Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас. Повні уроки>> Історія України: Розвиток мистецтва. Повний урок

Тема: Розвиток мистецтва.

Тип уроку: урок-лекція з елементами самостійної роботи

Мета: визначити та розглянути основні напрями розвитку мистецтва 16 століття на українських землях

Завдання:
- розглянути розвиток архітектурного мистецтва визначеної доби;

- дізнатися про основні пам"ятки архітектури 16 століття;

- навчитися самостійно опрацьовувати навчальний матеріал;

- розвинути критичне та аналітичне ставлення до відеоматеріалу.

Обладнання уроку: відеопроектор, диски або інші носії з презентаціями учнів (див. "Домашнє завдання" попереднього уроку), ілюстрації із зображенням архітектурних пам"яток, картки-смайлики до кінцевого етапу уроку.

Хід уроку:

І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)

Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми з вами будемо вивчати тему "Розвиток мистецтва 16 століття". Староста, доповідайте, будь ласка, про відсутніх на уроці.

ІІ. Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)

1-2 учні демонструють презентації, створені вдома, інші учні коментують та висловлюють враження.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-5 хв)

IV. Вивчення нової теми. (16-18 хв)

Народні виступи з кінця 16 ст. набули характеру масових козацько-селянських повстань. У середині 17 століття вони завершилися знищенням іноземного панування на значній частині території і возз'єднанням України з Росією.

В архітектурі Україні 15-17 ст. велике значення отримала фортечна архітектура, тому що територія України тоді представляла арену запеклої боротьби не тільки внутрішніх, соціальних, але й зовнішніх сил - Польщі, Литви, Угорщини - і піддавалася спустошливим набігам татарських, а потім турецьких орд. У систему оборонних споруд входили укріплені міста, замки, монастирі та церкви.

Прикладом може служити Львів – центр Галицької Русі, що лежав на перетині важливих торговельних шляхів, які йшли на Захід і Схід. Львів був оточений фортечними мурами з вежами і ровом, заповненим водою. У межах «міста в стінах», чотирикутного в плані, перебували ринкова площа з будівлею ратуші, будинки міського «патриціату», православні й католицькі храми. Навколо укріпленої центральній частині міста тіснилися посадські поселення, теж захищені оборонними спорудами. За межами міста, на пануючій горі, знаходився замок феодала. Подібну систему укріплень мали й інші великі українські міста.

Замок 16 століття у Тернополі

Знизу вежа Кармелюка

Богоявленська церква Острозького замку

Сутковицька церква на Поділлі

З метою збільшення грошових доходів феодали і королівська влада представляють багатьом містам самоврядування за так званим магдебурзьким правом і привілеї на організацію цехів і пристрій ярмарків. З магдебурзьким правом на Україну починають проникати західноєвропейські прийоми забудови міст. У центрі міста розміщується ратуша з торговою площею. Міська територія розбивається на квартали з прямокутною мережею вулиць. Вузькі земельні ділянки, витягнуті в глиб кварталу, забудовуються будинками, в яких перший поверх зайнятий виходять на вулицю приміщеннями торгового або службового призначення, а в другому поверсі розташовуються спальня та світлицю-вітальня, всі ж інші складські та виробничі приміщення розміщуються в глибині корпусу. Як правило, на фасаді будинку всього три вікна – два, поставлені тісно, висвітлюють світлицю і одне – спальню. Подібне асиметричне розташування вікон характерно для всіх без винятку будинків XVI-XVII століть у містах – Нестерові, Львові, Бучачі, та інших.

Львівські житлові будівлі – це приватні кам'яні будинки багатих купців і ремісників, чиї смаки дуже яскраво відображені в цих спорудах.

Львівський будинок (№ 6), так званий будинок Корнякта, побудований в 1580 році зодчим Петром Барбоном для відомого діяча Львівського православного братства, відкупника винної монополії в Польській державі Костянтина Корнякта, відрізняється від дому "Чорна Кам'яниця" не тільки тим, що він займає два суміжні ділянки, а й характером архітектури. Вона більш стримана, різьблення майже відсутній, замість "діамантових" квадрів - проста рустовка. Стриманість декору робить будинок більш суворим і репрезентативним. У XVII столітті будинок бьш куплений для короля і на аттик були поставлені статуї лицарів у латах, що ще більше посилило його показність. Житлові приміщення носять скромний характер; тільки великі зали в першому і другому поверхах оброблені багато, білокам'яні нервюрние склепіння і капітелі є їх головною прикрасою.

Файл:161ist.gif Будинок Корнякта

З великою любов'ю тут зроблено маленький, чарівний, затишний внутрішній дворик, оточений з трьох боків відкритої триярусною аркадою-галерея, подібно багатим італійським палаццо.

У Придніпров'ї у розглянутий час було багато вільного козацько-селянського населення, що створювало сприятливі умови для швидкого зростання економіки і культури. Цьому сприяло також і відновлення в XV-XVI століттях перерваних економічних зв'язків з Москвою, Сходом і Заходом. Планування міст Придніпров'я характеризується нерегулярністю, пов'язаної з традиціями давньоруського містобудування, а забудова - свободою і мальовничістю. Форма і розміри кварталів визначалися вибагливою мережею найважливіших вулиць – доріг, що ведуть до головного собору на торговій площі. На садибі житлові будинки розташовувалися також вільно, в оточенні великих дерев і фруктових садів. Придніпровські міста не були так тісно стиснуті оборонними валами, як це було в містах Західної України: тут більше сподівалися не на стіни і вали, а на свою шаблю.

V. Самостійна робота учнів (6-10 хв)

Образотворче мистецтво учні самостійно вивчають за планом:
1. Малярство
2. Іконопис
3. Різьбярство
4. Гравюри
5. Кераміка
6. Виготовлення меблів

Про результати роботи доповідають по-черзі за бажанням, доповнюють один одного.

Методичні примітки: доповнення не оцінюються як окрема відповідь. Оцінки виставляються за загальну роботу на уроці на кінцевому етапі уроку.

Виріб з дерева ХVІ століття

VІ. Висновки та узагальнення (3-4 хв)

Учитель підводить підсумки:

Всі чудово попрацювали на цьому уроці. Давайте з"ясуємо враження від проробленої роботи.

Рефлексія "Смайл-враження": учні по-черзі піднімають картку-смайлик, роздані вчителем. Смайлики можуть всміхатися, бути сумними або не виражати нічого.

VІІ. Домашнє завдання (1-2 хв)

Домашнє завдання:

1. Підготуватися до уроку-узагальнення, повторити матеріал за підручником.

2. Створити презентацію на 10-15 кадрів за вивченою темою.

Використані джерела:

1. Урок на тему "Мистецтво 16 століття" учитель історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ

2. Урок на тему "Розвиток мистецтва у 16 столітті" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.

3. Історія українського мистецтва т. 1-3 /Т.В. Кара-Васильєва. - К., Видавництво ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2007

4. Українська ікона ХІ-ХVІІІ століть (Серія «Державні зібрання України») / Л.С.Міляєва - К., 2007

5. Юдкін І.М. Формування визначників української культури / Інститут культурології НАМУ. – К., 2008

6. exlibris.org.ua/greathistory/r31.html

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.