Текущая версия на 11:56, 9 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Узагальнення (тема 6). Повний урок

Тип уроку

Узагальнення та повторення

Мета

Узагальнити та повторити набуті знання, підготуватися до контрольної роботи.

Завдання

• узагальнити вивчене;

• повторити усі пройдені на уроках теми;

• підготуватися до тестування, яке буде проведене на наступному уроці;

• повторити зміст термінів, що були записані у словнички.

Повторення термінів

Палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, кам′яний вік, бронзовий вік, залізний вік, первісна доба, плем′я, Трипільська культура, великий князь, віче, держава, данина, дружина, Золота Орда, літописи, монголо-татарське іго, християнство.

Хід уроку

Початок уроку

Привітання вчителя та оголошення теми.

Мотиваційний момент та міні-перевірка знань (швидке опитування)

1. З якої мови походить слово „історія”?
2. Поясніть термін „джерело”. Чому саме так називають пам′ятки минулого?
3. Які види пам′яток ви знаєте?
4. Кого вважають найвидатнішим істориком України?
5. Назвіть роки життя Михайла Грушевського.
6. Як ви розумієте „відлік часу”?
7. Для чого людям потрібно літочислення?
8. Поясніть термін „хронологія”.
9. З якої мови походить термін „хронологія”?
10. Скільки років минуло від початку нашої ери?
11. Яке наразі століття, в якому ми живемо?
12. Хто такі археологи?
13. Чому для істориків важливою є наука археологія?
14. З якими науками пов′язана історія?
15. В якому році завершиться століття, у якому ми живемо?
16. Запишіть століття, до яких належать ці дати: 1000, 1250, 1299, 1375, 1589, 1634, 1999, 2002, 2010.
17. Назвіть приклад речових історичних пам′яток.
18. Назвіть приклад писемниз історичних пам′яток.
19. Назвіть приклад усних історичних пам′яток.
20. Назвіть основну працю М.Грушевського?
21. Поясніть значення понять: вік, рік, дата.
22. Які ви знаєте інструменти археологів?
23. Назвіть видатного археолога України?
24. Хто з археологів першим відкрив пам′ятки трипільської культури?
25. Хто такі трипільці?

Повторення та узагальнення

Племінні союзи східних слов'ян та їх розселення.

«За середній течії Дніпра, тобто в районі міста Києва, жили поляни; південніше полян - уличі; на північ від полян, по лівому березі Дніпра і по Десні - сіверяни; по верхній течії Дніпра і по Західній Двіні - кривичі; по берегах Прип'яті - древляни; до Півночі від Прип'яті до Західної Двіни - дреговичі; по річках Оці і Москві - в'ятичі; в межиріччі Дніпра і Десни - радимичі; навколо озера Ільмень - ільменські слов'яни (словени) »

Але корисно знати і наступну інформацію (Старіков Н. В., Історія Росії. Довідник Студента - М.: Пріор, 2000, - 464 с.):

Бужани - назва групи племен східних слов'ян, які жили у верхів'я Західного Бугу. З кінця X ст. входили до складу Давньоруської держави.

Волиняни - одне із східнослов'янських об'єднань, що виникли на території дулібів. Налічувало до 70 «градів» (міст). Центр - Волинь (у літописі згадується з 1018). У 907 р. - союзник Києва.

В'ятичі - союз східнослов'янських племен верхнього і середньої течії р.. Оки. У складі Київської Русі з сер. X ст. З XII ст. територія в'ятичів перебувала в складі Чернігівського, Ростово-Суздальського і Рязанського князівств.

Древляни - племінне об'єднання, що займало в VI-X ст. території Полісся, Правобережної України з теч. рр. Тетерів, Уж, Уборть, Ствига. Межували з волинянами, бужанами, дреговичами. Головне місто - Іскоростень. Довго чинили опір включенню до складу Київської Русі. Були обкладені даниною Олегом у 883 р.

Дреговичі - племінне об'єднання слов'ян. Житла - північні області дніпровського правобережжя. У давнину мали своє княжіння з головним містом Туровом на Прип'яті. У складі Київської Русі з X ст. Стали основою Туровського князівства.

Дуліби - племінне об'єднання на території Західної Волині. У VII ст. піддавалися спустошливим набігам аварів. У 907 році дружина дулібів брала участь у поході Олега на Царгород. Під ім'ям Бужан і Волинян в X ст. увійшли до складу Київської Русі.

Ільменські словени- одне з найчисленніших слов'янських об'єднань, які перебували в о. Ільмень, по рр.. Волхов, Ловать, Мста, молочаю. Сусіди - фіно-угорські племена чудь і меря. На поч. IX ст. разом з кривичами та чуддю створили об'єднання Славію, що стала ядром Новгородської землі.

Кривичі - союз східнослов'янських племен в VI - X ст. Розташовувався на вододілі Західної Двіни, Дніпра і Волги. Головні міста - Смоленськ, Полоцьк і Ізборськ. З IX ст. у складі Київської Русі. У XI - XII ст. територія кривичів - у Смоленському і Полоцькому князівствах, північно-західна частина - у новгородських володіннях.

Поляни - східнослов'янський племінний союз VI-IX ст. по середній течії Дніпра від Прип'яті до Росі. Склали ядро давньоруської держави.

Радимичі - племінне об'єднання, що розташовувалося в східній частині верхнього Подніпров'я, по р.. Сож і її притоках. Так само як і В'ятичі, можливо, пов'язані із західними слов'янами. З сер. IX ст. платили данину хозарам. У 885 році були приєднані Олегом, остаточно втратили політичну самостійність у 984 р., коли їх військо було розбите Вовчим Хвостом - воєводою князя Володимира.

Сіверяни - союз племен у VII - IX ст., Розташований по річкам Десні, Сейму, Сулі. Платили данину хозарам. Приблизно з 865 входили до складу Русі.

Тиверці - племінне об'єднання, що мешкало по Дністру до Чорного моря і гирла Дунаю. У 907 і 944 брали участь у поході на Царгород. З сер X ст. у складі Київської Русі. Під ударами печенігів і половців до XII ст. відійшли на північ, де поступово змішалися з іншими племенами.

Уличі- одне з племінних об'єднань східних слов'ян, які жили, згідно ПВЛ, в Нижньому Подніпров'ї, Побужжі та на берегах Чорного моря. Вели вперту боротьбу з Києвом за самостійність. Протягом трьох років їх головне місто Пересічень осаджувався київським воєводою Свенелдом. Під натиском кочових племен відійшли на Північ. З сер. X ст. у складі Давньоруської держави.

Повторення: історичні персоналії

Княгиня Ольга

Велика княгиня Ольга - свята, перша з правителів Русі прийняла християнство ще до Хрещення Русі. Після смерті князя Ігоря Рюриковича, свого чоловіка, правила Київською Руссю з 945 року до 966 року.

 Патріарх, хрестив Ольгу, ознаменував хрещення пророчими словами: «Благословенна ти між жонами руськими, бо залишила темряву і полюбила Світло. Прославляти тебе будуть сини руські до останнього роду!» При хрещенні руська княгиня удостоїлася імені святої рівноапостольної Олени, багато попрацювати у поширенні християнства у величезній Римської імперії не знайшла Животворящий Хрест, на якому був розіп'ятий Господь. На неосяжних просторах Російської землі, подібно до своєї небесної покровительки, Ольга стала рівноапостольної провидицею християнства. У літописі про Ольгу чимало неточностей і загадок, але більшість фактів її життя, що доніс до нашого часу вдячними нащадками упорядниця Руської землі, не викликають сумніви в достовірності.

Хрещення Ольги

Одна з найдавніших літописів «Повість временних літ» в описі одруження Київського князя Ігоря називає ім'я майбутньої правительки Русі і її родину: «І привели йому жону із Пскова іменем Ольга». Іокімовская літопис уточнює, що Ольга належала до однієї з давньоруських княжих династій - до роду Ізборських. Житіє святої княгині Ольги уточнює, що народилася вона в селі Вибути Псковської землі. За Житієм батьки княгині були не знатного роду, варязького походження, що підтверджується її ім'ям, які мають відповідність у древньоскандинавською як Helga, в руській вимові - Ольга (Вольга). 

Житіє святої Ольги оповідає, що тут, «в області Псковської» вперше і відбулася її зустріч з майбутнім чоловіком. Молодий князь полював і, бажаючи перебратися через річку Велику, побачив «якогось пливе в човні» і покликав його до берега. Відпливши від берега в човні, князь виявив, що його везе дівчина дивовижної краси. Ігор запалився до неї пожадливістю і став схиляти її до гріха. Перевізниці виявилася не тільки красива, але цнотлива і розумна. Вона присоромив Ігоря, нагадавши йому про князівський гідність правителя і судії, який повинен бути «світлим прикладом добрих справ» для своїх поданих. Ігор розлучився з нею, зберігаючи в пам'яті її слова і прекрасний образ. Коли прийшов час вибирати наречену, до Києва зібрали найкрасивіших дівчат князівства. Але жодна з них не припала йому до серця. І тоді він згадав «дивну в дівчатах» Ольгу і послав за нею небожа свого князя Олега. Так Ольга стала дружиною князя Ігоря, великої руською княгинею.

По поверненню з походу на греків князь Ігор став батьком: народився син Святослав. Незабаром Ігор був убитий древлянами. Після вбивства Ігоря до його вдови Ользі древляни, боячись помсти, надіслали сватів звати її заміж за свого князя Мала. Княгиня зробила вигляд, що згодна і послідовно розправилася із старійшинами древлян, а потім привела до покірності народ древлян.

Давньоруський літописець докладно описує помсту Ольги за смерть чоловіка:

1-а помста княгині Ольги: Свати, 20 древлян, прибули в човні, яку кияни віднесли і кинули в глибоку яму на подвір'ї терема Ольги. Сватів-послів закопали живцем разом з човном. Ольга подивилась на них з терема і запитала: «Чи задоволені честю?» А вони закричали: «Ох! Гірше нам смерть, ніж Ігореві».

2-а помста: Ольга попросила надіслати до неї нових послів з кращих мужів, що й було відразу виконано древлянами. Посольство зі знатних древлян спалили в лазні, поки ті милися, готуючись до зустрічі з княгинею.

3-а помста: Княгиня з невеликою дружиною приїхала в землі древлян, щоб за звичаєм справити тризну на могилі чоловіка. Обпоївши під час тризни древлян, Ольга веліла рубати їх. Літопис повідомляє про 5 тисяч перебитих древлян.

Домашнє завдання

1. Повторити матеріал розділу за підручником.
2. Підготуватися до тестування, яке буде проведено на наступному уроці.
3. Вміти розповідати про четверту помсту Ольги.
4. За бажанням: намалювати портрет княгині Ольги або сцену із однією з її помст.

Позаурочна діяльність

Перегляд художнього фільму про княгиню Ольгу (продовження)

Список використаних джерел:

1. Узагальнюючий урок на тему "Київська Русь" учителя Cпіци Наталії Петрівни

2. Урок узагальнення за темою «Історичне значення Київської Русі» Яковиної С. Я. , ЗОШ І-ІІІ ст. с. Коболчин Чернівецької обл.

3. Урок на тему "Утворення і розвиток Київської Русі" учителя Скоропляс М. І., Березанська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4

4. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007 р.

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Любименко В.В.

Скоропляс М.І.

Спіца Н.П.

Яковина С.Я.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.