KNOWLEDGE HYPERMARKET


Виникнення Запорізької Січі.
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Виникнення Запорізької Січі</metakeywords>Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 8 клас|Історія України 8 клас]]&gt;&gt; Історія України: Виникнення Запорізької Січі'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 8 клас, Виникнення Запорізької Січі</metakeywords>Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 8 клас|Історія України 8 клас]]&gt;&gt; Історія України: Виникнення Запорізької Січі'''  
-
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пригадайте: 1. Якими були основні стани українського суспільства? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.<br>Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.<br>&nbsp;<br><u>''Виникнення українського козацтва та перших січей<br>''</u><br>''ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ''<br>Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.<br>
+
'''''Виникнення Запорізької Січі'''''
-
<br>
+
Пригадайте:
-
&nbsp;1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?<br>&nbsp;<br>Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.<br>
+
1. Якими були основні стани українського суспільства? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.<br>Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.<br>&nbsp;<br><u>''Виникнення українського козацтва та перших січей<br>''</u><br>''ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ''<br>Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.<br>  
-
<br>Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.<br>
+
<br>  
-
<br>Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища)&nbsp;&nbsp;&nbsp; яких&nbsp;&nbsp;&nbsp; були&nbsp;&nbsp;&nbsp; розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.<br>
+
&nbsp;1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?<br>&nbsp;<br>Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.<br>  
-
<br>Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.<br>&nbsp;<br>&nbsp;''УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.''<br>Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.<br>&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp; Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишне-вецького.&nbsp; Від&nbsp; кінця XV ст.&nbsp; татарські&nbsp; набіги&nbsp; на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі».<br>Переважна більшість козацьких січей була&nbsp; розташована&nbsp; на Дніпровському Низу.&nbsp;&nbsp; Спираючись&nbsp;&nbsp; на&nbsp;&nbsp; них,&nbsp;&nbsp; козаки витіснили звідти татарські кочові&nbsp; стійбища,&nbsp; а&nbsp; потім&nbsp; поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.<br>
+
<br>Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.<br>  
-
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; У середині&nbsp; XVI&nbsp; ст.&nbsp; литовський уряд&nbsp;&nbsp;&nbsp; вирішив&nbsp;&nbsp;&nbsp; використати&nbsp;&nbsp; досвід&nbsp; козаків&nbsp;&nbsp; і&nbsp;&nbsp; розпочати&nbsp;&nbsp; на&nbsp;&nbsp; південному прикордонні&nbsp;&nbsp;&nbsp; будівництво&nbsp;&nbsp;&nbsp; фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів&nbsp;&nbsp; удалося&nbsp;&nbsp; лише&nbsp;&nbsp; князеві&nbsp;&nbsp; Дмитру Вишневецькому.<br>&nbsp;<br>
+
<br>Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища)&nbsp;&nbsp;&nbsp; яких&nbsp;&nbsp;&nbsp; були&nbsp;&nbsp;&nbsp; розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.<br>  
-
Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України&nbsp; поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури.&nbsp; Козакування як побутове явище ставало звичним для<br>тогочасного українського суспільства.<br>
+
<br>Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.<br>&nbsp;<br>&nbsp;''УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.''<br>Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.<br>&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp; Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишне-вецького.&nbsp; Від&nbsp; кінця XV ст.&nbsp; татарські&nbsp; набіги&nbsp; на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі».<br>Переважна більшість козацьких січей була&nbsp; розташована&nbsp; на Дніпровському Низу.&nbsp;&nbsp; Спираючись&nbsp;&nbsp; на&nbsp;&nbsp; них,&nbsp;&nbsp; козаки витіснили звідти татарські кочові&nbsp; стійбища,&nbsp; а&nbsp; потім&nbsp; поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.<br>  
-
<br>
+
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; У середині&nbsp; XVI&nbsp; ст.&nbsp; литовський уряд&nbsp;&nbsp;&nbsp; вирішив&nbsp;&nbsp;&nbsp; використати&nbsp;&nbsp; досвід&nbsp; козаків&nbsp;&nbsp; і&nbsp;&nbsp; розпочати&nbsp;&nbsp; на&nbsp;&nbsp; південному прикордонні&nbsp;&nbsp;&nbsp; будівництво&nbsp;&nbsp;&nbsp; фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів&nbsp;&nbsp; удалося&nbsp;&nbsp; лише&nbsp;&nbsp; князеві&nbsp;&nbsp; Дмитру Вишневецькому.<br>&nbsp;<br>
-
&nbsp;Спочатку «ходити в козацтво»&nbsp; означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів. <br>&nbsp;<br><br>''ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ''<br>Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.<br>
+
Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України&nbsp; поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури.&nbsp; Козакування як побутове явище ставало звичним для<br>тогочасного українського суспільства.<br>  
-
<br>Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.<br>
+
<br>  
-
<br>На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».<br>&nbsp;<br>
+
&nbsp;Спочатку «ходити в козацтво»&nbsp; означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів. <br>&nbsp;<br><br>''ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ''<br>Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.<br>  
-
Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором шапка.<br>
+
<br>Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.<br>  
-
<br>Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.<br>&nbsp;<br>По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.<br><br>І''З ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)''<br>...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.<br>
+
<br>На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».<br>&nbsp;<br>  
-
<br>• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?<br>
+
Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.<br>  
-
<br>''<u>Висновки &nbsp;&nbsp;&nbsp;</u>''<br>Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.<br>
+
<br>Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.<br>&nbsp;<br>По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.<br><br>І''З ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)''<br>...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.<br>  
-
<br>Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.<br>
+
<br>• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?<br>  
-
<br>Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст.<br>&nbsp;<br>''<u>&nbsp;Військо Запорозьке. Перші козацькі повстання</u>''<br>Яким роком датується перша писемна згадка про українських козаків?&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>
+
<br>'''''Висновки &nbsp;&nbsp;&nbsp;'''''<br>Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.<br>  
-
Що таке Дике Поле?&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що таке Великий Луг?&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>
+
<br>Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.<br>
-
На якому острові заснував свій замок-«городок» Д. Вишневецький?<br>
+
<br>Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст.<br>&nbsp;<br> Історія України 8 клас. <br> Вислано читачами інтеренет-сайту.
-
<br>Якими були передумови й причини виникнення українського козацтва?&nbsp;&nbsp;&nbsp;<br>
+
<br>  
-
Які факти підтверджують, що в першій половині XVI ст. українське козацтво було міжстановим соціальним прошарком?&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розкажіть про появу перших козацьких січей. Схарактеризуйте діяльність Д. Вишневецького.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>
+
<sub>Cкачати, [[Історія України 8 клас|урок Історія ]]України, Школа, 8 Клас, матеріали, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги, підручники]], виникнення Запорізької Січі </sub>  
-
Якими були особливості життя й побуту козаків?<br>
+
<sub></sub>  
-
<br>Відомий український історик І. Крип'якевич писав про українське козацтво, що «у степах виробився оригінальний тип господарки, а в його обороні нова воєнна організація; знов під впливом сеї господарки і у війні зі степовими ордами постала нова козацька суспільність, зі своїм окремим побутом і окремим світоглядом». Чи поділяєте ви наведену думку? Наведіть факти, які її підтверджують або спростовують.<br>
+
<br>  
-
 
+
-
<br>Історики дотримуються різних точок зору на проблеми походження українського козацтва і виникнення Запорозької Січі. Познайомтесь із ними за додатковою літературою і подготуйте повідомлення.
+
-
 
+
-
<br> Історія України 8 клас. Гісем О. В., Мартинюк О.О.<br> Вислано читачами інтеренет-сайту.
+
-
 
+
-
<br>
+
-
 
+
-
<sub>Cкачати, [[Історія України 8 клас|урок Історія ]]України, Школа, 8 Клас, матеріали, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги, підручники]], виникнення Запорізької Січі </sub>
+
-
 
+
-
<sub></sub>
+
-
 
+
-
<br>
+
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
Строка 97: Строка 85:
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-
<br>
+
<br>  
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  
-
<br>
+
<br>  
<br>
<br>

Версия 21:57, 5 июня 2010

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас>> Історія України: Виникнення Запорізької Січі

Виникнення Запорізької Січі

Пригадайте:

1. Якими були основні стани українського суспільства? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.
Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.
 
Виникнення українського козацтва та перших січей

ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ
Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.


 1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?
 
Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.


Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.


Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища)    яких    були    розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.


Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.
 
 УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.
Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.
 

   Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишне-вецького.  Від  кінця XV ст.  татарські  набіги  на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі».
Переважна більшість козацьких січей була  розташована  на Дніпровському Низу.   Спираючись   на   них,   козаки витіснили звідти татарські кочові  стійбища,  а  потім  поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.


    У середині  XVI  ст.  литовський уряд    вирішив    використати   досвід  козаків   і   розпочати   на   південному прикордонні    будівництво    фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів   удалося   лише   князеві   Дмитру Вишневецькому.
 

Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України  поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури.  Козакування як побутове явище ставало звичним для
тогочасного українського суспільства.


 Спочатку «ходити в козацтво»  означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів.
 

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.


Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.


На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».
 

Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.


Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.
 
По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.

ІЗ ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)
...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.


• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?


Висновки    
Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.


Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.


Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст.
 
Історія України 8 клас.
Вислано читачами інтеренет-сайту.


Cкачати, урок Історія України, Школа, 8 Клас, матеріали, книги, підручники, виникнення Запорізької Січі


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.