Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна. Повні уроки

Тема: Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна.
Мета: ознайомлення  жанровим різноманіттям Пушкіна
Тип уроку: урок вивчення жанрів  літератури.

Хід уроку:
У своїх віршах поет звертається до різних тем. Тема любові і дружби пронизує практично всю творчість. Наприклад, вірші «Мадонна», «Сожженное письмо», «Признание», «Прощание», «Я вас любил: любовь еще, быть может», «Друзьям» и т. д.
Багато віршів О. С. Пушкин присвячує природі. Поет дуже любив російську природу і російську, землю. Він любив гуляти у лісі, насолоджуватися свободою, що оточує його, свіжим повітрям і мріяти. Всі ці відчуття і є основною темою його віршів О. С. Пушкина:
«Зимнее утро», «Деревня», «Зимний вечер», «Осень» та ін..
О.С. Пушкін був проти необмеженої влади однієї людини над іншим. І цей свій протест він виклав у вірші «Анчар». Страшне дерево, все просочене отрутою від коріння до листя, губить всяка жива істота, що наближається до нього. І звірі, і птиці у жодному випадку не підходять  до нього. А людина може послати іншу людину за отруйною смолою до цього страшного дерева. І той слухняно піде на вірну смерть, підкоряючись волі «непереможного владики». Пушкін не хоче і не може з цим примиритися.
У своїй творчості поет звертався до тем любові і дружби, його хвилювали проблеми свободи і призначення поета. Всю лірику А.С. Пушкіна можна представити як безкінечний роман у віршах, головним предметом зображення якого виявляється внутрішній світ ліричного героя з його відчуттями, переживаннями і прагненнями, будь то пориви пристрасті, передчуття любові або розчарування в ідеалі.
Любов - це найдорожче, необхідне кожній людині почуття; саме воно наповнює наше життя сенсом, робить її яскравою, барвистою. Любов Пушкіна була різною і багатою. Його відношення до неї змінювалось в продовж всього життя. Вірші Пушкіна яскраво виражають відношення поета до любові. І це почуття не залишало  Олександра Сергійовича все свідоме життя.
Любов зайняла основне місце в творчості Пушкіна. Він впродовж двадцяти трьох років не втомлюється свято і ніжно оспівувати це велике почуття:
Если в жизни поднебесной Существует дух прелестной, То тебе подобен он,…
Це писав Олександр Сергійович в альбом Ганни Петрівни Керн, тій самій, яка і викликала в житті «Дивну мить». Свій вірш про любов «Я пам'ятаю дивну мить» він присвятив саме їй. Ганна Петрівна Керн - жива, красива і приваблива жінка. Вона дуже сподобалася Пушкіну. Він говорив: «Вона була дуже блискуча». Перша зустріч поета з Ганною Петрівною відбулася  в будинку Оленіних в 1819 г, коли Пушкін був в засланні в Михайлівському. Вірш, присвячений їй, автобіографічно. Пушкін починає його з того, що передивляється свій життєвий шлях. Він згадує про першу зустріч з Керн і в думках переноситься в петербурзьку обстановку 1817 - 1820 г.г, років, проведених:
В томленьях грусти безнадежной, В тревогах шумной суеты…
События оборвали эту пору жизни поэта:
Шли годы. Бурь порыв мятежный Рассеял прежние мечты…
Позже, когда возлюбленная покидает поэта, жизнь его теряет смысл, из нее исчезают все запахи, краски, звуки. Она становится унылой:
В глуши, во мраке заточенья Тянулись тихо дни мои Без божества, без вдохновенья, Без слез, без жизни, без любви
И лишь только любимая появляется вновь, к Пушкину возвращается полнота жизни:
И сердце бьется в упоенье И для него воскресли вновь И божество, и вдохновенье, И жизнь, и слезы, и любовь
(«Я помню чудное мгновенье…» 1825 год)

Любов стає деже дорогим почуттям для Олександра Сергійовича . Любов у Пушкіна - це животворча сила:
Я вас любил: любовь еще, быть может, В душе моей угасла не совсем; Но пусть она вас больше не тревожит; Я не хочу печалить вас ничем. Я вас любил безмолвно, безнадежно, То робостью, то ревностью томим; Я вас любил так искренно, так нежно, Как дай вам Бог любимой быть другим.
(«Я вас любил…»1829 год)
Поет проповідує самозречення  любові заради щастя коханої людини. Пушкін вдячний жінці за те світле почуття, яким вона осяяла його душу. Він бажає їй всього, чого бажав би собі в її положенні. Вірш «Я вас любив.» відображає ці переконання Пушкіна. Подібних віршів не писав ніхто. Вперше в російській літературі коханий виступає як альтруїст, готовий відмовитися від всього щастя ради спокою коханої.
Любов для поета - це перш за все кохання до своєї обраниці, а не до самого себе і до свого почуття. Пушкін благословляє ім'я тієї, яка вселила йому любов, і сподівається, що вона коли-небудь зустріне людину, яка любитиме її так само сильно, як він. Любов диктує Олександру Сергійовичу визнання коханої.
Рядки вірша «Я вас любив.» свідчать про відношення Пушкіна до любові, яке виражається також у вірші «На горбах Грузії», написаному в 1829 році. Автор говорить про те, що життя без любові не може бути повноцінним навіть в тому випадку, якщо це відчуття кидіє  людину в смуток, серце продовжує «горіти і любити», тому що «не любити воно не може». Пушкін навмисно включає в ліричне оповідання елементи пейзажу. Кавказ стає повноправним учасником того, що відбувається. Річка Арагва - символ річки життя, перебіг якого настільки ж стихійне і нестримне:
На холмах Грузии лежит ночная мгла. Шумит Арагва предо мною. Мне грустно и легко; печаль моя светла; Печаль моя полна тобою, Тобой, одной тобой… Унынья моего Ничто не мучит, не тревожит, И сердце вновь горит и любит - оттого, Что не любить оно не может.
(«На холмах Грузии лежит ночная мгла…» 1829 год)
«Я памятник себе воздвиг нерукотворный»
Не можливо залишити цей вірш позаувагою,  Олександр Сергійович пише його легкою, практично повітряною мовою.  У цьому  віршв письменник позначив кордон свого творчого безсмертя, висловив його причини. Так, Пушкін, вже з першої строфи, підкреслює народність своєї творчості. Поет «спорудив» собі «нерукотворний пам'ятник», який вище за «Александрійський стовп». Потім Пушкін говорить про своє історичне безсмертя і передбачає майбутню популярність своєї поезії. Він буде славний «доколь на підмісячному світі живий буде хоч один піїт.». Олександр Сергійович стверджує, що на право на визнання і любов народу він заслужив, по-перше, людяністю своєї творчості («відчуття добра я лірою будив»), по-друге, своєю боротьбою за свободу («у моє жорстоке століття прославив я свободу»).

Список використаних джерел:
Урок на тему : Співоча музика лірики О. С. Пушкіна, Івах І. М учителя російської мови та літератури, сш №15, м. Умань.
Урок на тему : Поезія О. С. Пушкіна Вороніна С. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м.Миколаїв.
 Белинский В.Г. «Статьи о Пушкине», Москва, 2004 г.
Бонди С. «О Пушкине», 2 издание, Москва Издательство «Детская литература», 2003 г.
Петров С.М. «А.С. Пушкин», Москва, 2002 г.
 Пушкин А.С. «Стихотворения», Москва, Издательство «Художественная литература», 2003 г.
 Соболева Л.И. «А.С. Пушкин. Избранные сочинения», Издательство «Художественная литература», Москва, 2000 г.
Томашевский В. «Пушкин», 2 том, Москва, Издательство «Художественная литература», 2000 г.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.