| 
					
 
 
 
 
			
			
			
			
		
		 | 
		   | 
		 | Строка 1: | 
Строка 1: |  
|   | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: «Скільки років Діду Морозу» А. Коваль '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, урок на тему, Скільки років Діду Морозу А. Коваль</metakeywords>    |   | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: «Скільки років Діду Морозу» А. Коваль '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, урок на тему, Скільки років Діду Морозу А. Коваль</metakeywords>    |  
|   |  |   |  |  
| - | '''Якого кольору слова'''.<br>Небо чисте, по-молодому усміхнене. Воно синіє, наче там висіяно море волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину квітів, що не в'януть, хоч би яка була спека, і не схиляють голівок у жалобі, хоч би яке сонце пекло.<br>Мабуть, тому вподобав я дивитись на небо, що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижається, й коли я бачу щось синє — чи квітку, чи очі, чи дівоче плаття, чи просто чую саме слово «синій»,— враз мені стає добре, я щасливий, і душа моя сміється й грає так, як грають проти сонця збиті на ставу бризки води.<br>Іноді все в цьому світі уявляється мені синім: ото, начебто, ростуть сині тополі над синьою дорогою, їдуть сині вози, запряжені синіми кіньми, випадають сині дощі. І як було б цікаво, якби раптом посеред зими випав на наше село синій сніг, синя завірюха захуржелила-зареготала!<br>Але чомусь не можу уявити, щоб молоко нашої корови Лиски було синє. Ще можу припустити, що Лиска наша геть уся посиніла й великі очі її стали сині, а от молоко залишається для мене білим, хоч і як силкуюся побачити його синім. І чомусь так само сметана для мене біліє, і сир, і вареники з сиром.<br>''А якого кольору слова?''<br>Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов'язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори, разом узяті.<br>А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум'ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше... Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя.<br>Слово «осінь» туге й жовте, наче віск.<br>Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, й гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, й зда¬валось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим* пушком.<br>Пролетіла над подвір'ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «ворона» — чорне.<br>''От цікаво — а ворона знає, що її звати вороною? А собаки знають, що вони собаки? А вівці, а воли, а коні?''<br>''А наша корова Лиска знає, що її звати Лискою?''<br>Євген Гуцало<br>  | + | '''Якого кольору [[Старі й нові слова в українській мові|слова]]'''[[Старі й нові слова в українській мові|.]]<br>Небо чисте, по-молодому усміхнене. Воно синіє, наче там висіяно [http://xvatihttp://xvatit.com/school/sch-online/compet/92316-case-sea.htmlt.com/school/sch-online/compet/92316-case-sea.html '''море'''] волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину квітів, що не в'януть, хоч би яка була спека, і не схиляють голівок у жалобі, хоч би яке [[Тема 7. Сонце – джерело світла. Термометр.|'''сонце''']] пекло.<br>Мабуть, тому вподобав я дивитись на небо, що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижається, й коли я бачу щось синє — чи квітку, чи очі, чи дівоче плаття, чи просто чую саме слово «синій»,— враз мені стає добре, я щасливий, і душа моя сміється й грає так, як грають проти сонця збиті на ставу бризки води.<br>Іноді все в цьому світі уявляється мені синім: ото, начебто, ростуть сині тополі над синьою дорогою, їдуть сині вози, запряжені синіми кіньми, випадають сині дощі. І як було б цікаво, якби раптом посеред зими випав на наше село синій сніг, синя завірюха захуржелила-зареготала!<br>Але чомусь не можу уявити, щоб молоко нашої корови Лиски було синє. Ще можу припустити, що [http://xvatit.com/school/sch-online/compet/101242-case-fox-fairytales.html '''Лиска'''] наша геть уся посиніла й великі очі її стали сині, а от молоко залишається для мене білим, хоч і як силкуюся побачити його синім. І чомусь так само сметана для мене біліє, і сир, і вареники з сиром.<br>''А якого [[Поняття колір. Повні уроки|'''кольору''']] слова?''<br>Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов'язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори, разом узяті.<br>А слово «[[Тема 7. Сонце – джерело світла. Термометр.|'''осінь''']]» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум'ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше... Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя.<br>Слово «осінь» туге й жовте, наче віск.<br>Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, й гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, й здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим* пушком.<br>Пролетіла над подвір'ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «ворона» — чорне.<br>''От цікаво — а ворона знає, що її звати вороною? А собаки знають, що вони собаки? А вівці, а воли, а коні?''<br>''А наша корова Лиска знає, що її звати Лискою?''<br>Євген Гуцало<br>    |  
|   |  |   |  |  
| - | Смарагдовий — зелений.  | + | Смарагдовий — зелений.    |  
|   |  |   |  |  
| - | ''Що в цьому творі здивувало тебе?<br>Які слова уявляються автору синіми? Чому? Чому для нього слова «рідна мама» — мов усі кольори, разом узятії А якими є ці слова для тебе? ''<br>''Читаючи другий абзац, передай голосом почуття радості оповідача. Який абзац прочитаєш як роздум-міркування?''<br>Поміркуйте разом над запитаннями, наведеними наприкінці оповідання.<br>''Прочитайте виділені слова. Чи так само, як автор, ви уявляєте колір слів осінь, пролісок, зозуля, ворона?''  | + | ''Що в цьому творі здивувало тебе?<br>Які слова уявляються автору синіми? Чому? Чому для нього слова «рідна мама» — мов усі кольори, разом узятії А якими є ці слова для тебе? ''<br>''Читаючи другий абзац, передай [[Тема 6. Сила голосу і швидкість мовлення|'''голосом''']] почуття радості оповідача. Який абзац прочитаєш як роздум-міркування?''<br>Поміркуйте разом над запитаннями, наведеними наприкінці оповідання.<br>''Прочитайте виділені слова. Чи так само, як автор, ви уявляєте колір слів осінь, пролісок, зозуля, ворона?''    |  
|   |  |   |  |  
| - | <br> ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас<br>''  | + | <br> ''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас<br>''    |  
|   |  |   |  |  
| - | ''Вислано читачами з інтернет-сайту''  | + | ''Вислано читачами з інтернет-сайту''    |  
|   |  |   |  |  
|   | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Планування]] української літератури, [[Українська література|підручники та книги]] з української літератури 3 класу, [[Українська література 3 клас|курси та завдання]] з української літератури </sub>    |   | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Планування]] української літератури, [[Українська література|підручники та книги]] з української літератури 3 класу, [[Українська література 3 клас|курси та завдання]] з української літератури </sub>    |  
 
 Текущая версия на 10:50, 20 июня 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: «Скільки років Діду Морозу» А. Коваль  
 Якого кольору слова. Небо чисте, по-молодому усміхнене. Воно синіє, наче там висіяно море волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину квітів, що не в'януть, хоч би яка була спека, і не схиляють голівок у жалобі, хоч би яке сонце пекло. Мабуть, тому вподобав я дивитись на небо, що з-поміж усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижається, й коли я бачу щось синє — чи квітку, чи очі, чи дівоче плаття, чи просто чую саме слово «синій»,— враз мені стає добре, я щасливий, і душа моя сміється й грає так, як грають проти сонця збиті на ставу бризки води. Іноді все в цьому світі уявляється мені синім: ото, начебто, ростуть сині тополі над синьою дорогою, їдуть сині вози, запряжені синіми кіньми, випадають сині дощі. І як було б цікаво, якби раптом посеред зими випав на наше село синій сніг, синя завірюха захуржелила-зареготала! Але чомусь не можу уявити, щоб молоко нашої корови Лиски було синє. Ще можу припустити, що Лиска наша геть уся посиніла й великі очі її стали сині, а от молоко залишається для мене білим, хоч і як силкуюся побачити його синім. І чомусь так само сметана для мене біліє, і сир, і вареники з сиром. А якого кольору слова? Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов'язується з її образом, тільки здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори, разом узяті. А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум'ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше... Й одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя. Слово «осінь» туге й жовте, наче віск. Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, й гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, й здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим* пушком. Пролетіла над подвір'ям ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «ворона» — чорне. От цікаво — а ворона знає, що її звати вороною? А собаки знають, що вони собаки? А вівці, а воли, а коні? А наша корова Лиска знає, що її звати Лискою? Євген Гуцало  
 Смарагдовий — зелений. 
 Що в цьому творі здивувало тебе? Які слова уявляються автору синіми? Чому? Чому для нього слова «рідна мама» — мов усі кольори, разом узятії А якими є ці слова для тебе?  Читаючи другий абзац, передай голосом почуття радості оповідача. Який абзац прочитаєш як роздум-міркування? Поміркуйте разом над запитаннями, наведеними наприкінці оповідання. Прочитайте виділені слова. Чи так само, як автор, ви уявляєте колір слів осінь, пролісок, зозуля, ворона? 
   О.Я.Савченко. Читанка 3 клас  
 Вислано читачами з інтернет-сайту 
 Планування української літератури, підручники та книги з української літератури 3 класу, курси та завдання з української літератури  
 
Зміст уроку
  конспект уроку і опорний каркас                      
  презентація уроку 
  акселеративні методи та інтерактивні технології
  закриті вправи (тільки для використання вчителями)
  оцінювання 
Практика
  задачі та вправи,самоперевірка 
  практикуми, лабораторні, кейси
  рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
  домашнє завдання 
Ілюстрації
  ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
  реферати
  фішки для допитливих
  шпаргалки
  гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
  зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
  підручники основні і допоміжні 
  тематичні свята, девізи 
  статті 
  національні особливості
  словник термінів                          
  інше 
Тільки для вчителів
  ідеальні уроки 
  календарний план на рік 
  методичні рекомендації 
  програми
  обговорення
 
  
 
  Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
 Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
 
 
 
 
 
 
 
 |