Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 6 клас>>Болота, їх типи, поширення. Льодовики, особливості їх утворення та поширення
Болото — це надмірно зволожена ділянка суходолу із шаром торфу не менш як З0 см.
Низинні утворюються в долинах річок, на берегах озер, живляться підземними водами. Серед рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, з дерев — вільха. В Україні низинні болота найпоширеніші в Поліссі.
Перехідні болота за режимом живлення й характером рослинності посідають проміжне положення.
Значні площі боліт осушувалися. Це призводило до обміління річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення цінних ягід, зниження рівня води в криницях. Болота відіграють роль губки, що нагромаджує воду в разі її надлишку і віддає під час посухи. Вони є фільтрами, які очищають воду річок і струмків. Задля збереження окремих боліт і цілих болотних масивів, їх рослинності і тваринного світу, запасів води і торфових відкладів у природному стані здійснюються природоохоронні заходи. Наприклад, в Україні болота охороняються в заповідниках і заказниках.
Утворення льодовиків Льодовик - це скупчення багаторічного льоду на суходолі. У далекому минулому, кілька сотень тисяч років тому, природні умови в Україні були такими, як в Антарктиді або Гренландії у наш час. Тільки на Кримському півострові було дещо тепліше, ніж нині на узбережжі Північного Льодовитого океану. Сніг, що випадав на земну поверхню, не встигав розтанути, товща його з кожним роком збільшувалася. Зрештою під власною масою він перетворювався на лід. Льодовики покривали північ Євразії, у тому числі значну територію України. То була льодовикова епоха. У минулому таких наступів льодовика на материки було кілька. Льодовикові епохи чергувалися з міжльодовиковими. Ми живемо в післяльодовикову епоху.
Нині льодовики охоплюють 11 % суходолу. Розрізняють материкові (передусім у Гренландії та Антарктиді) та гірські льодовики. Материк Антарктида покритий льодовим панциром завтовшки 4000 м і містить майже 90 % льоду всієї земної кулі.
Високо в горах температура повітря значно нижча ніж біля підніжжя. З висотою сніг нагромаджується і перетворюється на лід. Тому вершини високих гір покриті льодовиками і снігами, їх утворення залежить від широти місцевості, висоти над рівнем моря, рельєфу.
Межа, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути, називається сніговою лінією. Вона є нижньою межею утворення льодовиків. На різних широтах висота снігової лінії не однакова, від кількох сотень метрів — у полярних широтах до 4500 м — біля екватора. В горах України немає льодовиків.
Гірські та покривні льодовики Льодовики, що покривають вершини, схили і долини гір вище від снігової лінії, називають гірськими. До їх довгих льодових язиків, як у річку, впадають льодовики-притоки. Одним з найдовших є льодовик Беринга на Алясці в Північній Америці — 220 км. Потужні, великі за площею льодовики називають покривними. Покривними є льодовики Антарктиди й Гренландії, які під дією сили тяжіння сповзають, відколюються й утворюють величезні брили льоду - айсберги, що дрейфують в океані. Вони досягають величезних розмірів — від кількох десятків кілометрів завдовжки і до 200 м заввишки. Близько 90% об'єму айсберга перебуває під водою.
Багаторічна мерзлота Понад сто років тому на урвистому березі річки Індигірки, що тече в північно-східній частині Євразії, мисливець-евенк знайшов величезну волохату голову й два великих ікла, схожих на бивні слона. Чутка про цю знахідку дійшла до Петербурзької академії наук. Споряджена в далеку тундру експедиція знайшла лише обгризені собаками туші та жмутки шерсті. Це були рештки мамонта. Згодом такі знахідки почастішали. Тварини добре збереглися, хоча й пролежали в землі десятки тисяч років. Зберегла мамонтів багаторічна мерзлота — шар мерзлої землі з постійною температурою — нижчою від 0°С. Багаторічна мерзлота утворилася в льодовикову епоху, де територія земної поверхні не була покрита льодом, а середньорічні температури були дуже низькими. Вона збереглася в тих районах, де й нині середньорічні температури повітря нижчі за 0°С. Потужність шару мерзлоти різна — від кількох метрів до одного кілометра. Інколи на глибині кількох метрів трапляються шари льоду до 60м. Його називають викопним льодом. Більше поширення багаторічна мерзлота має в Північній півкулі — в Північній Америці та Євразії вона охоплює 25% площі. За умов багаторічної мерзлоти утворюються верхові болота, позаяк вона відіграє роль своєрідного водонепроникного шару. У районах поширення багаторічної мерзлоти, де верхній шар прогрівається влітку, бувають осідання і здуття окремих ділянок поверхні. Це ускладнює спорудження будинків і шляхів сполучення.
Висновки
Зміст уроку Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум. |
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: