[[Image:T49pp1.jpeg]]<br>Пушкінська епоха вирушає від нас все далі і далі, але Пушкін від нас не віддаляється, навпаки, з роками він стає нам ближче. Творчість Пушкіна багатогранна. У своїх творах він роздумував на філософські, історичні і соціально-політичні теми, він розкривав всю їх глибину, використовуючи яскраву антитезу.
[[Image:T49pp1.jpeg]]<br>Пушкінська епоха вирушає від нас все далі і далі, але Пушкін від нас не віддаляється, навпаки, з роками він стає нам ближче. Творчість Пушкіна багатогранна. У своїх творах він роздумував на філософські, історичні і соціально-політичні теми, він розкривав всю їх глибину, використовуючи яскраву антитезу.
-
[[Image:T49pp5.jpeg]]<br>Олександр Сергійович Пушкін -- один з яскравих поетів «золотого століття», яке залишило незгладимий слід в російській літературі. Світ пушкінської поезії -- це світлий, добрий, радісний світ любові, дружби і творення.
+
[[Image:T49pp5.jpeg]]<br>Олександр Сергійович Пушкін -- один з яскравих поетів «золотого століття», яке залишило незгладимий слід в російській літературі. Світ пушкінської поезії -- це світлий, добрий, радісний світ любові, дружби і творення.
-
{{#ev:youtube|9S3RRgboH3w}}
+
{{#ev:youtube|9S3RRgboH3w}}
Він незвичайно широкий і тому включає все: зльоти і падіння, успіх і розчарування, радість і печаль, любов і дружбу, зраду і зраду. Поет виливає свої відчуття і переживання у віршах. Він живе в них. Кожен його вірш можна порівняти з коштовним каменем, з янтарем, усередині якого знаходиться жучок. Так і в пушкінських віршах. У кожному з них є своя серцевина, ядро, в якому і закладена основна думка.
Він незвичайно широкий і тому включає все: зльоти і падіння, успіх і розчарування, радість і печаль, любов і дружбу, зраду і зраду. Поет виливає свої відчуття і переживання у віршах. Він живе в них. Кожен його вірш можна порівняти з коштовним каменем, з янтарем, усередині якого знаходиться жучок. Так і в пушкінських віршах. У кожному з них є своя серцевина, ядро, в якому і закладена основна думка.
-
[[Image:T49pp.jpeg]]<br>У вірші “Пам’ятник” Пушкін підводить підсумок свого творчого шляху. Він замислюється про сенс життя, про особливу місію, яка дається кожній людині з його народження. Пушкін виконав свою місію.<br><br> Я памятник себе воздвиг нерукотворный, <br> К нему не зарастет народная тропа. <br> Вознесся выше он главою непокорной <br> Александрийского столпа.<br>Що означає “вище”? <br>Пушкін порівнює духовне і матеріальне, живу поетичну думу і мертвий камінь, і в цьому полягає художня гідність вірша.
+
[[Image:T49pp.jpeg]]<br>У вірші “Пам’ятник” Пушкін підводить підсумок свого творчого шляху. Він замислюється про сенс життя, про особливу місію, яка дається кожній людині з його народження. Пушкін виконав свою місію.<br><br> Я памятник себе воздвиг нерукотворный, <br> К нему не зарастет народная тропа. <br> Вознесся выше он главою непокорной <br> Александрийского столпа.<br>Що означає “вище”? <br>Пушкін порівнює духовне і матеріальне, живу поетичну думу і мертвий камінь, і в цьому полягає художня гідність вірша.
-
{{#ev:youtube|la005_Oo3V8&feature}}
+
{{#ev:youtube|la005_Oo3V8&feature}}
-
Головною темою вірша, є тема царя і поета, земного володаря і володаря дум. Геній своєю творчістю сам ставить собі за життя “нерукотворний пам'ятник”, тому що він — голос народу, його пророк. Не хто-небудь, а він сам спорудив собі пам'ятник. Звідси багато разів повторюване “Я”. <br>
+
Головною темою вірша, є тема царя і поета, земного володаря і володаря дум. Геній своєю творчістю сам ставить собі за життя “нерукотворний пам'ятник”, тому що він — голос народу, його пророк. Не хто-небудь, а він сам спорудив собі пам'ятник. Звідси багато разів повторюване “Я”. <br>
[[Image:T49pp2.jpeg]]<br> Пушкін жив і творив в “жорстоке століття”. Він гордився тим, що його поезія була вільною, волала до свободи політичної і духовної. Александрійський стовп — це найвища в світі колона, уособлення покірливості царю і власті самого царя. Пушкін був придворним нижчого чину, і в той же час він був людиною високого покликання і призначення.
[[Image:T49pp2.jpeg]]<br> Пушкін жив і творив в “жорстоке століття”. Він гордився тим, що його поезія була вільною, волала до свободи політичної і духовної. Александрійський стовп — це найвища в світі колона, уособлення покірливості царю і власті самого царя. Пушкін був придворним нижчого чину, і в той же час він був людиною високого покликання і призначення.
Строка 21:
Строка 21:
[[Image:T49pp4.jpeg]]
[[Image:T49pp4.jpeg]]
-
Так що ж означає “вище за Александрійський стовп”? Це можна тлумачити і як перемогу “таємничого співця” над цензурою, перемогу над самодержавством. Пушкін зіставляє два пам'ятники, пам'ятник матеріальний і пам'ятник духовний. Поет вступає в протиборство з “кумиром” свого часу.
+
Так що ж означає “вище за Александрійський стовп”? Це можна тлумачити і як перемогу “таємничого співця” над цензурою, перемогу над самодержавством. Пушкін зіставляє два пам'ятники, пам'ятник матеріальний і пам'ятник духовний. Поет вступає в протиборство з “кумиром” свого часу.
{{#ev:youtube|C6oZ1UNKyqY&feature}}
{{#ev:youtube|C6oZ1UNKyqY&feature}}
Строка 27:
Строка 27:
Морально Пушкін переміг цього самодержавного “кумира” силоміць поетичного слова і високою духовністю. Пушкін дійсно переміг час і простір.
Морально Пушкін переміг цього самодержавного “кумира” силоміць поетичного слова і високою духовністю. Пушкін дійсно переміг час і простір.
-
[[Image:T49pp3.jpeg]]<br>Кожен твір поета неповторно, в кожному своя філософія і краса. Поезія Пушкіна — це стежка до серця самого поета. У поезії він знаходить сили життя, щоб боротися з самотою, тому що суспільство його не розуміє, не розуміє його філософські погляди.<br>У основі твору лежить метафора уподібнення поезії пам'ятнику. Саме цю метафору і запозичували у Горація Пушкін і Державін. Підводячи підсумок своїй творчості, поет говорить про те, що його «пам'ятник нерукотворний», його поезія залишиться і після його смерті: «до нього не заросте народна стежка». І творець залишиться жити в своїх творіннях.
+
[[Image:T49pp3.jpeg]]<br>Кожен твір поета неповторно, в кожному своя філософія і краса. Поезія Пушкіна — це стежка до серця самого поета. У поезії він знаходить сили життя, щоб боротися з самотою, тому що суспільство його не розуміє, не розуміє його філософські погляди.<br>У основі твору лежить метафора уподібнення поезії пам'ятнику. Саме цю метафору і запозичували у Горація Пушкін і Державін. Підводячи підсумок своїй творчості, поет говорить про те, що його «пам'ятник нерукотворний», його поезія залишиться і після його смерті: «до нього не заросте народна стежка». І творець залишиться жити в своїх творіннях.
{{#ev:youtube|GMGHBIWQFpE&feature}} <br>Я памятник себе воздвиг нерукотворный, <br>К нему не зарастет народная тропа, <br>Вознесся выше он главою непокорной <br> Александрийского столпа.<br>Нет, весь я не умру В— душа в заветной лире <br>Мой прах переживет и тленья убежит В— <br>И славен буду я, доколь в подлунном мире <br> Жив будет хоть один пиит.<br>Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, <br>И назовет меня всяк сущий в ней язык, <br>И гордый внук славян, и финн, и ныне дикой <br> Тунгус, и друг степей калмык.<br>И долго буду тем любезен я народу, <br>Что чувства добрые я лирой пробуждал, <br>Что в мой жестокий век восславил я Свободу <br> И милость к падшим призывал.<br>Веленью божию, о муза, будь послушна, <br>Обиды не страшась, не требуя венца, <br>Хвалу и клевету приемли равнодушно <br> И не оспоривай глупца.<br><br>[[Image:T49pp6.jpeg]]<br>
{{#ev:youtube|GMGHBIWQFpE&feature}} <br>Я памятник себе воздвиг нерукотворный, <br>К нему не зарастет народная тропа, <br>Вознесся выше он главою непокорной <br> Александрийского столпа.<br>Нет, весь я не умру В— душа в заветной лире <br>Мой прах переживет и тленья убежит В— <br>И славен буду я, доколь в подлунном мире <br> Жив будет хоть один пиит.<br>Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, <br>И назовет меня всяк сущий в ней язык, <br>И гордый внук славян, и финн, и ныне дикой <br> Тунгус, и друг степей калмык.<br>И долго буду тем любезен я народу, <br>Что чувства добрые я лирой пробуждал, <br>Что в мой жестокий век восславил я Свободу <br> И милость к падшим призывал.<br>Веленью божию, о муза, будь послушна, <br>Обиды не страшась, не требуя венца, <br>Хвалу и клевету приемли равнодушно <br> И не оспоривай глупца.<br><br>[[Image:T49pp6.jpeg]]<br>
Тема: Ідейно-художній аналіз поетичного твору. О. Пушкін. «Пам'ятник». Мета: провести ідейно-художній аналіз поетичного твору. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до літератури. Тип уроку: навчально – виховний.
Пушкінська епоха вирушає від нас все далі і далі, але Пушкін від нас не віддаляється, навпаки, з роками він стає нам ближче. Творчість Пушкіна багатогранна. У своїх творах він роздумував на філософські, історичні і соціально-політичні теми, він розкривав всю їх глибину, використовуючи яскраву антитезу.
Олександр Сергійович Пушкін -- один з яскравих поетів «золотого століття», яке залишило незгладимий слід в російській літературі. Світ пушкінської поезії -- це світлий, добрий, радісний світ любові, дружби і творення.
Він незвичайно широкий і тому включає все: зльоти і падіння, успіх і розчарування, радість і печаль, любов і дружбу, зраду і зраду. Поет виливає свої відчуття і переживання у віршах. Він живе в них. Кожен його вірш можна порівняти з коштовним каменем, з янтарем, усередині якого знаходиться жучок. Так і в пушкінських віршах. У кожному з них є своя серцевина, ядро, в якому і закладена основна думка.
У вірші “Пам’ятник” Пушкін підводить підсумок свого творчого шляху. Він замислюється про сенс життя, про особливу місію, яка дається кожній людині з його народження. Пушкін виконав свою місію.
Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не зарастет народная тропа. Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Що означає “вище”? Пушкін порівнює духовне і матеріальне, живу поетичну думу і мертвий камінь, і в цьому полягає художня гідність вірша.
Головною темою вірша, є тема царя і поета, земного володаря і володаря дум. Геній своєю творчістю сам ставить собі за життя “нерукотворний пам'ятник”, тому що він — голос народу, його пророк. Не хто-небудь, а він сам спорудив собі пам'ятник. Звідси багато разів повторюване “Я”.
Пушкін жив і творив в “жорстоке століття”. Він гордився тим, що його поезія була вільною, волала до свободи політичної і духовної. Александрійський стовп — це найвища в світі колона, уособлення покірливості царю і власті самого царя. Пушкін був придворним нижчого чину, і в той же час він був людиною високого покликання і призначення.
Так що ж означає “вище за Александрійський стовп”? Це можна тлумачити і як перемогу “таємничого співця” над цензурою, перемогу над самодержавством. Пушкін зіставляє два пам'ятники, пам'ятник матеріальний і пам'ятник духовний. Поет вступає в протиборство з “кумиром” свого часу.
Морально Пушкін переміг цього самодержавного “кумира” силоміць поетичного слова і високою духовністю. Пушкін дійсно переміг час і простір.
Кожен твір поета неповторно, в кожному своя філософія і краса. Поезія Пушкіна — це стежка до серця самого поета. У поезії він знаходить сили життя, щоб боротися з самотою, тому що суспільство його не розуміє, не розуміє його філософські погляди. У основі твору лежить метафора уподібнення поезії пам'ятнику. Саме цю метафору і запозичували у Горація Пушкін і Державін. Підводячи підсумок своїй творчості, поет говорить про те, що його «пам'ятник нерукотворний», його поезія залишиться і після його смерті: «до нього не заросте народна стежка». І творець залишиться жити в своїх творіннях.
Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не зарастет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь я не умру В— душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит В— И славен буду я, доколь в подлунном мире Жив будет хоть один пиит. Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык, И гордый внук славян, и финн, и ныне дикой Тунгус, и друг степей калмык. И долго буду тем любезен я народу, Что чувства добрые я лирой пробуждал, Что в мой жестокий век восславил я Свободу И милость к падшим призывал. Веленью божию, о муза, будь послушна, Обиды не страшась, не требуя венца, Хвалу и клевету приемли равнодушно И не оспоривай глупца.
Запитання на закріплення нової теми:
Як ви думаєте яка проблематика твору (які проблеми хвилюють автора, який його погляд на ці проблеми; знайти підтвердження цьому в тексті). На вашу думку в чому полягає ідея і пафос вірша (як автор вирішує поставлені у вірші проблеми, який він робить вивід, з яким відчуттям, настроєм він робить висновок).
Домашнє завдання:
Дата написання і історія створення вірша, кому воно присвячене . Проаналізуйте тематику твору (які теми зачіпаються в творі, в яких рядках). Список використаних джерел: Урок на тему : Безсмертна поезія О. С. Пушкіна, Корчик Н. Д. учителя світової літератури, сш №1, м Запоріжжя. Урок на тему : Життєвий і творчий шлях О.С. Пушкіна, Олійник А. Б, учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Андронников И.Л. А.С.Пушкин. Новые разыскания. - М., 1948. Анненский И.Ф. Книги отражений (об эстетическом отношении Пушкина к природе). - М., 2009. Афанасьев В.В. А.С.Пушкин. - М., 2001. Белинский В.Г. Статьи о Пушкине.- Саратов. 2000. Бердяев Н.А. Русская идея // Русская литература. - 1990. № 2. Вацуро В.Э. Ранняя лирика Пушкина и поэтическая традиция 20-х годов // Русская литература. -. №3. Виноградов М.И. По живому следу. Духовные искания русской классики. - М., 2007. Григорян К.Н. Пушкин и классика. - М., 2004. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
