Версия 17:04, 25 августа 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Знаки письма. Орфоепія та правопис. Звукова організація тексту

                                                     ОСНОВНІ ПРАВИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ВИМОВИ (ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ МОВИ)                 
Краса і неповторна мелодика кожної мови — у її звуковому ладі. Літературна мова має свої норми вимови звуків — орфоепічні норми. Основний принцип українського правопису — фонетичний, тому переважно читаємо, як написано. Важче записувати з почутого. Треба добре знати правила вимови.

 
Вправа . Випишіть слова, у яких всі приголосні звуки — тверді. Поясніть
1. Байдужий, годинник, повіки, два, вчений, три, люблю, чудо, сон.
2. Всебічний, рвати, цифра, польовий, Дніпро, вивіряти, діяти.
3. Життя, смерть, радість, щаслива, тобі, стерня, казка.
4. Зрадник, гордість, двері, журба, двобій, журі, жаль.
Вправа . Прочитайте і випишіть слова, у яких всі приголосні звуки — м'які. Чому ви так вважаєте?
1. Тінь, білий, бій, зілля, підійдіть, зіллють, північ, дія.
2. Дрімав, вітер, чуєш, сміх, сойки, між, забуття, знаю.
3. Плечі, тітка, жура, дружина, спочатку, плавні, дім.
4. Ніч, липа, липень, звечора, мої, сім, верховіття.
Вправа. Знайдіть у реченнях слова з буквами, які завжди позначають два звуки, подайте ці слова фонетичним записом.
1. Куди не глянеш — все у нас в руїні, Відлогом наша рідна нива, луг,
А тим, що вранці взяли в руки плуг, Служити довелось чужій країні (У.Кравченко).
2. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну,
І мрія та, як світлище* ясне,
Шляхом правдивим поведе мене (В.Самійленко).
свій вибір.
* Світлище — світило (наприклад, зоря, сонце).

ЗАПИТАННЯ
1. Що спільне і що відмінне в румунській та українській графічних системах (аіїаЬеІ — азбука)? 2. Які звукові відповідники української мови можуть передати румунські букви? 3. Як румунським письмом передати українські звуки [л], [дж], [ч], [и]?
Ненаголошені голосні у коренях слів
Особливістю української мови є те, що більшість слів ми читаємо так, як записано, і пишемо так, як чуємо (вимовляємо). Проте сила звучання все ж пов'язана з наголошеністю чи ненаголошеністю складу.
У наголошеній позиції всі голосні (а, о, у, е, и, і) української мови вимовляються виразно (як чуємо, так і пишемо) — українська мова повнозвучна. А в ненаголоше-ній позиції деякі голосні (е, и, о) звучать невиразно. Щоб їх правильно записати, треба:
1) так змінити слово або дібрати до нього споріднене, щоб ненаголошений склад став наголошеним: [веиселий] — весело, [веиде] — ведений, [сеило] — села, [меите] — метений, [сиед'іло] — сидячи: [сеилйс'а] — поселений, [неису] — принесений, [жиеве] — жйти, [лиепневий] — лйпа;
2) змінити слово — якщо сумнівний звук випаде, то пишемо е, а якщо не випаде — пишемо и: липень, бо липня; майстер, бо майстра; палець, бо пальця, але: палиць — бо палиця; пастир — бо пастиря;
3) запам'ятати слова, в яких ненаголошений звук неможливо перевірити наголосом: голубка [гоулубка], кожух [коужух], зозуля [зоузул'а], союз [соуйуз], левада [лиевада], медаль [меидал'], лимон [лиемон], директор [диеректор], собі [соубі].
Вправа 11. Змініть слова так, щоб ненаголошені е або и стали наголошеними (вони мають бути на місці крапок). Правильно запишіть ці слова (записуємо обидві форми — з ненаголошеним і з наголошеним голосним).
Зразок: летїти, бо: лет.
Ст...пи, н...б...са, кр...латий, в...сотй, наливатися, д...витися, б...р...ги, гл.бокий, ш.рокий, з...л.ніти, пок.дати, з.мля, л.жати, щ...б...тати, м...не, вел.ч, з...ма, с...ло.

Вправа . Випишіть слова у два стовпчики: у перший — слова, в яких написання ненаголошених голосних можна перевірити наголосом, у другий — слова, написання яких треба запам'ятати.
В.личезний, тр.мчу, к.шеня, кл.котіти, ш...потіти, м.нулий, дер.во, зел.нь, кр.ве, тр.мати, посел.ний, п...л...на, руч.нька, книж.чка, малес.нький, спра-в.дливий, хлоп.ць, кр.ниця, тр.вога, гр.міти, тр.вати, бл.щати.
Вправа . Перепишіть слова, вставляючи на місце крапок пропущені букви, які передають на письмі ненаголошені звуки. Поясніть написання.
П...р...йдеш, бл.зенько, т.мненько, л.генько, ц...ганський, ш.нель, старес.нький, роб.ться, безмежн... (поле), (на) гл...б...ні, н.бесний, дзв.нять, дер.во, оз...м...на, ш...почуть, б...лина, п...р...конаємось, чернігівський, бо-гат.рі.
Вправа . Перепишіть речення, підкресліть у них слова, при вимові яких деякі голосні звучать невиразно, і поясніть правило, за яким ці
1. А три верби схилилися, мов журяться вони (Л.Глібов). 2. Якби мені не тиночки та й не перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази (Нар. тв.). 3. На бенкеті у київського князя Володимира Мономаха чернігівський гість Ставр на всі лади вихваляє свою красуню-дружину (Нар. тв.). 4. Практика псевдонімів почалася з давніх часів у культурах різних народів, принаймні, користувалися псевдонімами уже давньогрецькі письменники (В.Шевчук). 5. Перед ним блищала зелена левада, мліла проти сонця чиста вода в Роставиці (І.Нечуй-Левицький). 6. Січень снігом січе, а мороз вогнем пече (Нар. тв.). 7. Хочеться бути людиною, хочеться писати такі вірші, які б мали право називатися поезією (В.Симоненко). 8. Мар'ян добрими і сумними очима вбирає надвечір'я, хрестом опускається на землю, припадає до її грудей (М.Стельмах).
Вправа 15. Запишіть десять румунських слів, у яких невиразні голосні звуки теж можна записати лише за певним правилом. Яке це правило? Чи подібне воно до правила в українській мові?
слова пишуться.

М.Пимоненко. Побачення
Вправа . Запишіть десять українських слів з ненаголошеними голосними, у дужках поясніть підставу правильного їх написання.
Зразок: шести (перевіряємо наголосом: шестеро); кожух (треба запам'ятати).
Вправа . Побудуйте і запишіть речення зі словами хазяїн, гарячий, пшениця.
Перекладіть речення румунською мовою, надпишіть румунські відповідники над українськими словами і спробуйте встановити спільні ознаки в звуковому складі окремих з них.
Вправа . До наведених слів з наголошеним голосним (у вимові — виразним звуком) доберіть інші їхні граматичні форми або споріднені слова, у яких цей звук вимовлявся б невиразно. Пари слів запишіть.
Зразок: клекіт — клекотіти; велич — величезний.
Весни, села, покришений, принесений, голуб, четверо, підметений, шелест, вечір, гребля, одержати, шепіт, криво, широко.
ЗАПИТАННЯ
1. Чи залежить чистота звука від темпу (швидкості) мовлення? 2. Кому з ваших однокласників варто змінити свій темп мовлення, щоб говорити виразніше? Як це зробити? 3. Чи залежить чистота звука від фізичного стану органів мовлення, зокрема здоров'я органів дихання, зубів, носової порожнини тощо? 4. Що таке дикція? Що вона має спільного з орфоепією? 5. Що таке словесний наголос і наголос фразовий?
Запишіть діалог (по 3-4 репліки) між людиною інтелектуальної праці (лікар-теоретик, учитель, журналіст і под.) і робітником (будівельник, водій, садовод тощо) про причини відданості обраній справі. У написанні яких слів ви відчували труднощі і чому?
Вимова приголосних звуків та їх позначення на письмі
Приголосні звуки вимовляються з участю голосу і шуму (дзвінкі приголосні) або тільки шуму (глухі приголосні). Ті звуки, в яких голос переважає над шумом, називаються сонорними.
Дзвінкі приголосні: [б], [д], [д'], [з], [з'], [дз], [дз'], [ж], [дж], [г], [ґ].
..-.«и...
Глухі приголосні: [п], [т], [т'], [с], [с'], [ц], [ц'], [ш], [ч], [к], [х], [ф].
Сонорні приголосні: [л], [м], [н], [р], [в], [й], [л'], [н'], [р'].
Отже, для позначення приголосних звуків використовуються букви б, п, д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, г, ґ, к, х, ф, м, л, н, р, в, й.
Буквосполучення дж і дз теж можу(пер(ават(один звук, тоді вони вимовляються злито ([дж], [дз]): [джеиреи-ло] — [п'ідживити]; [дзеркало] — [п'ідземний].
Буква щ передає два звуки: [ш] + [ч]: [шчаст'а], [тешча], [шчітка].
Шиплячі звуки в українській мові вимовляються твердо: [час], [шчо], [часто], [чистий], [шчиро]. І лише при подовженні шиплячі трохи пом'якшуються: [узб'іч':а], [п'іч':у], [п'іддаш':а], [зб'іж':а].
Губні звуки теж завжди тверді (тому з постійно м'яким []] вони вимовляються роздільно, що позначається на письмі апострофом), і лише перед [і] губні частково пом'якшуються [б'іг], [п'їна], [м'їсто], [в'їтеир].
Як правило, приголосні вимовляються чітко, виразно. Дзвінкі звуки в кінці складу чи кінці слова не оглушуються (українська мова — дзвінкозвучна): [дуб], [гриб], [казка], [казау], [д'ід], [п'ід], [наказ], [вуж], [нижчий].
Вправа . Правильно вимовте слова, поясніть особливості вимови.
Вимовляти, безмежний, чумацький, щасливий, потрібно, стрімко, струмок, згрібати, пам'ять, іржання, жнива, широкий, тісно, пісний, джміль, український, гнів, навчатися, походження, питаєшся, підноситься, зсадити, прекрасний, м'яч, в'ється.
Вправа. Вимовте і запишіть слова, у звуковому складі яких є шиплячі звуки.
З'ясуйте, які є відмінності у вимові шиплячих і чим вони зумовлені.
Спитавши, річка, вірніше, кришталь, наш, наші, скасуєш, ніччю, роздоріжжя, розв'яжеш, жовтий, чисто, чари, тисячоліття, тисяч, найперші, сучасний, (у) вічі, чітко, кажуть, кажіть, заперечити, ріжки, сторіччя, шкода, афіша, (на) афіші, дівчатко, чотири, родичі, шість, урочистий, завжди, вуличка, пташка, час.
Вправа . Запишіть і правильно вимовте слова зі звуками [дж] і [дз]. ' ■■' ' Чи є такі звуки у мові румунській?
Джерело, дзенькати, дзвінкий, передзвін, поводження, народження, джміль, узгодження, дзвеніти, бджола, дослі-

дження, блуджу, буджу, воджу, дзвоник, передзвоніть, підводжу, горджуся, переїжджати, необ'їжджений, заїжджати.
пч: Вправа . Вимовте слова, у яких є буква щ. Яка особливість звука, що передається цією буквою? Перевірте за словником наголос у виділених словах.
Що, щітка, щирий, дощечка, щока, ще, щедро, нащадок, вищий, щодня, прощатися, прикрощі, кладовище, свище, найкращий, полощу, щомиті, щасливо, віщий, явище, щирість, товща, віщати, щавель, теща, знищення, кореневище, Угорщина, щастя.

ЗАПИТАННЯ *
1. Що спільного і що відмінного у вимові шиплячих в українській і румунській мовах? 2. Чи є в румунській мові звуки, які позначаються не однією, а двома буквами? 3. Поясніть поняття злитий звук, складний звук. Наведіть приклади цих звуків в українській звуковій системі. 4. Чи бувають шиплячі довгими? Чи можуть подовжуватися звуки, що передаються буквою щ і буквосполученнями дж, дз? Чому? 5. Які основні правила вимови звуків (орфоепії) в українській мові? Сформулюйте їх.
Створіть і запишіть зв'язний текст (розповідь) (8-10 речень), використавши слова: щирий (щиро), щасливий, щемить (серце), щиглик (зіісіеіе), що, щербатий (напр., місяць) (§іігЬіі).
Уподібнення приголосних звуків

* Це тести 1-го рівня (репродуктивного).
Вправа . Скажіть, чи трапляється у румунській мові уподібнення приголосних звуків. Якщо трапляється, то наведіть приклади на всі можливі випадки. Запишіть переклад цих слів українською мовою.
Вправа . Правильно вимовте слова спочатку повільно, а потім так, як вони мовляться у зв'язному тексті. Зробіть фонетичний запис слів, а в дужках покажіть, які звуки і як уподібнилися.
Зразок: [см'ійец'ц'а] — [т'с'] — [ц'ц'].
I. Зігріється, підводишся, змагаються, поводишся, впораєшся, говориться, (не) спиться, здається, розрісся, сіллю, тінню, поводиться.
II. Гордишся, носишся, чотирнадцять, сімнадцять, двадцять, якби, боротьба, косьба, зводяться, впораєшся, важкий.
Вправа 30. Прочитайте речення вголос. Випишіть з них у стовпчик слова, в яких при вимові відбувається уподібнення звуків, передайте це явище фонетичним записом слів.
Зразок: кінчається — [к'інчайец'ц'а].
1. Коли кінчається велика війна, то всім її учасникам здається, ніби не забудеться вона ніколи (В.Собко). 2. Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита (М.Коцюбинський). 3. Чи ж винна голубка, що голуба любить, чи ж винен той голуб, що сокіл убив? (Т. Шевченко). 4. Хочеться дивитись, як сонечко сяє, хочеться послухать, як море заграє (Т.Шевченко). 5. В неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було (Т.Шевченко). 6. Микола почув, що тихе море задвигтіло під човном, неначе хтось торкнув море з дна (І.Нечуй-Ле-вицький). 7. Ти ж мені і товариш, і брат, і рідня, вік двадцятий, надія, не горем сповита (А.Малишко). 8. Подивишся. Може, у тій зміні ти й годину не вистоїш (І.Микитен-ко). 9. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку (М.Коцюбинський). 10. Ми живі, змужнілі і досвідчені (О.Гончар). 11. В день такий на землі розквітає весна і тремтить од солодкої муки (В.Сосюра).
Вправа 31. Перепишіть за правилами орфографії слова, подані фонетичним записом. Поясніть, чому ви записали їх саме так.
[т' а шко], [наш во рог], [мабу т' ], [вохки й], [н'ї хт' і], [ссунути], [бород'ба], [л'іджба], [лехко], [дубки], [роскусити], [звичний], [беспека], [мерехт'їти], [мимох'їд'], [мимох'їт'], [молод'ба], [кроу], [анеґдот], [могти], [стежка].

Вправа . Запишіть дієслова у формах 2-ї та 3-ї осіб однини та 3-ї особи множини теперішнього часу, замінивши крапки відповідною буквою. Поясніть особливості написання і вимови.
З р а з о к: питає...(ся) — питаєшся, питається, питаються.
Роби...ся, знає...ся, грає...ся, води...ся, коти...ся, боре...ся, бере...ся, криви...ся, змагає...ся, порає...ся, вчи...ся, гріє...ся.
Прочитайте українські народні прислів'я, поясніть їх зміст. З трьома з них, які вам видалися найбільш повчальними і яких ви раніше не чули, побудуйте і запишіть речення.
1. Як постелишся, так і виспишся. 2. Гостре словечко коле сердечко. 3. З ким поведешся, од того й наберешся. 4. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 5. Хто питає, той не блудить. 6. Як стараєшся, так і маєшся. 7. Як гукнеш, так і відгукнеться. 8. Вола в'яжуть мотуззям, а людину — словом. 9. Хто в Бога питається, той не вагається. 10. Густо дивиться, та рідко бачить. 11. Посієш вітер — пожнеш бурю. 12. Шовкова борідка, та розуму рідко. 13. Крапля і камінь довбає. 14. Щастя — не підкова, під ногами не трапляється.
Вправа 33. Запишіть словами ті числівники, у вимові яких певна група звуків уподібнюється. Підкресліть у словах букви, що позначають цю групу звуків. Поясніть (усно), яке уподібнення відбувається у цих словах. Правильно наголошуйте числівники!
11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 30.
Поясніть значення і стилістичні особливості вживання слів. З виділеними словами створіть текст (6-8 речень) про роботу ■ довідкової служби.
Адрес — адреса, запал — запал, лупа — лупа, дорога — дорога, особовий — особистий, громадський — громадянський, уява — уявлення.

Бабіч Н. Українська мова 10 клас
Надіслано читачами з інтернет-сайту

шкільний календарний план для 10 класу, найбільша бібліотека рефератів, домашнє завдання з української мови

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.