|
|
Строка 2: |
Строка 2: |
| | | |
| | | |
- | ''§ 36. Кримські гори і південний берег криму''<br><br> ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 60 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим — надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні. | + | <br> |
| + | ''§ 36. Кримські гори і південний берег криму''<br><br> ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 60 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим — надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні. |
| | | |
| | | |
- | <br> ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори — це велика складка, південне крило якої занурюється в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але основні горотворчі процеси припадають на кайнозойську. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил — Південний берег Криму. | + | <br> |
| + | <br> ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори — це велика складка, південне крило якої занурюється в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але основні горотворчі процеси припадають на кайнозойську. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил — Південний берег Криму. |
| | | |
| | | |
- | <br> Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан — масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прорвавшись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі, опади) зруйнували породи, що покривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих гір — Кастель, Аюдаг. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. | + | <br> |
| + | <br> Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан — масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прорвавшись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі, опади) зруйнували породи, що покривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих гір — Кастель, Аюдаг. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси. |
| | | |
| | | |
- | <br> Кримські гори — це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях — породами вулканічного походження. | + | <br> |
| + | <br> Кримські гори — це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях — породами вулканічного походження. |
| | | |
| | | |
- | <br> РЕЛЬЄФ. Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами — Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє і Внутрішнє пасма є куестами. Це видовжені підняті форми рельєфу несиметричної будови: їх північний схил пологий (відповідає похилу залягання пластів порід), а південний — крутий (утворився внаслідок підрізання пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо є вищим (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми. Головне пасмо з найвищою вершиною Кримських гір — г. Роман-Кош (1 545 м) здіймається до 1 500 м. Воно розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями — яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць. | + | <br> |
| + | <br> РЕЛЬЄФ. Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами — Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє і Внутрішнє пасма є куестами. Це видовжені підняті форми рельєфу несиметричної будови: їх північний схил пологий (відповідає похилу залягання пластів порід), а південний — крутий (утворився внаслідок підрізання пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо є вищим (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми. Головне пасмо з найвищою вершиною Кримських гір — г. Роман-Кош (1 545 м) здіймається до 1 500 м. Воно розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями — яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць. |
| | | |
| | | |
- | <br> Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південний берег Криму. | + | <br> |
| + | <br> Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південний берег Криму. |
| | | |
| | | |
- | <br> Це вузька смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи так звані амфітеатри. | + | <br> |
| + | <br> Це вузька смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи так звані амфітеатри. |
| | | |
| | | |
- | <br> КЛІМАТ. Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є істотна відмінність. Кількість опадів у горах становить у середньому 600 мм, а на високих вершинах — до 1 000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середня температура липня становить лише +15 °С. Зима багатосніжна із середньою температурою січня —4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди. | + | <br> |
| + | <br> КЛІМАТ. Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є істотна відмінність. Кількість опадів у горах становить у середньому 600 мм, а на високих вершинах — до 1 000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середня температура липня становить лише +15 °С. Зима багатосніжна із середньою температурою січня —4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди. |
| | | |
| | | |
- | <br> Зате клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні і нагадує субтропічний середземноморський (це так звані північні субтропіки). На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають велике значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічне середні показники температури є додатними: у січні від +5 °С на заході до +1 °С на сході, у липні — близько +24 °С. Опади, що їх приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи. | + | <br> |
| + | <br> Зате клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні і нагадує субтропічний середземноморський (це так звані північні субтропіки). На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають велике значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічне середні показники температури є додатними: у січні від +5 °С на заході до +1 °С на сході, у липні — близько +24 °С. Опади, що їх приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи. |
| | | |
| | | |
- | <br> ВНУТРІШНІ ВОДИ. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка Салгир несе води до Азовського моря. Улітку у пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, ще й талими сніговими. У верхів'ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується населенням. У горах багато джерел, є водоспади. | + | <br> |
| + | <br> ВНУТРІШНІ ВОДИ. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка Салгир несе води до Азовського моря. Улітку у пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, ще й талими сніговими. У верхів'ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується населенням. У горах багато джерел, є водоспади. |
| | | |
| | | |
- | <br> ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ. У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір'ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище, (від 500 м) — лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного, пухнастого і звичайного з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. Схили гір на висоті 700—1 300 м охоплює гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи з домішкою сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак. На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить чітко, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами. | + | <br> |
| + | <br> ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ. У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір'ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище, (від 500 м) — лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного, пухнастого і звичайного з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. Схили гір на висоті 700—1 300 м охоплює гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи з домішкою сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак. На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить чітко, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами. |
| | | |
| | | |
- | <br> На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк — густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника) (мал. 167). Вище, до висоти 900 м, лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1 300 м) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздяться багато птахів — сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.<br> | + | <br> |
| + | <br> На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк — густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника) (мал. 167). Вище, до висоти 900 м, лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1 300 м) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздяться багато птахів — сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.<br> |
| | | |
| | | |
- | <br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко | + | <br> |
| + | <br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко |
| | | |
| | | |
- | Фізична географія України 8 клас | + | <br> |
| + | Фізична географія України 8 клас |
| | | |
| | | |
- | Вислано читачами інтернет-сайту | + | <br> |
| + | Вислано читачами інтернет-сайту |
| | | |
| | | |
- | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами, [[Географія|плани-конспекти уроків]] з географії, [[Географія 8 клас|книги та підручники]] згідно календарного плануванння географії</sub> | + | <br> |
| + | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами, [[Географія|плани-конспекти уроків]] з географії, [[Географія 8 клас|книги та підручники]] згідно календарного плануванння географії</sub> |
| + | |
| + | |
| + | <br> |
| | | |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8._%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
Строка 90: |
Строка 109: |
| | | |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | <br> |
| + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 16:04, 11 августа 2010
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Географія: Кримські гори. Географічне положення, межі, розміри. Особливості природних умов і ресурсів. Висотна поясність.
§ 36. Кримські гори і південний берег криму
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Кримська гірська фізико-географічна країна простягається смугою завширшки 60 км на півдні Кримського півострова від м. Севастополя до м. Феодосії на 180 км. За особливостями формування і будови, різновидами ландшафтів та їх мальовничістю Гірський Крим — надзвичайно оригінальне утворення, яке виділяється на тлі одноманітного рівнинного сухостепового Криму на півночі та Чорного моря на півдні.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. У тектонічному відношенні Кримські гори — це велика складка, південне крило якої занурюється в море. Підняття й складчасті рухи відбувалися там уже в мезозойську еру, але основні горотворчі процеси припадають на кайнозойську. Тоді ж південна частина Гірського Криму опустилася в Чорноморську западину по лінії розлому. Так утворився крутий схил — Південний берег Криму.
Крім поздовжніх розломів, з'являлися й поперечні, проявлявся магматизм. В одних випадках діяли вулкани, свідченням чого є скам'янілий згаслий вулкан — масив Карадаг. В інших випадках магма застигала в тріщинах земної кори, не прорвавшись на поверхню. З часом зовнішні сили (вивітрювання, морські хвилі, опади) зруйнували породи, що покривали масиви магми, тому нині вони виступають на денну поверхню у вигляді окремих гір — Кастель, Аюдаг. Тектонічні процеси в Кримських горах не припиняються й досі, про що свідчать землетруси.
Кримські гори — це здебільшого складчасто-брилові гори. Вони складені осадовими породами (пісковиками, глинистими сланцями, вапняками), а в окремих місцях — породами вулканічного походження.
РЕЛЬЄФ. Кримські гори утворені трьома паралельними пасмами — Зовнішнім, Внутрішнім і Головним, які змінюють одне одного з півночі на південь. Зовнішнє і Внутрішнє пасма є куестами. Це видовжені підняті форми рельєфу несиметричної будови: їх північний схил пологий (відповідає похилу залягання пластів порід), а південний — крутий (утворився внаслідок підрізання пластів водотоками вздовж ліній розломів). Зовнішнє пасмо найнижче (до 400 м). У північному напрямку воно поступово переходить у рівнину. Внутрішнє пасмо є вищим (до 700 м). Зовнішні процеси створили там чудернацькі форми. Головне пасмо з найвищою вершиною Кримських гір — г. Роман-Кош (1 545 м) здіймається до 1 500 м. Воно розділене тектонічними розломами та ерозійними процесами на масиви з плоскими поверхнями — яйли (Бабуган-Яйла, Нікітська, Чатир-Даг, Ай-Петринська, Ялтинська, Карабі-Яйла). У Кримських горах багато водно-ерозійних і карстових форм рельєфу. На плато Чатир-Даг, наприклад, налічується понад 1 000 карстових вирв, 135 печер, шахт, криниць.
Південні й південно-східні схили Головного пасма, що стрімко обриваються до Чорного моря, називаються Південний берег Криму.
Це вузька смуга узбережжя, на якій скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи так звані амфітеатри.
КЛІМАТ. Клімат Гірського Криму, як і клімат рівнинної частини півострова, помірно континентальний. Однак між ними є істотна відмінність. Кількість опадів у горах становить у середньому 600 мм, а на високих вершинах — до 1 000 мм за рік. Літо в горах прохолодне: середня температура липня становить лише +15 °С. Зима багатосніжна із середньою температурою січня —4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які іноді завдають значної шкоди.
Зате клімат Південного берега Криму найтепліший в Україні і нагадує субтропічний середземноморський (це так звані північні субтропіки). На нього впливають циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. Мають велике значення також близькість незамерзаючого Чорного моря і гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму цілорічне середні показники температури є додатними: у січні від +5 °С на заході до +1 °С на сході, у липні — близько +24 °С. Опади, що їх приносять середземноморські циклони, здебільшого випадають взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак спека не виснажлива: освіжають морські бризи.
ВНУТРІШНІ ВОДИ. У Кримських горах беруть початок всі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість з них короткі і впадають у Чорне море (Альма, Кача, Чорна). Найдовша річка Салгир несе води до Азовського моря. Улітку у пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах головного пасма, ще й талими сніговими. У верхів'ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується населенням. У горах багато джерел, є водоспади.
ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ. У Кримських горах спостерігається висотна поясність ґрунтово-рослинного покриву. У передгір'ях панує степова рослинність з типчаком і ковилою, а трохи вище, (від 500 м) — лісостепова. Там на дерново-карбонатних ґрунтах ростуть дубові гаї з дуба скельного, пухнастого і звичайного з домішкою клена, бука і граба. Поширені зарості чагарників. Схили гір на висоті 700—1 300 м охоплює гірсько-лісовий пояс, де на бурих лісових ґрунтах ростуть широколисті ліси з бука, граба, клена, ясена, липи з домішкою сосни. На вершинах-яйлах поширені гірсько-лучні ґрунти. Там розкинулися гірські луки, на яких ростуть альпійська фіалка, звіробій, типчак. На південному схилі Головного пасма висотна поясність рослинності також виражена досить чітко, хоча він і не має суцільного ґрунтового покриву, тому що переривається скелями й осипищами.
На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти. На них поширені зарості дуба пухнастого, граба східного і ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія) і плодові дерева (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси і шибляк — густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника) (мал. 167). Вище, до висоти 900 м, лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1 300 м) у лісах переважає кримський бук. Тваринний світ різноманітний. У лісах живуть козуля, олень, муфлон, лисиця, борсук, заєць, куниця, білка. Гніздяться багато птахів — сойка, чайка, гриф чорний, змієїд, сапсан.
І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко
Фізична географія України 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з географії, книги та підручники згідно календарного плануванння географії
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|