха, який накликає смерть, цей образ ніби навіює тривогу. Справді, пролітаючи над Україною, ліричний герой милуєтьсятеплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей:
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас Надіслано читачами інтернет-сайту
Повний перелік тем з української літератури, календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, домашня робота, курси та завдання з української літератури 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|