Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Наші предки-слов’яни, Початок Києва, Аскольд і Дір

Наші предки — слов'яни
Над озерами, річками,
На полянах лісових,
На стрімких високих горах,
На просторах степових, —
Де лише сіріє стежка
Або вкрився збіжжям лан,
Скрізь розкидались оселі
Наших прадідів-слов'ян.
Оселялись цілим родом:
Що людина, як одна?!
Кревні люде рід складали,
Кревні роди — племена.
Наймудріший і найстарший
Цілим родом керував,
Видавав щодня накази,
Правив, милував, карав.
Кожне плем'я мало князя,
Князь судив, водив на бій,
Першим був він у відвазі
І у мудрості своїй.
А коли ставав нездатним
До ладу і боротьби,
Віче іншого на князя
Вибирало без журби.
На річках, високих горах,   
Серед багон і болот   
Городи, міцні твердині   
Будував собі народ.
   
Початки Києва   
Над Дніпром широким, вільним,  
Де луги й степи цвіли,
Наші прадіди-поляни
Оселились і жили.
Хлібороб робив у полі,
Пас пастух корів, овець,
З луком, з стрілами гнучкими
По лісах ходив ловець.
Пишно квітла Україна,
Повна всякого добра.
Як в раю, жили поляни
Понад хвилями Дніпра.
Все своє вони любили,
Шанували і чуже,
Хай, мовляв, Перун і Волос
Всіх від лиха стереже.
А коли сусід лінивий
Заздрив силі багача,
Вміли наші показати
Обосічного меча.
І віки нога ворожа
Не ступала на наш лан.
Всі сусіди шанували
І боялися полян.
...Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора,
Жив там перший Кий з Хоривом,
Щек та Либідь — їх сестра.
Над самим Дніпром на горах,
Огороджений з боків Ровом, мурами, валами,
Київ виріс і розцвів.

Аскольд і Дір
Славна в Рюрика дружина,
Всім далась вона взнаки,
А Аскольд і Дір — найперші,
Найславніші вояки.
Нудно їм сидіти дома
Без походів, без боїв,
І вони прохають князя,
Щоб на волю їх пустив.
Князь подумав і дозволив. 
Попрощалися вони
І з такими ж вояками
Посідали на човни.
Приплили до краю Волхов,
Далі витягли човни
І в лісах шляхів шукають
До чужої сторони.
Бачать — річка. Довго нею
Геть на полудень плили,
Аж угледіли на горах
Місто, вежі і вали.
Приплили, на берег вийшли
І питають у полян,
Хто живе у цьому місті,
Хто тепер у ньому пан?
«Тут колись жили та вмерли

Кий, Хорив та Щек, брати.
А тепер ми під хозаром, —
Животій та дань плати».
«Не журіться!» —
Дір промовив. «За мечі!» —
Аскольд гукнув.
Кожний птахом стрепенувся,
Кожний гнівом спалахнув.
Стали вільними поляни,
Вихваляють вояків,
А Аскольда разом з
Діром Вибирають на князів.
Олег
Раз до Діра і Аскольда
Прибігають вояки: «По Дніпру пливуть на Київ Чужоземні байдаки!»
Не скінчили ці казати —
Ще біжить один вояк: «На човнах пливе на Київ,
Кажуть, Рюриків свояк!»
«Залишіть! Пливе не ворог», — їм князі відповіли
І Олегові назустріч
З воєводами пішли.
«Чи з добром, чи з злом приходиш
Ти у наш гостинний двір?» —
Так, вітаючи Олега,
Запитав Аскольд і Дір.
І Олег похмуро, грізно
На питання відповів:
«Я прийшов з могучим військом,
Я вам Ігоря привів.
Не походите з князів ви,
Як же княжити змогли?
Нам лише належить влада,
І по неї ми прийшли».
Так скінчив Олег промову,
І на знак його руки
З човна Ігоря виносять
Чужоземні вояки.
А князів Аскольда й Діра
Піднімають на списах,
І Олег вступає в Київ
При побідних голосах.
І, коня свого спинивши,
Він говорить: «Вояки!
Хай же матір'ю нам стане
Славний Київ на віки!»

Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.