KNOWLEDGE HYPERMARKET


Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Повний урок

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Повний урок

Тема: Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.
Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами дискусії
Мета: засвоєння нових знань про політичний устрій Київської Русі та склад населення, самостійний аналіз схем та обговорення основних дискутивних питань.

Цілі уроку:

- характеристика основних тенденцій розвитку феодальної системи на Русі в досліджуваний період;

- порівняльна характеристика системи управління на Русі в IX-X ст;

- розвиток навичок формування власної думки та логічного аргументування;

- запис та вивчення основних понять уроку.

Терміни і поняття уроку:

Бояри - вотчинники, знати. Джерела поповнення: родоплемінна знати, розбагатіли общинники-аллодистов, служива знати (старша дружина).


Віра - грошовий штраф, судова мито на користь князя за вбивство. Замінила звичай кровної помсти.


Вотчина - форма організації господарства в Древній Русі. Земельне володіння, що передається у спадщину в боярських пологах.


Гривня - вагова, грошово-вагова, грошово-рахункова одиниця Стародавньої Русі.

Grivna 7ist.jpg
Закупи
- люди, що потрапили у боргову кабалу, що відпрацьовують «купу» (позику). Після виплати боргу могли стати вільними. У разі втечі втрачали рештки свободи і ставали рабами. У разі звернення до раба без законної підстави звільнялися від боргу і отримували свободу.


Ізгої - люди, які втратили зв'язок з громадою, або викупити на волю холопи. Займали проміжне положення між вільними і невільними категоріями населення.


Звичаєве право - сукупність неписаних правил поведінки (звичаїв), що склалися в суспільстві в результаті їх неодноразового традиційного застосування і санкціонованих державою.


Рядовичі - люди, які уклали «ряд» (договір) з феодалом і потрапили в положення, близьке до рабської. За своїм статусом були близькі до закупам.


Смерди - соціальний шар Давньоруської держави, займався сільським господарством, в положенні якого перепліталися елементи свободи і несвободи.


Холопи - категорія рабів, які або були посаджені на землю, або входили до складу челяді або дружини феодала. Холопами ставали в результаті полонення, продажу за борги, шлюбу з холопом або холопкой.


Челядь - домашні раби.

Обладнання уроку: тексти Руської Правди, карта «Київська Русь», доступ в Інтернет (по можливості).

План вивчення нового матеріалу:

1. Виникнення феодальної власності.

2. Вотчинне господарство.

3. Феодально-залежне населення.

4. Державне управління.

5. Російське суспільство:

а) армія, б) міста, торгівля; в) церква, монастирі.

6. Громадські потрясіння.

7. Руська Правда Ярославичів.


Хід уроку:

І. Привітання вчителя та оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація учнів та повторення вивченого, перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


У вступному слові вчитель пропонує учням обговорити представлені в підручнику точки зору істориків про рівень соціально-економічного розвитку Русі.

Якщо в класі є можливість скористатися матеріалами Інтернету, то можна попросити учнів (одного або декількох) знайти додатковий матеріал на тему «Вотчинне господарство в Стародавній Русі».

Файл:Ist7-struktura.gif
Питання про господарські заняттях в Стародавній Русі учні вивчають самостійно за підручником і відповідають на питання:

1. Які характер і роль землеробства в соціально-економічному розвитку Київської Русі?

2. Яке місце займало тваринництво в господарському житті Київської Русі?

3. Яке призначення різних видів домашніх тварин, названих в Руській Правді? Хто і як «обслуговував» тваринництво?

4. Які ремісничі спеціальності відображені в Руській Правді? Як вона характеризує становище ремісників?

5. Що свідчить про розвиток торгівлі на Русі? Що можна сказати про характер торгівлі і положенні купців?

6. Які промисли займали домінуюче становище в господарстві?






Розгляд питання про систему управління Староруським державою можна провести у вигляді аналізу схеми державного управління, що склався в XI ст.
Учні можуть побудувати її самостійно, спираючись на вже отримані знання, або з допомогою вчителя. Приблизно схема може виглядати так, як показано нижче.

Державне управління в XI ст.


Файл:IstUkr7-povni-10-gos upravlenie.jpg

Аналізуючи схему, вчитель звертає увагу учнів на те, що роль віче залишалася значною. Віче відало питаннями війни і миру, розпоряджалося фінансовими та земельними ресурсами громади, санкціонував грошові збори, брало участь в обговоренні законодавства.

5. а) Військо Стародавньої Русі складалося з дружин київського великого князя та місцевих князів, а також ополчення, який збирається на період походу (війни). Військо зазвичай налічувало 15-25 тис., рідше 40-50 тис. чоловік. У XI ст. зростає роль князівської дружини, а отже, кінноти. Озброєння складалося з мечів, списів, бойових ножів, сокир, луків. З X ст. застосовувалися камнеметних машини, вежі, тарани. Захисне озброєння складалося з кольчуги, шолома та щита.
IstUkr7-povni-10-vojs.jpg

Розглядаючи склад і озброєння давньоруського війська, необхідно зазначити, що правові основи військової організації Стародавньої Русі також знайшли своє відображення у Руській Правді. Наприклад, положення про категорії ратних людей, про взаємини між дружиною і князями, князями і ополченням і т. п.
IstUkr7-povni-10-vojs2.jpg

б) Обговорення питань про давньоруські міста і торгові порядки в Давньоруській державі можна побудувати у вигляді дискусії.
Можна запропонувати наступні питання для обговорення:
1) Чому Русь називали країною міст?
2) Яка була роль міста в Стародавній Русі?
3) У чому ви бачите основні відмінності давньоруського міста від міста, звичного сучасній людині?
4) Яка категорія населення становила більшість жителів міста?
5) Чим і з ким торгували руські купці?

в) Питання про церкви та монастирі на Русі може стати предметом вивчення окремої групи учнів, яка представить свої висновки у вигляді доповіді, ілюстрованого слайд-шоу. Для підготовки доповіді учні можуть скористатися матеріалами підручника, додатковою літературою і ресурсами Інтернету.

6. Питання про громадські потрясіннях в досліджуваний період важливе з точки зору обгрунтування причин змін у давньоруському законодавстві. Внутрішньополітичні протиріччя та зовнішня небезпека загострили соціальну обстановку в державі, що призвело до таких найбільш сильних проявів класової боротьби, як «заколот великий» у Суздальській землі в 1024 р., київське повстання у 1068 р., рух смердів у Ростовській землі в 1071 р.
IstUkr7-povni-10-povs.jpg

Реакція держави на хвилювання була однозначною - видання докладного зводу законів, так званої Правди Ярославичів, творцями якої були сини Ярослава - Ізяслав, Святослав і Всеволод.


IstUkr7-povni-10-izias.jpg

Ізяслав І Ярославович


IstUkr7-povni-10-sv iar.jpg

Святослав Ярославович
7. Внесені до законодавства зміни рекомендуємо вивчати за допомогою складання порівняльної таблиці, що фіксує основні зміни в законодавстві.








V. Узагальнення та висновки уроку.

Учитель пропонує 1-2 учням підвести підсумки, розповісти про головне.

Файл:Ist7-feod roz.gif


VІ. Домашнє завдання.
1. Написати узагальнюючий твір-есе, в якому слід реконструювати суспільно-політичне та соціально-економічне життя в Давньоруській державі у XI ст.
2. Повторити матеріал за підручником, використовуючи контрольні запитання.
3. За бажанням: підготувати доповідь на 5-7 хв. „Найбільше досягнення культури Русі” (учень обирає на свій розсуд культурну пам′ятку та пише про неї”

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Історія України > Історія України 7 клас