Гіпермаркет Знань>>Інформатика >>Інформатика 8 клас>> Інформатика: Локальні і глобальні комп'ютерні мережі

Презентація до предмету Інформатика 8 клас.

Комп'ютерна мережа - система взаємозв'язаних комп'ютерів, призначених для передачі, зберігання та обробки інформації.

З'єднання комп'ютерів, розташованих на невеликій відстані один від одного, називають локальною мережею.

Користувачі мають спільний доступ до ресурсів комп'ютерів, а також можуть спільно використовувати периферійні пристрої.

Локальна мережа, в якій всі користувачі рівноправні, називається одноранговою.

Якщо в мережі знаходяться 10 і більше комп'ютерів, то для збільшення продуктивності деякі комп'ютери спеціально виділяють для зберігання певної частини інформації. Такі комп'ютери називаються серверами, а локальна мережа - мережа на основі серверів. Інші комп'ютери називають робочими станціями або клієнтами мережі.

Схема з'єднання комп'ютерів у локальній мережі називається топологією комп'ютерної мережі.

Найпростіший варіант з'єднання комп'ютерів, коли кабель послідовно з'єднує всі комп'ютери та периферійні пристрої, називається лінійна шина.

Якщо до кожного комп'ютера підходить окремий кабель з одного центрального вузла (концентратора), такий варіант з'єднання називають зіркою.

Коли до мережі під'єднано дуже велика кількість комп'ютерів (більше 100), для більшої продуктивності сервери з'єднують в кільце за допомогою оптоволоконного кабелю.

Кільцевій кабель приєднаний до високопродуктивної концентратора. До нього ж підключені комутатори інших сегментів мережі.

Апаратне забезпечення мереж

• Для підключення комп'ютера до мережі необхідний мережевий адаптер - спеціальна плата, яка встановлюється всередину системного блоку в один із слотів материнської плати.

• Основною функцією мережевого адаптера є передача і прийом інформації в мережі.

• З'єднання мережевих адаптерів між собою здійснюється за допомогою різних типів кабелів - коаксіального, оптоволоконного чи так званої витої пари.

Mережа Інтернет

Потреба в обміні інформацією між окремими організаціями, науковими та промисловими структурами привела до об'єднання локальних мереж і створення всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет (кінець 60-х років XX століття).

У кожній локальній мережі є хоча б один комп'ютер, який має можливість підключення до сервера Інтернету. За допомогою спеціального програмного забезпечення можна організувати вихід в Інтернет і для всієї мережі. Сервери Інтернет з'єднані між собою за допомогою ліній зв'язку з високою пропускною здатністю.

Глобальна мережа Інтернет являє собою сукупність вузлів, об'єднаних між собою каналами зв'язку. Кожен вузол (хост) містить один або кілька потужних комп'ютерів-серверів. Управляє вузлом організація-власник - провайдер.

Провайдерів можна поділити на міжнародні, національні та регіональні.

Для зниження навантаження в мережі та підвищення швидкості передачі інформації використовується сервер, який є копією далеко розташованого сервера, - дзеркало. Для зниження навантаження в мережі та підвищення швидкодії також використовується комп'ютер, на якому нетривалий час зберігається інформація. Це проксі-сервер.

Інформація на ньому стирається в міру згасання інтересу до неї і замінюється більш актуальною.

Щоб інформацію, передану одним комп'ютером, міг розуміти інший комп'ютер, були розроблені спеціальні програми для передачі і прийому даних, звані протоколами. У мережі Інтернет діють два типи протоколів:

базовий TCP/IP - відповідає за фізичну пересилання електронних повідомлень; прикладні, що відповідають за роботу спеціалізованих служб (http - протокол передачі гіпертекстових повідомлень, ftp - протокол передачі файлів, telnet - протокол віддаленого доступу).

Кожен комп'ютер в мережі має свою унікальну IP-адресу, що складається з 4-х байтів (4-х десяткових чисел в інтервалі від 0 до 255, розділених крапкою). Адреса читається справа наліво:

128.250.33.199

З яких 128.250.33. - aдреса мереж і підмереж, а .199 - адреса комп'ютера користувача.

Система IP-адресації зручна для комп'ютерів, але людині нелегко запам'ятати такі адреси. Тому була введена ще й Доменна Система Імен (DNS - Domain Name System).

Домен

Домен - область мережі. Домени в імені відокремлюються крапками. Ім'я читається зліва направо:

moon.math.msu.ru

ім'я комп'ютера. домен 4-го рівня (moon). домен 3-го рівня (math). домен 2-го рівня (msu). домен верхнього рівня (ru)

Домени верхнього рівня бувають двох типів:

географічні - двохбуквені (us, uk, ru)

адміністративні - трибуквені (com, net, edu)

Підключення до Інтернету

Існують два основних способи підключення до Інтернету:

• віддалений доступ по комутованій (тимчасовій) телефонної лінії;

• прямий доступ по виділеному (постійному) каналу (коаксіальні та оптичні кабелі, радіорелейні лінії, супутниковий зв'язок). Для обміну інформацією між комп'ютерами через аналогові канали зв'язку (телефонні станції та мережі) використовується модем.

Модем переводить цифрові сигнали комп'ютера в аналогові для телефонних мереж (модуляція) і навпаки (демодуляція).

Види модемів: зовнішні, внутрішні, для переносних комп'ютерів PCMCIA-карта, цифрові модеми ISDN.

Питання

1. Що таке комп'ютерна мережа?

2. Що таке локальна мережа?

3. Яку локальну мережу називають одноранговою?

4. Яку локальну мережу називають мережею на основі серверів?

5. Що таке топологія Мережі?

6. Яку топологію називають лінійною шиною?

7. Яку топологію називають зіркою?

8. Яку топологію називають кільцем?

9. Що потрібно для підключення комп'ютера до мережі?

10. Що потрібно для підключення комп'ютера до серверів Інтернету?

11. Яке призначення модему?

12. Розкажіть про протокол TCP/IP

13. Розкажіть про Доменну Систему Імен.

Перейти до презентації можна клікнувши на текст "Презентація" і встановивши Microsoft PowerPoint

Надіслав вчитель інформатики Чебан Л.И.