|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Письмо. Читання. 1 клас|Письмо. Читання. 1 клас]]>> Українська мова:Здрастуй, школо. Повні уроки''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 2 клас|Українська література 2 клас]]>> Українська література:. Повні уроки''' |
| | | | |
| - | Тема: <span style="font-weight: bold;">Здрастуй, школо. Повні уроки</span>'''.'''<br> {{#ev:youtube|phRMXis3b0o}}Доброго дня, школярі! <br>Сьогодні для Вас визначна мить. Сьогодні вперше для вас дзвенить перший дзвоник і вперше вас називають школярами. | + | Тема: <span style="font-weight: bold;" /> |
| | | | |
| - | Перед кожним з вас, на парті лежить гарна книжечка. Ця книжка буде вашим провідником у світ навчання. Це букварик. Давайте переглянемо відео і всі разом повторимо букви:
| + | ДРЕВНІЙ КИЇВ<br>На кручах, які високо здіймаються над річкою, на правому березі Дніпра постає величне місто - Київ Про заснування цього славного міста у народній легенді згадує Нестор Літописець . Це легенда про трьох братів – Кия, Щека, Хорива і їхню сестру Либідь. Вони заснували місто і назвали його Києвом в честь старшого брата. Кий сидів на тій горі, де узвіз Боричів, а Щек на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив на третій горі, яку назвали Хоревицею. "І був довкола ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими і тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві і сьогодні". <br>Архітектуру Києва можна назвати - застигла музика, а вулиця Ярославів Вал- Велика Симфонія міста. За часів правління Ярослава Мудрого Ярославів Вал була частиною лінії оборонних зміцнень. При в'їзді до Ярославого Міста яскраво виблискували на сонці Золоті ворота - найкрасивіші і величніші ворота древнього Міста. Сучасний архітектурний ансамбль вулиці сформувався в ХІХ столітті. Легенди про будинок №1 на Ярославом Валу, що охороняється крилатою вартою, не менш цікаві, чим реальна історія цього "замку". Караїмская кенаса Владислава Городецкого – палац з «Тисячаі одна ніч» .Будинки цієї вулиці з дивними ліпними декорами, прикрашені особистими гербами відомих киян. На цій вулиці жили авіаконструктор І.Сикорський, видатні лікарки Феофіл Яновський, Василь Образцов, Микола Стражеско.<br>Велика частина легенд, які викликають у людей живий інтерес, складно перевірити. Проте це не зменшує нашої до них любові, адже цінуємо ми їх швидше за все не за долю історичної істини, а за красу, таємничість, які надихають на фантазії і романтичні думки.<br>Одна з легенд повідомляє нам, що Київські гори на Подолі, це саме те місце, де апостол Андрій, який вперше назвав Христа Месією, під час своєї подорожі з Синопа до Риму, встановив хрест і передбачив виникнення великого міста. Говорять, що дуже давно гора, на якій Андрій встановив хрест, омивалася морем, і після після того,як апостол Андрій постави хрест море відступило, частково заховавшись під горою. І по легенді, воно ще може прокинутися, а розбудити його можуть дзвони. Ось тому в Андріївській церкві і немає дзвонів.<br>Таємнича, жіночно ніжна, історично мужня вулиця запрошує нас відвідати надзвичайно цікавий музей Михайла Булгакова. У будинку №13 на двох поверхах, в підвальному приміщенні і на веранді розташовані виставки, присвячені життю і творчій діяльності видатного письменника. <br>Як і будь-яке старе місто, яке виросло на берегах великої, повноводної річки, Київ не раз випробовував на собі силу руйнівних паводків. Монастирські літописці, які писали про природні катаклізми з не меншим полюванням, чим сучасна преса, скрупульозно відзначали в своїх хроніках особливо крупні повені. "В се ж лето бысть вода велика, потопи люди и жита, и хоромы унесе" – описували вони один з таких рекордних розливів, що стався в 1128 році. Звичайні, помірні паводки кожну весну підтоплювали торгівельний Поділ – таким його бачили ще древлянські посли за часів княгині Ольги, а крупні розливи заставляли рятуватися втечею всіх жителів Плоскої, низовинної частини нашого міста. Багатолітні спостереження за примхливою поведінкою Дніпра під час весняних розливів дозволяють зробити деякі невтішні вивисновки. Річка вельми норовиста, не дивлячись на спокійний характер "в мирний час". В період щорічних паводків ширина річки і її глибина міняються істотно. Так, в районі Києва до обвалування берегів, будівництво великої і малої гребелі весняна заплава річки запросто доходила до 10 кілометрів. Звідси і незабутній "рідкісний птах" великого Гоголя. При цьому рівень води в Дніпрі часом піднімався до 7 метрів, що дозволяло киянам відчувати себе "трішки венеціанцями".<br>В 1835 р Гоголь приїхав в гості до ректора, одного із вищих закладів Києва - Максимовича. Ректор був зайнятий в університеті, а письменник цілими днями бродив по місту. То був перший візит Гоголя в наше місто, про яке є документальні згадки, – але, судячи по яскравих київських реаліях на сторінках його книг, Микола Васильович бував тут і раніше. Ім'я Миколи Гоголя залишилося на карті міста, де він так і не оселився. До 50-ліття з дня смерті, в 1902-му-році, одну з вулиць назвали Гоголівською. Тоді ж на фасаді Народного будинку (нинішнього Театру оперети) Троїцкого з'явився бюст Гоголя, що зберігся до цих пір. На честь Миколи Васильовича називали школи, бібліотеки, його п'єси не сходили з театральних сцен. На Андріївському узвозі зберегли гогольовський «Ніс». А в 1982-м-коді скульптор Олександр Скобліков створив на Русанівці пам'ятник письменникові.<br>Іван Нечуй – Левицький<br>Нечуй – Левицький дивував киян своєю пунктуальністю: по його розпорядку можна було звіряти годинник. Щодня, в певний час, йшов гуляти на одинці по одному і тому ж маршруту: вгору до Володимирської, потім до фунікулера і назад по Хрещатику додому, завжди під парасолькою. Спати лягав рівно в десять, навіть з власного ювілею відправився спати, не дослухавши всіх привітань<br>Київ - місто з більш ніж тисячолітньою історією. І на його території виростає немало вікових дерев - живі свідки багатьох історичних епох. На території міста Києва відмічено 46 заповіданих місць зростання вікових дерев, де налічується 233 безцінних дерев<br>По легенді посаджена митрополитом Петром Могилою. Узята під охорону в 1972 р. Найбільша і стара в Києві липа. Знаходиться біля Державного історичного музею на початку Андріївського узвозу. Шевченківський район.<br>Вік більше 400 років, висота 15 м-кодів, обхват ствола 4,50 м. По легенді під ним відпочивав Тарас Шевченко, меморіальна хатина якого знаходиться неподалеку. Зростає на території парку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Березовий гай", узятого під охорону в 1972 р. Подільський район.<br>Вік близько 300 років, висота 15 м-кодів, обхват ствола 4,15 м. Найбільший і старий в Києві каштан. По легенді його посадив митрополит Петро Могила. Узятий під охорону в 1994 г за ініціативою Київського еколого-культурного центру. Знаходиться на вул. Китаївській, б.158, біля церкви Троїцької, Голосіївський район.<br>Міська легенда пов'язує появу каштанів в Києві з появою бульвару Шевченка. За переказами, на початку 40-х років 19-го століття царю Миколі I не дуже сподобалися тоненькі саджанці з крислатим листям, висаджені на бульварі. Імператор побажав бачити замість них стрункі, схожі на кипариси, тополі. Ніби то в одну ніч всі саджанці дивовижних дерев були викорчовувані і викинуті, а кияни їх підібрали, і посадили в дворах. <br> Офіційна історія каштанової алеї почалась в 1839 році, коли за проектом архітектора Вікентія Беретті в яру за університетом з науковою метою був розбитий ботанічний сад. Зараз важко сказати, чи була запланована ця алея архітектором, але точно відомо, що перші декілька каштанів з'явилися тут в 1842 році. Тоді ректором університету, а за сумісництвом і директором саду, був пан Трауфеттер. А рівно через двадцять років, в 1862 році, його наступник, один з перших випускників один з перших випускників університету, професор Роговіч заклав цілу каштанову алею. Колись вона була замкнутим колом, по якому можна було бродити годинами. Розірвало ж це коло будівництво станції метро "Університет". Тоді ж загинула і частина рослин.<br>Цвітіння каштанів в Києві — це аналог японського цвітіння сакури. Це один з тих моментів, який затверджує вічність, круговорот життя — як годинникова стрілка, як схід сонця. Знамените «Знову цвітуть каштани» — це одвічне затвердження цвітіння життя в цьому місті. Про це пише в своєму вірші Марія Познанська:<br>ЗАЦВІЛИ КАШТАНИ<br>Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.<br>Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.<br>А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.<br>Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.<br>Марія Познанська<br><br><br> '''Список використаних джерел''': |
| - | | + | |
| - | {{#ev:youtube|YHNSWCBQDLg}}
| + | |
| - | | + | |
| - | І сьогодні у нас урок грамоти. Разом з буквариком ми будемо пождорожувати в Країну слів разом з Незнайкою.
| + | |
| - | | + | |
| - | [[Image:Umt1n.jpeg]]<br>Цікаво, що це? <br>Чия це коробочка з секретом? <br>Так це від Незнайки; він сьогодні обіцяв прийти. <br>Читаємо листа: «Привіт, мої маленькі друзі! Даруйте, що не зміг прийти на заняття. Я хочу стати чародієм-магом, хочу навчитися читати думки на відстані. Сьогодні перший мій урок. Так от: ви читайте, пишіть, відповідайте, а я на відстані ваші думки читати. Деякі завдання я вже зробив, перевірте вже. Щасливо! Майбутній маг Незнайка». <br>Незнайка що-небудь та придумає, ніколи не сидить без діла. Ким він лише не був. Пам'ятаєте? Художником. Поетом. Отже, продовжимо нашу роботу. Постараємося працювати так, щоб нас Незнайка зрозумів. Так?! <br>Гра «магазин»; -подивіться на дошку; у нас на дошці розташований магазин; зліва і справа слова в стовпчиках. <br>СУ, Д, КІТ. ЗРОСТАННЯ, ТАНЯ, РН, ШОШ. КРО, Р, В, ТАК.<br>Ви читаєте слова, а продавці вирішуватимуть: приймати ваш товар чи ні.В продавці потрібно 4 людини(продавець приймає лише свій товар; з магазіну складів - склади, з магазину слів-слова; якщо вони беруть читане нами, то ставите +; слова з Букваря і з карток) <br>Що ми зараз читали? <br>Як же ви відрізняли слово? -слова завжди що-небудь означають, у них є значення.<br> <br>А ось і сторіночка Незнайки. Це перше завдання. Він склав звукову схему слова ...
| + | |
| - | | + | |
| - | {{#ev:youtube|b68lAsQnRPI}}. Зверніть увагу на малюнок. Незнайка тут вирішив навчитися складати і записувати схему пропозиції. Яке слово він написав під першою картинкою? ПАЛЬТО. <br>Знаю, що Знайко його похвалив. Як підписав другу картинку? ДВА ПАЛЬТА. <br> А під третьою картинкою задумався. Не знає, як правильно підписати: <br>Він міркува так: кожна риска позначає слово. Висіло одне пальто - я написав одне слово. Знайко мене похвалив. Висіло два пальто- я написав два слова. Три пальто- напевно, треба написати три слова? Так? Хлопці, порахуйте слова, перевірте свого друга. Запишіть правильну схему на свої листочки.
| + | |
| - | | + | |
| - | [[Image:Umt1n2.jpeg]]<br>Вправи<br> <br>А зараз ми будемо знайомитись із словами.<br>Склади слово: <br>Друзі,утворіть нове слово. Прочитайте слова , замініть у словах один або два звуки так , щоб утворилось нове слово .<br>Лис – (ліс, лось), вага - (вата,нога ) , рулет – (буфет,букет) , пічка –( річка , нічка) . <br>Визначте , чим ці слова відрізняються , які звуки додано , які забрано , а які замінено іншими після як прочитаєте пари слів .<br>Штани - каштани, миша - тиша , онучка – ручка, залоза – лоза, синиця – син, грамота – гра.<br>- Преможе той у кого ланцюжок буде найдовшим.<br>Придумайте до поданих слів спільно – кореневі слова. <br>Буквар, вправа, потяг, олівець, кущ чудо і т.д<br>Прочитайте слова і скажіть як вони утворені.<br>Носоріг = ніс + ріг ;<br>Шестикуиник = шість + кут ;<br>Косолапий = косий + лапа<br>Паровоз = пара + возити<br>Зорепад= Зорі + падати;<br>Листя + падати = листопад ;<br>Сніг + падати = снігопад ;<br>Сніг + ходити = снігохід ;<br>Крига + ламати = криголам ;<br>Ліс + парк = лісопарк ;<br>2) Побудова слів<br>Склади в слові<br>- Звуки-фонеми є , важливим , будівельним матеріалом, основою, цеглинками для побудови споруд – слів. По одинці вжиті, склади нічого не називають, однак, об’єднавшись, утворюють слова.
| + | |
| - | | + | |
| - | [[Image:Umt01.jpeg]]<br>СЛОВО<br>Слово є однією з основних одиниць мови а кожна мова складається із слів.<br>Ми можемо згрупувати слова за різними ознаками:<br>Слово - це одна з одиниць мови, за допомогою якої ми називаємо предмети, властивості, процеси чи дії. Усі слова поділяємо на дві групи - самостійні та службові.
| + | |
| - | | + | |
| - | [[Image:Umt1.jpeg]]<br>Слова, які обов'язково щось називають називаються Самостійними словами - це (школа, клас, жовтий, принести, подарувати).<br>Службові слова лише виражають різні відношення між самостійними словами і не мають самостійного значення, а (у виразах ані водички, лід і сонце, посеред класу, до божевілля службові слова ані, і, посеред, до).<br>Основні характерні ознаки слова:<br>• має один основний наголос і складається із звуків ;<br>• може поділятися на менші значущі частини - (корінь, закінчення, префікс, суфікс);<br>• називає предмети, ознаки та процеси реальної дійсності. <br><br>• СЛОВА З КОНКРЕТНИМИ ТА АБСТРАКТНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ
| + | |
| - | | + | |
| - | *Вправа: Користуючись таблицею назви слова
| + | |
| - | | + | |
| - | [[Image:Umt03.jpeg]]<br>• Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, властивостями чи діями, належать до слів з конкретним значенням (палата, книга, молодий, веселий, худий; брати). <br>• Є ще слова з абстрактним значенням, цетакі , що не співвідносяться з конкретними предметами чи діями (щастя, захоплення, втіха, любов, мрія).<br>Давайте подумаємо і розкажемо що означають слова<br>Мир<br>Дружба<br>Вічливість<br>Поважний<br>Срункий<br>
| + | |
| - | | + | |
| - | <br>Ви вже познайомились з буквами, але ще не впевнені, що пам'ятаєте кожну. Пропонуємо вправу на закріплення вивчених букв. <br>Дітям пропонується на сторінці чотири малюнки предметів, за допомогою яких ми знайомились з буквами. Пригадайте разом назви цих предметів. Вимовте слова за ними. А далі розгляньте букву в центрі, спробуйте назвати її, пригадайте в якому малюнку її бачили та клацніть на ньому. <br>Так дитина ще раз співставить слово - малюнок - букву. Це допоможе запам'ятати її. <br>
| + | |
| - | | + | |
| - | *'''Вправа: '''З якої букви починається слово?
| + | |
| - | | + | |
| - | ''' [[Image:Umt04.jpeg]]<br>'''<br> '''Список використаних джерел''':
| + | |
| | | | |
| | Урок на тему : Предмети в словах. Виндорської, Н. Д.., учителя української мови, м. Вінниця, сш №2<br>Урок на тему: "Склад, слово" Березовської А. І., учителя української мови, м. Ніжин, сш№1. | | Урок на тему : Предмети в словах. Виндорської, Н. Д.., учителя української мови, м. Вінниця, сш №2<br>Урок на тему: "Склад, слово" Березовської А. І., учителя української мови, м. Ніжин, сш№1. |
| Строка 43: |
Строка 19: |
| | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | | |
| - | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].[[Category:Здрастуй,_школо._Повні_уроки|Здрастуй,_школо._Повні_уроки]] | + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
| | | | |
| | [[Category:Здрастуй,_школо._Повні_уроки]] | | [[Category:Здрастуй,_школо._Повні_уроки]] |
Версия 10:03, 15 октября 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 2 клас>> Українська література:. Повні уроки
Тема: <span style="font-weight: bold;" />
ДРЕВНІЙ КИЇВ
На кручах, які високо здіймаються над річкою, на правому березі Дніпра постає величне місто - Київ Про заснування цього славного міста у народній легенді згадує Нестор Літописець . Це легенда про трьох братів – Кия, Щека, Хорива і їхню сестру Либідь. Вони заснували місто і назвали його Києвом в честь старшого брата. Кий сидів на тій горі, де узвіз Боричів, а Щек на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив на третій горі, яку назвали Хоревицею. "І був довкола ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими і тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві і сьогодні".
Архітектуру Києва можна назвати - застигла музика, а вулиця Ярославів Вал- Велика Симфонія міста. За часів правління Ярослава Мудрого Ярославів Вал була частиною лінії оборонних зміцнень. При в'їзді до Ярославого Міста яскраво виблискували на сонці Золоті ворота - найкрасивіші і величніші ворота древнього Міста. Сучасний архітектурний ансамбль вулиці сформувався в ХІХ столітті. Легенди про будинок №1 на Ярославом Валу, що охороняється крилатою вартою, не менш цікаві, чим реальна історія цього "замку". Караїмская кенаса Владислава Городецкого – палац з «Тисячаі одна ніч» .Будинки цієї вулиці з дивними ліпними декорами, прикрашені особистими гербами відомих киян. На цій вулиці жили авіаконструктор І.Сикорський, видатні лікарки Феофіл Яновський, Василь Образцов, Микола Стражеско.
Велика частина легенд, які викликають у людей живий інтерес, складно перевірити. Проте це не зменшує нашої до них любові, адже цінуємо ми їх швидше за все не за долю історичної істини, а за красу, таємничість, які надихають на фантазії і романтичні думки.
Одна з легенд повідомляє нам, що Київські гори на Подолі, це саме те місце, де апостол Андрій, який вперше назвав Христа Месією, під час своєї подорожі з Синопа до Риму, встановив хрест і передбачив виникнення великого міста. Говорять, що дуже давно гора, на якій Андрій встановив хрест, омивалася морем, і після після того,як апостол Андрій постави хрест море відступило, частково заховавшись під горою. І по легенді, воно ще може прокинутися, а розбудити його можуть дзвони. Ось тому в Андріївській церкві і немає дзвонів.
Таємнича, жіночно ніжна, історично мужня вулиця запрошує нас відвідати надзвичайно цікавий музей Михайла Булгакова. У будинку №13 на двох поверхах, в підвальному приміщенні і на веранді розташовані виставки, присвячені життю і творчій діяльності видатного письменника.
Як і будь-яке старе місто, яке виросло на берегах великої, повноводної річки, Київ не раз випробовував на собі силу руйнівних паводків. Монастирські літописці, які писали про природні катаклізми з не меншим полюванням, чим сучасна преса, скрупульозно відзначали в своїх хроніках особливо крупні повені. "В се ж лето бысть вода велика, потопи люди и жита, и хоромы унесе" – описували вони один з таких рекордних розливів, що стався в 1128 році. Звичайні, помірні паводки кожну весну підтоплювали торгівельний Поділ – таким його бачили ще древлянські посли за часів княгині Ольги, а крупні розливи заставляли рятуватися втечею всіх жителів Плоскої, низовинної частини нашого міста. Багатолітні спостереження за примхливою поведінкою Дніпра під час весняних розливів дозволяють зробити деякі невтішні вивисновки. Річка вельми норовиста, не дивлячись на спокійний характер "в мирний час". В період щорічних паводків ширина річки і її глибина міняються істотно. Так, в районі Києва до обвалування берегів, будівництво великої і малої гребелі весняна заплава річки запросто доходила до 10 кілометрів. Звідси і незабутній "рідкісний птах" великого Гоголя. При цьому рівень води в Дніпрі часом піднімався до 7 метрів, що дозволяло киянам відчувати себе "трішки венеціанцями".
В 1835 р Гоголь приїхав в гості до ректора, одного із вищих закладів Києва - Максимовича. Ректор був зайнятий в університеті, а письменник цілими днями бродив по місту. То був перший візит Гоголя в наше місто, про яке є документальні згадки, – але, судячи по яскравих київських реаліях на сторінках його книг, Микола Васильович бував тут і раніше. Ім'я Миколи Гоголя залишилося на карті міста, де він так і не оселився. До 50-ліття з дня смерті, в 1902-му-році, одну з вулиць назвали Гоголівською. Тоді ж на фасаді Народного будинку (нинішнього Театру оперети) Троїцкого з'явився бюст Гоголя, що зберігся до цих пір. На честь Миколи Васильовича називали школи, бібліотеки, його п'єси не сходили з театральних сцен. На Андріївському узвозі зберегли гогольовський «Ніс». А в 1982-м-коді скульптор Олександр Скобліков створив на Русанівці пам'ятник письменникові.
Іван Нечуй – Левицький
Нечуй – Левицький дивував киян своєю пунктуальністю: по його розпорядку можна було звіряти годинник. Щодня, в певний час, йшов гуляти на одинці по одному і тому ж маршруту: вгору до Володимирської, потім до фунікулера і назад по Хрещатику додому, завжди під парасолькою. Спати лягав рівно в десять, навіть з власного ювілею відправився спати, не дослухавши всіх привітань
Київ - місто з більш ніж тисячолітньою історією. І на його території виростає немало вікових дерев - живі свідки багатьох історичних епох. На території міста Києва відмічено 46 заповіданих місць зростання вікових дерев, де налічується 233 безцінних дерев
По легенді посаджена митрополитом Петром Могилою. Узята під охорону в 1972 р. Найбільша і стара в Києві липа. Знаходиться біля Державного історичного музею на початку Андріївського узвозу. Шевченківський район.
Вік більше 400 років, висота 15 м-кодів, обхват ствола 4,50 м. По легенді під ним відпочивав Тарас Шевченко, меморіальна хатина якого знаходиться неподалеку. Зростає на території парку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Березовий гай", узятого під охорону в 1972 р. Подільський район.
Вік близько 300 років, висота 15 м-кодів, обхват ствола 4,15 м. Найбільший і старий в Києві каштан. По легенді його посадив митрополит Петро Могила. Узятий під охорону в 1994 г за ініціативою Київського еколого-культурного центру. Знаходиться на вул. Китаївській, б.158, біля церкви Троїцької, Голосіївський район.
Міська легенда пов'язує появу каштанів в Києві з появою бульвару Шевченка. За переказами, на початку 40-х років 19-го століття царю Миколі I не дуже сподобалися тоненькі саджанці з крислатим листям, висаджені на бульварі. Імператор побажав бачити замість них стрункі, схожі на кипариси, тополі. Ніби то в одну ніч всі саджанці дивовижних дерев були викорчовувані і викинуті, а кияни їх підібрали, і посадили в дворах.
Офіційна історія каштанової алеї почалась в 1839 році, коли за проектом архітектора Вікентія Беретті в яру за університетом з науковою метою був розбитий ботанічний сад. Зараз важко сказати, чи була запланована ця алея архітектором, але точно відомо, що перші декілька каштанів з'явилися тут в 1842 році. Тоді ректором університету, а за сумісництвом і директором саду, був пан Трауфеттер. А рівно через двадцять років, в 1862 році, його наступник, один з перших випускників один з перших випускників університету, професор Роговіч заклав цілу каштанову алею. Колись вона була замкнутим колом, по якому можна було бродити годинами. Розірвало ж це коло будівництво станції метро "Університет". Тоді ж загинула і частина рослин.
Цвітіння каштанів в Києві — це аналог японського цвітіння сакури. Це один з тих моментів, який затверджує вічність, круговорот життя — як годинникова стрілка, як схід сонця. Знамените «Знову цвітуть каштани» — це одвічне затвердження цвітіння життя в цьому місті. Про це пише в своєму вірші Марія Познанська:
ЗАЦВІЛИ КАШТАНИ
Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.
Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.
А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.
Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.
Марія Познанська
Список використаних джерел:
Урок на тему : Предмети в словах. Виндорської, Н. Д.., учителя української мови, м. Вінниця, сш №2
Урок на тему: "Склад, слово" Березовської А. І., учителя української мови, м. Ніжин, сш№1.
Читаночка. Післябукварик (посібник)Вашуленко М.С.,Захарійчук М.Д.,Науменко В.О.Видавництво: Мальва-ОСО — 2005 р.
"Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана.
Буквар (підручник) Прищепа К.С.,Колесниченко В.І.Видавництво: Форум, Генеза. — 2007 р.
Мова для першокласника Василенко М.С.Видавництво:Освіта. — 2002 р.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
