Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Образ Мазепи. Портретні характеристики Мазепи в поемі майже не деталізовані. Скупий портрет гетьмана Байрон подає в контрастному зіставленні рис, які співвідносять молоді і старі роки Мазепи:
Вродливий красень з мене був.
Як сімдесятий рік минув,
Тоді признатися не гріх.
Що на світанку днів моїх
З чоловіків ніхто красою
Не міг би зміритись зо мною.
Я мав і молодість, і міць... [...]
А нині зморшки на виду.
Бо час турботи і війна
Своє зробили. Все мина.
Неначе плугом перейшло
Через усе моє чоло.
 
Набагато більше уваги Байрон приділяє внутрішньому, психологічному портрету героя. В його характеристиці поет Ж насамперед підкреслює міць, великий життєвий досвід, щ незламний бунтарський дух і нескорену волю: «І сам він був як дуб-титан, землі козацької гетьман». Закінчуючи розповідь про пригоди своєї молодості, Мазепа зауважує: А втім, як бачите, літа Не вигнули мого хребта, Не зменшили і не змінили Відваги, розуму і сили... Образ Мазепи втілює в собі риси, притаманні типовому байронічному герою, — риси «шляхетного злочинця», самотнього, нескореного, вільнолюбного бунтаря зі страдницькою душею, в якій відбиваються настрої «світової скорботи». Цим Мазепа схожий на головних героїв «східних поем» Байрона. Подібно до них, він кидає виклик суспільству, його законам та моральним нормам. Як і вони, він кохає жінку, яка належить деспотичному чоловікові, і, ставши жертвою брутального насилля, скривджений та ображений до глибини душі, жорстоко метиться своїм ворогам: знищує замок, у якому зазнав наруги над собою. З іншого боку, між ними та Мазепою існує й суттєва відмінність. У стосунках Мазепи й Терези немає тієї космічної фатальності, що вирізняє почуття героїв «східних поем». На відміну від них, головний герой «Мазепи» — постать не вигадана, а цілком реальна, історична, і, крім того, в «мазепинському» сюжеті герой, хоча й впадає у відчай, але не гине, навпаки, долає всі випробовування і стає гетьманом України.

Сповідь старого Мазепи, за словами Д. Наливайка, «розкриває його шлях до трону, щойно втраченого під Полтавою. В нічній сцені розкодовується вищий провіденційний1 сенс шаленої скачки героя, прив'язаного до дикого коня, в Україну». З цієї ж картини виводиться типово байронівський мотив незбагненності людської долі, виразно переданий у перекладі О. Веретенченка:
Забудь свої незгоди злі, Забудь свої пекельні болі: Ніхто із смертних на землі Не відгада своєї долі.

Провіденційний — фатальний, наперед визначений.

Бунтарський дух непокори і незламна воля привносять в образ Мазепи і яскраво виражений прометеївський пафос, притаманний багатьом героям Байрона. Український літературознавець С. Родзевич, автор праці «Мазепа в світовій літературі» (1929), порівнюючи байронівських Мазепу і героя «Шильйонського в'язня» Бонівара, писав, що обидва вони — це «ті історичні особи, що в них знаходить поет відблиски страждань та поривань Есхілового невмирущого титана».

Образ Мазепи, яким його змалював у своїй поемі Байрон, справив надзвичайне враження в літературних колах Європи й ініціював цілу хвилю творів про Мазепу. З'явилися: поема «Мазепа» (1829) В. Гюго (Франція), поеми «Война-ровський» (1825) К. Рилєєва та «Полтава» (1831) О. Пушкіна (Росія), драма «Мазепа» (1839) Ю. Словацького (Польща), поема «Засланці» (1831) А. фон Шаміссо і трагедія «Мазепа» (1865) Р. фон Готшаля (Німеччина), трагедія «Іван Мазепа» (1863) Й. В. Фріча (Чехія) та ін. В більшості цих творів образ Мазепи розкривається у зв'язку із романтичною пригодою його молодості і постає у світлі неприхованої авторської симпатії.

Поема Олександра Пушкіна «Полтава», попри її високі художні якості, трактує образ українського гетьмана негативно, згідно з офіційним імперським міфом про нього як про ницого зрадника й підступного лиходія, проклятого церквою.

Популярність образу Мазепи, викликана байронівською поемою, не оминула й інші види мистецтва. У французькому романтичному живописі створено цілу низку творів на мотиви байронівської поеми. У 1837—1925 рр. в Європі з'явилося більше двадцяти музичних творів про Мазепу, написаних переважно під враженням від поеми Байрона.

До образу Мазепи зверталися продовжують   звертатися українські письменники; найвідоміші твори — поема Степана Руданського «Мазепа, гетьман український» (1860), романна трилогія Богдана Лепкого «Мазепа» (1926—1927), поема Володимира Сосюри «Мазепа» (1926—1960) та ін.

Українські письменники, літературознавці, перекладачі завжди цікавилися творчістю Байрона. Чи не найбільша кількість перекладів з байронівської творчості припадає на його драматичну містерію «Каїн». Серед інших творів, що активно перекладалися українською мовою, — поема  «Паломництво Чайльд Гарольда», драматична поема «Манф-ред», поема «Шильйонський в'язень», роман у віршах «Дон Жуан». Першим перекладачем Байрона українською мовою був Микола Костомаров. Перекладали твори Байрона Олександр Навроцький, Іван Франко, Леся Українка, Володимир Самійленко, Павло Грабовський, Пантелеймон Куліш, Євген Тимченко, Юрій Корецький, Микола Кабалюк, Сава Голованівський, Дмитро Паламарчук та ін., і це є красномовним свідченням того, що творчість англійського поета, сповнена волелюбного бунтарського пафосу, була і залишається надзвичайно близькою і зрозумілою серцям українців. Якщо, за словами англійської письменниці Вірджінії Вулф, для західноєвропейських письменників XX ст. Байрон скидався на "прибульця з інших світів", то для українців, на думку Максима Рильського, це був «поет-воїн, поет-громадянин, один із сучасників і "вічних супутників"».

КУТОЧОК ДОПИТЛИВОГО
Байронівського «Мазепу» перекладали Михайло Старицький (неповний переклад), Дмитро Загул і Олександр Веретенченко.

Літературний успіх прийшов до Байрона раптово, після того як у 1812 р. він опублікував дві перші пісні «Паломництва Чайльд Гарольда». Його розчарований і сумний герой, так схожий на самого автора, збентежив загальну уяву своїм чорним плащем і суто англійським спліном. Поема мала таку шалену популярність, що за один тільки день було розпродано 14 тисяч її примірників. За рік поема витримала п'ять перевидань — виняткове для того часу явище. Сам Байрон прокоментував свій успіх так: «...одного ранку я прокинувся і побачив себе знаменитим». Згодом ця фраза стала крилатою.

Магія «Паломництва Чайльд Гарольда» діяла і далі. Тридцять тисяч примірників поеми «Корсар» були розпродані за один день. «Східні поеми», до яких увійшов «Корсар», мали чимало завуальованих натяків автобіографічного характеру, що, крім всього іншого, породило чутки про те, що на Сході Байрон якийсь час займався піратством. Уже в 1825 р. в Лондоні анонімно вийшло тритомне зібрання пліток про інтимні пригоди Байрона, а на книжковому ринку ще за 189 життя поета почали з'являтися численні фальшивки — твори, нібито написані Байроном, з яких читачеві найбільше запам'ятались роман під назвою «Вампір» та поема «Паломництво Чайльд Гарольда у Святу Землю».

Героїв Байрона — меланхолійного і спустошеного Чайльд Гарольда, таємничого аристократа Лару, відкинутого суспільством Корсара — копіювали не тільки в літературних творах, а й у житті. «В широкому класі молодих людей, які читають здебільшого твори фантазії, популярність лорда Байрона була безмежною, — писав у 1831 р. ліберальний історик і есеїст Томас Маколей. Вони купували його портрети, зберігали найменшу дрібницю, яка про нього нагадувала, вивчали напам'ять його вірші і всіляко намагалися писати, як він, і скидатися на нього. Багато хто з них тренувався перед дзеркалом в надії засвоїти вигин верхньої губи або нахмурене чоло, помітні на деяких його портретах. Інші, наслідуючи свій великий взірець, перестали носити краватку... Кількість спершу повних надії університетських студентів і студентів медицини, які стали істотами з похмурою уявою, на яких перестала спадати росою свіжість серця, пристрасті яких згоріли дотла і які втратили втіху плакати, перевершувала будь-яку міру».

Шотландець Вальтер Скотт, який на початок 10-х років XIX ст. встиг стати одним з найвідоміших англійських поетів, після поетичного успіху Байрона припинив писати вірші, пояснивши, що не має ніякого сенсу робити це на фоні того, кого так щедро було наділено поетичним даром від природи. Через кілька років Вальтер Скотт стане всесвітньо відомим творцем жанру історичного роману, його слава конкуруватиме з байронівською.


Є.Волощук "Зарубіжна література 11 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{шкільний календарний план, найбільша бібліотека рефератів, домашнє завдання із зарубіжної літератури 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.