Тестування  до уроку з української мови 11 класу

Тема: Основні пунктограми у складному реченні

Складне речення
Речення, яке складається з двох і більше простих речень, що утворюють змістову, структурну та інтонаційну єдність, називають складним: Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі гойдається вгорі (Ю. Клен).
У складних реченнях чітко виступають три типи зв'язку: сурядний, підрядний і безсполучниковий. Вони й утворюють три моделі складних речень: складносурядні, складнопідрядні й безсполучникові. Складносурядне речення Складносурядним називають таке складне речення, частини якого незалежні одна від одної й пов'язані між собою сполучниками сурядності.

Сполучники сурядності
Єднальні: і, й, та (у значенні і), ні - ні, та й, також, ані - ані.
Протиставні: а, але, зате, та (у значенні але), проте, однак.
Розділові: або, або - або, чи, чи - чи, то - то, хоч - хоч, не то - не то, чи то - чи то.

Прості речення, які входять до складу складносурядного, можуть бути однотипними (двоскладними, односкладними) або різнотипними (одна частина складного речення - двоскладне речення, інша - односкладне). Він так сказав, і той його облишив (Л. Костенко); Приходив дощ, а потім було зимно (Л. Костенко).
У складносурядних реченнях найчастіше виражаються відношення єднальні, протиставні й розділові (порівняйте функції сурядних сполучників та їх класифікацію). Окрім того, складносурядні речення можуть виражати зіставні, приєднувальні, пояснювальні відношення з різними додатковими відтінками значень.

Речення з єднальними сполучниками
Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники і (й), та (в значенні і), які можуть бути одиничними й повторюваними, та й (з приєднувальним відтінком значення), повторювані сполучники ні - ні, ані - ані:

Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу (Л. Костенко); Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь); Може квіти зійдуть - і настане ще й для мене весела весна (Леся Українка); Сонце зайшло , і надворі Почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький); А ти вийшла - і сталося чудо якесь ... (О. Олесь); Раптом у двір швидко ввійшов якийсь дядько, і вони з Семеном поспішно, таємниче почали про щось говорити (В. Винниченко); І стонадцятий сніг ті поля притрусив, і уже прилетять не ті самі лелеки (Л. Костенко) ; Ані птиця не порхала, ані вітер не віяв (Марко Вовчок).

Якщо в частин складного речення наявний спільний другорядний член (найчастіше - обставина, рідше - додаток), який завжди міститься в першому реченні, то кому перед сурядним сполучником не ставимо: А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ - густий, запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий); Тоді я звертався до них і ми перекидаємось словами (М. Хвильовий);

Речення з протиставними сполучниками

Складносурядні речення з протиставними сполучниками (а, але, проте, та у значенні але, зате, однак)виражають відношення протиставлення або зіставлення, іноді з різними додатковими відтінками (невідповідності, обмеження та ін.). Із цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Наприклад: Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко); Він десь пішов і не вернувся, проте тут була його тінь, була про нього згадка
(У. Самчук); Думки критиків щодо виставлених робіт не збіглися, зате наші враження були якнайкращими (3 газети); Ще назва є, а річки вже немає (Л. Костенко).
Відтінку допустовості складносурядним реченням із протиставними відношеннями надають конструкції типу ще - а вже, тільки - а вже, вже - а ще, ще - а, вже - проте, ще - але вже та ін. Перша частина такої конструкції стоїть у першому сурядному реченні, а друга, куди входить і сполучник, - у другому. Наприклад: Ще немає ні людства, ні преси, ні головліту, а цензура вже є ... (Л. Костенко).

Речення з розділовими сполучниками
У складносурядних реченнях із розділовими відношеннями частини поєднуються розділовими сполучниками або, чи, а чи, чи - чи, то - то, чи то - чи то, не то - не то. Складносурядні речення з розділовими сполучниками передають значення несумісності, взаємовиключення, чергування: Чудно склалась моя доля! Чи воно без талану чоловік уродився, чи талану у Бога не заробить? (І. Карпенко-Карий). Сполучник то - то повторюваний, вказує на послідовну зміну подій: То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка)
У реченнях із сполучниками чи то - чи то, не то - не то передано відношення чергування, послідовності між частинами складносурядного речення. Ці сполучники мають значення непевності, невизначеності, припущення: Чи то було мені, чи снилося мені - синіли груші, груші чи смереки ... (М. Вінграновський).
Сполучник чи - чи вживають у складносурядних розділових реченнях, що виражають перелік взаємовиключених подій, явищ: І що мені робить, коли малий зажинок судилося почать на ниві нерясній? Чи викинути серп і йти байдикувати, чи долю проклясти за лютий недорід? (В. Симоненко).

Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному

Між частинами складносурядного речення може стояти кома, крапка з комою, тире.
 1. Між частинами складносурядного речення ставимокому:
Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі (М. Стельмах).
2. Кому не ставимо між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або частки лише, навіть, ще та ін.:
В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі (Ю. Мушкетик).
3.Крапку з комою ставимо між частинами складносурядного речення, якщо в середині їх є свої розділові знаки або якщо вони далекі за змістом:
Уже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуганились дві корови, одбившись од череди (І. Нечуй-Левицький).
4. Тире між частинами складносурядних речень ставимо, коли між ними є причиново-наслідковий зв'язок або виражена швидка зміна подій: Був час обідньої перерви - і все живе поховалося в затінки, ущухло, принишкло (О. Гончар).

Контрольна робота з української мови №2
Варіант 1


Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.  Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Одна з частин складносурядного речення є умовно простим односкладним реченням.
А До літа Вітько знав усіх людей на хуторі, і люди вважали його за свого.
Б Якось і йти стало легше, і незабаром ми підішли до Шнурового двору.
В Ланцюг зовсім уріс у стовбур, і тепер із наросня стирчать два з'їдених іржавих кільця.
Г Кропива жалить мої босі ноги і розхристані груди, а серце б'ється на весь малинник (З тв. О. Аврамчука).


2. Взаємовиключення явищ виражають частини складносурядного речення.
А Криве дерево, та яблука солодкі (Нар. творчість).
В Дбайте про ріллю та й вона про вас подбає (Нар. творчість).
В Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них — мова
(І. Вихованець).
Г Чи то синь озерна губиться в зелених масивах лісів, чи то зелені острови плавають у сині озерній? (В. Мірошниченко).


3. Речення
Пригріта молодим весняним сонцем земля парує — дихає на мене прілим торішнім зіллям і картоплинням, а я принюхуюся до тих пахощів, наче до яблуневого цвіту (О. Аврамчук) відповідає характеристиці.
А Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають протиставлення; інтонація переліку.
Б Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним розділовим сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
В Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
Г Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним єднальним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація переліку.


4. Перед сполучником і кома не ставиться між частинами складносурядного речення (розділові знаки випущено).
А Зжаті стебла господиня клала навхрест і вони лежали до закінчення жнив (В. Скуратівський).
Б За татарським бродом з червоного маку народжується місяць і коло козацької могили висікається старий вітряк (М. Стельмах).
В Куди в селі сходяться всі стежки і де можна почути всі новини, найнеймовірніші чутки? (А. Данилюк).
Г Пройшовся березень з під сніжником на шапці над татарським бродом і під його ходою вибухнули криги (М. Стельмах).


5. Тире ставиться у складносурядному реченні (розділові знаки
випущено).
А Колена ниточка на рушнику любовно заплетена і з того вирізування просвічувалося лапасте дубове гілля (І. Цюпа).
Б Господар лежить і все лежить (Нар. творчість).
В На хвилях перешіптувалися, шерехтіли крижини і кожна з них несла в далечінь шматки украденого щастя (М. Стельмах).
Г У хаті мовчки сиділи зажурені люди а на столі лежало шість з восковими свічками хлібин (М. Стельмах).


6. Виділений сполучник сурядності виражає смислові зв'язки
протиставлення у складносурядному реченні.
А Минав день, та наставала таємна, змовна ніч (А. Любченко).
Б Хлопець заплющив очі, та бажання спати, як терпкий важкий покров, застелило його думки млою (В. Під могильний).
В Настає вечір, та лізе на небо червоний місяць (Ю. Яновський).
Г Повернувшись до батьківської хати, я надумав на місці старого саду посадити новий, та тямущі у садівництві люди розраяли (О. Аврамчук). Прочитати текст і виконати завдання 7-9.
1. Ліс був дуже великий. 2. Зразу росли кущі ліщини, тернини, дикої рожі і малиннику, а далі стояли великі столітні дерева. 3. Тут було спокійно і всі відчували себе затишно. 4. То птиці на верху дерев співали, то дятел стукав у тіні дерев, видзьобуючи поживу. 5. Інколи показувалася білка, що скакала з одної гілки на другу. 6. Хлопці були дуже раді і тішилися, що під вечір розпалять вогонь. 7. На те вони збирали по дорозі повні оберемки сухого гілляччя, що з дерева пообпадало. 8. Роз-таборилися під розлогим старим дубом і розвели вогонь. 9. Тут, у холодному лісі, не відчували спраги але голод їм таки добре докучав (За А. Чайковським).


7. Спільний другорядний член характерний складносурядному
реченню.
А Другому.
В Третьому.
В Четвертому.
Г Дев'ятому.

8. Пунктуаційну помилку допущено в складносурядному реченні.
А Другому.
Б Третьому.
В Сьомому.
Г Дев'ятому.

9. Розділовим сполучником з'єднано частини складносурядного речення.
А Другого.
Б Третього.
В Четвертого.
Г Дев'ятого.
Завдання 10-12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких ДВА ПРАВИЛЬНІ варіанти. Потрібно вибрати ДВА правильні варіанти відповіді.

10. Сполучник сурядності з'єднує частини складносурядних ре
чень.
А Добрий чабан дбає не про себе, а про отару.
Б Було б бажання, а розум знайдеться.
В Знання на плечі не тиснуть та з рук не виснуть.
Г Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий.
Д Птах високо літає, та до гнізда все одно повертається (Нар. творчість).

11. Складносурядними є речення.
А Кожна людина збирає останки сили, щоб не впасти (О. Туринський).
Б Повітря ніби пом'якшало, почав падати рясний, пухнастий сніг (А. Любченко). В Мінялися нещодавні обриси, і все ставало майже рухомим (А. Любченко).
Г Я йшов по дорозі, а збоку мене брели сторожі моєї душі (М. Хвильовий).
Д Шумлять старі смереки, свище вітер у вітах каштанів (У. Самчук).
12. Друга частина складносурядних речень виражає наслідок (висновок) того, про що йдеться в першій частині (розділові знаки випущено).
А На небесній тверді весело іскрилися зірочки а серед них, мов золотий човен, тихо плив місяць (О. Аврамчук).
Б Степан узяв у руки батіг та віжки, цмокнув і коні рушили поволі з гори над берег ріки (А. Чайковськип).
В То квітка зі сходом сонця з'явиться то травичка між яблунями випростана (О. Аврамчук).
Г Гості і січова старшина посідали на почесних місцях і розпочався екзамен (А. Чайковський).
Д Чумацький Шлях струменів молочним сяйвом а білий, наче сметана небесна, сніг м'яко зітхав під підошвами (О. Аврамчук).
Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, потрібно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ. Кожна цифра може використовуватися ЛИШЕ один раз.
13. Установити відповідність між складносурядними реченнями
і смисловими зв'язками, що виражають частини їх.
Смислові зв'язки
1 Послідовність.
2 Протистав
лення (зіставлення).
3 Чергування явищ.
4 Взаємовиключення.
Речення
А Зійшов місяць, і забіліло рештками своїх класичних стін містечко (С. Пла-чинда).
Б Чи село на березі дало назву озеру, чи озеро Світязь дало назву селу?
(В. Мірошниченко).
В То підступав холод, то вільне небо світилося синім дзеркалом (О. Лупій).
Г Степанида метнулася поглядом у бік будинку — та і його не стало
(Г. Колісник).
Д Дедалі ширше входять у наше життя штучні синтетичні матеріали, та жоден живий організм на землі не може існувати без води (І. Падалка).
Завдання 14 потребує самостійного розв'язання.
14. Записати речення, вставити потрібний за змістом сполучник сурядності. Визначити смислові зв'язки між частинами складносурядного речення, накреслити схему. Зробити повний синтаксичний розбір відновленого речення.
 Люди іноді бувають підступні, злі й скупі, ... сади —лише добрими, лише щедрими (О. Аврамчук).
 
Варіант 2
Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Одна з частин складносурядного речення є умовно простим
односкладним реченням.
А Минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (А. Кащенко).
Б У XIX столітті дослідники намагалися здійснити походи в чорні підземні нетрі, проте загроза обвалу щоразу зупиняла їх на шляху до незвіданого (В. Зубач). В Підійде сонце високо, а Тарас ще спить (А. Чайковський).
Г Ранку ще не було тут, у темній кімнаті, але там, поза кімнатою, надворі, він уже був (Ю. Смолич).
2. Чергування явищ виражають частини складносурядного речення.
А Вітер напинає вітрило, а вдалині височіють вітряки, повернувши крила вітрові назустріч (Ю. Беличек).
Б За кілька днів Петро викликав Тараса, і вони перепливли на більшу Хортицю в байрак.
В Зібралася до кошового січова старшина, і тут розповів Тарас про свої пригоди (3 те. А. Чайковського).
Г То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить (Л. Глібов).
3. Речення
Українські поети й композитори складають пісні про київські каштани, пов'язуючи їх квітування з весною, а художники малюють розквітлі дерева на тлі Хрещатика чи інших вулиць нашої столиці (В. Грабовський)
відповідає характеристиці.
А Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають протиставлення; інтонація зіставлення.
Б Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним розділовим сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
В Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним протиставним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація зіставлення.
Г Складносурядне речення, частини якого з'єднані сурядним єднальним сполучником і виражають зіставлення подій; інтонація переліку.
4. Перед сполучником і кома не ставиться між частинами складносурядного речення (розділові знаки випущено).
А Сніг падав щораз більший і холодний вітер проникав через одежу до самого тіла.
Б На козацьких суднах залунала пісня і забриніла бандура.
В Тарас напився води і йому полегшало.
Г Тепер від воріт закричав пугач і в ту ж мить загорілись бочки зі смолою (3 тв. А. Чайковського),
5. Тире ставиться у складносурядному реченні (розділові знаки випущено).
А Тут і трава буйніша і верба над водою росте, свої гнучкі віти до води простягає.
Б На другий день уранці задзвонили дзвони і люди поспішали на майдан коло церкви (3 тв. А. Чайковського).
В Соломії жаль стало молодого змарнованого життя і вона заплакала (М. Коцюбинський).
Г Петра поставив Тарас обозним і він тут тримав лад і кожному призначав роботу (А. Чайковський).
6. Виділений сполучник сурядності виражає смислові зв'язки послідовності дій у складносурядному реченні.
А Вистрілили обидві гармати, та це татар не спинило.
Б Перехрестився Тарас, дав знак булавою, та військо рушило з місця.
В Від щирої мови Бідолаха заснув, та Тарас не спав уже до ранку.
Г Хліба було доволі, та пашні для худоби було мало (3 тв. А. Чайковського).
Прочитати текст і виконати завдання 7—9.
1. Ми йдемо серед поля. 2. Три білих вівчарки і я. 3. Тихий шепіт пливе перед нами і дихання молодих колосків збирається в блакитну пару. 4. Десь збоку вогню підпадьомкає перепел і бренькає срібна струна цвіркуна. 5. Повітря тремтить від пеки, і в срібнім мареві танцюють далекі тополі. 6. Широко, гарно, спокійно. 7. Ліниво всі встали — і тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії. 8. Спочивай тихо під сонцем, земле моя (М. Коцюбинський).
7. Спільний другорядний член характерний складносурядному
реченню.
А Третьому.
Б Четвертому.
В П'ятому.
Г Сьомому.
8. Пунктуаційну помилку допущено в складносурядному реченні.
А Третьому.
Б Четвертому.
В П'ятому.
Г Сьомому.
9. Смислові зв'язки одночасності характерні частинам складно
сурядних речень.
А 3, 4, 5.
Б 3, 5, 7.
В 4, 5, 7.
Г 3, 4, 7.
Завдання 10-12 мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких ДВА ПРАВИЛЬНІ варіанти. Потрібно вибрати ДВА правильні варіанти відповіді.
10. Сполучник і з'єднує частини складносурядних речень (розділові знаки випущено).
А На шкільному подвір'ї враз здійметься гамір і почнеться новий навчальний рік (В. Думанський).
Б Удень татари ховалися в дідовій печері а вночі шпигували довкола села.
В Тепер знову Тарас почав думати і складати різні плани на майбутнє.
Г Відчинилися ворота і сотні виїхали в степ.
Д Люди працювали невпинно і вже перестали хвилюватися через татар та на недолю нарікати (3 те. А. Чайковського).
11. Не є складносурядними речення (розділові знаки випущено),
А Уже й осінь настала і зима була за плечима.
Б Цей бусурман пристав усім серцем до козаків ділив з ними всі невигоди і не раз ставав у пригоді своїм великим розумом.
В Супроводжуючі козакам були тепер непотрібні та все ж не можна було залишати необізнаних з цим чужим краєм людей на поталу долі.
Г Черкаський староста дав козакам лист із печатками і вони, ж; гаючись, поїхали в Крим.
Д Над ранком почули всі гарматний постріл від села і посхоплювалися на ноги (3 те. А. Чайковсьісого).
12 Друга частина складносурядних речень виражає наслідок (висновок) того, про що йдеться в першій частині (розділові знаки випущено).
А Турок просився та це нічого не помогло (А. Чайковський).
Б Творчий доробок Ейнштейна охоплює найрізноманітніші галузі знань а глибокі й надзвичайно оригінальні ідеї і досі не втратили своєї актуальності
(А. Іваненко).
В Розійшовся ранковий туман і на тлі налитої свинцевою сірістю хмари відбився тьмяний диск сонця (В. Гей).
Г Легенький вітерець пробіг по вершечках дерев і вони озвалися враз тихо-тихо й ніжно (Н. Гордієлко-Аидріанова).
Д Співає одвічну пісню невпинний Черемош а її гучний відгомін западає в душу, наповнюючи почуттям (І. Пільгук).
Завдання 13 передбачає встановлення відповідності.
До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, потрібно дібрати відповідник, позначений БУКВОЮ. Кожна цифра може використовуватися ЛИШЕ один раз.
13. Установити відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв'язками, що виражають частини їх.
Речення
А Мовні запозичення відбуваються по-різному, а іноді в процесі засвоєння чужих слів трапляються її курйози (І. Вихованець).
Б Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, утомлені й мокрі
(М. Коцюбинський).
В Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить (Л.Глібов).
Г Реве Дніпро, й лани широкі ме дами пахнуть, колосом шумлять
(М. Рильський).
Д Веслували так до вечора, і тоді судно спинилося (А. Чайковський).
Завдання 14 потребує самостійного розв'язання.
14. Записати речення, вставити потрібний за змістом сполучник сурядності. Визначити смислові зв'язки між частинами складносурядного речення, накреслити схему. Зробити повний синтаксичний розбір відновленого речення.
Високі верби шуміли над ровом, ... небо між ними синіло, наче емаль
(М. Коцюбинський).
 
Оцінювання контрольного тесту
24-23балів 12б.         12-11 балів 6б.
22-21балів 11б.         10-9 балів 5б.
20-19балів 10б.         8-7 балів 4б.
18-17балів 9б.           6-5 балів 3б.
16-15балів 8б.           4-3 балів 2б.
14-13балів 7б.           2-1 бал 1б.

Складносурядне речення.Вправи
    14.12.2009, 21:12
Вправа 1. Записати речення, довести, що вони є складносурядними. Підкреслити граматчні основи речень, вказати слова, що за змістом стосуються обох частин (їх виділено). Пояснити вживання і невживання коми між частинами складносурядних речень.
За тополями сонце встає і зозуля кує правічна (І. Переломов). А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна (Д. Фальківський). Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять (Олександр Олесь). Осіннє сонце блиснуло на мить, і тільки срібна паморозь димить (І. Гнатюк). Вже димаріє дальня даль і небо домнами палає (В. Сосюра). Знову діти стали школярами і синиця дзвонить школярам (М. Рильський). На вікнах розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма (Л. Костенко). Там Довженкові кінокадри проросли у віки дубами і Довженковими піснями зачарована снить Десна (А. Малишко).
 
Десь тут пройшлась лісами Чураївна і чари Леонтович розгубив (В. Лупейко). Завмирає, змовкає моя злоточола діброва, і задумливі шати її вже лежать на землі (Н. Гілевич). Од акордів ясних наче даль розцвіта і всміхається небо безкрає (В. Сосюра). Від пісні журливої дуб сколихнувся и лелеки здригнулись вві сні (І.Гуржій). Колись давно в нас чорногуз помер і подруга його ско швидко в тузі (II. Воронько). Теплий день розхлюпує блакить, і ластівки купаються в промінні (О. Ісаченко). На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглушено мерехтять краплини (Є.Гуцало). Перед вами одні тільки піски жовтіють та безмірна пусі розлягається буро-червоним піском (Панас Мирний).
Словник. Скерцо — музичний твір у жвавому, швидкому темпі.
 
Вправа 2.
Вставте, де треба, пропущені букви і розділові знаки. Підкресліть граматчні основи речень.
Знов щ..бече юнь і цвіте трава. Там юніс..ть ходила у/в  росах хати і жевріла цвітом вона (А. Малишко). Т..пер дорога сина кличе в/даль і я лиш їй одній коритись мушу (Д. Луценко). Межи білих хаток цвіте вишня р..ясна й тонко/верха тополя пахуч..м листом і ш..л..стить (Марко Вовчок). Ро..гойдає сонце свої качелі  і б..жолині вдарять в..олончелі (А. Малишко). Ще лист не жовтів у осін..ій журбі і трави не/никли зів'яло. Пр..вітно усе усміхалос.. тобі  і сонце те цілувало (В. Сосюра). Ш..пшина вбралась у корал..ове намисто, і літо баб..не впл..лось між нам..стин (Є. Гуцало). Дощ полив  і день такий полив'ян..ий. Все-бл..щить  і люди як нові (Л. Костенко). В повітрі пахне кріп й доспіле пахне сіно (Є. Гуцало). Ранками стала сивіти з..мля і поля брал..ся л..гкою памороз..ю (О. Гончар) В холодних снах снуют.. світанки  й тр..мтить замріяно ріка  і ст..лить кил..м/самобранку дбайлива ос..ні рука (Д. Горішний).
 
Вправа 3
Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки . Підкреслити граматичні основи. В останньому реченні підкреслити всі члени речення.
Вітер не/вщухав уже кіл..ка днів  і море кл..котіло пронизли..вою с..нявою (П. Загребельний). Якісь кораблі дал..ніли і крилами птиці шуміли (Л. Костенко). Тріщ..в мороз бе..жалісний лихий  і підіймався бур..вій с..рдитий (С. Долгошеєнко). Од ударів кололося небо і д..рева над/садно тріщ..ли (І. Немченко). На/завтра сонце устане знову і зійдуть росою отави (М. Овдієнко). Св..нцем набрякли сиві хмари  і сонце зникло якос.. в/раз (О. Ісаченко). Десь плигнуть дощі по шибках і бр..дуть сніги в полях (Є. Сарапулова).

Тема: Складне речення. Складнопідрядне речення.
1. Правильним є твердження:
А У складносурядному реченні може бути лише дві граматичні основи.
Б Частини складносурядного речення обов'язково поєднуються сурядними сполучниками.
В Між частинами складносурядного речення завжди ставиться кома.
Г Частини складносурядного речення залежні одна від одної.
2. У реченні Темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюшина
(В. Дрозд) перед виділеним сполучником потрібно поставити:
А тире;
Б кому;
В крапку з комою
3. Установіть відповідність:
Смислові зв'язки 1єднальні; 2 розділові; 3 зіставні; 4 проиставні
Речення
А Дрозди-чикотні зникли поміж дерев, а гілля горобини, ставши вільним і випроставшись, явило моєму поглядові якусь дивну голизну 3 зіставні (Є. Гуцало).
Б У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів чи не найяскравіше
(Є. Гуцало).
В Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами (Б. Антоненко-Давидович).
Г Горобці зірвалися при моєму наближенні з копиці сіна, та ще неподалік застрекотала сорока (Є. Гуцало).
4. Складносурядними є речення:
А Над плесом озера я юність пригадав, вечірні небеса і посвист крил качиних ... (М. Рильський).
Б Згори гора дивилась у черлінь, і хилитався човен до човниці (М. Вінграновський).
В Нестор ціпенів від страху, притулившись чолом до шибки, та відірвати погляду від вулиці не міг
(Р. Іваничук).
Г Лиш гори не стрічаються, а людям зустрітись можна в будь-якій порі (Л. Міріджанян).
Д А соловейко-вакарушка не відмовляється ні від сухого листячка, ні від торішньої трави (Є. Гуцало).
5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Костенко).
Б А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик).
В Подвір'я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).
Г Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник).
6. Перед сполучником і не потрібно ставити кому в реченні:
А Земля ще спить і сниться їй весна, така квітуча, сонячна, рожева (Г Дудка).
Б Перед наметом догоряла ватра і козаки сиділи на землі (Д. Павличко).
В Світло в хаті уже погасло і весь хутір поринув у густу темряву ночі (Г. Тютюнник).
Г Корови зайшли вже далеко вперед і треба було їх наздоганяти (М. Стельмах).
7. У реченні Хоч козацька держава існувала не довго й займала лише частину української території, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомості (Із журналу) підрядна частина:
А часу;
Б з'ясувальна;
В допустова;
Г наслідку.
8. Схемі [], (), () відповідає речення:
А У садку теж панує урочиста, замислена тиша, яка мимоволі примушує прислухатись до того, що діється в твоїй душі (Є. Гуцало).
Б Якби подув вітер, якби подужчала на озері хвиля, то острівець міг би чи за хвилею поплисти, а чи за вітром злетіти вгору (Є. Гуцало).
В Квітне сонях до сходу лицем, йому бджоли гудуть стоголосо, я усім говорила про це, та ніхто не хотів мене слухать (Г. Чубач).
Г Коли ви не знаєте, як наші матері білили полотна, то ви багато чого втратили (За М. Стельмахом).
9. Установіть відповідність:
Вид підрядності 1 однорідна підрядність; 2 неоднорідна підрядність; 3 послідона підрядність
4 послідовна і неоднорідна підрядність
Речення
А Навіть коли підхопили пісню всі разом, було чути дзвінкий голос Сашка,що чайкою злітав над хвилею інших голосів (В. Нестайко).
Б Приїхали до лісу, в якому дід наобіцяв такі високі черешні, які більше ніде не ростуть, і такі смачні ягоди, які більше ніде не родять (Є. Гуцало).
В Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м'ятою (Г. Тютюнник).
Г Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що чути було, як знизу дихає колос ...
(М. Стельмах).
10. Схема [], (), (), () відповідає реченню:
А з послідовною підрядністю;
Б з послідовною і однорідною підрядністю;
В з неоднорідною підрядністю;
Г з послідовною і неоднорідною підрядністю.
11. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь (М. Боровко).
Б Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).
В Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами (В. Стус).
Г Дикі гуси зчиняють таке верескливе ґелґотання, що, почувши його, надовго не можеш витіснити із серця смутку (Із журналу).
12. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є речення:
А І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо і зелені голови співучих осокорів
(І. Цюпа).
Б Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода).
В І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі (В. Симоненко).
Г Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом ... (Г. Тютюнник)
Види складнопідрядних речень
 Вправа 1. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Визначити речення складносурядні та складнопідрядні. Поставити питання від головної частини складнопідрядних речень до підрядної.
 
А) Моє дитинство - дзеркало, в якому відображались небеса колись. Можна подивитись у джерельце й побачити, як на гусях-гусятах летить Івасик-Телесик, схожий на тебе в дитинстві. Хочеться в дитинство повернутись, щоб з криниці неба зачерпнути. Як нам в дитинстві далекому в нинішню зрілість хотілось! Чи не для того хотілось, щоб нині дитинство приходило в сни? (З тв. Є. Гуцала.)
 
Б) Сховавши фарби в зелен-вітах, підкралась осінь, наче рись, і в тіло вистиглого літа вже пазурі її вп'ялись (Д. Луценко). Невже це листопад? Це леопард, який нам видається листопадом. Цей леопард забрів у листопад, та він таки зостався леопардом. Грайте, бубни дубів, бо у танець пішов листопад. Грайте, скрипки беріз, бо у танець пустилася осінь (Є. Гуцало). За обрієм гуляє листопад, й земля рипить, морозами окута. За вечоровим небосхилом з дівчатьми дружить листопад, бо літо, серцю здавна миле, не повертається назад. (З тв. А. Малишка.)
 
Вправа 2. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Поставити питання від головної частини до підрядної. Накреслити схему першого речення.
 
А) Де панують мир і любов, там не ллється кров. Впізнавай світу, поки молоді йдуть літа. Як буде правда, то буде й рада. Як буде мудра голова, то знайдеться й булава. Убрався в жупан і дума, що він пан. Тікай набік з дороги, бо суне пан безногий. І цариця стане ворона, як спаде корона. Як ти плачеш, твої вороги тішаться. Діждемо пори, що й ми виліземо з нори (Нар.творчість)
 
Б) Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати. Я працювати мушу, щоб не соромитись хліба. Був я в гостині, де люди живуть співочі. Сядь, моє серце, послухай, хто там у хаті плаче. Коли мені не допоможуть вірші, то вже не допоможуть лікарі. Але ще гірше, як іржаву мисль вганяють молотком у дошку рими. Над людством нахилюсь, як над потоком, в якому видно воду аж до дна. (З тв. Д. Павличка.)
 
Вправа 3. Вставте, де треба, пропущені букви, розділові знаки. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. У складнопідрядних реченнях підкреслити граматичні основи й поставити питання від головної частини до підрядної.
 
Чи зна .. оме вам гостре, до фізичного болю гостре почут .. .. я нуд ги за рідною країною яким обкипає серце від довгого пер буван .. .. я на чужині? Чи відомий вам пс .. хологічний стан коли за один рідний згук, один рідний образ ладен буваєш заплатити роками жит .. я? Роз .. ятрений тугою, затопл н .. .. ий у задумі, плентався я якось бер .. гом річки не помічаючи навіть, як чорна хмара обіймала край / небо. Тіл .. ки перші краплі дощу що з глухим стуком упали на / землю, змусили мене оз .. рнутися на / вкруги, пошукати зах .. сту від зливи. Коли я почав оз .. ратися, по моїх напруж .. н.их нервах ударила хвиля рідних, близ .. ких мені згуків. Я виразно почув журливо / поважний голос українс .. кої пісні. Я чув, як пісня дужчає здіймаєт .. ся вгору, пер .. кочується могутнім грюкотом і гине тихим ак .. ордом у плюскоті зливи. Це була чумац .. ка пісня і я вже ніби був у степу бачив мажі, і до вуха мого долітав рик волів. (За М. Коцюбинським)
  СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
На відміну від складносурядних речень у складнопідрядних частини граматично залежні одна від одної: одна з них виступає головною, а друга - підрядною, Тобто залежною від першої, підпорядкованою їй: Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти (Леся Українка).
Отже, речення, яке складається з двох або більше простих речень, що поєднані підрядним зв'язком у єдине ціле за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів та інших граматичних засобів, називають складнопідрядним.
        Головною частиною складнопідрядного речення є та, від якої ми ставимо запитання до підрядної частини. Залежно від того, яке запитання можна поставити від головної частини до підрядної, виділяють такі типи складнопідрядних речень: з'ясувальні, означальні та обставинні (місця, часу, умови, причини, мети, способу дії, міри і ступеня, допусту, наслідку). Наприклад: Ті, що в будинках розкішних живуть, нам не поможуть в недолі (Г. Чупринка); Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім (О. Довженко); Доти чоловік добрий, доки десяцьким не стане (Нар. тв. ); Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Нар. тв.); Не дми в попіл, бо очі запорошиш (Нар. тв.); Хоч руки чорні, та робота біла (Нар. тв.).
У складнопідрядних реченнях порядок частин переважно фіксований (закріплений) - у реченнях з підрядними з'ясувальними, означальними, наслідковими, причиновими. Якщо ж порядок частин нефіксований, то його функція зв'язана з будовою складнопідрядного речення: розташування частин зумовлене ситуацією мовлення, комунікативним завданням і виражає актуальне членування речення: Учителеві потрібні роки, щоб зерна, дбайливо покладені в родючу землю, дали перші паростки (В. Сухомлинський); Що в пісні співається, те в житті збувається (Нар. тв.).
Інтонація як засіб поєднання частин у складнопідрядному реченні виконує допоміжну роль.
Підрядні сполучники
З'ясувальні: що, щоб, як, чи, ніби, немовби та сполучні слова - хто, що, як, який, скільки в усіх відмінках
Порівняльні: як, що, мов, мовби, наче, неначе, нібито
Умовні: якщо, коли, якби, аби
Часові: коли, як, після того як, тільки, як тільки, щойно, ледве, поки, доки, відколи
Причинові: бо, тому що, через те що, затим що
Мети: щоб, для того щоб, аби
Наслідкові: так що
Допустові: хоч, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що, як, на що, чи
Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
Підрядне речення в складнопідрядному з підрядним з'ясувальним відповідає на питання всіх відмінків і відноситься до дієслова в головному реченні: Я вважаю, що на сьогодні матеріалом кінематографії повинен бути день сьогоднішній і день завтрашній (О. Довженко).
Головна частина в таких реченнях інформаційно неповна. Для повноти висловлення необхідна підрядна частина, яка завершує думку. Найчастіше підрядні з'ясувальні залежать від дієслів із значенням мовлення (заявляти, питати, зауважувати, оголошувати, говорити, казати, передавати, інформувати, повідомляти, розповідати тощо): Його взяли за руку й сказали, що вже час подавати й «на-гора» (М. Хвильовий); Зайнявши місце в машині, пасажир чемно поздоровкався до таксиста і з привітністю в голосі запитав, чи йому, водієві, дорога достатньо знайома (О . Гончар); Принагідно зауважу, що професія журналістська нагадує кравецьку (С. Колесник).
Часто підрядні з'ясувальні залежать від дієслів зі значенням мислення (думати, розуміти, гадати, вважати, планувати, передбачати, визначати, дізнаватись, припускати, пам'ятати, зазначати тощо): І не збагну ніколи, як вмістилось життя в маленькім слові «хліб» (Д. Павличко); І я зрозумів, що футбольна честь нашого інституту того вечора залежить і від моїх ніг (М. Вінграновський).
В окрему групу виділяють дієслова зі значенням відчуття, сприймання (чути, бачити, відчувати, помічати почувати, уявляти, спостерігати, дивитися, примічати, стежити тощо): Почуваєте, як тут тепло? Чуєте, як упевнено хрумтять коні і як спокійно поблискують ліхтарі? (М. Хвильовий); Я бачив, як стояв у задумі композитор під хотинськими дзвонами ... (Я. Гоян).
З інших груп дієслів виділяють дієслова зі значенням волевиявлення, спонукання (вимагати, хотіти, бажати, прагнути, застерігати, попереджувати, забороняти, заохочувати, дозволяти, радити, наполягати, нагадувати тощо): Бронко попереджав, що сьогодні в нього термінова робота (І. Вільде); Хочете, щоб «юнкерси» накрили й розтерзали нас? (С. Колесник).
При дієсловах, що позначають психічний стан, також групуються підрядні з'ясувальні речення (радіти, шкодувати жалкувати, сумувати, ображатися, боятися, соромитися, журитися, вітати тощо): Не сумуй, що врода опадає з личка; не сумуй: то шкода дуже невеличка. А журись, що марно гине сила краща ... (П. Грабовський); Перепілка ця, видно-таки, пустунка, вона нібито радіє, що є нагода їй побавитися з маленькою людиною (О. Гончар).
Підрядні частини можуть бути приєднані до групи дієслів зі значенням сподівання, віри (чекати, сподіватися, вірити, впевнюватися тощо): Я вірю в те, що вернеться тепло. Я вірю в щастя, бо воно було (Д. Павличко).
      Деякі дієслова при підрядних з'ясувальних означають підсумок (визначати, показувати, стверджувати, підкреслювати, підтверджувати): Треба показати, пояснити, що світ наш не замерзає й не згасає. Показати, що майбутнє за нами (О. Довженко).
Додають підрядні з'ясувальні до дієслів зі значенням буття та виявлення (виявляти, траплятися, статися, виділяти, виявлятися, свідчити тощо): Виявляється, що публікування в журналі статті про це викликало широкий відгук в усьому світі (О. Довженко).
Іноді підрядні з'ясувальні приєднують до дієслів, що означають цікавість, піклування, пошану, турботу (дбати, піклуватися, турбуватися, шанувати, переживати тощо): Закінчивши читання, Довженко поцікавився, скільки мені років (М. Вінграновський); І найбільше Артеменка зараз непокоїло, чи далося їй самій
уникнути небезпеки (О. Гончар).
Деякі дієслова зі значенням дії вимагають підрядних з'ясувальних (знайти, роздобути, перебудувати, робити, додати, дописати тощо): «Допишіть там, що межа пеньками тепер проходить», - і Короп дописував, аби межа проходила пеньками (Г. Косинка).
Можна ще виділити групу дієслів зі значенням невдоволення, при яких уживають підрядні з'ясувальні (сердитися, ображатися, не вірити, не миритися, забувати, доносити тощо): Хай не ображаються письменнцки-естети, що я дозволив собі написати таке буденне оповідання (Г. Косинка); Ми забуваємо, як часто доводиться чути від глядачів побажання, щоб їм показали майбутнє, розповіли про майбутнє
(О. Довженко).
Слова категорії стану в головній частині вимагають підрядної з'ясувальної частини й мають значення інформативності, мислення (відомо, ясно, зрозуміло, очевидно тощо): Відомо, якою ціною давалися людству пошуки нових світів (О. Гончар); І мені стало ясно, що мій тато не тато ... (М. Вінграновський).
З інших груп слів категорії стану виділяються слова зі значенням характеристики, оцінки явища (правильно, чудово, добре, важливо, головне, дарма, однаково тощо): Добре, коли чоловік з характером, пломенем і блиском, з переконаннями й хмелем неспокою (С. Колесник).
Приєднують підрядні з'ясувальні до групи слів категорії стану зі значенням сприймання, відчуття (чутно, видно, приємно, помітно тощо): Завжди видно було, що перед тобою людина чиста й вибаглива, інтелігентна людина багатої внутрішньої культури, шляхетності й краси (О. Гончар).
    Група слів категорії стану означає психічний стан, почуття (радісно, цікаво, жаль, шкода, соромно, дивно тощо): Прикро, звісно, що ми здали позиції (С. Колесник).
Підрядні з'ясувальні частини можуть відноситися до деяких прикметників та дієприкметників. Це в основному слова, що означають емоційний, вольовий стан (щасливий, байдужий, вартий, впевнений, достойний, радий, задоволений, переконаний тощо): Ми глибоко переконані, що в почутті прекрасного - джерело доброти (В. Сухомлинський).
Зрідка підрядні з'ясувальні відносяться до сталих (лексикалізованих) словосполучень головної частини, таких, як дати слово, дати знати, спасти (спало) на думку, вбити собі в голову, дати голову на відруб, звернути увагу, мати гадку, мати на увазі тощо: Корови й гадки не мають, що вони цупко обплутані тенетами паперів (С. Колесник).
Сполучники й сполучні слова, за допомогою яких підрядні частини з'єднуються з відповідними словами головної, численні й різноманітні. Цю роль виконують відносні займенники та прислівники що, хто, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, як, чому, оскільки, наскільки. Кожне з цих сполучних слів вносить додатковий відтінок у значення підрядної частини.
Відносні прислівники в ролі сполучних слів де, куди, звідки вносять додатковий просторовий відтінок: Думаєш дати, то подумай, де взяти (Нар. тв.).
Різні характеристики супроводжують підрядні частини складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними, що поєднуються з головними частинами сполучниками що, як, щоб, аби, якщо, коли, мов, ніби, наче, чи: Сину, піди довідайся, що роблять дома (С. Черкасенко).
Це найчастіше вживаний сполучний засіб: По двору ходив Кость, він бачив, як Люба вийшла ... (О. Пчілка). Сполучники як і що не слід плутати з однозвучними сполучними словами. Сполучне слово що легко замінити словом який без утрати значення, а сполучник як - сполучником що. Біля опорних слів головної частини можуть бути співвідносні займенниково-вказівні слова: Мені стояло в пам'яті роками, як ми тоді не відали про те, чого старий тремтячими руками ловив секунди крильце золоте (Л. Костенко); Денщик покинув смажити ковбасу й швидко переклав офіцерові те, що сказав Джмелик (Г. Тютюнник)
Порядок частин у складнопідрядному реченні переважно фіксований: підрядна частина розташована після головної й з'ясовує те, що намічено лише в головній частині. Проте в поезії й у художній прозі, в аналітичних жанрах публіцистики спостерігаємо переставляння головної й підрядної частин залежно від стилістичних настанов: Що для безсмертя народилось, Від зброї смертних не умре! (М. Рильський); Не може він її забути. А якої сили було те кохання, суди сам: так і зостався в житті одинцем. (О. Гончар).
Іноді підрядна частина розміщується в середині головної, але стоїть після того слова головної частини, до якого відноситься: Послухавши, як на однім із ваговозів вітер лопотить обірваним брезентом, таксист знов зайшов до чайної, сів до свого недопитого лимонаду (О. Гончар).
Складнопідрядні речення з підрядними означальними
Складнопідрядним означальним реченням називають таку синтаксичну одиницю, у якій підрядна частина виражає ознаку предмета, що названий чи вказаний у головній частині. Наприклад: Благословен той день і час, коли послалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами (М. Рильський). Словом, від якого ставимо запитання до підрядного означального, виступає іменник, субстантивований прикметник чи дієприкметник, вказівні та означальні займенники: Тому такий в твоїй печалі зміст, який лиш людство зрозуміти може (М. Рильський); Андрій підвівся з пенька, на якому відпочивав після ходи по крутій багнюці, розшукав між кущами свого човна (Г. Тютюнник).
Близькими до означальних є підрядні речення займенниково-означальні. Синтаксична функція займенників той, такий, весь, кожний та інших у цих складнопідрядних реченнях суттєва й важлива. Вони є елементом головної частини, без якого не може існувати речення: Те, що було, минулося і знову не буде (Т. Шевченко). Означальна підрядна частина приєднується до головної різноманітними сполучними засобами. Це багатий набір сполучників і сполучних слів. Найбільш уживаним для приєднання підрядної частини до головної є сполучне слово який: Цепок, яким він (човен) був прикований до вільхи, натягло: видно, повінь, покидаючи цю місцину, хотіла забрати з собою й човни, та не подужала прив'язь (Г. Тютюнник); Людина сягнула своєю уявою в реальний і в той же час фантастичний світ, у якому живе, який витворює і з якого відійде
(В. Качкан).
      Найближчим синонімом сполучного слова який є займенник котрий: Та пісня морозом пішла у мене по спині, зашкреблася в горлі, бо співала її не мати, а якась чужа красива жінка, котру я чомусь називаю матір'ю (Г. Тютюнник); Мені примарилася повінь, котру я запам'ятав ще змалечку ( Г. Тютюнник); І пан полковий обозний на шляху вже й сам видів ранніх чумаченьків, котрі, рушивши до Великодня, вже повертались додому (О. Ільченко).
Зв'язковим елементом підрядних частин може бути слово що: Спинився біля струмка, що біг Хрещатим яром (В. Шевчук); Кортіло пробігти зором аркуші, які таїли в собі літа минулі, давні, загублені в пітьмі віків (В. Шевчук); Та є й такі дороги, що їх самі ми вибираємо собі на щастя або на лихо (В. Шевчук); Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української історії Богдан Хмельницький
(О. Субтельний).
Деяка обмеженість уживання сполучного слова хто, порівняно зі словом що, пов'язана з тим, що означуваний іменник чи субстантивований займенник, який виконує в головній частині функцію означуваного слова, вказує на особу чи принаймні на живу істоту. Наприклад: Але ж він чортом дихав проти кривди, проти горя людського, проти всіх зухвальців, хто тільки важився на Україну зазіхати, та й мусив Козак воювати з ними (О. Ільченко); Перемагає не той, у кого меч гостріший і більший полк, а той , хто дужче вірить у перемогу (В. Шевчук). Сполучне слово чий, передаючи значення належності, присвійності та відтінок уточнення, приєднує підрядні означальні речення переважно до іменника з особовим значенням: У Марка нема жінки, нема доньки, але є стара мати, чиї руки завжди так добре пахнуть то весняним зіллям, то соняшником, то чорнобривцями, то осінніми грибами, то свіжим хлібом (М. Стельмах).
Підрядні частини можуть бути приєднані до головної за допомогою слів де, куди, звідки: Андрій повернув човен в той бік, де чорним валком ріка закочувалася у ліс (Г. Тютюнник); Мав ще одне пристанище, куди тікав щоразу, як набридала йому юрба, що крутиться довкола (В. Шевчук).
Іноді частини речення поєднано сполучниками: мов, немов, немовби, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито. Наприклад: Устим і справді був гарний, неначе з якоїсь картини зійшов (М. Стельмах); Бабуся була така згорблена, мовби нахилилась колись до землі цибулину висмикнути та й уже не випросталася
(Г. Тютюнник).
Засобом граматичного з'єднання підрядної частини з головною служить також сполучник щоб. У головній частині як елемент підсилення й виділення ознаки вживають часто вказівний займенник такий, той. Наприклад: І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила (І. Франко); Шукаю служника такого, не вельми ціною дорогого, щоб вмів і шить, і варить, і коня доглядать (Б. Грінченко).
У ролі сполучної синтаксичної одиниці в підрядних означальних реченнях зрідка вживають частку аж: Коник-стрибунець під самісіньким вухом щось таке ловке сюрчав, аж парубок забув про все на світі й теж сюрчати взявся (О. Ільченко).
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
До цього типу складнопідрядних речень належать речення, у яких підрядна частина виступає щодо головної в ролі обставини або уточнює обставину в головній частині. Залежно від виду обставини, яку замінює або уточнює підрядна частина, підрядні обставинні поділяють на підрядні часу, місця, причини, способу й ступеня дії, порівняльні, умови, допусту, мети.
Складнопідрядні речення з підрядними часу
Складнопідрядним реченням з підрядним часу називають складне речення, підрядна частина якого вказує на час дії або стану, про які повідомляється в головному реченні. Вона відповідає на питання коли? як довго? відколи? доки? на який час? Наприклад: Чому ж стоїш без руху ти, коли ввесь світ співає?
(О. Олесь).
Підрядне часу пов'язується з головним реченням сполучниками коли, як, поки, доки, відколи, тільки, тільки що, як тільки, ледве, лиш, лише, скоро, щойно, складеними сполучниками в той час як, в міру того як, після того як, перед тим як, до того як, з того часу коли, з тих пір як, видо-часовими формами дієслів-присудків головного й підрядного речень: Ледве встигли вони вмитись і повдягати свої парадні кунтуші, як із замкової вежі ... розляглися звуки фанфари (В. Гжицький); Потім, коли висохнуть сльози, я таки втягаю солому й заходжуюсь топити (Г. Тютюнник); І тільки ти в кімнату підеш з ґанку, погасне тихо й журно свято скрізь ... (О. Олесь).
     Підрядна частина може стояти перед головною, в середині та після головної частини: Коли їхали по шосе, із корзинки випала «Женщина і соціалізм» - пом'ята, - некрасива книжка (М. Хвильовий); З Чаргаром мені так і не вдалося побачитись, аж поки прийшла зима (М. Хвильовий); Перед тим, як іти на трибунал, їх гарненько поголили, звеліли причепуритись ... (І. Багряний).
      На часову межу (початковий або кінцевий момент) дії головного речення вказують сполучники і сполучні слова поки, доки, відколи, з того часу як, до того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве.  
     Різночасність, послідовність дій головного та підрядного речень виражається за допомогою складених сполучників після того як, перед тим як, до того як.
       Головна й підрядна частини можуть бути об'єднані спільним підметом: Дома Федір Нестерович довго нишпорив у коморі, доки знайшов старенькі, ще госпітальські милиці (Г. Тютюнник).
Твір-оповідання з обрамленням
    23.02.2009, 21:15
Обрамлення - це такий композиційний прийом, за  якого сюжетний твір включається в розповідь, немов у рамку, яка не має безпосереднього зв'язку з розвитком сюжету.
Зразок.
Одного разу ми з мамою (татом, бабусею, дідусем) йшли парком. На лавочках сиділи молоді мами, гойдаючи колиски; заклопотані подіями у світі чоловіки читали газети; грали в шахи пенсіонери; бавилися з онуками бабусі. Я вдивлявся(вдивлялася) в їхні обличчя, намагаючись угадати, які вони, ці люди, про що думають, ким працюють чи працювали. Раптом мій погляд зупинився на сивій жінці, яка сиділа задумливо й самотньо.
- А ти знаєш, це незвичайна жінка, - сказала мама (тато, бабуся, дідусь).
.......................................................................................................................
...Ось така непересічна доля цієї жінки. І мені подумалось, що за звичайною зовнішністю може ховатися людина великої волі й мужності.
Завдання. Написати твір-оповідання з обрамленням на тему: Історія одного фото із сімейного альбому