KNOWLEDGE HYPERMARKET


Завершення «Холодної війни». Нова геополітична ситуація у світі.Повні уроки
 
Строка 9: Строка 9:
=== Мета:  ===
=== Мета:  ===
-
<span style="white-space: pre;" class="Apple-tab-span"> </span> '''Описати стан економіки країн, внутрішню і зовнішню політику,&nbsp;'''
+
<span style="white-space: pre;" class="Apple-tab-span"> </span> Описати стан економіки країн, внутрішню і зовнішню політику, міжнародні відносини і конфлікти.
-
 
+
-
'''&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; міжнародні відносини і конфлікти.'''<br>
+
=== Задача уроку:  ===
=== Задача уроку:  ===
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;'''Сформувати в учнів поняття про світову політику відносно країн світу, міжусобиці та конфлікти. '''<br>  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Сформувати в учнів поняття про світову політику відносно країн світу, міжусобиці та [[Конфлікти_цінностей.|конфлікти]]. <br>  
=== Структура уроку  ===
=== Структура уроку  ===
Строка 45: Строка 43:
'''1.<span style="white-space: pre;" class="Apple-tab-span"> </span>Передумови і причини завершення "холодної війни"'''  
'''1.<span style="white-space: pre;" class="Apple-tab-span"> </span>Передумови і причини завершення "холодної війни"'''  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Незважаючи на загострення протистояння між двома воєнно-політичними блоками, на початку 80-х років продовжувався загальноєвропейський процес, початий в Гельсінкі. У Белграді (1977-1978 рр.), Мадриді (1980-1983 рр.), Стокгольмі (1984-1987 рр.), Відні (1986-1989 рр.) відбулись зустрічі і наради представників держав-учасниць Загальноєвропейської наради. На Стокгольмській конференції з питань довіри і безпеки в Європі Радянський Союз виступив з рядом ініціатив по обмеженню військово-морської діяльності на Півночі Європи і в Середземному морі. Радянський уряд пропонував вивести з Середземномор’я як радянські, так і американські кораблі-носії ядерної зброї, згодом – військові флоти США і СРСР. На цей раз це не було чисто пропагандистським маневром. У СРСР почали розуміти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок. Готовність до таких поступок стала очевидною після приходу до влади М.С.Горбачова. Він проголосив політику перебудови, а також необхідність утвердження нового мислення у міжнародних відносинах.  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Незважаючи на загострення протистояння між двома воєнно-політичними блоками, на початку 80-х років продовжувався загальноєвропейський процес, початий в Гельсінкі. У Белграді (1977-1978 рр.), Мадриді (1980-1983 рр.), Стокгольмі (1984-1987 рр.), Відні (1986-1989 рр.) відбулись зустрічі і наради представників держав-учасниць Загальноєвропейської наради. На Стокгольмській конференції з питань довіри і безпеки в Європі Радянський Союз виступив з рядом ініціатив по обмеженню військово-морської діяльності на Півночі Європи і в Середземному морі. Радянський уряд пропонував вивести з Середземномор’я як радянські, так і американські кораблі-носії ядерної [[Тема_3._Здрастуй,_школо!_Найсильніша_зброя.|зброї]], згодом – військові флоти США і СРСР. На цей раз це не було чисто пропагандистським маневром. У СРСР почали розуміти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок. Готовність до таких поступок стала очевидною після приходу до влади М.С.Горбачова. Він проголосив політику перебудови, а також необхідність утвердження нового мислення у міжнародних відносинах.  
&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Декларувалось, що учасники ОВД ні за яких обставин не почнуть військові дії проти будь-якої держави чи союзу держав, якщо самі не стануть об’єктом військової агресії; що ніколи не застосують першими ядерну зброю; що СРСР і його союзники не мають територіальних претензій до жодної з держав і не відносяться до жодної країни, як до свого ворога.  
&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Декларувалось, що учасники ОВД ні за яких обставин не почнуть військові дії проти будь-якої держави чи союзу держав, якщо самі не стануть об’єктом військової агресії; що ніколи не застосують першими ядерну зброю; що СРСР і його союзники не мають територіальних претензій до жодної з держав і не відносяться до жодної країни, як до свого ворога.  
-
[[Image:Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим.jpeg]]  
+
[[Image:Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим.jpeg|460px|Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим]]  
-
Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим  
+
''Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим''
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Радянсько-американські переговори на найвищому рівні в Женеві (1985 р.), Рейк’явіку (1986 р.), Вашингтоні (1987 р.) і в Москві (1988 р.) зумовили позитивні зрушення в галузі реального скорочення ядерних озброєнь  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Радянсько-американські переговори на найвищому рівні в Женеві (1985 р.), Рейк’явіку (1986 р.), Вашингтоні (1987 р.) і в Москві (1988 р.) зумовили позитивні зрушення в галузі реального скорочення ядерних озброєнь  
-
[[Image:Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г..jpeg]]  
+
[[Image:Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г..jpeg|460px|Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г.]]  
-
Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г.  
+
''Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г.''
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Всім державам було рекомендовано "удосконалювати свої закони, адміністративні правила і політику в галузі громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав людини і основних свобод та застосовувати їх на практиці".  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Всім державам було рекомендовано "удосконалювати свої [[Відбивання_світла._Закони_відбивання._Плоске_дзеркало|закони]], адміністративні правила і політику в галузі громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав людини і основних свобод та застосовувати їх на практиці".  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Вважається, що після знищення Берлінської стіни в листопаді 1989 р. і грудневої зустрічі М.С.Горбачова з Дж. Бушем на о. Мальта було покладено край "холодній війні" між СРСР і США. Ці держави перестали сприймати одна одну як противники.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Вважається, що після знищення Берлінської стіни в листопаді 1989 р. і грудневої зустрічі М.С.Горбачова з Дж. Бушем на о. Мальта було покладено край "холодній війні" між СРСР і США. Ці держави перестали сприймати одна одну як противники.  
-
[[Image:М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г..jpeg]]  
+
[[Image:М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г..jpeg|460px|М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г.]]  
-
М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г.  
+
''М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г.''
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Нове мислення поширилось і на регіональні конфлікти. В ряді "гарячих точок" (Афганістан, Нікарагуа, Камбоджа, Ангола) був взятий курс на національне примирення, на пошук шляхів розв’язання проблем за столом переговорів. В значній мірі політика національного примирення була викликана нездатністю СРСР надалі підтримувати збанкрутілі прорадянські режими. Важливим наслідком нового мислення і закінчення "холодної війни" стало об’єднання Німеччини і виведення радянських військ з східноєвропейських країн.  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Нове мислення поширилось і на регіональні конфлікти. В ряді "гарячих точок" (Афганістан, Нікарагуа, Камбоджа, Ангола) був взятий курс на національне примирення, на пошук шляхів розв’язання проблем за столом переговорів. В значній мірі політика національного примирення була викликана нездатністю СРСР надалі підтримувати збанкрутілі прорадянські режими. Важливим наслідком нового [[Заняття_шахами_сприяє_розвиткові_творчого_мислення,_інтуїції,_фантазії|мислення]] і закінчення "холодної війни" стало об’єднання Німеччини і виведення радянських військ з східноєвропейських країн.  
&nbsp;  
&nbsp;  
Строка 75: Строка 73:
<br>  
<br>  
-
[[Image:Падения Берлинской стены.jpeg]]  
+
[[Image:Падения Берлинской стены.jpeg|300px|німеччинна]]  
Зони поділу території Берліну  
Зони поділу території Берліну  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Питання об’єднання Німеччини було тісно пов’язане з проблемою європейської безпеки, оскільки поява в центрі Європи нової сильної держави могла порушити баланс сил на континенті. До того ж, недавнє минуле Німеччини викликало побоювання сусідніх держав.  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Питання об’єднання [[Берлін_-_столиця_Німеччини.|Німеччини]] було тісно пов’язане з проблемою європейської безпеки, оскільки поява в центрі Європи нової сильної держави могла порушити баланс сил на континенті. До того ж, недавнє минуле Німеччини викликало побоювання сусідніх держав.  
-
[[Image:Berlin-wall-falling-1.jpeg]]  
+
[[Image:Berlin-wall-falling-1.jpeg|460px|Падіння Берлінської стіни]]  
-
Падіння Берлінської стіни  
+
''Падіння Берлінської стіни''
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Протягом повоєнних років Німеччина залишалась розколотою на дві частини. На її території існувало дві німецькі держави – ФРН і НДР. 45 років німецьке питання породжувало напруженість. У центрі Європи зберігалась небезпечна зона конфронтації, де два військово-політичних союзи безпосередньо протистояли один одному.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Протягом повоєнних років Німеччина залишалась розколотою на дві частини. На її території існувало дві німецькі держави – ФРН і НДР. 45 років німецьке питання породжувало напруженість. У центрі Європи зберігалась небезпечна зона конфронтації, де два військово-політичних союзи безпосередньо протистояли один одному.  
Строка 89: Строка 87:
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Усі ці роки у свідомості німців жило прагнення усунути таке ненормальне становище і досягти об’єднання в рамках єдиної Німеччини. Зміни в СРСР і НДР створили сприятливі умови для цього.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Усі ці роки у свідомості німців жило прагнення усунути таке ненормальне становище і досягти об’єднання в рамках єдиної Німеччини. Зміни в СРСР і НДР створили сприятливі умови для цього.  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;У лютому 1990 р. між державами-переможцями у Другій світовій війні – СРСР, США, Великобританією та Францією – і двома німецькими державами була досягнута домовленість про створення переговорного механізму "2+4". 12 вересня 1990 р. у Москві міністри закордонних справ шести держав підписали Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини.  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;У лютому 1990 р. між державами-переможцями у Другій світовій війні – СРСР, США, Великобританією та Францією – і двома німецькими державами була досягнута домовленість про створення переговорного механізму "2+4". 12 вересня 1990 р. у Москві міністри закордонних справ шести держав підписали [[Конспект_уроку:_Україно-московський_договір_1654р|Договір]] про остаточне врегулювання щодо Німеччини.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Договір встановлював, що зовнішніми кордонами об’єднаної Німеччини є кордони НДР і ФРН, і підтвердив остаточний характер цих кордонів як суттєву складову частину світового порядку в Європі. Уряди НДР і ФРН підтвердили свої заяви про те, що з німецької землі йтиме лише мир, а також свою відмову від виробництва, володіння і розпорядження ядерною, біологічною і хімічною зброєю.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Договір встановлював, що зовнішніми кордонами об’єднаної Німеччини є кордони НДР і ФРН, і підтвердив остаточний характер цих кордонів як суттєву складову частину світового порядку в Європі. Уряди НДР і ФРН підтвердили свої заяви про те, що з німецької землі йтиме лише мир, а також свою відмову від виробництва, володіння і розпорядження ядерною, біологічною і хімічною зброєю.  
-
Об’єднана Німеччина здобула цілковитий державний суверенітет у своїх внутрішніх і зовнішніх справах.  
+
Об’єднана Німеччина здобула цілковитий державний [[Від_чого_залежить_суверенітет_споживача_на_ринку.Повні_уроки|суверенітет]] у своїх внутрішніх і зовнішніх справах.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Договір підвів остаточну риску під підсумками Другої світової війни і 45-річним повоєнним періодом. 3 жовтня 1990 року НДР увійшла до складу ФРН. На політичній карті Європи з’явилась економічно могутня держава з населенням 87 млн. чол., яка завдяки своєму потенціалу входить у розряд найбільших держав світу, а в теперішній час прагне стати постійним членом Ради Безпеки ООН.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Договір підвів остаточну риску під підсумками Другої світової війни і 45-річним повоєнним періодом. 3 жовтня 1990 року НДР увійшла до складу ФРН. На політичній карті Європи з’явилась економічно могутня держава з населенням 87 млн. чол., яка завдяки своєму потенціалу входить у розряд найбільших держав світу, а в теперішній час прагне стати постійним членом Ради Безпеки ООН.  
Строка 103: Строка 101:
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Важливою віхою у радянсько-американських відносинах став візит президента СРСР М.С.Горбачова в США у травні – червні 1990 р. та його переговори з президентом США Дж. Бушем. Результатом цих переговорів став пакет угод, протоколів і спільних заяв. Було погоджено основні положення угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), укладено угоду про ліквідацію 80% хімічної зброї і про відмову від її виробництва, досягнуто домовленості про вдосконалення перевірки на місцях потужностей ядерних вибухів.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Важливою віхою у радянсько-американських відносинах став візит президента СРСР М.С.Горбачова в США у травні – червні 1990 р. та його переговори з президентом США Дж. Бушем. Результатом цих переговорів став пакет угод, протоколів і спільних заяв. Було погоджено основні положення угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), укладено угоду про ліквідацію 80% хімічної зброї і про відмову від її виробництва, досягнуто домовленості про вдосконалення перевірки на місцях потужностей ядерних вибухів.  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Після розпаду СРСР учасниками договору СНО-1 стали Росія, Україна, Казахстан і Білорусь, які підписали 23 травня 1992 р. у Лісабоні угоду про те, що на території трьох останніх з перерахованих держав не повинно взагалі існувати ніякої ядерної зброї. На основі цих домовленостей президент Росії Б. Єльцин та президент США Дж. Буш у Вашингтоні в червні 1992 р. підписали проект договору СНО-1, за яким США та держави колишнього СРСР скорочують стратегічні наступальні озброєння на 50% (5-6 тис. одиниць зарядів) протягом 7 років. У 1994 р. договір СНО-1 був ратифікований всіма сторонами.  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Після розпаду СРСР учасниками договору СНО-1 стали Росія, Україна, Казахстан і Білорусь, які підписали 23 травня 1992 р. у Лісабоні угоду про те, що на території трьох останніх з перерахованих держав не повинно взагалі існувати ніякої ядерної зброї. На основі цих домовленостей [[Президент_України._Органи_виконавчої_влади|президент]] Росії Б. Єльцин та президент США Дж. Буш у Вашингтоні в червні 1992 р. підписали проект договору СНО-1, за яким США та держави колишнього СРСР скорочують стратегічні наступальні озброєння на 50% (5-6 тис. одиниць зарядів) протягом 7 років. У 1994 р. договір СНО-1 був ратифікований всіма сторонами.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Враховуючи нові реалії політичного життя, Нарада голів країн-членів НАТО 5-6 липня 1990 р. прийняла Лондонську декларацію, яка внесла радикальні зміни у воєнну доктрину блоку НАТО.  
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Враховуючи нові реалії політичного життя, Нарада голів країн-членів НАТО 5-6 липня 1990 р. прийняла Лондонську декларацію, яка внесла радикальні зміни у воєнну доктрину блоку НАТО.  
Строка 111: Строка 109:
Змінилась і роль НАТО. Із воєнного блоку він все більше перетворюється на політичний. Деякі колишні союзники СРСР по ОВД, а згодом і деякі країни, які утворились в результаті розпаду СРСР, заявили про своє бажання вступити в НАТО. Такі їхні дії значною мірою продиктовані прагненням забезпечити собі стабільність і безпеку в нових умовах. Вступ країн Східної Європи в НАТО став однією із головних проблем відносин між Росією і США та НАТО.  
Змінилась і роль НАТО. Із воєнного блоку він все більше перетворюється на політичний. Деякі колишні союзники СРСР по ОВД, а згодом і деякі країни, які утворились в результаті розпаду СРСР, заявили про своє бажання вступити в НАТО. Такі їхні дії значною мірою продиктовані прагненням забезпечити собі стабільність і безпеку в нових умовах. Вступ країн Східної Європи в НАТО став однією із головних проблем відносин між Росією і США та НАТО.  
-
На зустрічі країн-членів НАТО у Брюсселі в січні 1994 р. була прийнята програма "Партнерство заради миру". Її метою є забезпечення стабільності в Європі і розвиток співробітництва з країнами Східної Європи. У цій програмі виявили бажання взяти участь майже всі східноєвропейські країни. Активну участь у ній бере Україна.  
+
На зустрічі країн-членів НАТО у Брюсселі в січні 1994 р. була прийнята програма "Партнерство заради миру". Її метою є забезпечення стабільності в Європі і [[Ілюстрації:_Аудіювання,_розвиток_діалогічного_мовлення_(Англійська_мова_5_клас)|розвиток]] співробітництва з країнами Східної Європи. У цій програмі виявили бажання взяти участь майже всі східноєвропейські країни. Активну участь у ній бере Україна.  
'''&nbsp;'''  
'''&nbsp;'''  
Строка 123: Строка 121:
2 серпня 1990 р. іракська армія вдерлася в Кувейт, учинивши неспровоковану агресію. Емір та уряд Кувейту перебрались до Саудівської Аравії. Нечисленна армія змогла вчинити лише слабкий опір. Кувейт було окуповано і оголошено дев’ятнадцятою провінцією Іраку.  
2 серпня 1990 р. іракська армія вдерлася в Кувейт, учинивши неспровоковану агресію. Емір та уряд Кувейту перебрались до Саудівської Аравії. Нечисленна армія змогла вчинити лише слабкий опір. Кувейт було окуповано і оголошено дев’ятнадцятою провінцією Іраку.  
-
Дії Іраку були рішуче засуджені Радою Безпеки ООН, яка зажадала негайного виведення іракських військ з Кувейту і ввела широкі економічні санкції щодо Іраку. Усі активи Іраку й Кувейту в іноземних банках було заморожено, блоковано експорт іракської нафти.  
+
Дії Іраку були рішуче засуджені Радою Безпеки ООН, яка зажадала негайного виведення іракських військ з Кувейту і ввела широкі економічні санкції щодо Іраку. Усі активи Іраку й Кувейту в іноземних банках було заморожено, блоковано експорт іракської [[Тема_8._Нафта._Склад,_властивості_нафти._Продукти_перегонки_нафти,_їх_застосування._Детонаційна_стійкість_бензину|нафти]].  
Оцінюючи дії Іраку як виклик світовому співтовариству, Рада Безпеки ООН прийняла ряд резолюцій, що вимагали безумовного припинення анексії Кувейту. Проте Багдад ігнорував ці заклики. Тоді Рада Безпеки встановила кінцеву дату виведення іракських військ з Кувейту – 15 січня 1991 р. У разі відмови Іраку виконати цю вимогу було санкціоновано застосування воєнних сил.  
Оцінюючи дії Іраку як виклик світовому співтовариству, Рада Безпеки ООН прийняла ряд резолюцій, що вимагали безумовного припинення анексії Кувейту. Проте Багдад ігнорував ці заклики. Тоді Рада Безпеки встановила кінцеву дату виведення іракських військ з Кувейту – 15 січня 1991 р. У разі відмови Іраку виконати цю вимогу було санкціоновано застосування воєнних сил.  
-
[[Image:Irak 1991.jpeg]]  
+
[[Image:Irak 1991.jpeg|300px|Irak 1991]]  
-
Irak 1991  
+
''Irak 1991''
-
Заходи, вжиті Радянським Союзом, Францією та іншими країнами з метою мирного розв’язання кризи, на жаль, виявились безуспішними. 17 січня 1991 р. багатонаціональні сили антиіракської коаліції на чолі з США завдали масованих повітряних і ракетних ударів по військових та інших об’єктах Іраку та Кувейту. Наприкінці лютого в результаті 100-годинної операції сухопутних військ антиіракської коаліції іракські війська були розбиті. Кувейт було визволено. Операція багатонаціональних сил "Буря в пустелі" успішно завершилась (командуючий американськими військами Н.Шварцкопф).  
+
Заходи, вжиті Радянським Союзом, Францією та іншими країнами з метою мирного розв’язання [[Кризис_сословного_строя_в_Европе._Буржуазная_революция_в_Англии_(1640—1660)._Полные_уроки|кризи]], на жаль, виявились безуспішними. 17 січня 1991 р. багатонаціональні сили антиіракської коаліції на чолі з США завдали масованих повітряних і ракетних ударів по військових та інших об’єктах Іраку та Кувейту. Наприкінці лютого в результаті 100-годинної операції сухопутних військ антиіракської коаліції іракські війська були розбиті. Кувейт було визволено. Операція багатонаціональних сил "Буря в пустелі" успішно завершилась (командуючий американськими військами Н.Шварцкопф).  
-
[[Image:Буря в пустелі.jpeg]]  
+
[[Image:Буря в пустелі.jpeg|300px|Буря в пустелі]]  
-
Буря в пустелі  
+
''Буря в пустелі''
У результаті цієї війни Ірак втратив за різними оцінками від 12 до 70 тис. чол., було зруйновано значну частину його економіки. Проте режим С.Хусейна залишився при владі. Значних втрат зазнав і Кувейт, який став ареною бойових дій.  
У результаті цієї війни Ірак втратив за різними оцінками від 12 до 70 тис. чол., було зруйновано значну частину його економіки. Проте режим С.Хусейна залишився при владі. Значних втрат зазнав і Кувейт, який став ареною бойових дій.  
Строка 141: Строка 139:
<br> {{#ev:youtube|eXGdcZxC-IE}}  
<br> {{#ev:youtube|eXGdcZxC-IE}}  
<div>Ефективне приборкання агресора стало можливим лише за умов припинення конфронтації між США та СРСР. По завершенню боїв Ірак був зобов`язаний впродовж 90 днів знищити наступальні озброєння і зброю масового знищення. На півночі і півдні країни були створені зони безпеки, де заборонялось літати іракським літакам і розміщувати бойові підрозділи армії Іраку. Гарантами виконання угоди стали війська США і Англії. Також проти Іраку були запроваджені санкції, які спричинили продовольчі труднощі в країни і нестачу найнеобхіднішого. У 1996-1999 р. в Іраку ООН здійснювала програму “Нафта в обмін на продовольство”.<br> </div>  
<div>Ефективне приборкання агресора стало можливим лише за умов припинення конфронтації між США та СРСР. По завершенню боїв Ірак був зобов`язаний впродовж 90 днів знищити наступальні озброєння і зброю масового знищення. На півночі і півдні країни були створені зони безпеки, де заборонялось літати іракським літакам і розміщувати бойові підрозділи армії Іраку. Гарантами виконання угоди стали війська США і Англії. Також проти Іраку були запроваджені санкції, які спричинили продовольчі труднощі в країни і нестачу найнеобхіднішого. У 1996-1999 р. в Іраку ООН здійснювала програму “Нафта в обмін на продовольство”.<br> </div>  
-
Криза в Перській затоці дала поштовх близькосхідному мирному процесу. В Мадриді (1991 р.) було покладено початок переговорному процесу між арабами та Ізраїлем під егідою СРСР та США. Наслідком цього процесу стало підписання низки угод. 13 вересня 1993 р. у Вашингтоні було підписано палестино-ізраїльську декларацію про введення палестинської автономії у секторі Газа і в районі міста Ієрихон, на Західному березі річки Йордан. У 1994 р. був підписаний мирний договір також між Ізраїлем і Йорданією. Разом з тим активізувалися переговори між Сирією та Ізраїлем про передачу Сирії Голанських висот, захоплених Ізраїлем у 1967 р., в обмін на мир з Ізраїлем. Однак сторони продовжують використовувати силові методи розв’язання конфлікту. Ізраїльська армія у квітні-червні 1996 р. провела чергову операцію по знищенню структур організації "Хезболлах", яка бореться за звільнення півдня Лівану і здійснює напади на Ізраїль. Екстремістські палестинські організації виступають проти переговорів з Ізраїлем. До теперішнього часу становище в регіоні залишається непевним.  
+
Криза в Перській затоці дала поштовх близькосхідному мирному процесу. В Мадриді (1991 р.) було покладено початок переговорному процесу між арабами та Ізраїлем під егідою СРСР та США. Наслідком цього процесу стало підписання низки угод. 13 вересня 1993 р. у Вашингтоні було підписано палестино-ізраїльську декларацію про введення палестинської автономії у секторі Газа і в районі міста Ієрихон, на Західному березі річки Йордан. У 1994 р. був підписаний мирний договір також між Ізраїлем і Йорданією. Разом з тим активізувалися переговори між Сирією та Ізраїлем про передачу Сирії Голанських висот, захоплених Ізраїлем у 1967 р., в обмін на мир з Ізраїлем. Однак сторони продовжують використовувати силові методи розв’язання [[Особливості_драматичного_конфлікту_в_творі_та_його_художнього_втілення.|конфлікту]]. Ізраїльська армія у квітні-червні 1996 р. провела чергову операцію по знищенню структур організації "Хезболлах", яка бореться за звільнення півдня Лівану і здійснює напади на Ізраїль. Екстремістські палестинські організації виступають проти переговорів з Ізраїлем. До теперішнього часу становище в регіоні залишається непевним.  
{{#ev:youtube|OqQS9bH4d9A&amp;feature=related}}  
{{#ev:youtube|OqQS9bH4d9A&amp;feature=related}}  
Строка 147: Строка 145:
=== Підсумки  ===
=== Підсумки  ===
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Останнє десятиліття ХХ ст. стало періодом завершення «холодної війни» і становленням нової системи міжнародних відносин. Це був період сподівань, що війни нарешті припиняться і у світі запанує мир. Проте вже останні роки ХХ ст. і перші ХХІ ст. засвідчили, що світ ще далекий від досконалості. Він зіткнувся з новою небезпекою – міжнародним тероризмом.&nbsp;  
+
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Останнє десятиліття ХХ ст. стало періодом завершення «холодної війни» і становленням нової системи міжнародних відносин. Це був період сподівань, що війни нарешті припиняться і у світі запанує мир. Проте вже останні роки ХХ ст. і перші ХХІ ст. засвідчили, що світ ще далекий від досконалості. Він зіткнувся з новою небезпекою – міжнародним [[Правопорушення._Телефонний_тероризм.|тероризмом]].&nbsp;  
=== Питання для обговорення у групі  ===
=== Питання для обговорення у групі  ===
Строка 157: Строка 155:
3. Який напрям зовнішньополітичної стратегії України є найважливішим?  
3. Який напрям зовнішньополітичної стратегії України є найважливішим?  
-
=== Запитання і завдання: ===
+
=== ''Запитання і завдання:'' ===
-
1. &nbsp; &nbsp;Які причини і передумови завершення «холодної війни»?  
+
''1. &nbsp; &nbsp;Які причини і передумови завершення «холодної війни»?''
-
2. &nbsp; &nbsp;Що таке «нове мислення»? У чому його новизна?  
+
''2. &nbsp; &nbsp;Що таке «нове мислення»? У чому його новизна?''
-
3. &nbsp; &nbsp;Охарактеризуйте процес завершення «холодної війни».  
+
''3. &nbsp; &nbsp;Охарактеризуйте процес завершення «холодної війни».''
-
4. &nbsp; &nbsp;Хто переможець у «холодній війні»?  
+
''4. &nbsp; &nbsp;Хто переможець у «холодній війні»?''
-
5. &nbsp; &nbsp;Як було врегульовано в міжнародних відносинах питання об`єднання Німеччини?  
+
''5. &nbsp; &nbsp;Як було врегульовано в міжнародних відносинах питання об`єднання Німеччини?''
-
6. &nbsp; &nbsp;Як змінилася розстановка сил у міжнародних відносинах після завершення «холодної війни»”?  
+
''6. &nbsp; &nbsp;Як змінилася розстановка сил у міжнародних відносинах після завершення «холодної війни»”?''
-
7. &nbsp; &nbsp;Чому НАТО не припинило існування по завершенню «холодної війни»?  
+
''7. &nbsp; &nbsp;Чому НАТО не припинило існування по завершенню «холодної війни»?''
-
8. &nbsp; &nbsp;Визначте наслідки «холодної війни»?  
+
''8. &nbsp; &nbsp;Визначте наслідки «холодної [[Виникнення_двох_вогнищ_війни|війни]]»?''
-
9. &nbsp; &nbsp;У чому особливість кризи у Перській затоці 1990-1991 рр.?  
+
''9. &nbsp; &nbsp;У чому особливість кризи у Перській затоці 1990-1991 рр.?''
-
10. Як вплинуло завершення «холодної війни» на регіональні конфлікти, що бушували в роки «війни»?  
+
''10. Як вплинуло завершення «холодної війни» на регіональні конфлікти, що бушували в роки «війни»?''
&nbsp;<br>  
&nbsp;<br>  
Строка 191: Строка 189:
4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік&nbsp;  
4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік&nbsp;  
-
5.П.Б. Полянський &nbsp;Всесвітня історія 10 клас 2010 рік  
+
5.П.Б. Полянський &nbsp;[[Всесвітня_історія_11_клас|Всесвітня історія]] 10 клас 2010 рік  
6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 2010 рік  
6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 2010 рік  
Строка 201: Строка 199:
<br>  
<br>  
-
Скомпоновано та відредактовано Муха О.  
+
''Скомпоновано та відредактовано Муха О.''
<div></div>  
<div></div>  
----
----

Текущая версия на 21:27, 31 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 11 клас>>Всесвітня історія 11 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Завершення «Холодної війни». Нова геополітична ситуація у світі.Повні уроки


Содержание

Тема

          Завершення «Холодної війни». Нова геополітична ситуація у світі

Мета:

Описати стан економіки країн, внутрішню і зовнішню політику, міжнародні відносини і конфлікти.

Задача уроку:

                  Сформувати в учнів поняття про світову політику відносно країн світу, міжусобиці та конфлікти.

Структура уроку

1. Викладка нового матеріалу

2. Підсумки

3. Домашнє завдання

4. Теми для обговорення у групі

5. Основні дати та терміни


Хід уроку

1. Опитування домашнього завдання

2.  Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.

3. Дискусія, робота  по групам

4. Домашнє завдання 


1. Передумови і причини завершення "холодної війни"

            Незважаючи на загострення протистояння між двома воєнно-політичними блоками, на початку 80-х років продовжувався загальноєвропейський процес, початий в Гельсінкі. У Белграді (1977-1978 рр.), Мадриді (1980-1983 рр.), Стокгольмі (1984-1987 рр.), Відні (1986-1989 рр.) відбулись зустрічі і наради представників держав-учасниць Загальноєвропейської наради. На Стокгольмській конференції з питань довіри і безпеки в Європі Радянський Союз виступив з рядом ініціатив по обмеженню військово-морської діяльності на Півночі Європи і в Середземному морі. Радянський уряд пропонував вивести з Середземномор’я як радянські, так і американські кораблі-носії ядерної зброї, згодом – військові флоти США і СРСР. На цей раз це не було чисто пропагандистським маневром. У СРСР почали розуміти, що серйозна зовнішня політика неможлива без взаємних поступок. Готовність до таких поступок стала очевидною після приходу до влади М.С.Горбачова. Він проголосив політику перебудови, а також необхідність утвердження нового мислення у міжнародних відносинах.

             Декларувалось, що учасники ОВД ні за яких обставин не почнуть військові дії проти будь-якої держави чи союзу держав, якщо самі не стануть об’єктом військової агресії; що ніколи не застосують першими ядерну зброю; що СРСР і його союзники не мають територіальних претензій до жодної з держав і не відносяться до жодної країни, як до свого ворога.

Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим

Фото Женева-1985. Візаві з Горбачовим

            Радянсько-американські переговори на найвищому рівні в Женеві (1985 р.), Рейк’явіку (1986 р.), Вашингтоні (1987 р.) і в Москві (1988 р.) зумовили позитивні зрушення в галузі реального скорочення ядерних озброєнь

Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г.

Первая встреча М. С. Горбачева с Рональдом Рейганом. Октябрь 1985 г.

            Всім державам було рекомендовано "удосконалювати свої закони, адміністративні правила і політику в галузі громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав людини і основних свобод та застосовувати їх на практиці".

            Вважається, що після знищення Берлінської стіни в листопаді 1989 р. і грудневої зустрічі М.С.Горбачова з Дж. Бушем на о. Мальта було покладено край "холодній війні" між СРСР і США. Ці держави перестали сприймати одна одну як противники.

М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г.

М.С. и Р.М. Горбачевы с «группой поддержки». Пекин. Апрель 1989г.

            Нове мислення поширилось і на регіональні конфлікти. В ряді "гарячих точок" (Афганістан, Нікарагуа, Камбоджа, Ангола) був взятий курс на національне примирення, на пошук шляхів розв’язання проблем за столом переговорів. В значній мірі політика національного примирення була викликана нездатністю СРСР надалі підтримувати збанкрутілі прорадянські режими. Важливим наслідком нового мислення і закінчення "холодної війни" стало об’єднання Німеччини і виведення радянських військ з східноєвропейських країн.

 

2. Питання об’єднання Німеччини в системі міжнародних відносин


німеччинна

Зони поділу території Берліну

            Питання об’єднання Німеччини було тісно пов’язане з проблемою європейської безпеки, оскільки поява в центрі Європи нової сильної держави могла порушити баланс сил на континенті. До того ж, недавнє минуле Німеччини викликало побоювання сусідніх держав.

Падіння Берлінської стіни

Падіння Берлінської стіни

            Протягом повоєнних років Німеччина залишалась розколотою на дві частини. На її території існувало дві німецькі держави – ФРН і НДР. 45 років німецьке питання породжувало напруженість. У центрі Європи зберігалась небезпечна зона конфронтації, де два військово-політичних союзи безпосередньо протистояли один одному.

            Усі ці роки у свідомості німців жило прагнення усунути таке ненормальне становище і досягти об’єднання в рамках єдиної Німеччини. Зміни в СРСР і НДР створили сприятливі умови для цього.

            У лютому 1990 р. між державами-переможцями у Другій світовій війні – СРСР, США, Великобританією та Францією – і двома німецькими державами була досягнута домовленість про створення переговорного механізму "2+4". 12 вересня 1990 р. у Москві міністри закордонних справ шести держав підписали Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини.

            Договір встановлював, що зовнішніми кордонами об’єднаної Німеччини є кордони НДР і ФРН, і підтвердив остаточний характер цих кордонів як суттєву складову частину світового порядку в Європі. Уряди НДР і ФРН підтвердили свої заяви про те, що з німецької землі йтиме лише мир, а також свою відмову від виробництва, володіння і розпорядження ядерною, біологічною і хімічною зброєю.

Об’єднана Німеччина здобула цілковитий державний суверенітет у своїх внутрішніх і зовнішніх справах.

            Договір підвів остаточну риску під підсумками Другої світової війни і 45-річним повоєнним періодом. 3 жовтня 1990 року НДР увійшла до складу ФРН. На політичній карті Європи з’явилась економічно могутня держава з населенням 87 млн. чол., яка завдяки своєму потенціалу входить у розряд найбільших держав світу, а в теперішній час прагне стати постійним членом Ради Безпеки ООН.

 

3. Початок ракетно-ядерного роззброєння. Трансформація НАТО

            Важливою віхою у радянсько-американських відносинах став візит президента СРСР М.С.Горбачова в США у травні – червні 1990 р. та його переговори з президентом США Дж. Бушем. Результатом цих переговорів став пакет угод, протоколів і спільних заяв. Було погоджено основні положення угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО), укладено угоду про ліквідацію 80% хімічної зброї і про відмову від її виробництва, досягнуто домовленості про вдосконалення перевірки на місцях потужностей ядерних вибухів.

            Після розпаду СРСР учасниками договору СНО-1 стали Росія, Україна, Казахстан і Білорусь, які підписали 23 травня 1992 р. у Лісабоні угоду про те, що на території трьох останніх з перерахованих держав не повинно взагалі існувати ніякої ядерної зброї. На основі цих домовленостей президент Росії Б. Єльцин та президент США Дж. Буш у Вашингтоні в червні 1992 р. підписали проект договору СНО-1, за яким США та держави колишнього СРСР скорочують стратегічні наступальні озброєння на 50% (5-6 тис. одиниць зарядів) протягом 7 років. У 1994 р. договір СНО-1 був ратифікований всіма сторонами.

            Враховуючи нові реалії політичного життя, Нарада голів країн-членів НАТО 5-6 липня 1990 р. прийняла Лондонську декларацію, яка внесла радикальні зміни у воєнну доктрину блоку НАТО.

Учасники наради взяли на себе зобов’язання про ненапад на інші держави, а ядерні озброєння були оголошені "зброєю екстремальної ситуації".

Змінилась і роль НАТО. Із воєнного блоку він все більше перетворюється на політичний. Деякі колишні союзники СРСР по ОВД, а згодом і деякі країни, які утворились в результаті розпаду СРСР, заявили про своє бажання вступити в НАТО. Такі їхні дії значною мірою продиктовані прагненням забезпечити собі стабільність і безпеку в нових умовах. Вступ країн Східної Європи в НАТО став однією із головних проблем відносин між Росією і США та НАТО.

На зустрічі країн-членів НАТО у Брюсселі в січні 1994 р. була прийнята програма "Партнерство заради миру". Її метою є забезпечення стабільності в Європі і розвиток співробітництва з країнами Східної Європи. У цій програмі виявили бажання взяти участь майже всі східноєвропейські країни. Активну участь у ній бере Україна.

 

4. Криза в Перській затоці. Близькосхідний мирний процес

Серйозним випробуванням змін у міжнародних відносинах стала криза в Перській затоці на початку 90-х років, викликана агресією Іраку проти Кувейту.

Восьмирічна ірано-іракська війна зумовила зростання зовнішнього боргу Іраку (80 млрд. доларів). Війна стимулювала мілітаризацію країни і посилила політичні амбіції президента Іраку Саддама Хусейна, його претензії на лідерство в арабському світі.

2 серпня 1990 р. іракська армія вдерлася в Кувейт, учинивши неспровоковану агресію. Емір та уряд Кувейту перебрались до Саудівської Аравії. Нечисленна армія змогла вчинити лише слабкий опір. Кувейт було окуповано і оголошено дев’ятнадцятою провінцією Іраку.

Дії Іраку були рішуче засуджені Радою Безпеки ООН, яка зажадала негайного виведення іракських військ з Кувейту і ввела широкі економічні санкції щодо Іраку. Усі активи Іраку й Кувейту в іноземних банках було заморожено, блоковано експорт іракської нафти.

Оцінюючи дії Іраку як виклик світовому співтовариству, Рада Безпеки ООН прийняла ряд резолюцій, що вимагали безумовного припинення анексії Кувейту. Проте Багдад ігнорував ці заклики. Тоді Рада Безпеки встановила кінцеву дату виведення іракських військ з Кувейту – 15 січня 1991 р. У разі відмови Іраку виконати цю вимогу було санкціоновано застосування воєнних сил.

Irak 1991

Irak 1991

Заходи, вжиті Радянським Союзом, Францією та іншими країнами з метою мирного розв’язання кризи, на жаль, виявились безуспішними. 17 січня 1991 р. багатонаціональні сили антиіракської коаліції на чолі з США завдали масованих повітряних і ракетних ударів по військових та інших об’єктах Іраку та Кувейту. Наприкінці лютого в результаті 100-годинної операції сухопутних військ антиіракської коаліції іракські війська були розбиті. Кувейт було визволено. Операція багатонаціональних сил "Буря в пустелі" успішно завершилась (командуючий американськими військами Н.Шварцкопф).

Буря в пустелі

Буря в пустелі

У результаті цієї війни Ірак втратив за різними оцінками від 12 до 70 тис. чол., було зруйновано значну частину його економіки. Проте режим С.Хусейна залишився при владі. Значних втрат зазнав і Кувейт, який став ареною бойових дій.


Ефективне приборкання агресора стало можливим лише за умов припинення конфронтації між США та СРСР. По завершенню боїв Ірак був зобов`язаний впродовж 90 днів знищити наступальні озброєння і зброю масового знищення. На півночі і півдні країни були створені зони безпеки, де заборонялось літати іракським літакам і розміщувати бойові підрозділи армії Іраку. Гарантами виконання угоди стали війська США і Англії. Також проти Іраку були запроваджені санкції, які спричинили продовольчі труднощі в країни і нестачу найнеобхіднішого. У 1996-1999 р. в Іраку ООН здійснювала програму “Нафта в обмін на продовольство”.

Криза в Перській затоці дала поштовх близькосхідному мирному процесу. В Мадриді (1991 р.) було покладено початок переговорному процесу між арабами та Ізраїлем під егідою СРСР та США. Наслідком цього процесу стало підписання низки угод. 13 вересня 1993 р. у Вашингтоні було підписано палестино-ізраїльську декларацію про введення палестинської автономії у секторі Газа і в районі міста Ієрихон, на Західному березі річки Йордан. У 1994 р. був підписаний мирний договір також між Ізраїлем і Йорданією. Разом з тим активізувалися переговори між Сирією та Ізраїлем про передачу Сирії Голанських висот, захоплених Ізраїлем у 1967 р., в обмін на мир з Ізраїлем. Однак сторони продовжують використовувати силові методи розв’язання конфлікту. Ізраїльська армія у квітні-червні 1996 р. провела чергову операцію по знищенню структур організації "Хезболлах", яка бореться за звільнення півдня Лівану і здійснює напади на Ізраїль. Екстремістські палестинські організації виступають проти переговорів з Ізраїлем. До теперішнього часу становище в регіоні залишається непевним.


Підсумки

            Останнє десятиліття ХХ ст. стало періодом завершення «холодної війни» і становленням нової системи міжнародних відносин. Це був період сподівань, що війни нарешті припиняться і у світі запанує мир. Проте вже останні роки ХХ ст. і перші ХХІ ст. засвідчили, що світ ще далекий від досконалості. Він зіткнувся з новою небезпекою – міжнародним тероризмом

Питання для обговорення у групі

1. Підтвердить фактами або спростуйте думку про те, що "холодна війна" завершилася наприкінці 60-х рр.

2. Чи погоджуєтесь ви з твердженням про те, що світ у 90-х рр. перестав бути біполярним і став однополюсним?

3. Який напрям зовнішньополітичної стратегії України є найважливішим?

Запитання і завдання:

1.    Які причини і передумови завершення «холодної війни»?

2.    Що таке «нове мислення»? У чому його новизна?

3.    Охарактеризуйте процес завершення «холодної війни».

4.    Хто переможець у «холодній війні»?

5.    Як було врегульовано в міжнародних відносинах питання об`єднання Німеччини?

6.    Як змінилася розстановка сил у міжнародних відносинах після завершення «холодної війни»”?

7.    Чому НАТО не припинило існування по завершенню «холодної війни»?

8.    Визначте наслідки «холодної війни»?

9.    У чому особливість кризи у Перській затоці 1990-1991 рр.?

10. Як вплинуло завершення «холодної війни» на регіональні конфлікти, що бушували в роки «війни»?

 

Список використаної літератури:

1.За основу взятий  тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С.

2.За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

3.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік 

4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік 

5.П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 2010 рік

6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 2010 рік

8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991 2009 рік

9.В.П. Газін, С. А. Копілов. Новітня історія країн Європи та Америки, Київ, 2004


Скомпоновано та відредактовано Муха О.


Над уроком працювали

Супрун Л.С.

Муха О.

Білозерко Д.Т.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Всесвітня історія > Всесвітня історія 11 клас