Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 2 клас. Повні уроки>> Українська література: Прислів'я. «Вовк та козенята». Повні уроки

Тема 15. Прислів'я. «Вовк та козенята» (українська народна казка).

Мета: збагатити знання про звичаї, звички та поведінку українського народу через прислів’я, розширювати знання дітей про казку, навчитися визначати її основну думку, розвивати навички читання вголос, вчитися переказувати прочитане, виховувати любов до казок, виховувати прагнення до добра та справедливості.

Обладнання: дошка, ілюстрації до казки.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

Учитель:

Пролунав дзвінок, Починаємо урок, Попрацюємо старанно, Щоб почути у кінці, Що у нашім другім класі Діти просто молодці!

II. Мовна розминка

1. Вправа «Водолаз» (На рахунок 1—5 вдихаємо повітря, затримуємо дихання і повільно видихаємо).

2. Скоромовка.

Вовк-вовцюг вівцю волік, Вова вовку — вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, — Миттю випустив вівцю. Прочитати тихо і повільно, голосніше та швидше, голосно і швидко.

III. Повідомлення теми і мети уроку, невелика розповідь вчителя щодо прислів’їв та приказок.

Дуже цінними в українському фольклорі є прислів'я та приказки— невеличкі влучні вислови, що відображають різні явища життя. Вони з’явилися з життєвого досвіду, певної їх діяльності або поведінки. Вони збагачують нашу мову, роблять її різноманітнішою, яскравішою.

Найдавніша їх назва — притчі. Немає чіткої межі між ними, тому їх об’єднують в один жанр. Різниця між ними дуже невелика, прислів’я більш розгорнуті.

На основі спостережень за природою в різні пори року, з’явилися такі цікаві прислів’я та приказки: «Прийшов Петро — вирвав листок; прийшов Ілля — вирвав і два; прийшов спас — бери рукавиці про запас; прийшла пречиста — на дереві чисто; прийшла покрова — на дереві голо».

Наш народ дуже добродушний, тому і пошуткувати українці вміють від душі. Саме жартуючи, люди використовували різні прислів’я та приказки, виходячи з того якою була людина за характером, або вчинками: «Розбалакалась, як свиня з гускою»; «Чорнобрива, як руде теля»; «Дурний, як сто пудів диму».

У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

Вчитель:

-Тепер, діти, давайте прочитаємо які цікаві прислів’я є про тварин(вчитель читає в голос подані прислів’я):

Вовка боятися - в ліс не ходити.

Горобець маленький, а сердечко має.

Дивиться, як баран на нові ворота.

Жди, коли рак свисне.

Знай, коза, своє стійло.

Сорока на хвості принесла.

Тремтить, як миша перед котом.

Яйця курей не вчать.

Вчитель задає декілька питань:

Які прислів’я вам найбільше сподобалися?Чому? Спробуйте пояснити одне, на ваш вибір. Чи чули ви колись вже одне з названих прислів’їв?

IV. Мотивація навчальної діяльності

— Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву. — Як ви її зрозуміли? Поясніть.

Сьогодні ми казку сюди запросили, Щоб бачити казку і слухать гуртом, А казка в дорозі десь загубилась — Давайте її пошукаємо разом. Діти. Казко! Казко!

V. Робота над темою уроку

1. Вступна бесіда.

— І що воно таке, казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам'ятають. І тепер вона живе в народі та у творчості письменників. І в кіно та мультфільми потрапила. Адже казка — то диво з див людства! Казку люблять усі, оскільки в ній можна почути таке, чого й на світі не буває, але водночас воно є поруч із нами, адже тут можна і посумувати, і насміятися досхочу. А ще казка змушує замислюватися над тим, як ви живете.

— А чи знаєте ви казки? зараз спробуємо дізнатися.

1) Назвіть житло, в якому тимчасово жили Мишка-Шкряботушка, Жабка-Скрекотушка, Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Братик та Кабан-Іклан.

2) Якого злого і ротатого звіра довелося вигнати із зайчикової хати Раку- небораку?

3) Як звали хлопчика з казки, в якій є слова: «Гуси, гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята?»

4) Кому належать слова: «Приходь до мене Журавлику, приходь, Лебедику!»?

— Бачу, що ви любите казки. Тож до роботи!

2. Робота над казкою «Вовк та козенята».

1) Читання казки вчителем (або розповідь).

Побудувала собі коза в лісі хатинку, гарну таку, велику і навела собі там діточок. Як збиралася коза з дому віходити, то козенятам своїм казала, щоб вони зачиняли хутко двері та нікому не відкривали, тільки якщо почують пісеньку яку вона сама буде співати.

Повертається коза з лісу, підійшла до дверей та й почала співати:

Діточки мої, козеняточка, Одмикайтесь, одчиняйтесь; Ваша матінка прийшла, Молочка вам принесла!

Дітки, вчувши мамин голосок, хутко підбігли до дверей та відчинили їх. Коза увійшла, нагодувала козенят молоком та й пішла знову до лісу.

Аж тут вовк прибіг, підслухав, я к коза співала пісеньку, та й собі надумав її посторити, але слова трохи не розчув. Ось і вирішив підійти до хатинки та й спробувати заспівати, як коза співала. Та голос у вовка завсім хриплий та грубуватий, тож козенята послухали пісеньку, почули , що не схоже на материн голос зовсім, та й кажуть йому: «Не відкриємо дверей, не матусин голосок. У нашої матусі тонесенький голосок!»

Вовк відійшов від козинячої хатки, сховався за кущами, посидів трохи, поміркував та знов вернувся до хатинки. Підбіг до дверей та й знов давай своїм тонким голосом співать:

Козеняточка, мої діточки, Одмикайтесь, одчиняйтесь; Ваша мати прийшла, Молочка вам принесла!

Козенята вже й підбігли до дверей, щоб відчинити, та прислухались, і збагнули, що він не так співає, як їх мати, і голос не такий, трохи товщий. Тож вони йому і одмовили: «Не відкриємо дверей, не матусин голосок. У нашої матусі голосок тонший.

Вовк з відчаю пішов геть од хати, зайшов за кущі недалеко від дому козенят , та й засів там піджидать, поки коза з лісу вернеться, щоб підслухать, як вона буде співать, щоб й собі спробувати заспівати її голосом. Незабаром йде коза вже з лісу, підходить до хати, та й заспівує:

Козеняточка, мої діточки, Одмикайтесь, одчиняйтесь; Ваша матінка прийшла, Молочка вам принесла!

Козенята зразу ж впізнали свою матусю, одчинили двері та й давай розказувати, що до них сьогодні вже хтось навідувавсь, та й пробував співати її голосом. Коза нагодувала козенят і наказала їм, щоб нікому не відкривали, і чужого в хату не пускали.А щоб вони не переплутали вовка з нею, розказала їм як вона буде потім співати . Коза заночувала вдома, а вранці знов пішла в ліс пастись. Вовк, дочекавшись поки коза вранці піде, став думать, як би ж його так зробити, щоб голос його став схожий на козинячий, і став завивать. Завив раз — дуже товсто; завив другий раз — не схоже зовсім на голос кози. Спробував він ще раз, ще тонший голос зробив, та не схоже все одно на голос кози. Пробігала поряд лисиця, і , почувши голос вовка, зупинилась, підійшла до нього та й спитала: «Чого це ти виєш, чи зголодав?» — «Та це я, свій голос пробую; хотів до козячої хатки влізти, та не пускають мене її діти, чують , що не материн голос, так оце ж я й хочу підстроїти свій голос під голос кози» — «Ні, вовчику, - каже лисиця, - так діло твоє не піде; якщо хочеш вже козенятами полакомиться, то попрохай краще мене, я тобі допоможу». — «Так навчи ж мене, голубонько, я тобі віддячу!». — «І чим же ті мені віддячиш?» — «От як вдеруся до козенят, так тобі одного віддам». — «Ні, вовче, так не піде, я зараз голодна, давай неси мені гуску, тоді спробую тебе навчить чомусь».

Вовк погодився, та й побіг гуску шукать. Довгенько його не було, аж під вечір піймав все ж одну, та й повернувся хутко до лисиці, оддав їй принесене, та й каже: «Ну давай, лисице, показуй як там співать треба!». — «Так а ті от що зроби: піди до коваля, край села його кузня стоїть, та й попроси в нього тобі голосок викувать, щоб на козинячий схожим був».

Пішов вовк в кузню. Підійшов до коваля і каже: «Ковалю, настали мені голос, щоб я міг співать по-козинячи». — «І що я за це отримаю?» — «Та що попросиш те й принесу тобі, хіба що грошей в звірів нема, а так знайду тобі подаруночка». — «Тоді впіймай мені, вовче, пару гусей, та щоб тільки живими були».

Побіг вовк до річки і давай гусей по очеретах шукать, довго бовтався там, та такі впіймав парочку, взяв їх за крила і поніс у кузню. Вовк вже трохи не з’їв тих гусей, такий голодний був, та нічого не поробиш, хотів взяти своє... Віддав гусей ковалю, та й каже: «Ну, ковалю, зробив я все як ті просив, давай роби мені голос вже». — «Добре, вовче, як ти просиш. Стань-но , вовче, ближче до мене, та язик висунь чимдуж , а я вже зроблю, що треба».

Вовк підійшов до ковадла, висунув язика, як і казав коваль, та заплющив очі. Коваль узяв хутко найбільший молот та як зарядить вовку в лоба! Той, бідолаха, навіть не ворухнувсь. Коваль зідрав з вовка шкуру, відвіз на базар, та й продав, а гусей оставив собі. А козенята були собі живі й здорові.

— Чи сподобалася вам казка?

— Хто дійові особи?

2) Читання казки учнями мовчки.

— Чому коза залишила своїх діток вдома самих? — Як слід читати казку? (Повільно, не поспішаючи)

3) Читання казки вголос «ланцюжком».

— Яким перед вами постав вовк? Коза? Козенята? — Про кого можна сказати так:

- добра, любляча, дбайлива; - злий, підступний; - слухняний? (Коза, вовк, козенята)

5) Вибіркове читання.

1 група — Прочитайте ще раз мовчки пісеньку Кози і Вовка. Чим вони відрізняються? 2 група — Прочитайте зачин казки. Скільки було козенят? 3 група — Прочитайте кінцівку казки. За що Коза похвалила своїх діток? 4 група — Які ще малюнки до казки намалювали б ви?

6)Гра «Закінчіть речення».

1г. «Козенята почують матір...»;

2г. «Вовк підслухав, як...»;

3г. «Чуємо, чуємо, — та...»;

4г. «Повернулася Коза додому і...».

7) Перекажіть казку за малюнками.

V. Підсумок уроку

"Мікрофон "

— Який розділ почали вивчати?

— Що найбільше сподобалося на уроці?

— Хто з героїв казки сподобався, а хто — ні? Чому?

Гра «Впізнайте героїв казки»

Відгадування загадок:

Ходить хмуро між дубами, Хижо клацає зубами. Зачаївся він, примовк... Грізний звір цей, звісно... (Вовк).

З рогами, а не бик, Доять, а не корова. Кору здирає, А кошиків не плете. (Коза)

Вчитель:

— То чого вчить нас казка «Вовк та козенята?»

— Прочитайте прислів'я. Поясніть його зміст і скажіть, чи могло б воно бути темою уроку?

Казка вчить, як на світі жить.

Рефлексія результатів уроку.

Оцінювання учнями своєї роботи.

- Візьміть личка та намалюйте посмішку залежно від того, як ви працювали на уроці:

- працював ефективно, творчо, активно;

- старався

- працював нижче своїх можливостей

- Зроби для себе висновок.

VII. Домашнє завдання

1. Переказувати казку . ( 1 та 2 гр. )

2. Придумати іншу кінцівку. ( 3 та 4гр.)

Матеріали, що використовувалися:

1)Збірка дитячих казок

2)Урок на тему: «Вовк та козенята» (українська народна казка) від Безсмертної І.В

3)Урок на тему: «Вовк та козенята», написав Хоботюк Г.В

Відредаговано та вислано Поліщук І.В

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Категорія: Українська література 2 клас