Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Герой нашого часу. Повні уроки 

Тема: «Герой нашого часу» —  морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабризму.
Мета: Аналіз роману М. Ю. Лєрмонтова «Герой нашого часу»
Тип уроку: навчально -виховний

Хід уроку:

Історія «Героя нашого часу» починається з 1839 року, коли в «Вітчизняних записках» з'явилася повість «Бела» з підзаголовком «Із записок офіцера з Кавказу». В кінці того ж року в тому ж журналі побачила світло остання частина майбутнього роману - «Фаталіст». У 1840 році там же була надрукована «Тамань». Услід за цим вийшло і окреме видання роману в його повному обсязі.
Роман Лєрмонтова - явище не лише російської літератури, але і всього світового літературного процесу. «Герой нашого часу» увібрав в себе багатообразні традиції попередньої світової літератури в зображенні «героя століття» («Сповідь» Же.-Ж. Руссо, «Рене» Ф. Р. Шатобріана, «Оберман» Е. Сенанкура, «Адольф» Би. Констана, «Сповідь сина століття» А. Мюссе і ін.) Образ Печоріна як героя часу мав своїх попередників і в російській літературі. З початку XIX століття в ній частіше став з'являтися тип «дивного», а потім і «зайвої людини» як один з найбільш характерних для російської дійсності.

І в той же час «Герой нашого часу» з'явився новим словом в російській і світовій літературі. Про це твір був висловлений величезна кількість протилежних думок. До найбільш дискусійних тим відносяться інтерпретація образів головного героя і визначення художнього методу. 

• Поміркуйте і дайте відповідь на запитання:

Який художній метод «Героя нашого часу»? 
Чи є  роман романтичним або реалістичним твором? 
Чи може бути в романі здійснений синтез романтизму і реалізму?

У романі «Герой нашого часу» з найбільшою органічністю і послідовністю виявляється його особливий синтезуючий, романтико-реалістичний метод. Він був підготований як закономірностями розвитку літературного процесу перехідної епохи, так і особливостями художньої індивідуальності автора.
«Герой…» создан в эпоху, когда романтизм и реализм наиболее тесно взаимодействовали; создан художником, обладающим непревзойденной способностью к синтезу «противоположностей». Он посвящен такому жизненному типу, «странности» которого требовали «двуединого» синтезирующего освещения; и, главное, этот роман запечатлел одинаково страстное стремление его творца к трезвому познанию реальной действительности и одновременно к утверждению своих заветных идеалов.

Можна виділити наступні традиції романтизму, в тій або іншій формі тих, що виявляються в романі: 
увага до світу людини; аналітичний спосіб його розкриття; психологічний самоаналіз героя; деяка загадковість його минулого; контрастність характерів, сюжетне загострення роману; порушення хронологічної послідовності в його композиції; помітно виражений «суб'єктивний елемент», що додає епічному жанру глибокий ліризм  Але відмічені традиції романтизму в романі Лермонтова підпорядковані іншому художньому завданню - реалістичному і виступають іншій функції - також реалістичній.
“Герой нашого часу” – перший роман в російській літературі, в центрі якого представлена не біографія людини, а саме особистість людини – її душевне і розумове життя як процес. Твір не випадково є циклом повістей, сконцентрованих довкола одного героя. Хронологія життя героя порушена, але чітко збудована хронологія оповідання: читач поступово осягає світ головного героя роману, Григорія Олександровича Печоріна, від первинної характеристики, яку надає Максим Максимович, через авторську характеристику до сповіді в “Журналі Печоріна”.

Історія розчарованої і гинучої печорінськой душі викладена в сповідальних записах героя зі всією нещадністю самоаналізу, будучи одночасно і автором, і героєм «журналу», Печорін безстрашно говорить про свої ідеальні пориви, і про темні сторони своєї душі, і про протиріччя свідомості.

Цикл повістей - знахідка Лєрмонтова, що дозволяє різносторонньо показати головного героя. Спочатку герой з'являється із слів Максима Максимовича, потім з описання зустрічі з ним оповідача (зовнішній портрет Печоріна), і лише після цього слово представляється самому герою в його щоденнику. Печорін в кожній повісті розкривається в новому образі, відповідно до нових внутрішніх конфліктів. У романі дається не статичний образ Печоріна, а серія його портретів. Ось чому,  на думку Герштейна, запропонована літературознавцями хронологічна схема подорожей лише заважає розкриттю психології Печоріна.

• Завдання для смостійного опрацювання:

В якому стилі написано роман “Герой нашого часу”?
Печорін позитивний герой чи  все-таки негативний? Чому ви так вважаєте?

Список використаних джерел:
Лермонтов М. Ю. Герой нашего времени. - М., 2000.
 Белинский В. Г. Герой нашего времени. Сочинение М. Лермонтова// Белинский В. Г. Статьи о Пушкине, Лермонтове, Гоголе/ Сост. В. И. Кулешова.- М., 1983.- С. 82-153
 Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова. - М. , 2006.-С.31-36.
 Коровин В.И. Роман «герой нашего времени»// Коровин В. И. Творческий путь М. Ю. Лермонтова.-М., 2003.-С.217-285.
 Удодов Б. Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени».-М., 2009.
 Энциклопедия литературных героев: Русская литература XVII-первой половины XIX в. - М., 1997.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.