Версия 14:22, 9 мая 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧАСТИНАМИ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ

§ 20. Змістові відношення між частинами безсполучникового складного речення

243.   

I. Спишіть. Підкресліть граматичні основи у простих і складних реченнях.

По сивих водах небес плив місяць. Наче обгорнутий блискучою фольгою, він розливав по нічному небу хвилі м'якого проміння, і тихо слав холодне світло донизу, й під тим широким і байдужим усміхом усе набрало якихось легких і неначе нереальних обрисів. Полегшали будинки, здавалися не такими громіздкими; обличчя людей стали вродливіші й таємничіші; гілля дерев, опушене молоденьким листям, особливо переблискувало й пахло. Мовчазна і велична стояла Софія — у місячному промінні рівно, спокійно світились її бані.

Ішов по нічних, безлюдних вулицях... Місяць у небі побільшав і пояснішав, безмежні потоки блідого світла затопили місто. І місто стало тихе, замислене, вродливе якоюсь особливою весняною вродою. Ще ясніше й величніше світилися бані Софії, її споруда наче була символом єднання цього прекрасного світу, цієї весни з голубим єднанням ночі, з поодинокими мерехтливими зорями (За Є. Гуцалом).

ІІ. Зверніть увагу, якими засобами поєднуються частини складних речень. Які розділові знаки вжито між частинами складних речень? Чи змінюється інтонація залежно від уживаного розділового знака? Сформулюйте висновки.

Безсполучниковим складним називається речення, частини якого поєднуються в змістове ціле за допомогою інтонації.

Для об'єднання частин у безсполучниковому реченні не використовуються сполучники та сполучні слова.

У безсполучниковому реченні для висловлення думки ширші можливості мають засоби інтонації: Настала північ, за вікном шумить спокійно сад (Л. Федорчук). У товаристві лад — усяк тому радіє (Л. Глібов). Налагодь струни золоті: весна бенкет справляє (Олександр Олесь).

За характером змістових відношень безсполучникові складні речення поділяються на дві основні групи:

— з однотипними частинами, які рівноправні, не підпорядковуються одна одній (таке складне речення співвідноситься із складносурядним);
— з різнотипними частинами, у яких одна частина пояснює другу, підпорядковується їй (таке складне речення співвідноситься із складнопідрядним).
Безсполучникові складні речення з однотипними частинами виражають відношення:
— одночасності дій: У прибережних вербах щебече птаство, зелений комиш стоїть нерухомою лавою (М. Коцюбинський);
— послідовності дій: У пробуджену ниву лягають зернини, в своє лоно приймає їх тепла рілля (С. Решетова);
— зіставлення: Люди до неї говорять — не чує, не слухає (Марко Вовчок);
— протиставлення: Літо дбає — зима поїдає (Народна творчість);
— причини або наслідку: Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра (О. Гончар). Ти не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала (Т. Шевченко).
Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами виражають відношення:
— пояснювальні: Усі вулиці у Вербівці ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові кілки пнів (Іван Нечуй-Левицький);
— часові: Стихла пісня — тихо стало над степом (С. Скляренко);
— умовні: Робитимеш до поту — їстимеш в охоту (Народна творчість);
— причинові: Добре бідному: в нього від багатства голова не болить (Народна творчість).

244.   

Розгляньте репродукцію картини В. Бистрякова «Романтичний пейзаж». Складіть за нею (усно) твір «Чари природи рідного краю», використовуючи безсполучникові речення з різнотипними та однотипними частинами.

Стиль і синтаксис

Безсполучникове складне речення відрізняється від складносурядного і складнопідрядного емоційною та інтонаційною насиченістю, змістовою багатозначністю. Можна порівняти його з якісним детективом, де читач має змогу сам домислювати певні події, повороти сюжету. Безсполучникові складні речення характерні для художнього та розмовного стилів, а також для мови фольклору.

Запам'ятаймо

Між частинами безсполучникового складного речення може стояти кома, крапка з комою, тире, двокрапка.

Відповідність інтонації розділовому знаку в безсполучниковому складному реченні

245.  

Спишіть речення, зазначаючи в дужках відношення між частинами.

1. По Чорному морю гуляють чайки, на місто турецьке пливуть козаки (Б. Грінченко) (...). 2. Добре ж твоє, козаченько, серденько воліло, виступаєш з товариством на святеє діло (Олена Пчілка) (...). 3. Вже в бубни Черемош гуде, цвіте Гуцульщина квітками (Олександр Олесь) (...). 4. Над низиною навис туман — пектиме знов цілий день (К. Гордієнко) (...). 5. Журавлик мрії нам приніс на крилах — найкращу вибери й собі візьми (Н. Циба) (...). 6. Ти поглянь: наші мальви розколисують вічка (О. Потапенко) (...). 7. Бачу здалека: хвиля іскриста грає на синьому морі (Леся Українка) (...).

246.   

І. Прочитайте, дотримуючись відповідної інтонації.

1. Розтривожений дощ на зв'язок викликає мене, він краплинами в ринвах свої позивні барабанить (Р. Росицький). 2. Вітер коси розплітає у зорі, вечір в небі розкидає янтарі (В. Сосюра). 3. Обридла дневі суєта людська, спустився він спочити в темноті (Л. Глібов). 4. В шибку горнеться пітьма, ніч підходить крадькома (П. Воронько). 5. О, видать, добре тобою вихала метелиця — ледве на ногах тримаєшся (М. Стельмах). 6. Побіг я прожогом — аж вітер у вуха... (Л. Компанієць). 7. Запахло дужче осінню: пожовкле листя, як у кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах (М. Стельмах). 8. Сойка — підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе (М. Стельмах). 9. Защебетав жайворонок, угору летючи; закувала зозуленька, на дубу сидячи; защебетав соловейко — пішла луна гаєм; червоніє я горою; плугатар співає (Т. Шевченко).

ІІ. Визначте змістові відношення у виділених реченнях. Випишіть їх, змінивши ці відношення між частинами. Чи зміниться, на вашу думку, розділовий знак?

247.   

Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації.

1. Поралися люди в полі, хліб святий збирали (В. Забіла) — одночасність дій. 2. Поралися люди в полі: хліб святий збирали - причинові відношення. 3. Поралися люди в полі — хліб святий збирали — причиново-наслідкові відношення.

248.   

І. Спишіть, перебудовуючи виділені речення в безсполучкові складні. Розділові знаки в утворених реченнях поставте з огляду на потрібну вам інтонацію.

Стаття в газеті «Україна молода» від 15 серпня 2008 року мал назву «Трипільська толока», і йшлося в ній про Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура». На його території розміщено одинадцять трипільських поселень, які вважаються найбільшими у світі періоду мідно-кам'яного піку. За давнім українським звичаєм директор заповідника вирішив скликати толоку. Зробив він це не від солодкого життя, адже протягом року заповідник не отримав жодної копійки з державної програми «Золота підкова Черкащини». На виклик — упорядкувати копію двоповерхової трипільської хати — відгукнулися дев'яносто волонтерів з усієї України. І з цим завданням упорались.

Водночас недобудованими залишаються ще дві одноповерхові хати, які досі не накриті очеретом. Сам музей готовий полагодити експонати на вісімдесят відсотків. На його завершення — облаштування експозиції (у фондах зберігається три тисячі одиниць трипільського посуду, фігурок людей і тварин, ритуальних речей) — бракує коштів.

ІІ. Поясніть розставлені розділові знаки в останньому реченні.

Вчимося культурі мови

У прислів'ях і приказках зосереджені народна мудрість, життєвий досвід, знання поколінь. Навчіться використовувати ці вислови у своїй мові.

249. 

І. Спишіть речення, які передають народний досвід. Визначте вид речень у поданих висловленнях.

1. Йому говорити — горохом об стіну кидати. 2. Видно сокола по польоту, сову по погляду. 3. В нашому полку немає толку, в батальйоні втекли всі коні. 4. Слово — не горобець: вилетить — не впіймаєш. 5. Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа. 6. Любов — кільце, у кільця нема кінця. 7. Колос повний до землі гнеться, пустий — угору пнеться. 8. Не кажи: не вмію — кажи: навчуся. 9. Добра вість піднімає, погана — в землю вганяє.

ІІ. Пригадайте й запишіть п'ять власних прикладів прислів'їв, оформлених як безсполучникові складні речення.

ІІІ. Поміркуйте, чому в деяких прислів'ях порушується правило милозвучності. Обговоріть це питання з однокласниками і вчителем.

250.

І. Прочитайте текст народної усмішки. Чи можна назвати бондаря професіоналом?

Усміхнімось

Виправдався

Зайшов один чоловік до бондаря і просить:
— Чи не могли б ви, куме, зробити мені бочку на огірки?
— На огірки можу.
Через певний час приходить той чоловік до бондаря і жаліється:
— Ой, куме, що ж ви наробили — весь розсіл з бочки витік.
А той йому:
— А я тут до чого? Ви ж просили зробити бочку на огірки, а налили ще й розсолу...

ІІ. Сформулюйте основну думку тексту, використавши безсполучникове складне речення. Запишіть речення.

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію

251.   

І. Пригадайте орфограму «Чергування приголосних звуків в українській мові». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку всі слова написані правильно?

А в'яжу, сижу, пишу, кажу
Б чеський, рижський, читацький, білоруський
В близчий, глибший, більше, висчий
Г Угорщина, Словаччина, Полтавщина, козаччина
Ґ Галичина, їзджу, кріпатство, люцтво

ІІ. Слова, у яких зроблено помилки, запишіть правильно. Поясніть орфограми.

252.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Ро(з, с)л(е, и)вав, промі(н, нн)я, світло (і, й)шло до/низу, набрало яких/ось ле(г, х)ких нер(и, е)альних обр(е, и)сів, не/чує, громі(з, зд)кі, обли(ччя, ча), гі(л, лл)я, лис(т, тт)ям, в(и, е)лична, бе(з, с)людні, замисл(и, е)не, єдна(н, нн)я, пр(и, е)красний, по/од(е, и)нокі, м(и, е)р(и, е)хтливі, бе(с, з)сполучникове, прочитайте в/голос, кількіс(тт, т)ю, пта(хств, ств)о, сто(і, ї)ть не/рухо мою лавою, з(и, е)рнини, рі(л, лл)я, не/слухає, бач(ю, у) (с, з)/далека, змістове відноше(н, нн)я причи(н, нн)ості, обса(ж, дж)епі, бага(цт, тст)во, туре(тськ, цьк)ий, найкра(щ, шч)а, ро(с, з)колисують, лю(дськ, цьк)а, ду(жч, шч)е, мідно/ка(мян, м'янн, м'ян)ий, Черка(сч,  сш,  щ)ина, де(вя,  в'я)носто,  не/добудований,  висловл(ин, єнн, ен)я, про(фф, ф)е(сс, с)іонал, до бондар(а, я).

С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів

_{Повний перелік тем з української мови, календарний план по всім предметам згідно шкільної програми, домашня робота, курси та завдання з української мови для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.