Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 5 клас. Повні уроки>> Українська мова: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Повні уроки 

Тема уроку: Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. Способи їх вираження різними частинами мови.

Мета уроку: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення, виділяти їх у текстах умовними позначками; сформувати вміння ставити питання до другорядних членів речення, визначати синтаксичну роль.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

З початкових класах ви всі пам’ятаєте, що до другорядних членів речення відносяться додаток, означення й обставина.

Хто дасть відповідь, на які питання вони відповідають і як їх позначають графічно в реченнях?

Розглянемо схему. Поясніть, які із другорядних пояснюють головні члени речення, а які інші - другорядні.

За зразком накресліть схему поданого нижче речення. З’ясувати види другорядних членів речення.

Україна – розкішний вінок з рути й барвінку.

Чому в реченні використовується тире? Наведіть 2-3 власних речення на цю пунктограму і запишіть їх.

Отже, другорядні члени речення, а саме додатки, означення, обставини, доповнюють і пояснюють головні члени речення і обов’язково залежать від них.

Додаток – другорядний член речення, що визначає предмет. В реченнях частіше всього виражається іменником чи займенником. Відповідає на питання непрямих відмінків (всі крім називного).

Означення – другорядний член речення, вказує на ознаку предмета. Питання, на які відповідає – яки? чий? котрий?, виражається в реченні найчастіше прикметником, рідше – займенником чи іменником.

Обставина – другорядний член речення, відповідає на питання як? куди? звідки? коли? чому? Характеризує дію з точки зору її місця, часу, мети. В реченні виражені прислівниками, сполученнями іменника з прийменником.

Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль цих слів, поставити до них запитання.

Наприклад: Кохаю (що?) край (Зн.в.).

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна…

Але до рідної землі

Забайдужитись неможна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

В. Коломієць.

Файл:M32с.jpeg

Прослухайте пісню «Києве мій». Що виражає заголовок – тему чи основну думку. Знайдіть другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий? Випишіть з пісні означення разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначити, якими частинами мови виражені означення.

Порівняйте порядок слів у реченнях. Визначити в них головні та другорядні члени речення.

1) Широкі, рівні вулиці розкинулись посеред міста.

2) Вулиці широкі, рівні.

На означення схожі й деякі складені іменні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть перед іменником, до якого відноситься, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію другорядного члена речення – означення. А якщо прикметник стоїть після іменника і стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає в реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.

Деякі другорядні члени залежно від запитання можна визначити в реченні як додатки і як обставини.

Наприклад: Струмок в’ється (серед чого?) серед гаю, як стрічечка.

                   Струмок в’ється (де?) серед гаю, як стрічечка.

До виділених слів поставити запитання. Виписати їх разом із тими словами, до яких вони відносяться.

Благословенна будь, моя незаймана девіце Десно! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).

Другорядні члени сприяють поділу речень на поширені і непоширені. Поширеними називаються речення, в яких є другорядні члени, непоширені – складаються тільки з граматичної основи. Наприклад:

Списати текст, виділяючи пунктиром додатки. Визначити синтаксичну роль виділених слів.

Жили ми в певній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь , а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало (О.Довженко).

Зробіть висновок, якими частинами мови, окрім іменників, можуть бути виражені додатки.

Скласти й записати речення з поданими словосполученнями так, щоб прикметники виступали а) означенням; б) присудком. Виділити граматичні основи.

Зразок:

Круті гори; старий ліс; вузька долина; глибокий яр; пишні левади.

Домашнє завдання.

1. Скласти й записати 3 речення зі словом Дніпро так, щоб у першому воно виступало підметом, у другому – додатком, у третьому – обставиною.

2. Виписати з художньої літератури портрет одного з літературних героїв. Підкреслити другорядні члени речення і дати їм характеристику за схемою: а) вид другорядного члена; б)на яке питання відповідає; в) якою частиною мови виражається.

Список використаної літератури.

1. Урок на тему: «Головні члени речення (підмет і присудок), другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні», Олива Галина Іванівна, Первомайська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 2, Харківської обл.

2. Урок на тему: «Підсумковий урок на тему «Речення», Куценко Алла Анатоліївна, Строківська школа Попільнянського району Житомирської обл.

3. Урок на тему: «Головні й другорядні члени речення. Зв'язок слів у реченні. Складання речень за малюнками», Спірке О. А., учитель початкових класів, Донецька школа № 97.

4. Усі уроки рідної мови в 5 класі. С.А. Омельчук, А.І. Ляшкевич, М.В. Кравець, Харків. Видавнича група «Основа»., 2005 рік.

Відредаговано та надіслано Власюк О.О.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.