|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас|Біологія 8 клас]]>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних''' <br> |
- | <br> | + | |
| + | |
| + | |
| '''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>''' | | '''<metakeywords>Біологія, 8 клас, Різноманітність Одноклітинних.</metakeywords>''' |
| | | |
- | <u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання?<br><br> <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.<br><br> <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''. | + | <u>''Варто пригадати.''</u> Які особливості водного середовища мешкання? |
- | <br> | + | |
| + | <u>Поширення найпростіших у прісних водоймах.</u> Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - ''планктону''. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька. |
| + | |
| + | <u>Інфузорію-туфельку</u> назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі ''(мал.1)''. На черевному боці добре видно ''передротову заглибину'', на дні якої розташований ''клітинний рот''. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - ''порошицю''. |
| + | |
| + | |
| + | |
| [[Image:M44.jpg|center|278x264px|M44.jpg]]'' Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови'' | | [[Image:M44.jpg|center|278x264px|M44.jpg]]'' Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови'' |
- | <br> Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''. | + | |
- | <br> | + | |
| + | Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу ''(мал.2)''. |
| + | |
| + | |
| + | |
| [[Image:M45.jpg|center|193x261px|M45.jpg]]'' Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки'' | | [[Image:M45.jpg|center|193x261px|M45.jpg]]'' Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки'' |
- | <br> Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. <br>Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.<br><br> <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.<br><br> <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.<br><br> <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.<br> З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї, Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.<br> ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.''<br> <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.<br><br> <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.<br><br> <u>''Запитання для контролю''</u><br> 1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?<br> 2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?<br> 3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?<br> 4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?<br> 5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?'''<br>'''<br> | + | |
| + | |
| + | Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин. |
| + | Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу. |
| + | |
| + | <u>Амеба протей</u> - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає ''арцела звичайна'', вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки. |
| + | |
| + | <u>Роль у природі та житті людини</u><u>.</u> Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм. |
| + | |
| + | <u>Поширення найпростіших у морях.</u> У морях поширені форамініфери та радіолярії. <span style="text-decoration: underline;">Фор</span><u>амініфери</u> — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях. |
| + | З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї, Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. ''альбус'' - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий. |
| + | ''Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.'' |
| + | <u>Радіолярії</u> - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон. |
| + | |
| + | <u>Мешканці ґрунту.</u> Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення. |
| + | |
| + | <u>''Запитання для контролю''</u> |
| + | 1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин? |
| + | 2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим? |
| + | 3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ? |
| + | 4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід? |
| + | 5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?''' |
| + | ''' |
| + | |
| | | |
| | | |
| Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. | | Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г. |
- |
| |
| | | |
- | <br> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]</sub> | + | <br> <br> <sub>Онлайн бібліотека з підручниками і книгами [[Біологія|з біології]], плани-конспекти уроків [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|по всім предметам]], завдання [[Біологія 8 клас|з біології для 8 класу]]</sub> |
- |
| + | |
| + | <br> <br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
- |
| |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com:82/index.php/Категория:Різноманітність_Одноклітинних._Конспект_уроку конспект уроку і опорний каркас] | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com:82/index.php/Категория:Різноманітність_Одноклітинних._Конспект_уроку конспект уроку і опорний каркас] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
Строка 58: |
Строка 92: |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
- |
| |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | <br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
- |
| + | |
| | | |
- | <br> | + | <br> <br> |
Версия 15:12, 8 декабря 2011
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 8 клас>> Біологія: Різноманітність Одноклітинних
Варто пригадати. Які особливості водного середовища мешкання?
Поширення найпростіших у прісних водоймах. Чимало видів одноклітинних тварин здатні до активного плавання за допомогою війок чи джгутиків. Ці дрібні організми, які мешкають у товщі води, належать до особливої екологічної групи - планктону. Один з таких організмів - інфузорія-туфелька.
Інфузорію-туфельку назвали так тому, що своєю формою вона нагадує жіночий черевичок. Її клітина завдовжки 0,2-0,3 мм. Поверхня вкрита рядами численних (близько 15 тис.) війок. Завдяки їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко (2-3 мм/с) плаває, обертаючись навколо своєї поздовжньої осі (мал.1). На черевному боці добре видно передротову заглибину, на дні якої розташований клітинний рот. Через нього до цитоплазми надходить їжа (клітини бактерій), яка перетравлюється в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі викидаються через особливий утвір - порошицю.
Мал.1. Інфузорія-туфелька: 1 - мікрофотографія; 2 - схема будови
Зверніть увагу: в інфузорії-туфельки є два різні ядра - велике та мале. Велике ядро керує процесами утворення органічних речовин, а мале - забезпечує зберігання спадкової інформації та її передачу від материнської клітини дочірнім під час її поділу (мал.2).
Мал.2. Обмін спадковою інформацією між двома клітинами інфузорії-туфельки
Різноманітні види інфузорій трапляються і біля дна водойм або на поверхні водяних рослин.
Організми, що мешкають біля дна водойм, належать до екологічної групи - бентосу.
Амеба протей - безбарвна одноклітинна тварина відносно великих розмірів - до 0,5 мм завдовжки. Живиться вона бактеріями й одноклітинними водоростями, захоплюючи їх своїми несправжніми ніжками. Її клітина має одне ядро та скоротливу вакуолю. Розмножується поділом клітини навпіл. Крім амеби протея, у прісних водоймах мешкає арцела звичайна, вкрита захисною черепашкою. З отвору черепашки, розташованого на її нижньому боці, назовні виходять несправжні ніжки.
Роль у природі та житті людини. Прісноводні одноклітинні - джерело живлення для різноманітних водяних безхребетних і хребетних тварин. Різні види найпростіших віддають перевагу воді з певним ступенем забруднення, тому їх використовують для визначення санітарного стану водойм.
Поширення найпростіших у морях. У морях поширені форамініфери та радіолярії. Форамініфери — переважно донні мешканці, однак є й планктонні види. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір - устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях.
З черепашок форамініфер утворюються значні поклади вапняку завтовшки десятки та сотні метрів. Унаслідок процесів гороутворення ці поклади можуть опинятися на суходолі. Такі гірські системи, як Піренеї, Альпи, Гімалаї значною мірою складаються з форамініферних вапняків. Британські острови давні римляни називали Альбіоном (від лат. альбус - білий) за кольором прибережних вапнякових скель. За видовим складом викопних форамініфер геологи визначають вік тієї чи іншої гірської породи, бо для кожного періоду геологічної історії Землі цей склад - особливий.
Викопні організми, за якими визначають вік осадових порід, називають керівними копалинами.
Радіолярії - планктонні тварини. В Азовському та Чорному морях з низькою солоністю води радіолярії, на відміну від форамініфер, не мешкають. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду та інших мінеральних речовин. Їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку. З решток радіолярій за сотні мільйонів років утворилися особливі породи - радіолярити. Наприклад, острів Барбадос у Карибському морі складається переважно з решток радіолярій. До радіоляритів належить таке напівкоштовне каміння, як яшма, опал, халцедон.
Мешканці ґрунту. Як вам відомо, між частками ґрунту є вода. У ній мешкають представники тих самих груп найпростіших, що й в прісних водоймах: голі та черепашкові амеби, інфузорії тощо. Вони живляться клітинами бактерій, водоростей, рештками організмів. Посушливі періоди переживають у вигляді цист. Розкладаючи органічні речовини, найпростіші беруть участь у процесах ґрунтоутворення.
Запитання для контролю
1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності планктонних одноклітинних тварин?
2. Які пристосування до мешкання біля дна притаманні прісноводним найпростішим?
3. Завдяки чому найпростіших використовують для визначення санітарного стану водойм ?
4. Яка роль морських найпростіших в утворенні осадових порід?
5. Чому в морських найпростіших немає скоротливих вакуоль?
Біологія 8 клас. Серебряков В.В., Балан П.Г.
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з біології, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з біології для 8 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|