KNOWLEDGE HYPERMARKET


Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя.

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Всесвітня історія: Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та структура влади. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація.


1. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера


Давньогрецькі поеми складалися в усній формі балад і легенд протягом чотирьох століть — з XI до IX ст. до н. е. Єдиним твором вони стали у VIII ст. до н. е., а записані були лише у VI ст. до н. е.
 
За час утворення ці поеми ввібрали відомості про суспільство, у якому відбувалося їхнє формування, тому донесли до нас знання про часи від Троянської війни (XII ст. до н. е.) до VIII ст. до н. е. А оскільки в цей період у греків ще не було писемності, то інших письмових джерел, окрім поем Гомера, про далеке минуле кінця II — початку І тис. до н. є. просто немає.


Поеми Гомера «Іліада» й «Одіссея» — важливе джерело історичних знань про період ранньогрецько-го суспільства. Вони містять відомості про різні сторони життя й діяльності населення Стародавньої Греції ХІ-ІХ ст. до н. е. Тому цей період в історії називають «гомерівським».
 
Зміст «Іліади» становлять події останнього, десятого року Троянської війни, причиною якої було викрадення Єлени, дружини спартанського царя Менелая.


Ахейці на чолі з мікенським царем Агамемноном прибувають до берегів Малої Азії. Розпочинається війна, у якій велику роль відіграв Ахілл, один з ахейських вождів. Боротьба виявилася важкою та кривавою. Багато воїнів загинуло, але ахейці здобули перемогу.


Друга поема, «Одіссея», присвячена пригодам ахейського вождя Одіссея, царя Ітаки, у які він потрапляв по дорозі до рідного острова.
 
З поем відомо, що в грецькому суспільстві відбувався розклад родових відносин і зароджувалася держава. Розвивалося ремесло, яке вважалося на той час почесною справою, гідною навіть царів. У грецькому суспільстві зароджувалося рабство. У ті далекі часи побутувала обмінна торгівля. Власне гроші ще не винайшли, а вартість товару вимірювалася кількістю голів худоби. Торгівля вважалася ганебною справою, її знеславили фінікійці, що приїздили до Греції торгувати. Ці злодійкуваті шахраї викликали огиду в простих і щирих греків.


Поеми Гомера «Іліада» й «Одіссея» стали першими літературними творами стародавніх еллінів. Своєю художньою силою та красою вони назавжди прославили грецьку культуру.


Детальніше з поемами Гомера ви ознайомитесь у старших класах на уроках зарубіжної літератури, будьте певні — це вам буде до снаги.
 
2. Господарське життя


Після завоювання Греції дорійцями чимало ахейців залишили рідну землю й подалися на острови Егейського моря та Іонічне узбережжя Малої Азії. Ті, хто залишився, підкорилися завойовникам. Запанував глибокий занепад у господарстві та культурному розвитку.


Водночас, використання заліза при виготовленні знарядь праці дало змогу значно підвищити її продуктивність. Це неодмінно вело до появи нерівності в суспільстві. Як наслідок, відбувається поділ населення на класи, а далі неодмінно створюється держава як знаряддя в руках панівного класу. Виникає експлуатація пригноблених верств населення.


Головним заняттям залишилося землеробство, але скотарство також набуло певного розвитку.


Ремесло зберігало своє значення, але тепер ремісники працювали більше для простих людей. Деміурги мандрували селищами, шукаючи собі роботу. Простий люд цінував у їхніх виробах якість і зручність, а не красу. Тому по всій Греції відбувалося зниження рівня художньої культури. Чудові, витончені розписи ваз замінюються простим геометричним орнаментом. Торгівля розвивалася переважно зовнішня, і вели її іноземні купці, здебільшого фінікійці, яких греки зневажали за хитрість, підступність і злодій-куватість.
 


Деміурги — мандрівні ремісники, які виконували роботу на замовлення.


Геометричний орнамент — візерунки з прямих і хвилястих ліній, крапок, трикутників тощо.


Зовнішня торгівля — торгівля за межами країни, між державами та народами.


3.    Військова організація та організація влади


Ахейці, які володіли технікою вироблення бронзи, створили потужну військову організацію. Бронзові обладунки та зброя дозволяли битися щільним строєм, де воїни з одного роду й племені йшли поруч. Це надавало бойовим лавам більшої стійкості.
Кінноту як рід військ ахейці не знали. Навіть знатні вожді, що мали коней, мчали в атаку верхи, а з ворогом билися пішими.

Основним засобом для атаки були бойові колісниці, запряжені парою коней, якими правив візник — колісничний. Поруч стояв воїн зі щитом, в обладунках і бився списом.

Металеві обладунки були великою рідкістю. Здебільшого ахейці виготовляли їх з дубленої шкіри, обтягуючи нею шоломи та дерев'яні щити. Металева зброя була дорогою, і не кожен воїн міг її придбати. Незаможні воїни навіть одягали панцирі з грубої тканини в кілька шарів, часто були озброєні не мечами, а палицями.
 
Знать, воєнні вожді були добре озброєні й билися в перших лавах. Вони правили своїм народом, бо вважалися сильнішими, спритнішими — найкращими воїнами. Тому знатні чоловіки постійно мали доводити хоробрість і воїнську перевагу в бою. Часто битва перетворювалася на серію двобоїв між знатними воїнами. Ідучи в бій першими, вони зазнавали більших втрат. Це сприяло посиленню влади простого трудового люду — демосу в Афінській державі після завоювання Еллади дорійцями.


За часів панування дорійців, коли розвинулося вироблення заліза, відбулися докорінні зміни у військовій техніці. У VII, а особливо в VI ст. до н. є., вирішальною силою в бою стають гопліти. Двобої між знаттю та битви на колісницях втрачають своє значення і поступово зникають. Гопліти в бою шикувались у фалангу. Краї фаланги у бою прикривалися кіннотою, яка стає самостійним родом військ.


У грецькому суспільстві панували племінні та родові відносини у формі патріархату. На чолі племен стояли басилеї та старійшини. Земля общини розподілялася між родинами за жеребом. Наділ для однієї родини називався клер, а володар такої землі — клерник. Зароджуються також рабовласницькі відносини, але вони поки що перебувають на початковому ступені.


4.    Поява писаних законів у Греції


Формування держави після завоювання дорійців вимагало впорядкування вла-і  ди та створення законів. Тривалий час елліни керувалися звичаєвим правом, але аристократія тлумачила звичаї на свою користь, бо їхній зміст був неконкретний і неточний. Простий люд вимагав упорядкування законів. Заможним верствам це також було вигідно, бо родова знать прагнула поставити закони на захист своєї власності.


Зрештою, у кількох грецьких державах створили й записали перші закони. У VII ст. до н. е. в Локрах, на півдні Італії, було ухвалено закони Залевка. А в місті Катани на Сицилії в VI ст. до н. е. це зробив законодавець Харонд.


Близько 621 р. до н. е. в Афінах створив збірку писаних законів правитель Драконт. За кожний злочин призначалося жорстоке покарання. Навіть за дрібну крадіжку злодія страчували. Така безжалісність і суворість призвела до того, що в пам'яті людей ці закони збереглися не як драконтівські, а як «драконівські».



Звичаєве право — використання традицій і звичаїв як законів при вирішенні спірних питань.


Демос — незнатні трудові верстви громадян еллінської держави.


Аристократія — (від грец. «аристос» — найкращий, «кратос» — влада) — влада родової знаті; суспільна верства, що посідає найвище становище.



Коли в Драконта запитали, чому він призначив такі жорстокі покарання за порушення законів, він пояснив так: «Я переконаний, що крадій майна заслуговує на смерть. А більш суворого покарання я вигадати не зміг!»


5. Грецька тиранія


Становлення й зміцнення влади в грецьких державах спричинило у VIII—VI ст. до н. є. загострення боротьби між панівними та пригнобленими верствами громадян. Аристократія втрачала владу, яку захоплювали вожді демосу. Часто ці вожді влаштовували своє одноосібне правління, яке в Елладі називалося тиранія (від грец. tirannos — одноосібний правитель). Для стародавніх греків це слово не мало зловісного забарвлення, хоча сьогодні ми розуміємо це поняття як «гноблення, насильство, необмежена влада». Тирани еллінських держав спиралися на незаможні верстви населення, яких підтримували торгівці й ремісники, — усі вони бажали послаблення влади родової знаті.

Найперше тиранія встановилася в VII ст. до н. е. на Балканському півострові: у Сикіоні, Коринфі, Мегарі, пізніше, у VI ст. до н. є., — в Афінах. Тиранія в Коринфі набула значного розмаху, особливо за правління Періандра, і протрималася близько 70 років (657-580 pp. до н. є.). За цей час місто значно зміцніло й розквітло. Набули розвитку ремесло, торгівля та кораблебудування.

Саме в Коринфі було створено трієру, водотоннажність якої сягала 50-60 т. Коринфяни винайшли корабельний якір.


Проти родової знаті була спрямована тиранічна влада в місті Мегарі, де в VII ст. до н. є. правителем став Феаген. Наприкінці VII ст. до н. є. встановилося тиранічне правління в грецьких містах, що були розташовані на західному узбережжі Малої Азії. Там владу тиранів підтримували перські царі.


Наприклад, у VII ст. до н. є. в місті Мілеті в Малій Азії до влади прийшов Фрасибул. Майже в той же час установилася тиранія в Ефесі. На острові Самосі владу захопив тиран Полікрат. Його правління, як і правління більшості тиранів, сприяло розквіту міста. Відбулося політичне об'єднання острова, було створено великий воєнний флот, споруджено водогін, зручну корабельну гавань і фортечні мури навколо міста Самос.


Одноосібна влада тиранів викликала ненависть у родової знаті. На противагу їй демос шукав захисту в тиранів від утисків багатіїв. Тиранія сприяла господарчому розвиткові грецьких міст на певному відтинку часу. Потім на зміну тиранії прийшли часи демократії — тобто народовладдя.

6. Велика грецька колонізація
 
У VIII ст. до н. є. в державах-полісах Еллади виникло напруження серед громадян. Демос, переважно селяни, з різних причин втрачав землю, яку прибирала до рук аристократія. У грецьких полісах з'явилася значна кількість збіднілих громадян. Селяни, що втратили землю, шукали для себе притулку, будь-якої роботи, але даремно. Вони ставали «зайвими» в рідному місті.
Демос, обурений несправедливим становищем, підіймався на боротьбу з аристократами. Якщо він зазнавав поразки, ватажкам демосу залишалося шукати порятунку в інших країнах.


Водночас розвиток господарства, торгівлі та ремесла спонукав греків до розширення торговельних зв'язків з іншими країнами, де б купляли вироби грецьких ремісників і сільськогосподарські продукти. Усе це сприяло тому, що елліни покидали рідні домівки й вирушали на пошуки нових земель, де засновували поселення (емпорії та колонії). Там, у далеких краях, громадяни прагнули покращити умови життя, становище в суспільстві, знайти роботу. Розпочалася велика грецька колонізація.


Емпорії поступово виростали в колонії, ставали самостійними, хоча й зберігали торгові й політичні зв'язки з метрополією.


Колонізація здійснювалась у двох напрямках: на захід і на північний схід. На захід від Еллади греки освоїли землі острова Сицилії (Мес-сина, Акрагант, Сиракузи) та півдня Італії (Тарент, Сибаріс).


Дорога на північний схід привела греків через протоки Босфор, Геллеспонт (Дарданелли) на простори Понту Евксинського (Чорне море). На його північних берегах були створені колонії: Тіра, Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей та ін.


1.    Про що писав у своїх поемах Гомер?
2.    Коли і як було створено поеми Гомера «Іліада» й «Одіссея»?
3.    Коли і чому розпочалася Троянська війна? Чим вона закінчилася? Які були її наслідки?
4.    Назвіть основні риси розвитку господарства Греції в XI-VI ст. до н. є.
5.    Поясніть на прикладах слова «колонія», «колонізація», «метрополія», «емпорій», «тиранія».
6.    Які міста утворилися на берегах Понту Евксинського? Згадайте, що означає ця назва.
7.    Охарактеризуйте військову організацію греків.
8.    Опишіть зовнішній вигляд воїна-грека.
9.     3 яких верств складалося суспільство гомерівського періоду?
10.   Чому в битвах найперше гинули представники аристократії?
11.   Що вам відомо про перші писані закони?


С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас"
Вислано читачами з інтернет-сайту


Завдання та відповіді з історії по классам, планування уроків з всесвітньої історії 6 класу, домашнє завдання та робота

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.