Оповідання на самостійно обрану тему

KNOWLEDGE HYPERMARKET

 		Версия 21:05, 4 мая 2010 (просмотреть исходный код)
User7  (Обсуждение | вклад)
 (Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська м...)
← Предыдущая правка
		Версия 21:23, 4 мая 2010 (просмотреть исходный код)
User7  (Обсуждение | вклад) 
Следующая правка →
		
Строка 3:
Строка 3:
 <br> <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, 9 клас, Оповідання на самостійно обрану тему.</metakeywords>ОПОВІДАННЯ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ    <br> <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, 9 клас, Оповідання на самостійно обрану тему.</metakeywords>ОПОВІДАННЯ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ  
  
  + <br> 
  + 
  + <u>§ 44. Письмове оповідання на самостійно обрану тему</u><br>
  + 
  + <u>''Пригадаймо''</u>
  + 
  + 402. <br>
  + 
  + Відтворіть композиційну блок-схему оповідання, розкриваючи зміст кожної частини.<br>
  + 
  + {| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
  + |-
  + | &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Назва<br>................................................
  + |}
  + 
  + &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; |
  + 
  + {| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
  + |-
  + | &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Вступна частина<br>................................................
  + |}
  + 
  + &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; |
  + 
  + {| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
  + |-
  + | &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Основна частина<br>................................................
  + |}
  + 
  + &nbsp;
  + 
  + {| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
  + |-
  + | &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Кінцівка<br>................................................
  + |}
  + 
  + 403.
  + 
  + І. Прочитайте оповідання. Про що воно? Поміркуйте й запишіть, як його можна назвати. Визначте композиційні елементи оповідання.
  + 
  + ***
  + 
  + Як це не прикро, але Валя Тараненко був боягуз. Із самісінького дитинства. І в дитсадку його всі кривдили, а він не міг дати здачі. І в перших класах теж.
  + 
  + Ну що то, люди добрі, за такий закон дивовижний — небоягузів ніхто й пальцем не зачіпає, а як ти боягуз, то наче на тобі написано: кожен і ліктем штовхне, і на ногу наступить, ще й облає при цьому. Біда, та й годі!
  + 
  + Скільки разів Валя казав собі: «Ну, все! Із завтрашнього дня перестаю боятися. Все!» Та наставало завтра, і хлопці стрибали з височенького шкільного ґанку. А Валя підходив до краю, зазирав униз, у животі в нього тенькало, хололо, і він рачкував назад... Ну що ти скажеш!
  + 
  + Важко жити боягузові в цьому складному світі, де на кожному кроці підстерігає тебе щось, несподіване й небезпечне.
  + 
  + Особливо отруювала життя хлопця одна людина. Кирпата, щербата, з відстовбурченими вухами. Вчилася ця людина в іншій школі, але жила у прохідному дворі, через який Валя ходив у магазин. Це був хлопець одного з Валею віку та такий самий на зріст, може, навіть на сантиметр нижчий.
  + 
  + Але нікого Валя так не боявся, як його. Валя навіть не знав його імені та називав його Фрукт. Колись він чув, як у черзі один дядечко сказав обурено про іншого, що ліз без черги: «Ну, фрукт! Я ще такого не бачив». Фрукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, як Валя проходив, здаля робив погрозливий жест рукою і дивився так, що у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу. Вся справа в тому, що через плече у Фрукта висіли... боксерські рукавички. Завжди, коли Валя його бачив, Фрукт чи то йшов на тренування, чи то повертався. Хтозна.
  + 
  + Яка ж то була мука для Валі ходити прохідним двором! І як її, скажіть, пережити, коли в одному з будинків того двору та ще й мешкала Майя Юхимець! Та сама Юхимець, що вчиться в тому ж таки класі й сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним. Та сама Майя, на чиє рожеве вушко та виткий білявий кучерик на скроні він дивиться всі уроки... Більшість хлопців у класі пальму першості одностайно віддавали красуні Аллочці Граціанській. А Валі подобалася Майя Юхимець. Ну й що, що в неї носик бараболькою. І одна брова трохи вища, а друга нижча. Зате які в неї очі! І які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!.. І вся вона яка! Та як завжди, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає.
  + 
  + Майя і Маринка весь час про щось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясно!»
  + 
  + Валя зітхав. Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тільки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахнула. Ну, а заодно й Маринка Зозуля. Хай ахає й вона, йому не жалко...
  + 
  + Валя, як усі боягузи, любив книжки й фільми про героїв. Скільки ж то він подвигів звершив у думках і мріях! А в житті тільки й знав, що приховував боягузтво, щоб зовсім не осоромитись. І, як усі боягузи, виявляв неабияку винахідливість, коли хитрував, вибріхувався, викручувався, щоб не бачили, як він боїться. Важко бути боягузом!
  + 
  + І от одного разу... Мама послала його в магазин. Валя повернув у прохідний. І тільки він завернув за ріг, як...
  + 
  + Перше, що він побачив, це була Майя Юхимець і Маринка Зозуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув. Друге — це був Фрукт із боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під'їзду будинку, що навпроти.
  + 
  + Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стояли, спершися на бильця, боком до нього. Але ще крок — і вони його помітять. Відступати назад ризиковано — побачать, як він тікає. Єдиний вихід — кинутися в кущі бузку. Що Валя й зробив із дивовижною спритністю.
  + 
  + Балкон, де стояли дівчатка, був на другому поверсі прямо над Валею, і він добре чув їхні голоси.
  + 
  + — ...а він раптом як зарегоче, — продовжувала щось розповідати Маринка. — А я отак подивилася і... все! А він як скривиться...<br>— Смішнюля! — пхикнула Майя.<br>— Ой, вони взагалі такі смішнюлі!<br>— І задавулі. Думають, що ніхто нічого не розуміє, які вони...<br>— Ага-га. Комедія!
  + 
  + Судячи з розмови, Валю вони не помітили. Але він раптом уявив, як проходить повз Фрукта, а той робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона, наче в театрі. Буде їм комедія! Буде він їм зараз такий смішнюля, що... У Валі потемніло в очах. Фрукт сидів собі на східцях і не збирався нікуди йти.
  + 
  + І раптом... Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий незнайомий хлопчина. Він сміливо йшов до Фрукта. Фрукт підвівся із східців. Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся:<br>Фрукт лякливо одсахнувся:
  + 
  + — Не чіпай!<br>— Козел! Ти ж ні разу їх не надівав. Я ж за тобою вже давно стежу. Ти просто носиш їх... для показухи.<br>— Пусти! — Фрукт плаксиво скривився.<br>— Поносив — дай іншому поносити, — чорнявий рвонув рукавичку до себе.
  + 
  + І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він! І рукавички боксерські він носить для хоробрості! І так Валі стало радісно й весело від того відкриття, що він аж реготнув уголос. То чого ж він тут ховається в кущах? Чого? От коли треба пройти гоголем повз ворога свого осоромленого! На очах прекрасної Майї Юхимець. Валя вихопився з кущів і швиденьким бадьорим кроком з презирливою усмішкою поспішив через двір. І побачивши, як Валя рішуче наближається, чорнявий раптом завмер, пильно глянув на нього, потім перевів погляд на Фрукта, потім знову на Валю. В очах його майнув переляк. І коли Валя підійшов зовсім близько, криво усміхнувся.
  + 
  + — Та нате вам ваші рукавички! Дуже вони мені потрібні! — Він кинув уже одібрані у Фрукта рукавички і, насвистуючи, пішов геть.
  + 
  + Валя аж спинився від несподіванки. Фрукт схилився, піднімаючи рукавички. Потім випростався, глянув мигцем на Валю, одвернувся вбік, тихо пролепетав: «Спасибі», — і шмигонув у під'їзд. І тільки тоді Валя остаточно збагнув, що сталося. Його, боягуза, злякався чорнявий чужак-заброда, що одбирав боксерські рукавички у Фрукта! І Фрукт йому, Валі, сказав: «Спасибі». За порятунок. Та ще ж... це... Валя зиркнув на балкон. На балконі не було нікого. Невже не бачили? Невже раніше пішли з балкона і нічого не бачили?!. От же... І все одно радість, ні з чим незрівнянна радість охопла Валю.
  + 
  + ...Звичайно, не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. Так не буває.
  + 
  + Але якщо боягуз вперше подолав свій страх, відчув, що він на щось, може, здатний і спромігся на якийсь бодай незначний вчинок — не такий він уже й боягуз.
  + 
  + Наступного дня Валя йшов до школи веселий і радісний. Не було в його душі колишнього страху. І усміхався він упевнено, як ніколи.
  + 
  + Гришка Гонобобель, який завжди, коли Валя проходив, жартома замахувався на нього, а потім повільно опускав руку, усміхаючись: «Не бійсь! Жарт!» — на цей раз лише ковзнув по ньому поглядом і не замахнувся.
  + 
  + Майя Юхимець і Маринка Зозуля вже сиділи за партою і про щось, як завжди, шепотілись.
  + 
  + Побачивши Валю, вони лукаво усміхнулися. І в поглядах їхніх було щось нове.
  + 
  + «Може, все-таки вони бачили?..» — радісно тьохнуло Валине серце.
  + 
  + Ех, як же гарно бути небоягузом! (За В. Нестайком).
  + 
  + ІІ. Випишіть уривок з оповідання (5-10 речень), який сподобався вам найбільше. Поясніть уживання розділових знаків.
  + 
  + ІІІ. Складіть і запишіть оповідання про подію, яка траплялася з вами, з вашим другом (подругою), родичами (на вибір).
  + 
  + <u>''Усміхнімось''</u>
  + 
  + 404.
  + 
  + Прочитайте усмішку. Пофантазуйте й складіть (усно) невеличке оповідання про один день з життя родини хлопчика.
  
  + Хлопчик пише твір про свого батька:
  
- § 44. Письмове оповідання на самостійно обрану тему<br>402. Відтворіть композиційну блок-схему оповідання, розкриваючи зміст кожної частини.<br>Пригадаймо<br>Назва<br>Вступна частина<br>Основна частина<br>Кінцівка<br>403.<br>1. Прочитайте оповідання. Про що воно?. Поміркуйте й запишіть, як його можна назвати. Визначте композиційні елементи оповідання.<br>***<br>Як це не прикро, але Валя Тараненко був боягуз. Із самісінького дитинства. І в дитсадку його всі кривдили, а він не міг дати здачі. І в перших класах теж.<br>Ну що то, люди добрі, за такий закон дивовижний — небоягузів ніхто й пальцем не зачіпає, а як ти боягуз, то наче на тобі написано: кожен і ліктем штовхне, і на ногу наступить, ще й облає при цьому. Біда, та й годі!<br>Скільки разів Валя казав собі: «Ну, все! Із завтрашнього дня перестаю боятися. Все!» Та наставало завтра, і хлопці стрибали з всоченького шкільного ґанку. А Валя підходив до краю, зазирав униз, у животі в нього тенькало, хололо, і він рачкував назад... Ну що ти скажеш!<br>Важко жити боягузові в цьому складному світі, де на кожному кроці підстерігає тебе щось, несподіване й небезпечне.<br>Особливо отруювала життя хлопця одна людина. Кирпата, щербата, з відстовбурченими вухами. Вчилася ця людина в іншій школі, але жила у прохідному дворі, через який Валя ходив у магазин. Це був хлопець одного з Валею віку та такий самий на зріст, може, навіть на сантиметр нижчий.<br>Але нікого Валя так не боявся, як його. Валя навіть не знав його імені та називав його Фрукт. Колись він чув, як у черзі один дядечко сказав обурено про іншого, що ліз без черги: «Ну, фрукт! Я ще такого не бачив». Фрукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, як Валя проходив, здаля робив погрозливий жест рукою і дивився так, що у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу. Вся справа в тому, що через плече у Фрукта висіли... боксерські рукавички. Завжди, коли Валя його бачив, Фрукт чи то йшов на тренування, чи то повертався. Хтозна.<br>Яка ж то була мука для Валі ходити прохідним двором! І як ЇЇ, скажіть, пережити, коли в одному з будинків того двору та ще й мешкала Майя Юхимець! Та сама Юхимець, що вчиться в тому ж таки класі й сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним. Та сама Майя, на чиє рожеве вушко та виткий білявий кучерик на скроні він дивиться всі уроки... Більшість хлопців у класі пальму першості одностайно віддавали красуні Аллочці Граціанській. А Валі подобалася Майя Юхимець. Ну й що, що в неї носик бараболькою. І одна брова трохи вища, а друга нижча. Зате які в неї очі! І які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!.. І вся вона яка! Та як завжди, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає.<br>Майя і Маринка весь час про щось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясно!»<br>Валя зітхав. Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тільки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахнула. Ну, а заодно й Маринка Зозуля. Хай ахає й вона, йому не жалко...<br>Валя, як усі боягузи, любив книжки й фільми про героїв. Скільки ж то він подвигів звершив у думках і мріях! А в житті тільки й знав, що приховував боягузтво, щоб зовсім не осоромитись. І, як усі боягузи, виявляв неабияку винахідливість, коли хитрував, вибріхувався, викручувався, щоб не бачили, як він боїться. Важко бути боягузом!<br>І от одного разу... Мама послала його в магазин. Валя повернув у прохідний. І тільки він завернув за ріг, як...<br>Перше, що він побачив, це була Майя Юхимець і Маринка Зозуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув. Друге — це був Фрукт із боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під'їзду будинку, що навпроти.<br>Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стояли, спершися на бильця, боком до нього. Але ще крок — і вони його помітять. Відступати назад ризиковано — побачать, як він тікає. Єдиний вихід — кинутися в кущі бузку. Що Валя й зробив із дивовижною спритністю.<br>Балкон, де стояли дівчатка, був на другому поверсі прямо над Валею, і він добре чув їхні голоси.<br>— ...а він раптом як зарегоче, — продовжувала щось розповідати Маринка. — А я отак подивилася і... все! А він як скривиться...<br>— Смішнюля! — пхикнула Майя.<br>— Ой, вони взагалі такі смішнюлі!<br>— І задавулі. Думають, що ніхто нічого не розуміє, які вони...<br>— Ага-га. Комедія!<br>Судячи з розмови, Валю вони не помітили. Але він раптом уявив, як проходить повз Фрукта, а той робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона, наче в театрі. Буде їм комедія! Буде він їм зараз такий смішнюля, що... У Валі потемніло в очах. Фрукт сидів собі на східцях і не збирався нікуди йти.<br>І раптом... Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий незнайомий хлопчина. Він сміливо йшов до Фрукта. Фрукт підвівся із східців. Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся:<br>Фрукт лякливо одсахнувся:<br>— Не чіпай!<br>— Козел! Ти ж ні разу їх не надівав. Я ж за тобою вже давно стежу. Ти просто носиш їх... для показухи.<br>— Пусти! — Фрукт плаксиво скривився.<br>— Поносив — дай іншому поносити, — чорнявий рвонув рукавичку до себе.<br>І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він! І рукавички боксерські він носить для хоробрості! І так Валі стало радісно й весело від того відкриття, що він аж реготнув уголос. То чого ж він тут ховається в кущах? Чого? От коли треба пройти гоголем повз ворога свого осоромленого! На очах прекрасної Майї Юхимець. Валя вихопився з кущів і швиденьким бадьорим кроком з презирливою усмішкою поспішив через двір. І побачивши, як Валя рішуче наближається, чорнявий раптом завмер, пильно глянув на нього, потім перевів погляд на Фрукта, потім знову на Валю. В очах його майнув переляк. І коли Валя підійшов зовсім близько, криво усміхнувся.<br>— Та нате вам ваші рукавички! Дуже вони мені потрібні! — Він кинув уже одібрані у Фрукта рукавички і, насвистуючи, пішов геть.<br>Валя аж спинився від несподіванки. Фрукт схилився, піднімаючи рукавички. Потім випростався, глянув мигцем на Валю, одвернувся вбік, тихо пролепетав: «Спасибі», — і шмигонув у під'їзд. І тільки тоді Валя остаточно збагнув, що сталося. Його, боягуза, злякався чорнявий чужак-заброда, що одбирав боксерські рукавички у Фрукта! І Фрукт йому, Валі, сказав: «Спасибі». За порятунок. Та ще ж... це... Валя зиркнув на балкон. На балконі не було нікого. Невже не бачили? Невже раніше пішли з балкона і нічого не бачили?!. От же... І все одно радість, ні з чим незрівнянна радість охопла Валю.<br>...Звичайно, не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. Так не буває.<br>Але якщо боягуз вперше подолав свій страх, відчув, що він на щось, може, здатний і спромігся на якийсь бодай незначний вчинок — не такий він уже й боягуз.<br>Наступного дня Валя йшов до школи веселий і радісний. Не було в його душі колишнього страху. І усміхався він упевнено, як ніколи.<br>Гришка Гонобобель, який завжди, коли Валя проходив, жартома замахувався на нього, а потім повільно опускав руку, усміхаючись: «Не бійсь! Жарт!» — на цей раз лише ковзнув по ньому поглядом і не замахнувся.<br>Майя Юхимець і Маринка Зозуля вже сиділи за партою і про щось, як завжди, шепотілись.<br>Побачивши Валю, вони лукаво усміхнулися. І в поглядах їхніх було щось нове.<br>«Може, все-таки вони бачили?..» — радісно тьохнуло Валине серце.<br>Ех, як же гарно бути небоягузом! (За В. Нестойком).<br>2. Випишіть уривок з оповідання (5-10 речень), який сподобався вам найбільше. Поясніть уживання розділових знаків.<br>3. Складіть і запишіть оповідання про подію, яка траплялася з вами, з вашим другом (подругою), родичами (на вибір).<br>Усміхнімось<br>404.<br>Прочитайте усмішку. Пофантазуйте й складіть (усно) невеличке оповідання про один день з життя родини хлопчика.<br>Хлопчик пише твір про свого батька:<br>«Мій тато — найдужчий і найхоробріший! Він може переплисти найширшу річку, перемогти в сутичці з будь-яким хижаком, битися з будь-якими бандитами! Мій тато може все! Але найчастіше йому доводиться мити посуд, прати білизну та виносити сміття». + «Мій тато — найдужчий і найхоробріший! Він може переплисти найширшу річку, перемогти в сутичці з будь-яким хижаком, битися з будь-якими бандитами! Мій тато може все! Але найчастіше йому доводиться мити посуд, прати білизну та виносити сміття». 
  
 <br>    <br>  
Строка 11:
Строка 121:
 ''С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів&nbsp; ''    ''С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів&nbsp; ''  
  
- <br> <sub>Матеріали з української мови, планування з української мови, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української мови для 9 класу</sub>   + <br> <sub>[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|Матеріали]] з української мови, планування [[Українська_мова|з української мови]], завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Українська_мова_9_клас|з української мови для 9 класу]]</sub>  
  
 <br>    <br>  

Версия 21:23, 4 мая 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Оповідання на самостійно обрану тему 

 ОПОВІДАННЯ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ 

 
§ 44. Письмове оповідання на самостійно обрану тему

Пригадаймо
402. 

Відтворіть композиційну блок-схему оповідання, розкриваючи зміст кожної частини.





                   Назва
................................................

                        |




            Вступна частина
................................................

                        |




           Основна частина
................................................

 




                  Кінцівка
................................................

403.
І. Прочитайте оповідання. Про що воно? Поміркуйте й запишіть, як його можна назвати. Визначте композиційні елементи оповідання.





Як це не прикро, але Валя Тараненко був боягуз. Із самісінького дитинства. І в дитсадку його всі кривдили, а він не міг дати здачі. І в перших класах теж.
Ну що то, люди добрі, за такий закон дивовижний — небоягузів ніхто й пальцем не зачіпає, а як ти боягуз, то наче на тобі написано: кожен і ліктем штовхне, і на ногу наступить, ще й облає при цьому. Біда, та й годі!
Скільки разів Валя казав собі: «Ну, все! Із завтрашнього дня перестаю боятися. Все!» Та наставало завтра, і хлопці стрибали з височенького шкільного ґанку. А Валя підходив до краю, зазирав униз, у животі в нього тенькало, хололо, і він рачкував назад... Ну що ти скажеш!
Важко жити боягузові в цьому складному світі, де на кожному кроці підстерігає тебе щось, несподіване й небезпечне.
Особливо отруювала життя хлопця одна людина. Кирпата, щербата, з відстовбурченими вухами. Вчилася ця людина в іншій школі, але жила у прохідному дворі, через який Валя ходив у магазин. Це був хлопець одного з Валею віку та такий самий на зріст, може, навіть на сантиметр нижчий.
Але нікого Валя так не боявся, як його. Валя навіть не знав його імені та називав його Фрукт. Колись він чув, як у черзі один дядечко сказав обурено про іншого, що ліз без черги: «Ну, фрукт! Я ще такого не бачив». Фрукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, як Валя проходив, здаля робив погрозливий жест рукою і дивився так, що у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу. Вся справа в тому, що через плече у Фрукта висіли... боксерські рукавички. Завжди, коли Валя його бачив, Фрукт чи то йшов на тренування, чи то повертався. Хтозна.
Яка ж то була мука для Валі ходити прохідним двором! І як її, скажіть, пережити, коли в одному з будинків того двору та ще й мешкала Майя Юхимець! Та сама Юхимець, що вчиться в тому ж таки класі й сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним. Та сама Майя, на чиє рожеве вушко та виткий білявий кучерик на скроні він дивиться всі уроки... Більшість хлопців у класі пальму першості одностайно віддавали красуні Аллочці Граціанській. А Валі подобалася Майя Юхимець. Ну й що, що в неї носик бараболькою. І одна брова трохи вища, а друга нижча. Зате які в неї очі! І які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!.. І вся вона яка! Та як завжди, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає.
Майя і Маринка весь час про щось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясно!»
Валя зітхав. Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тільки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахнула. Ну, а заодно й Маринка Зозуля. Хай ахає й вона, йому не жалко...
Валя, як усі боягузи, любив книжки й фільми про героїв. Скільки ж то він подвигів звершив у думках і мріях! А в житті тільки й знав, що приховував боягузтво, щоб зовсім не осоромитись. І, як усі боягузи, виявляв неабияку винахідливість, коли хитрував, вибріхувався, викручувався, щоб не бачили, як він боїться. Важко бути боягузом!
І от одного разу... Мама послала його в магазин. Валя повернув у прохідний. І тільки він завернув за ріг, як...
Перше, що він побачив, це була Майя Юхимець і Маринка Зозуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув. Друге — це був Фрукт із боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під'їзду будинку, що навпроти.
Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стояли, спершися на бильця, боком до нього. Але ще крок — і вони його помітять. Відступати назад ризиковано — побачать, як він тікає. Єдиний вихід — кинутися в кущі бузку. Що Валя й зробив із дивовижною спритністю.
Балкон, де стояли дівчатка, був на другому поверсі прямо над Валею, і він добре чув їхні голоси.
— ...а він раптом як зарегоче, — продовжувала щось розповідати Маринка. — А я отак подивилася і... все! А він як скривиться...
— Смішнюля! — пхикнула Майя.
— Ой, вони взагалі такі смішнюлі!
— І задавулі. Думають, що ніхто нічого не розуміє, які вони...
— Ага-га. Комедія!
Судячи з розмови, Валю вони не помітили. Але він раптом уявив, як проходить повз Фрукта, а той робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона, наче в театрі. Буде їм комедія! Буде він їм зараз такий смішнюля, що... У Валі потемніло в очах. Фрукт сидів собі на східцях і не збирався нікуди йти.
І раптом... Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий незнайомий хлопчина. Він сміливо йшов до Фрукта. Фрукт підвівся із східців. Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся:
Фрукт лякливо одсахнувся:
— Не чіпай!
— Козел! Ти ж ні разу їх не надівав. Я ж за тобою вже давно стежу. Ти просто носиш їх... для показухи.
— Пусти! — Фрукт плаксиво скривився.
— Поносив — дай іншому поносити, — чорнявий рвонув рукавичку до себе.
І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він! І рукавички боксерські він носить для хоробрості! І так Валі стало радісно й весело від того відкриття, що він аж реготнув уголос. То чого ж він тут ховається в кущах? Чого? От коли треба пройти гоголем повз ворога свого осоромленого! На очах прекрасної Майї Юхимець. Валя вихопився з кущів і швиденьким бадьорим кроком з презирливою усмішкою поспішив через двір. І побачивши, як Валя рішуче наближається, чорнявий раптом завмер, пильно глянув на нього, потім перевів погляд на Фрукта, потім знову на Валю. В очах його майнув переляк. І коли Валя підійшов зовсім близько, криво усміхнувся.
— Та нате вам ваші рукавички! Дуже вони мені потрібні! — Він кинув уже одібрані у Фрукта рукавички і, насвистуючи, пішов геть.
Валя аж спинився від несподіванки. Фрукт схилився, піднімаючи рукавички. Потім випростався, глянув мигцем на Валю, одвернувся вбік, тихо пролепетав: «Спасибі», — і шмигонув у під'їзд. І тільки тоді Валя остаточно збагнув, що сталося. Його, боягуза, злякався чорнявий чужак-заброда, що одбирав боксерські рукавички у Фрукта! І Фрукт йому, Валі, сказав: «Спасибі». За порятунок. Та ще ж... це... Валя зиркнув на балкон. На балконі не було нікого. Невже не бачили? Невже раніше пішли з балкона і нічого не бачили?!. От же... І все одно радість, ні з чим незрівнянна радість охопла Валю.
...Звичайно, не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. Так не буває.
Але якщо боягуз вперше подолав свій страх, відчув, що він на щось, може, здатний і спромігся на якийсь бодай незначний вчинок — не такий він уже й боягуз.
Наступного дня Валя йшов до школи веселий і радісний. Не було в його душі колишнього страху. І усміхався він упевнено, як ніколи.
Гришка Гонобобель, який завжди, коли Валя проходив, жартома замахувався на нього, а потім повільно опускав руку, усміхаючись: «Не бійсь! Жарт!» — на цей раз лише ковзнув по ньому поглядом і не замахнувся.
Майя Юхимець і Маринка Зозуля вже сиділи за партою і про щось, як завжди, шепотілись.
Побачивши Валю, вони лукаво усміхнулися. І в поглядах їхніх було щось нове.
«Може, все-таки вони бачили?..» — радісно тьохнуло Валине серце.
Ех, як же гарно бути небоягузом! (За В. Нестайком).
ІІ. Випишіть уривок з оповідання (5-10 речень), який сподобався вам найбільше. Поясніть уживання розділових знаків.
ІІІ. Складіть і запишіть оповідання про подію, яка траплялася з вами, з вашим другом (подругою), родичами (на вибір).
Усміхнімось
404.
Прочитайте усмішку. Пофантазуйте й складіть (усно) невеличке оповідання про один день з життя родини хлопчика.
Хлопчик пише твір про свого батька:
«Мій тато — найдужчий і найхоробріший! Він може переплисти найширшу річку, перемогти в сутичці з будь-яким хижаком, битися з будь-якими бандитами! Мій тато може все! Але найчастіше йому доводиться мити посуд, прати білизну та виносити сміття». 

 
С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів   

 _{Матеріали з української мови, планування з української мови, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української мови для 9 класу} 

 

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення



 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83»
@@ Строка 3: / Строка 3: @@
 <br> <metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, 9 клас, Оповідання на самостійно обрану тему.</metakeywords>ОПОВІДАННЯ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ
+<br>
+<u>§ 44. Письмове оповідання на самостійно обрану тему</u><br>
+<u>''Пригадаймо''</u>
+. <br>
+Відтворіть композиційну блок-схему оповідання, розкриваючи зміст кожної частини.<br>
+{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
+|-
+| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Назва<br>................................................
+|}
+&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; |
+{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
+|-
+| &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Вступна частина<br>................................................
+|}
+&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; |
+{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
+|-
+| &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Основна частина<br>................................................
+|}
+&nbsp;
+{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="200"
+|-
+| &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Кінцівка<br>................................................
+|}
+.
+І. Прочитайте оповідання. Про що воно? Поміркуйте й запишіть, як його можна назвати. Визначте композиційні елементи оповідання.
+***
+Як це не прикро, але Валя Тараненко був боягуз. Із самісінького дитинства. І в дитсадку його всі кривдили, а він не міг дати здачі. І в перших класах теж.
+Ну що то, люди добрі, за такий закон дивовижний — небоягузів ніхто й пальцем не зачіпає, а як ти боягуз, то наче на тобі написано: кожен і ліктем штовхне, і на ногу наступить, ще й облає при цьому. Біда, та й годі!
+Скільки разів Валя казав собі: «Ну, все! Із завтрашнього дня перестаю боятися. Все!» Та наставало завтра, і хлопці стрибали з височенького шкільного ґанку. А Валя підходив до краю, зазирав униз, у животі в нього тенькало, хололо, і він рачкував назад... Ну що ти скажеш!
+Важко жити боягузові в цьому складному світі, де на кожному кроці підстерігає тебе щось, несподіване й небезпечне.
+Особливо отруювала життя хлопця одна людина. Кирпата, щербата, з відстовбурченими вухами. Вчилася ця людина в іншій школі, але жила у прохідному дворі, через який Валя ходив у магазин. Це був хлопець одного з Валею віку та такий самий на зріст, може, навіть на сантиметр нижчий.
+Але нікого Валя так не боявся, як його. Валя навіть не знав його імені та називав його Фрукт. Колись він чув, як у черзі один дядечко сказав обурено про іншого, що ліз без черги: «Ну, фрукт! Я ще такого не бачив». Фрукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, як Валя проходив, здаля робив погрозливий жест рукою і дивився так, що у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу. Вся справа в тому, що через плече у Фрукта висіли... боксерські рукавички. Завжди, коли Валя його бачив, Фрукт чи то йшов на тренування, чи то повертався. Хтозна.
+Яка ж то була мука для Валі ходити прохідним двором! І як її, скажіть, пережити, коли в одному з будинків того двору та ще й мешкала Майя Юхимець! Та сама Юхимець, що вчиться в тому ж таки класі й сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним. Та сама Майя, на чиє рожеве вушко та виткий білявий кучерик на скроні він дивиться всі уроки... Більшість хлопців у класі пальму першості одностайно віддавали красуні Аллочці Граціанській. А Валі подобалася Майя Юхимець. Ну й що, що в неї носик бараболькою. І одна брова трохи вища, а друга нижча. Зате які в неї очі! І які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!.. І вся вона яка! Та як завжди, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає.
+Майя і Маринка весь час про щось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясно!»
+Валя зітхав. Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тільки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахнула. Ну, а заодно й Маринка Зозуля. Хай ахає й вона, йому не жалко...
+Валя, як усі боягузи, любив книжки й фільми про героїв. Скільки ж то він подвигів звершив у думках і мріях! А в житті тільки й знав, що приховував боягузтво, щоб зовсім не осоромитись. І, як усі боягузи, виявляв неабияку винахідливість, коли хитрував, вибріхувався, викручувався, щоб не бачили, як він боїться. Важко бути боягузом!
+І от одного разу... Мама послала його в магазин. Валя повернув у прохідний. І тільки він завернув за ріг, як...
+Перше, що він побачив, це була Майя Юхимець і Маринка Зозуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув. Друге — це був Фрукт із боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під'їзду будинку, що навпроти.
+Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стояли, спершися на бильця, боком до нього. Але ще крок — і вони його помітять. Відступати назад ризиковано — побачать, як він тікає. Єдиний вихід — кинутися в кущі бузку. Що Валя й зробив із дивовижною спритністю.
+Балкон, де стояли дівчатка, був на другому поверсі прямо над Валею, і він добре чув їхні голоси.
+— ...а він раптом як зарегоче, — продовжувала щось розповідати Маринка. — А я отак подивилася і... все! А він як скривиться...<br>— Смішнюля! — пхикнула Майя.<br>— Ой, вони взагалі такі смішнюлі!<br>— І задавулі. Думають, що ніхто нічого не розуміє, які вони...<br>— Ага-га. Комедія!
+Судячи з розмови, Валю вони не помітили. Але він раптом уявив, як проходить повз Фрукта, а той робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона, наче в театрі. Буде їм комедія! Буде він їм зараз такий смішнюля, що... У Валі потемніло в очах. Фрукт сидів собі на східцях і не збирався нікуди йти.
+І раптом... Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий незнайомий хлопчина. Він сміливо йшов до Фрукта. Фрукт підвівся із східців. Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся:<br>Фрукт лякливо одсахнувся:
+— Не чіпай!<br>— Козел! Ти ж ні разу їх не надівав. Я ж за тобою вже давно стежу. Ти просто носиш їх... для показухи.<br>— Пусти! — Фрукт плаксиво скривився.<br>— Поносив — дай іншому поносити, — чорнявий рвонув рукавичку до себе.
+І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він! І рукавички боксерські він носить для хоробрості! І так Валі стало радісно й весело від того відкриття, що він аж реготнув уголос. То чого ж він тут ховається в кущах? Чого? От коли треба пройти гоголем повз ворога свого осоромленого! На очах прекрасної Майї Юхимець. Валя вихопився з кущів і швиденьким бадьорим кроком з презирливою усмішкою поспішив через двір. І побачивши, як Валя рішуче наближається, чорнявий раптом завмер, пильно глянув на нього, потім перевів погляд на Фрукта, потім знову на Валю. В очах його майнув переляк. І коли Валя підійшов зовсім близько, криво усміхнувся.
+— Та нате вам ваші рукавички! Дуже вони мені потрібні! — Він кинув уже одібрані у Фрукта рукавички і, насвистуючи, пішов геть.
+Валя аж спинився від несподіванки. Фрукт схилився, піднімаючи рукавички. Потім випростався, глянув мигцем на Валю, одвернувся вбік, тихо пролепетав: «Спасибі», — і шмигонув у під'їзд. І тільки тоді Валя остаточно збагнув, що сталося. Його, боягуза, злякався чорнявий чужак-заброда, що одбирав боксерські рукавички у Фрукта! І Фрукт йому, Валі, сказав: «Спасибі». За порятунок. Та ще ж... це... Валя зиркнув на балкон. На балконі не було нікого. Невже не бачили? Невже раніше пішли з балкона і нічого не бачили?!. От же... І все одно радість, ні з чим незрівнянна радість охопла Валю.
+...Звичайно, не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. Так не буває.
+Але якщо боягуз вперше подолав свій страх, відчув, що він на щось, може, здатний і спромігся на якийсь бодай незначний вчинок — не такий він уже й боягуз.
+Наступного дня Валя йшов до школи веселий і радісний. Не було в його душі колишнього страху. І усміхався він упевнено, як ніколи.
+Гришка Гонобобель, який завжди, коли Валя проходив, жартома замахувався на нього, а потім повільно опускав руку, усміхаючись: «Не бійсь! Жарт!» — на цей раз лише ковзнув по ньому поглядом і не замахнувся.
+Майя Юхимець і Маринка Зозуля вже сиділи за партою і про щось, як завжди, шепотілись.
+Побачивши Валю, вони лукаво усміхнулися. І в поглядах їхніх було щось нове.
+«Може, все-таки вони бачили?..» — радісно тьохнуло Валине серце.
+Ех, як же гарно бути небоягузом! (За В. Нестайком).
+ІІ. Випишіть уривок з оповідання (5-10 речень), який сподобався вам найбільше. Поясніть уживання розділових знаків.
+ІІІ. Складіть і запишіть оповідання про подію, яка траплялася з вами, з вашим другом (подругою), родичами (на вибір).
+<u>''Усміхнімось''</u>
+.
+Прочитайте усмішку. Пофантазуйте й складіть (усно) невеличке оповідання про один день з життя родини хлопчика.
+Хлопчик пише твір про свого батька:
-§ 44. Письмове оповідання на самостійно обрану тему<br>402. Відтворіть композиційну блок-схему оповідання, розкриваючи зміст кожної частини.<br>Пригадаймо<br>Назва<br>Вступна частина<br>Основна частина<br>Кінцівка<br>403.<br>1. Прочитайте оповідання. Про що воно?. Поміркуйте й запишіть, як його можна назвати. Визначте композиційні елементи оповідання.<br>***<br>Як це не прикро, але Валя Тараненко був боягуз. Із самісінького дитинства. І в дитсадку його всі кривдили, а він не міг дати здачі. І в перших класах теж.<br>Ну що то, люди добрі, за такий закон дивовижний — небоягузів ніхто й пальцем не зачіпає, а як ти боягуз, то наче на тобі написано: кожен і ліктем штовхне, і на ногу наступить, ще й облає при цьому. Біда, та й годі!<br>Скільки разів Валя казав собі: «Ну, все! Із завтрашнього дня перестаю боятися. Все!» Та наставало завтра, і хлопці стрибали з всоченького шкільного ґанку. А Валя підходив до краю, зазирав униз, у животі в нього тенькало, хололо, і він рачкував назад... Ну що ти скажеш!<br>Важко жити боягузові в цьому складному світі, де на кожному кроці підстерігає тебе щось, несподіване й небезпечне.<br>Особливо отруювала життя хлопця одна людина. Кирпата, щербата, з відстовбурченими вухами. Вчилася ця людина в іншій школі, але жила у прохідному дворі, через який Валя ходив у магазин. Це був хлопець одного з Валею віку та такий самий на зріст, може, навіть на сантиметр нижчий.<br>Але нікого Валя так не боявся, як його. Валя навіть не знав його імені та називав його Фрукт. Колись він чув, як у черзі один дядечко сказав обурено про іншого, що ліз без черги: «Ну, фрукт! Я ще такого не бачив». Фрукт ні разу Валю не вдарив. Але завжди, як Валя проходив, здаля робив погрозливий жест рукою і дивився так, що у Валі трусилися жижки і він прискорював ходу. Вся справа в тому, що через плече у Фрукта висіли... боксерські рукавички. Завжди, коли Валя його бачив, Фрукт чи то йшов на тренування, чи то повертався. Хтозна.<br>Яка ж то була мука для Валі ходити прохідним двором! І як ЇЇ, скажіть, пережити, коли в одному з будинків того двору та ще й мешкала Майя Юхимець! Та сама Юхимець, що вчиться в тому ж таки класі й сидить з Маринкою Зозулею прямо перед ним. Та сама Майя, на чиє рожеве вушко та виткий білявий кучерик на скроні він дивиться всі уроки... Більшість хлопців у класі пальму першості одностайно віддавали красуні Аллочці Граціанській. А Валі подобалася Майя Юхимець. Ну й що, що в неї носик бараболькою. І одна брова трохи вища, а друга нижча. Зате які в неї очі! І які ямочки на пухленьких руках біля ліктів!.. І вся вона яка! Та як завжди, коли тобі подобається якась дівчинка, вона на тебе зовсім не зважає.<br>Майя і Маринка весь час про щось таємничо шепотіли, раз у раз тихо скрикуючи, щоб хтось почув: «Уявляєш! Потрясно!»<br>Валя зітхав. Як йому хотілося бути героєм! Зробити таке, що роблять тільки сміливі, відважні люди. Щоб Майя захоплено ахнула. Ну, а заодно й Маринка Зозуля. Хай ахає й вона, йому не жалко...<br>Валя, як усі боягузи, любив книжки й фільми про героїв. Скільки ж то він подвигів звершив у думках і мріях! А в житті тільки й знав, що приховував боягузтво, щоб зовсім не осоромитись. І, як усі боягузи, виявляв неабияку винахідливість, коли хитрував, вибріхувався, викручувався, щоб не бачили, як він боїться. Важко бути боягузом!<br>І от одного разу... Мама послала його в магазин. Валя повернув у прохідний. І тільки він завернув за ріг, як...<br>Перше, що він побачив, це була Майя Юхимець і Маринка Зозуля. Вони стояли на балконі будинку, за ріг якого він завернув. Друге — це був Фрукт із боксерськими рукавичками через плече. Він сидів на східцях біля під'їзду будинку, що навпроти.<br>Майя і Маринка Валю ще не помітили — вони стояли, спершися на бильця, боком до нього. Але ще крок — і вони його помітять. Відступати назад ризиковано — побачать, як він тікає. Єдиний вихід — кинутися в кущі бузку. Що Валя й зробив із дивовижною спритністю.<br>Балкон, де стояли дівчатка, був на другому поверсі прямо над Валею, і він добре чув їхні голоси.<br>— ...а він раптом як зарегоче, — продовжувала щось розповідати Маринка. — А я отак подивилася і... все! А він як скривиться...<br>— Смішнюля! — пхикнула Майя.<br>— Ой, вони взагалі такі смішнюлі!<br>— І задавулі. Думають, що ніхто нічого не розуміє, які вони...<br>— Ага-га. Комедія!<br>Судячи з розмови, Валю вони не помітили. Але він раптом уявив, як проходить повз Фрукта, а той робить свій жест, а може, сьогодні не тільки жест... А Майя і Маринка дивляться з балкона, наче в театрі. Буде їм комедія! Буде він їм зараз такий смішнюля, що... У Валі потемніло в очах. Фрукт сидів собі на східцях і не збирався нікуди йти.<br>І раптом... Раптом у дворі з'явився якийсь чорнявий незнайомий хлопчина. Він сміливо йшов до Фрукта. Фрукт підвівся із східців. Чорнявий підійшов і глузливо усміхнувся:<br>Фрукт лякливо одсахнувся:<br>— Не чіпай!<br>— Козел! Ти ж ні разу їх не надівав. Я ж за тобою вже давно стежу. Ти просто носиш їх... для показухи.<br>— Пусти! — Фрукт плаксиво скривився.<br>— Поносив — дай іншому поносити, — чорнявий рвонув рукавичку до себе.<br>І враз Валя збагнув: та Фрукт же звичайний боягуз, такий, як і він! І рукавички боксерські він носить для хоробрості! І так Валі стало радісно й весело від того відкриття, що він аж реготнув уголос. То чого ж він тут ховається в кущах? Чого? От коли треба пройти гоголем повз ворога свого осоромленого! На очах прекрасної Майї Юхимець. Валя вихопився з кущів і швиденьким бадьорим кроком з презирливою усмішкою поспішив через двір. І побачивши, як Валя рішуче наближається, чорнявий раптом завмер, пильно глянув на нього, потім перевів погляд на Фрукта, потім знову на Валю. В очах його майнув переляк. І коли Валя підійшов зовсім близько, криво усміхнувся.<br>— Та нате вам ваші рукавички! Дуже вони мені потрібні! — Він кинув уже одібрані у Фрукта рукавички і, насвистуючи, пішов геть.<br>Валя аж спинився від несподіванки. Фрукт схилився, піднімаючи рукавички. Потім випростався, глянув мигцем на Валю, одвернувся вбік, тихо пролепетав: «Спасибі», — і шмигонув у під'їзд. І тільки тоді Валя остаточно збагнув, що сталося. Його, боягуза, злякався чорнявий чужак-заброда, що одбирав боксерські рукавички у Фрукта! І Фрукт йому, Валі, сказав: «Спасибі». За порятунок. Та ще ж... це... Валя зиркнув на балкон. На балконі не було нікого. Невже не бачили? Невже раніше пішли з балкона і нічого не бачили?!. От же... І все одно радість, ні з чим незрівнянна радість охопла Валю.<br>...Звичайно, не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. Так не буває.<br>Але якщо боягуз вперше подолав свій страх, відчув, що він на щось, може, здатний і спромігся на якийсь бодай незначний вчинок — не такий він уже й боягуз.<br>Наступного дня Валя йшов до школи веселий і радісний. Не було в його душі колишнього страху. І усміхався він упевнено, як ніколи.<br>Гришка Гонобобель, який завжди, коли Валя проходив, жартома замахувався на нього, а потім повільно опускав руку, усміхаючись: «Не бійсь! Жарт!» — на цей раз лише ковзнув по ньому поглядом і не замахнувся.<br>Майя Юхимець і Маринка Зозуля вже сиділи за партою і про щось, як завжди, шепотілись.<br>Побачивши Валю, вони лукаво усміхнулися. І в поглядах їхніх було щось нове.<br>«Може, все-таки вони бачили?..» — радісно тьохнуло Валине серце.<br>Ех, як же гарно бути небоягузом! (За В. Нестойком).<br>2. Випишіть уривок з оповідання (5-10 речень), який сподобався вам найбільше. Поясніть уживання розділових знаків.<br>3. Складіть і запишіть оповідання про подію, яка траплялася з вами, з вашим другом (подругою), родичами (на вибір).<br>Усміхнімось<br>404.<br>Прочитайте усмішку. Пофантазуйте й складіть (усно) невеличке оповідання про один день з життя родини хлопчика.<br>Хлопчик пише твір про свого батька:<br>«Мій тато — найдужчий і найхоробріший! Він може переплисти найширшу річку, перемогти в сутичці з будь-яким хижаком, битися з будь-якими бандитами! Мій тато може все! Але найчастіше йому доводиться мити посуд, прати білизну та виносити сміття».
+«Мій тато — найдужчий і найхоробріший! Він може переплисти найширшу річку, перемогти в сутичці з будь-яким хижаком, битися з будь-якими бандитами! Мій тато може все! Але найчастіше йому доводиться мити посуд, прати білизну та виносити сміття».
 <br>
@@ Строка 11: / Строка 121: @@
 ''С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів&nbsp; ''
-<br> <sub>Матеріали з української мови, планування з української мови, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української мови для 9 класу</sub>
+<br> <sub>[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|Матеріали]] з української мови, планування [[Українська_мова|з української мови]], завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків [[Українська_мова_9_клас|з української мови для 9 класу]]</sub>
 <br>
                    Назва
................................................
             Вступна частина
................................................
            Основна частина
................................................
                   Кінцівка
................................................

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: