Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Класицизм. Повні уроки

Тема: Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст.
Мета: Ознайомити учнів з літературним напрямком у Класицизмі, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів
Тип уроку:  урок-лекція

Хід уроку:
Не зважаючи на прихильність ідеалам античності, класицизм зовсім не наслідує по вже прокладену нею дорогу. Майстри цієї епохи виробили ряд принципів, на яких ґрунтується не лише сам класицизм, але і деякі подальші напрями.

Класицизм став першим цілісним стилем  в історії культури Європи.
Вельми важливе значення цього напряму для подальшого розвитку літератури  і мистецтва  Нового час; достатньо  лише згадати, що під знаком всіляких модифікацій класицизму  відбувався процес культурної еволюції в країнах Європи, Північної і Латинської Америки протягом двох століть, а неоклацистичні тенденції досліджуються окремими фахівцями навіть в культурі XX століття.
Головними ідеологічними завданнями класичного мистецтва були прославлення монархії та монархів  як центру розуму нації, і оспівування героїзму задля  виконання боргу перед співгромадянами.

Останнє якраз і втілювалося через призму античності.
Для класицизму характерне узагальнення, так само як в літературних образах, так і в живописі і в скульптурі. Так, наприклад, знаменитий фонтан «Самсон, що розриває пащу лева», - не що інакше, як явно збіраний образ, відповідний практично всім принципам класицизму.
Класицизм (від латів. classicus -- зразковий) зародився в XVII столітті у Франції, а в XVIII столітті він стає на міжнародним явищем, залучивши до  в своєї  орбіти, у міру поширення ідей Освіти, практично серед всіх європейських країн.

Література в класицизмі розвивається під знаком пануючої  раціоналізації художньої думки, оскільки основними нотами змісту літературного процесу є звільнення відчуттів, представлень  і думок  людини від гіпнозу ірраціональної соборності минулого.  Динамічна і  активна сила була протиставлена навколишній дійсності, нова свідомість як змінювала відсталий і нерухомий  світ речей.

Розум освіченої людини стає  затвердженням  початку, який значно  перевершує об'єктивну дійсність.
В літературній  творчості в цілому зберігається впорядкований, підлеглий свідомості характер, його предмет представляється  ясним і розчленованим. Поезія бере за основу гармонійні відносини між людиною і світом, та їх відповідність один одному, на безмежності пізнання.

Письменники класицисти в своїх уявленнях  вбачали людину з певним нормами. Герой повинен спів ставляти свої вчинки з певними нормами, лише за таких умов він може можливо легко орієнтуватися і у світі поезії і у природному світі. Основною метою мистецтва стає  формування ідеалів, що є вищими скороминущого і мінливого.
Саме у літературі були найповніше обґрунтовані  головні принципи класицизму. Завдяки Буало, література епохи класицизму набула не менш чіткого і стрункого вигляду, чим алеї Версаля.

Саме з його подачі почалася розробка принципів класичної літератури.
Безликі герої стають головною особливістю класицизму. Причому ця «безособовість» зовсім не передбачає, що головний герой має бути позбавлений всякої індивідуальності, він просто стає узагальненою моделлю описуваного явища, виражаючи ідеали, прагнення і істини своєї епохи. Герой класицизму має бути ідеальний і вільний від людських пороків (відповідно, анти-герой складається виключно з цих недоліків).

Змінюється  мова і склад класицизму: виходять з моди просторічні вирази, на перший план виходять строгі, гармонійні розміри вірша. Висуваються, так само, нові вимоги до композиції, працює принцип «одна дія в одному місці і часі», що послужило поштовхом для розвитку принципово нового театрального мистецтва. Саме у епоху класицизму проводиться чіткий кордон між жанрами. Так, до «високих жанрів» зараховуються оди, трагедії, епічні твори, а «низькими» стають комедія та байка.
Високий жанр вимагає більшої відповідальності, пафосу і строгості викладу, тоді як більш приземлені комедії покликані висміювати людські пороки, а тому можуть бути більш  наївні. Не допускалося так само змішення літературних жанрів.

Роль класицизму в світовій культурі складно переоцінити, адже багато в чому сучасний нам світ створювався саме в період класичних поглядів. Його вклад в світове мистецтво і науку не менш грандіозний, чим вклад Ренесансу. Навряд чи знайдеться інше такий напрям, який буквально розбурхав всю континентальну і острівну Європу, породивши подібний зліт всіх жанрів і галузей мистецтва, давши поштовх до нових відкриттів в науці, і філософії.

Даючи свою інтерпретацію класицизму, кожен народ в той же час сприймає і загальні ідеї гуманізму, величності розуму і необхідності освіти, які не змогла знищити черга воїн і конфліктів бурхливого XX століття. Сьогодні ми все частіше згадуємо про цю велику культурну спадщину, що зуміла об'єднати настільки різні по своєму характеру і побуту народи.

Список використаних джерел:
Урок на тему : Класицизм в літературі, Кукк Н. Д. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Калуш.
Урок на тему : Характеристика класицизму, Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.
Кравченко А.І. Культурологія: Навчальний посібник для вузів. -- М., Академічний проект, 2001.
 Культура Нового Часу. Класицизм // Електронна публікація http://www.countries.ru/library/newtime/classizm.htm 
 Мамонтов С.П. Основи культурологи. -- М., Олімп, 2009.
Скакун А.А. Бароко і класицизм, або триста років опісля // Бароко і класицизм в історії світової культури: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Серія «Symposium». Випуск 17. -- СПб., Санкт-петербурзьке філософське суспільство, 2001. 
 Смірнов А.А. Класицизм як культурна парадигма // Бароко і класицизм в історії світової культури: Матеріали. -- СПб., 2001.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.