|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 2 клас|Українська література 2 клас.Повні уроки]]>> Українська література: Київ . Повні уроки''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 2 клас|Українська література 2 клас.Повні уроки]]>> Українська література:«Колосок».Повні уроки''' |
| | | | |
| - | '''Тема''': Київ
| |
| | | | |
| - | На кручах, які високо здіймаються над річкою, на правому березі Дніпра постає величне місто — Київ | + | Тема 20. «Колосок». Прислів’я до теми уроку: На чужу роботу дивитись – ситому не бути. Мета: удосконалення техніки читання по особам , навчитися давати характеристики головним героям казки, виховувати почуття чесності та справедливості, показати , що ледарство до добра не доводить, Обладнання: дошка, малюнки до казки , малюнки півника і мишенят, таблиці. |
| | | | |
| - | {{#ev:youtube|t4DDd2aPWzI}}
| + | Хід уроку |
| | | | |
| - | Про заснування цього славного міста у народній легенді згадує Нестор Літописець .
| + | I. Організація класу. |
| | | | |
| - | Це легенда про трьох братів – Кия, Щека, Хорива і їхню сестру Либідь.
| + | -Сьогодні, діти, ми знову поринемо у світ казок, але розглянемо вже нову для вас не менш цікаву казку. Ну що ж, почнемо подорож у світ казок! |
| | | | |
| - | [[Image:Ul23ksx.jpeg]]
| + | II. Мовна розминка. |
| | | | |
| - | Вони заснували місто і назвали його Києвом в честь старшого брата. Кий сидів на тій горі, де узвіз Боричів, а Щек на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив на третій горі, яку назвали Хоревицею. "І був довкола ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими і тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві і сьогодні". <br>Архітектуру Києва можна назвати - застигла музика, а вулиця Ярославів Вал- Велика Симфонія міста. За часів правління Ярослава Мудрого Ярославів Вал була частиною лінії оборонних зміцнень. При в'їзді до Ярославого Міста яскраво виблискували на сонці Золоті ворота - найкрасивіші і величніші ворота древнього Міста. Сучасний архітектурний ансамбль вулиці сформувався в ХІХ столітті.
| + | Стежина скоромовок! |
| | | | |
| - | Легенди про будинок №1 на Ярославом Валу, що охороняється крилатою вартою, не менш цікаві, чим реальна історія цього "замку".
| + | Женчик – женчик невеликий, |
| | | | |
| - | [[Image:Jav.jpeg]]<br>
| + | На черчику черевики. |
| | | | |
| - | Караїмская кенаса Владислава Городецкого – палац з «Тисячаі одна ніч» .
| + | І шапочка чорненька, |
| | | | |
| - | [[Image:Kent23.jpeg]]
| + | І латочка червоненька. |
| | | | |
| - | Будинки цієї вулиці з дивними ліпними декорами, прикрашені особистими гербами відомих киян. На цій вулиці жили авіаконструктор І.Сикорський, видатні лікарки Феофіл Яновський, Василь Образцов, Микола Стражеско.
| + | III. Перевірка домашнього завдання. |
| | | | |
| - | Давайте всі разом переглянемо відео Києва 1914р. І спробуємо визначити ці місця в сучасності:<br>
| + | IV. Діти дізнаються тему і мету уроку |
| | | | |
| - | {{#ev:youtube|Lm_IrLd8ISM&feature}}
| + | Аби дізнатися яку нову казку ми сьогодні розглянемо, відгадайте-но , діти, цю загадку. Звірі, яких ви відгадаєте і будуть головними героями казки. |
| | | | |
| - | <br>Велика частина легенд, які викликають у людей живий інтерес, складно перевірити. Проте це не зменшує нашої до них любові, адже цінуємо ми їх швидше за все не за долю історичної істини, а за красу, таємничість, які надихають на фантазії і романтичні думки.<br>Одна з легенд повідомляє нам, що Київські гори на Подолі, це саме те місце, де апостол Андрій, який вперше назвав Христа Месією, під час своєї подорожі з Синопа до Риму, встановив хрест і передбачив виникнення великого міста. Говорять, що дуже давно гора, на якій Андрій встановив хрест, омивалася морем, і після після того,як апостол Андрій постави хрест море відступило, частково заховавшись під горою. І по легенді, воно ще може прокинутися, а розбудити його можуть дзвони. Ось тому в Андріївській церкві і немає дзвонів.<br>Погляньте на архітектуру таємничої, жіночно ніжної, історично мужньої вулиці:
| + | 1)Хвіст – як ниточка, Сама – як калиточка, Любить дуже ніч і тишу Це маленька сіра … (миша). |
| | | | |
| - | {{#ev:youtube|B9po5W-NUPQ&feature}}
| + | 2) - Хто найраніше встає? ( Півень). |
| | | | |
| - | Андріїівський узвіз запрошує нас відвідати надзвичайно цікавий музей Михайла Булгакова. У будинку №13 на двох поверхах, в підвальному приміщенні і на веранді розташовані виставки, присвячені життю і творчій діяльності видатного письменника.
| + | - Прочтайте прислів’я, яке бачите на дошці, спробуйте пояснити що воно означає. - Тепер подивіться на назву казки. Хто вже чув про цю казку? Назвіть її автора. |
| | | | |
| - | [[Image:Dom13.jpeg]][[Image:Dom132.jpeg]]<br>Як і будь-яке старе місто, яке виросло на берегах великої, повноводної річки, Київ не раз випробовував на собі силу руйнівних паводків. Монастирські літописці, які писали про природні катаклізми з не меншим полюванням, чим сучасна преса, скрупульозно відзначали в своїх хроніках особливо крупні повені. "В се ж лето бысть вода велика, потопи люди и жита, и хоромы унесе" – описували вони один з таких рекордних розливів, що стався в 1128 році. Звичайні, помірні паводки кожну весну підтоплювали торгівельний Поділ – таким його бачили ще древлянські посли за часів княгині Ольги, а крупні розливи заставляли рятуватися втечею всіх жителів Плоскої, низовинної частини нашого міста. Багатолітні спостереження за примхливою поведінкою Дніпра під час весняних розливів дозволяють зробити деякі невтішні вивисновки. Річка вельми норовиста, не дивлячись на спокійний характер "в мирний час". В період щорічних паводків ширина річки і її глибина міняються істотно. Так, в районі Києва до обвалування берегів, будівництво великої і малої гребелі весняна заплава річки запросто доходила до 10 кілометрів. Звідси і незабутній "рідкісний птах" великого Гоголя. При цьому рівень води в Дніпрі часом піднімався до 7 метрів, що дозволяло киянам відчувати себе "трішки венеціанцями".<br>В 1835 р Гоголь приїхав в гості до ректора, одного із вищих закладів Києва - Максимовича. Ректор був зайнятий в університеті, а письменник цілими днями бродив по місту. То був перший візит Гоголя в наше місто, про яке є документальні згадки, – але, судячи по яскравих київських реаліях на сторінках його книг, Микола Васильович бував тут і раніше. Ім'я Миколи Гоголя залишилося на карті міста, де він так і не оселився. До 50-ліття з дня смерті, в 1902-му-році, одну з вулиць назвали Гоголівською. Тоді ж на фасаді Народного будинку (нинішнього Театру оперети) Троїцкого з'явився бюст Гоголя, що зберігся до цих пір. На честь Миколи Васильовича називали школи, бібліотеки, його п'єси не сходили з театральних сцен. На Андріївському узвозі зберегли гогольовський «Ніс». А в 1982-м-коді скульптор Олександр Скобліков створив на Русанівці пам'ятник письменникові.<br>Іван Нечуй – Левицький<br>Нечуй – Левицький дивував киян своєю пунктуальністю: по його розпорядку можна було звіряти годинник. Щодня, в певний час, йшов гуляти на одинці по одному і тому ж маршруту: вгору до Володимирської, потім до фунікулера і назад по Хрещатику додому, завжди під парасолькою. Спати лягав рівно в десять, навіть з власного ювілею відправився спати, не дослухавши всіх привітань<br>Київ - місто з більш ніж тисячолітньою історією. І на його території виростає немало вікових дерев - живі свідки багатьох історичних епох. На території міста Києва відмічено 46 заповіданих місць зростання вікових дерев, де налічується 233 безцінних дерев<br>По легенді посаджена митрополитом Петром Могилою.
| + | V. Опрацювання казки |
| | | | |
| - | [[Image:Lip.jpeg]]
| + | 1. Вчитель читає казку : Було на світі двоє мишенят - Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята дуже любили танцювати і співати. А півник встене собі рано-вранці, побудить всіх своєю піснею, та й за роботу береться. Прибирав він якось у дворі, та й наткнувся на колосок. -Круть, Верть,- позвав півник мишенят, - нумо йдіть сюди, подивіться, що я щойно знайшов! |
| | | | |
| - | Узята під охорону в 1972 р. Найбільша і стара в Києві липа. Знаходиться біля Державного історичного музею на початку Андріївського узвозу. Шевченківський район.<br>Вік більше 400 років, висота 15 м-кодів, обхват ствола 4,50 м.
| + | Прибігли мишенята та й кажуть: - Якби його ще й змолотити... - І хто ж молоти буде? - запитав півник. |
| | | | |
| - | [[Image:Schev.jpeg]]
| + | - Тільки не я! - пискнуло одне мишеня. - І не я! - промовило друге. |
| | | | |
| - | По легенді під ним відпочивав Тарас Шевченко, меморіальна хатина якого знаходиться неподалеку. Зростає на території парку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Березовий гай", узятого під охорону в 1972 р. Подільський район.<br>Вік близько 300 років, висота 15 м-кодів, обхват ствола 4,15 м. Найбільший і старий в Києві каштан. По легенді його посадив митрополит Петро Могила. Узятий під охорону в 1994 г за ініціативою Київського еколого-культурного центру.
| + | - Добре,зроблю все сам - каже півник. І прийнявся за роботу. |
| | | | |
| - | [[Image:Kpm.jpeg]]
| + | А мишенята далі собі танцюють, граються та співають. |
| | | | |
| - | Знаходиться на вул. Китаївській, б.158, біля церкви Троїцької, Голосіївський район.<br>Міська легенда пов'язує появу каштанів в Києві з появою бульвару Шевченка.
| + | Закінчив півник свою роботу, та й кличе мишенят до себе: - Гей, Круть та Верть, а підійдіть-но подивіться скільки я зерна зробив! |
| | | | |
| - | [[Image:Kas.jpeg]]
| + | Прибігли мишенята, та й кажуть: - Тепер би ще з зерна борошно зробити. Хто б його до млина відніс? |
| | | | |
| - | За переказами, на початку 40-х років 19-го століття царю Миколі I не дуже сподобалися тоненькі саджанці з крислатим листям, висаджені на бульварі. Імператор побажав бачити замість них стрункі, схожі на кипариси, тополі. Ніби то в одну ніч всі саджанці дивовижних дерев були викорчовувані і викинуті, а кияни їх підібрали, і посадили в дворах. <br> Офіційна історія каштанової алеї почалась в 1839 році, коли за проектом архітектора Вікентія Беретті в яру за університетом з науковою метою був розбитий ботанічний сад. Зараз важко сказати, чи була запланована ця алея архітектором, але точно відомо, що перші декілька каштанів з'явилися тут в 1842 році. Тоді ректором університету, а за сумісництвом і директором саду, був пан Трауфеттер. А рівно через двадцять років, в 1862 році, його наступник, один з перших випускників один з перших випускників університету, професор Роговіч заклав цілу каштанову алею. Колись вона була замкнутим колом, по якому можна було бродити годинами. Розірвало ж це коло будівництво станції метро "Університет". Тоді ж загинула і частина рослин.<br>Цвітіння каштанів в Києві — це аналог японського цвітіння сакури. Це один з тих моментів, який затверджує вічність, круговорот життя — як годинникова стрілка, як схід сонця.
| + | -Ну давайте вирішувати хто понесе – відповів півник. |
| | | | |
| - | [[Image:Kas1.jpeg]]
| + | - Тільки не я! - кричить Круть. -І не я теж! - вигукує Верть. |
| | | | |
| - | Знамените «Знову цвітуть каштани» — це одвічне затвердження цвітіння життя в нашому місті.
| + | - Ну добре, на цей раз я віднесу, - відповів півник. Закинув мішок зерна на плечі, та й попрямував до млина. |
| | | | |
| - | {{#ev:youtube|0-Yfx754vTM}}
| + | А мишенята й далі байдики б’ють, співають та граються. |
| | | | |
| - | Про це пише в своєму вірші Марія Познанська:<br>ЗАЦВІЛИ КАШТАНИ<br>Зацвіли каштани у моєму місті, золотистим цвітом зарясніли в листі.<br>Цвіт такий хороший, аж вбирає очі, зацвіли каштани вчора опівночі.<br>А під ними ходять вулицею люди. Зацвіли каштани тут і там, усюди.<br>Холодку багато, пахощів багато. У моєму місті гарно, як на свято.<br>Марія Познанська
| + | Наробив півник борошна, прийшов додому, та й кличе мишей: - Гей, Круть та Верть, годі вам вже гратися, біжіть сюди! |
| | | | |
| - | <br><br><br> '''Список використаних джерел''':
| + | Підбігли мишенята, радіють: - Ой, який же ті вправний, півнику, який молодець! Та тепер треба б тісто замісити та пиріжків наробити. |
| | | | |
| - | Урок на тему : Кийїв столиця давньоруської держави учителя української мови, Ботко В.В. м. Київ, сш №1<br>Полонська Н. Історія України. – К., 2001.<br>Субтельний О. Історія України. – К., 2000.<br>Словник-довідник з історії України. – К., 1999.
| + | - І хто ж візьметься тісто місити? - спитав півник. |
| | | | |
| - | "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана.
| + | А мишенята знов як завжди відповідають, що ніхто з них місити не хоче. Походив туди-сюди півник, подумав, та й каже: - Мабуть мені прийдеться місити. |
| | | | |
| - | ''Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.'''<br>'''''<b><br> </b>
| + | Гарне тісто замісив півник, знайшов дрова, та розпалив вогонь у печі. А коли пічку розпалив, поклав туди пиріжків. |
| | + | |
| | + | А мишенята в цей час те й роблять, що відпочивають та розважаються. А тут вже й пиріжки поспіли, гарно спеклися порум’яніли. Тож виклав їх півник на столі А мишенята тут як тут, так швидко прибігли, що й гукати півнику не прийшлося. |
| | + | |
| | + | - Ото я зголоднів вже! - каже Круть. - І я такий голодний, як вовк! - каже Верть. Та й всілися вже за стіл. |
| | + | |
| | + | - Куди це ви за стіл посідали?!,- каже півник. Скажіть-но мені хто колоска знайшов? |
| | + | |
| | + | - Ти знайшов, - відповіли вони. |
| | + | |
| | + | - І хто ж зерна наробив, та обмолотив його? |
| | + | |
| | + | - Та ти вже, ти,- відповіли ті. |
| | + | |
| | + | - А хто ж тісто замісив? Піч розтопив? Та пиріжків наробив? |
| | + | |
| | + | - Теж ти, - вже зовсім тихенько відповідають мишенята. |
| | + | |
| | + | - І чим же ви займалися в цей час? |
| | + | |
| | + | А мишенятам нічого було відповісти. Повставали вони з-за столу, бо зрозуміли , що були дуже лінивими и зовсім не допомагали півнику, тож не заслужили їсти пиріжки. |
| | + | |
| | + | Питання після того як діти прослухали казку: - Як звали мишенят ? - Яку роботу мав зробити півник , щоб спекти пиріжків ? - Чим займалися мишенята, поки півник працював ? |
| | + | |
| | + | 2. Словникова робота . |
| | + | |
| | + | Млин – це споруда для розмелювання зерна на борошно. |
| | + | |
| | + | 3. Читання казки в голос дітьми, та відповідь на питання. |
| | + | |
| | + | -Як ви охарактеризуєте мишенят та півника? - Хто працював, а хто лінувався? - Чи гарно вчинив півник не поділившись пиріжками з мишенятами? - Хто знайшов колосок першим? - Хто напік пирогів? |
| | + | |
| | + | - Як ви розумієте кінцівку казки, чому вона повчає? |
| | + | |
| | + | 4. Виразне читання учнями казки в особах . |
| | + | |
| | + | Звертайте увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію речень . |
| | + | |
| | + | 5. Творча робота. |
| | + | |
| | + | - Які прислів’я найбільш підходять до головної думки казки: |
| | + | |
| | + | Робота спільна - як пісня весела. |
| | + | |
| | + | Праця чоловіка годує, а лінь марнує . |
| | + | |
| | + | На чужу роботу дивитись - ситому не бути. |
| | + | |
| | + | Умілому всяка робота легка. |
| | + | |
| | + | Хто нічого не робить, той ніколи не має часу . |
| | + | |
| | + | 7. Характеристика героїв казки. |
| | + | |
| | + | Вийдіть до дошки та напишіть які слова більше підходять до півника, а які до мишенят. |
| | + | |
| | + | Працелюбний голосистий хазяйновитий |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | справедливий стараний грайливі |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | смішні веселі ледачі |
| | + | |
| | + | <br> VI. Підсумок уроку. |
| | + | |
| | + | - Хто вам найбільше сподобався в казці?Поясніть чому ? |
| | + | |
| | + | - Як ви думаєте, чи правильно зробив півник, що не поділився зі своїми друзями? |
| | + | |
| | + | - Що б зробили ви, якби були півником?! |
| | + | |
| | + | - Як часто ви допомагаєте комусь, якщо той просить? |
| | + | |
| | + | - Можете інколи вести себе як мишенята з казки? |
| | + | |
| | + | - Як на вашу думку, чому повчає ця казка? |
| | + | |
| | + | - Яку ще назву має ця казка? |
| | + | |
| | + | Чи старанно ми попрацювали сьогодні?Оцініть вашу активність сьогодні оцінкою від 1 до 5. |
| | + | |
| | + | VII. Домашнє завдання. |
| | + | |
| | + | 1-ша група - прочитати казку в особах. 2-га група - переказати казку. |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | Матеріали, що використовувалися: Урок до казки “Клосок” від Луценко Н. О., учителя початкових класів, Оріхівська школа № 5 Запорізької обл. Сама казка с читанки 2 класу |
| | + | |
| | + | <br> |
| | | | |
| | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| Строка 73: |
Строка 164: |
| | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br> | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br> |
| | | | |
| - | <br> | + | <br> |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | | |
| - | [[Category:Українська_література_2_клас]] | + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br> |
Версия 21:16, 4 февраля 2011
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 2 клас.Повні уроки>> Українська література:«Колосок».Повні уроки
Тема 20. «Колосок». Прислів’я до теми уроку: На чужу роботу дивитись – ситому не бути. Мета: удосконалення техніки читання по особам , навчитися давати характеристики головним героям казки, виховувати почуття чесності та справедливості, показати , що ледарство до добра не доводить, Обладнання: дошка, малюнки до казки , малюнки півника і мишенят, таблиці.
Хід уроку
I. Організація класу.
-Сьогодні, діти, ми знову поринемо у світ казок, але розглянемо вже нову для вас не менш цікаву казку. Ну що ж, почнемо подорож у світ казок!
II. Мовна розминка.
Стежина скоромовок!
Женчик – женчик невеликий,
На черчику черевики.
І шапочка чорненька,
І латочка червоненька.
III. Перевірка домашнього завдання.
IV. Діти дізнаються тему і мету уроку
Аби дізнатися яку нову казку ми сьогодні розглянемо, відгадайте-но , діти, цю загадку. Звірі, яких ви відгадаєте і будуть головними героями казки.
1)Хвіст – як ниточка, Сама – як калиточка, Любить дуже ніч і тишу Це маленька сіра … (миша).
2) - Хто найраніше встає? ( Півень).
- Прочтайте прислів’я, яке бачите на дошці, спробуйте пояснити що воно означає. - Тепер подивіться на назву казки. Хто вже чув про цю казку? Назвіть її автора.
V. Опрацювання казки
1. Вчитель читає казку : Було на світі двоє мишенят - Круть та Верть і півник Голосисте Горлечко. Мишенята дуже любили танцювати і співати. А півник встене собі рано-вранці, побудить всіх своєю піснею, та й за роботу береться. Прибирав він якось у дворі, та й наткнувся на колосок. -Круть, Верть,- позвав півник мишенят, - нумо йдіть сюди, подивіться, що я щойно знайшов!
Прибігли мишенята та й кажуть: - Якби його ще й змолотити... - І хто ж молоти буде? - запитав півник.
- Тільки не я! - пискнуло одне мишеня. - І не я! - промовило друге.
- Добре,зроблю все сам - каже півник. І прийнявся за роботу.
А мишенята далі собі танцюють, граються та співають.
Закінчив півник свою роботу, та й кличе мишенят до себе: - Гей, Круть та Верть, а підійдіть-но подивіться скільки я зерна зробив!
Прибігли мишенята, та й кажуть: - Тепер би ще з зерна борошно зробити. Хто б його до млина відніс?
-Ну давайте вирішувати хто понесе – відповів півник.
- Тільки не я! - кричить Круть. -І не я теж! - вигукує Верть.
- Ну добре, на цей раз я віднесу, - відповів півник. Закинув мішок зерна на плечі, та й попрямував до млина.
А мишенята й далі байдики б’ють, співають та граються.
Наробив півник борошна, прийшов додому, та й кличе мишей: - Гей, Круть та Верть, годі вам вже гратися, біжіть сюди!
Підбігли мишенята, радіють: - Ой, який же ті вправний, півнику, який молодець! Та тепер треба б тісто замісити та пиріжків наробити.
- І хто ж візьметься тісто місити? - спитав півник.
А мишенята знов як завжди відповідають, що ніхто з них місити не хоче. Походив туди-сюди півник, подумав, та й каже: - Мабуть мені прийдеться місити.
Гарне тісто замісив півник, знайшов дрова, та розпалив вогонь у печі. А коли пічку розпалив, поклав туди пиріжків.
А мишенята в цей час те й роблять, що відпочивають та розважаються. А тут вже й пиріжки поспіли, гарно спеклися порум’яніли. Тож виклав їх півник на столі А мишенята тут як тут, так швидко прибігли, що й гукати півнику не прийшлося.
- Ото я зголоднів вже! - каже Круть. - І я такий голодний, як вовк! - каже Верть. Та й всілися вже за стіл.
- Куди це ви за стіл посідали?!,- каже півник. Скажіть-но мені хто колоска знайшов?
- Ти знайшов, - відповіли вони.
- І хто ж зерна наробив, та обмолотив його?
- Та ти вже, ти,- відповіли ті.
- А хто ж тісто замісив? Піч розтопив? Та пиріжків наробив?
- Теж ти, - вже зовсім тихенько відповідають мишенята.
- І чим же ви займалися в цей час?
А мишенятам нічого було відповісти. Повставали вони з-за столу, бо зрозуміли , що були дуже лінивими и зовсім не допомагали півнику, тож не заслужили їсти пиріжки.
Питання після того як діти прослухали казку: - Як звали мишенят ? - Яку роботу мав зробити півник , щоб спекти пиріжків ? - Чим займалися мишенята, поки півник працював ?
2. Словникова робота .
Млин – це споруда для розмелювання зерна на борошно.
3. Читання казки в голос дітьми, та відповідь на питання.
-Як ви охарактеризуєте мишенят та півника? - Хто працював, а хто лінувався? - Чи гарно вчинив півник не поділившись пиріжками з мишенятами? - Хто знайшов колосок першим? - Хто напік пирогів?
- Як ви розумієте кінцівку казки, чому вона повчає?
4. Виразне читання учнями казки в особах .
Звертайте увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію речень .
5. Творча робота.
- Які прислів’я найбільш підходять до головної думки казки:
Робота спільна - як пісня весела.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує .
На чужу роботу дивитись - ситому не бути.
Умілому всяка робота легка.
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу .
7. Характеристика героїв казки.
Вийдіть до дошки та напишіть які слова більше підходять до півника, а які до мишенят.
Працелюбний голосистий хазяйновитий
справедливий стараний грайливі
смішні веселі ледачі
VI. Підсумок уроку.
- Хто вам найбільше сподобався в казці?Поясніть чому ?
- Як ви думаєте, чи правильно зробив півник, що не поділився зі своїми друзями?
- Що б зробили ви, якби були півником?!
- Як часто ви допомагаєте комусь, якщо той просить?
- Можете інколи вести себе як мишенята з казки?
- Як на вашу думку, чому повчає ця казка?
- Яку ще назву має ця казка?
Чи старанно ми попрацювали сьогодні?Оцініть вашу активність сьогодні оцінкою від 1 до 5.
VII. Домашнє завдання.
1-ша група - прочитати казку в особах. 2-га група - переказати казку.
Матеріали, що використовувалися: Урок до казки “Клосок” від Луценко Н. О., учителя початкових класів, Оріхівська школа № 5 Запорізької обл. Сама казка с читанки 2 класу
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
