|
|
(6 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини''' |
| | | |
- | <br> | + | <metakeywords>українська література, урок, на тему, 9 клас, гайдамаки, доля, доля народу, складність долі, складність історичної долі, долі українського народу, сюжет лінії твору, лінія твору, кульмінація, вершини, кульмінаційні вершини</metakeywords><br> |
| | | |
- | '''«Гайдамаки»''' | + | '''«Гайдамаки»'''<br>'''[[Історія України|Історична]] основа поеми'''<br>В основі поеми [[Тарас Шевченко. Життєпис поета.|'''Т. Шевченка''']] «Гайдамаки» (''Гайдамака'' — слово тюркського походження, від «''гайда''» — гнати) — події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні у XVIII ст., зокрема з найбільшим повстанням 1768 р., яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. У 60-х роках поміщики почали активно запроваджувати панщину, скасовуючи для селян «слободи», знищуючи волелюбні традиції населення Середнього Подніпров'я. Указом польського короля зрівнювалися права протестантів і православних із католиками, що загострило обстановку. У лютому 1768 р. шляхта створила Барську конфедерацію (''Конфедерації'' — тимчасові військово-політичні об'єднання польської шляхти, що виникали в ХУІ-ХУІІІ ст. внаслідок загострення боротьби шляхетських магнатів за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви.), яка рішуче виступила проти будь-яких поступок православному населенню. Конфедерати громили містечка й села Правобережжя, нещадно розправлялися із селянами, які поверталися до православ'я, карали православних священиків, руйнували й палили православні церкви.<br>Коліївщина була відповіддю на жорстокі дії конфедератів. Навесні 1768 р. в Мотронинському монастирі на кількох таємних нарадах було ухвалено рішення про початок масового виступу проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. Очолив повстання [[Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі|'''запорожець''']] полковник Максим Залізняк. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» [[Україна за часів Тараса Шевченка.|'''Т. Шевченко''']] писав:<br>Горить Сміла, Смілянщина<br>Кров'ю підпливає.<br>Горить Корсунь, горить Канів,<br>Чигирин, Черкаси...<br>І кров полилася<br>Аж у Волинь.<br>Під Уманню, оплотом польської шляхти, на бік повсталих перейшов сотник надвірного війська Іван Гонта з козаками. 10 червня гайдамаки здобули Умань, рушили на Білоцерківщину, Поділля, Брацлавщину, Волинь. Налякане загальнонародним масштабом виступів, російське командування розгромило повстання, підступно схопивши керівників Залізняка і Ґонту. Гонта прийняв мученицьку смерть, Залізняка засудили на заслання. У містечку Кодня на Волині, яке стало символом жорстокої розправи над мирним населенням, сотні людей вішали, четвертували й садили на палі. Пам'ять про Кодню та героїв-гайдамаків збереглася в народному епосі — думах, історичних піснях, у художній літературі. |
| | | |
- | <br>'''Історична основа поеми''' | + | Основними джерелами для написання поеми були:<br>• народні легенди, перекази, пісні про гайдамаків;<br>• спогади очевидців, розповіді учасників повстання, зокрема діда Івана, якими цікавився малий Тарас ще в дитинстві («''І мені, малому, не раз довелось //За титаря плакать''»);<br>• історичні праці та художні твори українських, російських і польських учених і письменників про Коліївщину, зокрема «Історія русів».<br>За жанром це перша в [[Українська література|'''українській літературі''']] революційно-романтична історико-героїчна соціальна поема, у якій поєдналися романтизм і реалізм відображення народної стихії.<br><br>'''Тема і композиція твору'''<br>Тема [[Тарас Шевченко Геніальний поет мислитель Біографія та основні віхи творчості|'''«Гайдамаків»''']]— боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.<br>Твір має складну '''''композицію''''': лірично-філософський вступ, історичний вступ «Інтродукція», десять розділів, «Епілог». Тарас Шевченко написав також «Передмову» до поеми, яка фактично була післямовою, жартівливе звертання до передплатників «Панове субскрибенти!» та «Примітки». У поемі багато авторських відступів, роздумів: ліричних, філософських, якими часто переривається розповідь.<br>Лірично-філософський вступ «''Все йде, все минає — і краю немає..''.» — глибокий роздум автора над сутністю життя, про вічні зміни в природі й людському суспільстві. Поет озвучує своє творче мистецьке кредо, ідейно-естетичні принципи письменника. Знаючи, що сучасники, ''письменні'' й ''друковані'', стануть його відмовляти від мужицької мови, будуть радити не писати ''мертвими словами'' про ''громаду в сіряках'', а співати, «''коли хочеш грошей // Та ще й слави, того дива, // Співай про Матрьошу, // Про Парашу, радость нашу, // Султан, паркет, шпори...''» (Матрьоша, Параша — персонажі російських міщанських романсів.), Т. Шевченко, використовуючи іронію, заперечує такий підхід до змалювання життя українського народу: «''Спасибі за раду. // Теплий кожух, тілько шкода // Не на мене шитий...//Вибачайте...//Я слухать не буду...''» Він ставить собі інші завдання: правдиво змалювати славну сторінку історії України — гайдамаччину, щоб нащадки знали про ці героїчні й трагічні події.<br>Гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...''против ночі Маковія''...» Шевченко змалював у поемі всі аспекти народного життя:<br>• історичний (збройна боротьба за волю);<br>• соціально-побутовий (ідея добробуту й справедливості);<br>• психологічно-етичний (кохання і сім'я);<br>• релігійний (протистояння конфесій і віри).<br>У поемі «Гайдамаки» дві сюжетні лінії (у таблиці СЛ):<br>• ''перша'' — гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою;<br>• ''друга'' — кохання Яреми й Оксани. |
| | | |
- | <br>В основі поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (''Гайдамака'' — слово тюркського походження, від «''гайда''» — гнати) — події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні у XVIII ст., зокрема з найбільшим повстанням 1768 р., яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. У 60-х роках поміщики почали активно запроваджувати панщину, скасовуючи для селян «слободи», знищуючи волелюбні традиції населення Середнього Подніпров'я. Указом польського короля зрівнювалися права протестантів і православних із католиками, що загострило обстановку. У лютому 1768 р. шляхта створила Барську конфедерацію (''Конфедерації'' — тимчасові військово-політичні об'єднання польської шляхти, що виникали в ХУІ-ХУІІІ ст. внаслідок загострення боротьби шляхетських магнатів за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви.), яка рішуче виступила проти будь-яких поступок православному населенню. Конфедерати громили містечка й села Правобережжя, нещадно розправлялися із селянами, які поверталися до православ'я, карали православних священиків, руйнували й палили православні церкви. | + | Короткий зміст поеми й елементи сюжету подано в таблиці.<br><br> |
| | | |
- | <br>Коліївщина була відповіддю на жорстокі дії конфедератів. Навесні 1768 р. в Мотронинському монастирі на кількох таємних нарадах було ухвалено рішення про початок масового виступу проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. Очолив повстання запорожець полковник Максим Залізняк. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав:<br>Горить Сміла, Смілянщина<br>Кров'ю підпливає.<br>Горить Корсунь, горить Канів,<br>Чигирин, Черкаси...<br>І кров полилася<br>Аж у Волинь.
| + | '''Зміст поеми "Гайдамаки", ії сюжет'''<br> |
| | | |
- | <br>Під Уманню, оплотом польської шляхти, на бік повсталих перейшов сотник надвірного війська Іван Гонта з козаками. 10 червня гайдамаки здобули Умань, рушили на Білоцерківщину, Поділля, Брацлавщину, Волинь. Налякане загальнонародним масштабом виступів, російське командування розгромило повстання, підступно схопивши керівників Залізняка і Ґонту. Гонта прийняв мученицьку смерть, Залізняка засудили на заслання. У містечку Кодня на Волині, яке стало символом жорстокої розправи над мирним населенням, сотні людей вішали, четвертували й садили на палі. Пам'ять про Кодню та героїв-гайдамаків збереглася в народному епосі — думах, історичних піснях, у художній літературі.
| + | {| border="1" cellspacing="1" cellpadding="1" style="width: 849px; height: 443px;" |
- | | + | |
- | <br>Основними '''''джерелами''''' для написання поеми були:<br>• народні легенди, перекази, пісні про гайдамаків;<br>• спогади очевидців, розповіді учасників повстання, зокрема діда Івана, якими цікавився малий Тарас ще в дитинстві («''І мені, малому, не раз довелось //За титаря плакать''»);<br>• історичні праці та художні твори українських, російських і польських учених і письменників про Коліївщину, зокрема «Історія русів».<br>За '''''жанром''''' це перша в українській літературі революційно-романтична історико-героїчна соціальна поема, у якій поєдналися романтизм і реалізм відображення народної стихії.<br><br>'''Тема і композиція твору'''<br><br>Тема «Гайдамаків» — боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Твір має складну '''''композицію''''': лірично-філософський вступ, історичний вступ «Інтродукція», десять розділів, «Епілог». Тарас Шевченко написав також «Передмову» до поеми, яка фактично була післямовою, жартівливе звертання до передплатників «Панове субскрибенти!» та «Примітки». У поемі багато авторських відступів, роздумів: ліричних, філософських, якими часто переривається розповідь.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Лірично-філософський вступ «''Все йде, все минає — і краю немає..''.» — глибокий роздум автора над сутністю життя, про вічні зміни в природі й людському суспільстві. Поет озвучує своє творче мистецьке кредо, ідейно-естетичні принципи письменника. Знаючи, що сучасники, ''письменні'' й ''друковані'', стануть його відмовляти від мужицької мови, будуть радити не писати ''мертвими словами'' про ''громаду в сіряках'', а співати, «''коли хочеш грошей // Та ще й слави, того дива, // Співай про Матрьошу, // Про Парашу, радость нашу, // Султан, паркет, шпори...''» (Матрьоша, Параша — персонажі російських міщанських романсів.), Т. Шевченко, використовуючи іронію, заперечує такий підхід до змалювання життя українського народу: «''Спасибі за раду. // Теплий кожух, тілько шкода // Не на мене шитий...//Вибачайте...//Я слухать не буду...''» Він ставить собі інші завдання: правдиво змалювати славну сторінку історії України — гайдамаччину, щоб нащадки знали про ці героїчні й трагічні події.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...''против ночі Маковія''...» Шевченко змалював у поемі всі аспекти народного життя:<br>• історичний (збройна боротьба за волю);<br>• соціально-побутовий (ідея добробуту й справедливості);<br>• психологічно-етичний (кохання і сім'я);<br>• релігійний (протистояння конфесій і віри).<br>У поемі «Гайдамаки» дві сюжетні лінії (у таблиці СЛ):<br>• ''перша'' — гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою;<br>• ''друга'' — кохання Яреми й Оксани.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Короткий зміст поеми й елементи сюжету подано в таблиці.<br><br>
| + | |
- | | + | |
- | '''Зміст поеми "Гайдамаки", ії сюжет'''
| + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | {| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" style="width: 768px; height: 526px;" | + | |
| |- | | |- |
- | | Розділи, частини | + | | Розділи, частини |
| | Короткий зміст, сюжет | | | Короткий зміст, сюжет |
| |- | | |- |
- | | Лірично-філософський вступ | + | | Лірично-філософський вступ |
| | Роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («''Все йде, все минає''»); означення своїх ідейно-естетичних цінностей як митця; звернення до гайдамаків | | | Роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («''Все йде, все минає''»); означення своїх ідейно-естетичних цінностей як митця; звернення до гайдамаків |
| |- | | |- |
- | | Інтродукція | + | | Інтродукція |
| | Характеристика політичного стану в суспільстві, розкриття причин повстання — ''експозиція'' першої СЛ | | | Характеристика політичного стану в суспільстві, розкриття причин повстання — ''експозиція'' першої СЛ |
| |- | | |- |
- | | Галайда | + | | Галайда |
| | Знайомство з наймитом Яремою, його коханою дівчиною Оксаною — ''експозиція'' другої СЛ | | | Знайомство з наймитом Яремою, його коханою дівчиною Оксаною — ''експозиція'' другої СЛ |
| |- | | |- |
- | | Конфедерати | + | | Конфедерати |
| | Напад конфедератів на Лейбу, вимагання в нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, і його дочку Оксану — ''зав'язка'' | | | Напад конфедератів на Лейбу, вимагання в нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, і його дочку Оксану — ''зав'язка'' |
| |- | | |- |
- | | Титар | + | | Титар |
| | Зустріч Яреми з Оксаною в гаю; конфедерати закатували титаря, Оксану забрали — ''розвиток подій'' | | | Зустріч Яреми з Оксаною в гаю; конфедерати закатували титаря, Оксану забрали — ''розвиток подій'' |
| |- | | |- |
- | | Свято в Чигирині | + | | Свято в Чигирині |
| | Туга поета за гетьманським ладом в Україні; гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням — «...''зібралися; старий, малий,//Убогий, багатий //Поєднались''...» — освятити ножі; елементи драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гайдамаки) — ''розвиток подій'' | | | Туга поета за гетьманським ладом в Україні; гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням — «...''зібралися; старий, малий,//Убогий, багатий //Поєднались''...» — освятити ножі; елементи драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гайдамаки) — ''розвиток подій'' |
| |- | | |- |
- | | Треті півні | + | | Треті півні |
| | Початок загальнонародного повстання («''Гомоніла Україна,// Довго гомоніла.''..»); Ярема стає гайдамакою — ''розвиток подій'' | | | Початок загальнонародного повстання («''Гомоніла Україна,// Довго гомоніла.''..»); Ярема стає гайдамакою — ''розвиток подій'' |
| |- | | |- |
- | | Червоний бенкет | + | | Червоний бенкет |
| | Розгортання повстання («''Задзвонили в усі дзвони //По всій Україні;//Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, гине!''"»); Ярема дізнається про смерть титаря і полон Оксани, записується в гайдамаки; тужить за коханою — ''розвиток подій'' | | | Розгортання повстання («''Задзвонили в усі дзвони //По всій Україні;//Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, гине!''"»); Ярема дізнається про смерть титаря і полон Оксани, записується в гайдамаки; тужить за коханою — ''розвиток подій'' |
| |- | | |- |
- | | Гупалівщина | + | | Гупалівщина |
| | Загальнонародний характер повстання («''Жінки навіть з рогачами //Пішли в гайдамаки''»); Ярема з гайдамаками мандрує повстанською Україною; зустріч із підлітком з Керелівки — ''розвиток подій'' | | | Загальнонародний характер повстання («''Жінки навіть з рогачами //Пішли в гайдамаки''»); Ярема з гайдамаками мандрує повстанською Україною; зустріч із підлітком з Керелівки — ''розвиток подій'' |
| |- | | |- |
- | | Бенкет у Лисянці | + | | Бенкет у Лисянці |
| | Гонта і Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («''Кари ляхам, кари!''»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — ''кульмінація'' другої СЛ | | | Гонта і Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («''Кари ляхам, кари!''»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — ''кульмінація'' другої СЛ |
| |- | | |- |
- | | Лебедин | + | | Лебедин |
| | Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці; вінчання Яреми й Оксани — ''розв'язка'' другої СЛ | | | Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці; вінчання Яреми й Оксани — ''розв'язка'' другої СЛ |
| |- | | |- |
- | | Гонта в Умані | + | | Гонта в Умані |
| | Продовження повстання («..''минає літо, // А Україна, знай, горить''»); страшні наслідки руйнування; трагедія Ґонти — убивство синів — ''кульмінація'' першої СЛ | | | Продовження повстання («..''минає літо, // А Україна, знай, горить''»); страшні наслідки руйнування; трагедія Ґонти — убивство синів — ''кульмінація'' першої СЛ |
| |- | | |- |
- | | Епілог | + | | Епілог |
| | Наслідки повстання («''Посіяли гайдамаки // В Україні жито, // Та не вони його жали''») — ''розв'язка ''першої СЛ; основне джерело написання поеми — народні перекази; долі керівників повстання — за народною версією | | | Наслідки повстання («''Посіяли гайдамаки // В Україні жито, // Та не вони його жали''») — ''розв'язка ''першої СЛ; основне джерело написання поеми — народні перекази; долі керівників повстання — за народною версією |
| |} | | |} |
| | | |
- | | + | <br> <br> ''Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту'' |
- | | + | |
- | '''Образи-персонажі поеми'''<br><br>Головним героєм є повсталий народ (про це свідчить і назва поеми), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості («''На ґвалт України // Орли налетіли.''..»).<br>Для змалювання образів Залізняка і Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним і одночасно простим постає '''''Максим Залізняк''''' у народній пісні «Гей, літа орел», названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — орлята, хлоп'ята, сини його, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.<br> <br>За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Гонта; а Залізняк: «''Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила''». Душа поета болить, що «''нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили''»; що нащадки не ставлять собі запитань, «''де Ґонти могила, //Мученика праведного//Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?''». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «''А онуки? їм байдуже, // Жито собі сіють''».
| + | |
- | | + | |
- | <br>В поемі привабливими рисами змальовано '''''Івана Ґонту'''''. Найповніше його характер розкривається в розділі «Гонта в Умані». Він — один із керівників повстання, трагедійний образ ідеального героя-патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує найдорожчим в ім'я свободи батьківщини. У сцені дітовбивства Шевченко відходить від історичної правди, проте тут вражає художня правда — довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибирати між вірністю присязі та життям власних дітей.
| + | |
- | | + | |
- | <br>'''''Ярема''''', якому гайдамаки дали прізвище '''''Галайда''''', ставши повстанцем, борцем за справедливість, відчув, що в боротьбі за волю у нього «''виросли крила, // Що неба дістане, коли полетить''»: народне повстання розігнуло пригноблену людину. Вражає чистота й глибина його любові до Оксани. Поет особливо ліризував ті місця, де показано стосунки закоханих, використовуючи весь арсенал народнопоетичних засобів образотворення: сцена зустрічі в гаю на тлі прекрасної української природи, багатої на звуки й барви (розділ «Титар» — «''Зорі сяють... // Горить білолиций; // Верба слуха соловейка, //Дивиться в криницю''»); лірична пісня Яреми «У гаю, гаю», з якої постає ніжна, поетична душа юнака; внутрішні монологи хлопця про свою сирітську долю, проте освітлену образом коханої («''сирота Ярема — сирота багатий''»); пестлива, експресивна лексика в устах молодих (''серце, пташко, моя ти зоре, сизокрилий, рибко, зоріла, поворкуєм, серце моє, доле моя, соколе мій милий''). Удалим композиційним прийомом є те, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом, катувань Оксаниного батька (попередній розділ «Конфедерати»). Ця антитеза підсилює експресивне змалювання подій.<br><br>
| + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту | + | |
| | | |
| <sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Матеріали з української літератури]], планування з української літератури, [[Українська література|завдання та відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Українська література 9 клас|з української літератури 9 класу]]</sub> <br> | | <sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Матеріали з української літератури]], планування з української літератури, [[Українська література|завдання та відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Українська література 9 клас|з української літератури 9 класу]]</sub> <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%C2%AB%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B8%C2%BB._%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83,_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%C2%AB%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B8%C2%BB._%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83,_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%C2%AB%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B8%C2%BB._%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83._%D0%A1%D1%8E%D0%B6%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83,_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B8._%D0%97%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8,%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0 задачі та вправи,самоперевірка] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 05:37, 2 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини
«Гайдамаки» Історична основа поеми В основі поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (Гайдамака — слово тюркського походження, від «гайда» — гнати) — події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні у XVIII ст., зокрема з найбільшим повстанням 1768 р., яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. У 60-х роках поміщики почали активно запроваджувати панщину, скасовуючи для селян «слободи», знищуючи волелюбні традиції населення Середнього Подніпров'я. Указом польського короля зрівнювалися права протестантів і православних із католиками, що загострило обстановку. У лютому 1768 р. шляхта створила Барську конфедерацію (Конфедерації — тимчасові військово-політичні об'єднання польської шляхти, що виникали в ХУІ-ХУІІІ ст. внаслідок загострення боротьби шляхетських магнатів за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви.), яка рішуче виступила проти будь-яких поступок православному населенню. Конфедерати громили містечка й села Правобережжя, нещадно розправлялися із селянами, які поверталися до православ'я, карали православних священиків, руйнували й палили православні церкви. Коліївщина була відповіддю на жорстокі дії конфедератів. Навесні 1768 р. в Мотронинському монастирі на кількох таємних нарадах було ухвалено рішення про початок масового виступу проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. Очолив повстання запорожець полковник Максим Залізняк. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав: Горить Сміла, Смілянщина Кров'ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси... І кров полилася Аж у Волинь. Під Уманню, оплотом польської шляхти, на бік повсталих перейшов сотник надвірного війська Іван Гонта з козаками. 10 червня гайдамаки здобули Умань, рушили на Білоцерківщину, Поділля, Брацлавщину, Волинь. Налякане загальнонародним масштабом виступів, російське командування розгромило повстання, підступно схопивши керівників Залізняка і Ґонту. Гонта прийняв мученицьку смерть, Залізняка засудили на заслання. У містечку Кодня на Волині, яке стало символом жорстокої розправи над мирним населенням, сотні людей вішали, четвертували й садили на палі. Пам'ять про Кодню та героїв-гайдамаків збереглася в народному епосі — думах, історичних піснях, у художній літературі.
Основними джерелами для написання поеми були: • народні легенди, перекази, пісні про гайдамаків; • спогади очевидців, розповіді учасників повстання, зокрема діда Івана, якими цікавився малий Тарас ще в дитинстві («І мені, малому, не раз довелось //За титаря плакать»); • історичні праці та художні твори українських, російських і польських учених і письменників про Коліївщину, зокрема «Історія русів». За жанром це перша в українській літературі революційно-романтична історико-героїчна соціальна поема, у якій поєдналися романтизм і реалізм відображення народної стихії.
Тема і композиція твору Тема «Гайдамаків»— боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою. Твір має складну композицію: лірично-філософський вступ, історичний вступ «Інтродукція», десять розділів, «Епілог». Тарас Шевченко написав також «Передмову» до поеми, яка фактично була післямовою, жартівливе звертання до передплатників «Панове субскрибенти!» та «Примітки». У поемі багато авторських відступів, роздумів: ліричних, філософських, якими часто переривається розповідь. Лірично-філософський вступ «Все йде, все минає — і краю немає...» — глибокий роздум автора над сутністю життя, про вічні зміни в природі й людському суспільстві. Поет озвучує своє творче мистецьке кредо, ідейно-естетичні принципи письменника. Знаючи, що сучасники, письменні й друковані, стануть його відмовляти від мужицької мови, будуть радити не писати мертвими словами про громаду в сіряках, а співати, «коли хочеш грошей // Та ще й слави, того дива, // Співай про Матрьошу, // Про Парашу, радость нашу, // Султан, паркет, шпори...» (Матрьоша, Параша — персонажі російських міщанських романсів.), Т. Шевченко, використовуючи іронію, заперечує такий підхід до змалювання життя українського народу: «Спасибі за раду. // Теплий кожух, тілько шкода // Не на мене шитий...//Вибачайте...//Я слухать не буду...» Він ставить собі інші завдання: правдиво змалювати славну сторінку історії України — гайдамаччину, щоб нащадки знали про ці героїчні й трагічні події. Гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...против ночі Маковія...» Шевченко змалював у поемі всі аспекти народного життя: • історичний (збройна боротьба за волю); • соціально-побутовий (ідея добробуту й справедливості); • психологічно-етичний (кохання і сім'я); • релігійний (протистояння конфесій і віри). У поемі «Гайдамаки» дві сюжетні лінії (у таблиці СЛ): • перша — гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою; • друга — кохання Яреми й Оксани.
Короткий зміст поеми й елементи сюжету подано в таблиці.
Зміст поеми "Гайдамаки", ії сюжет
Розділи, частини
| Короткий зміст, сюжет
|
Лірично-філософський вступ
| Роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («Все йде, все минає»); означення своїх ідейно-естетичних цінностей як митця; звернення до гайдамаків
|
Інтродукція
| Характеристика політичного стану в суспільстві, розкриття причин повстання — експозиція першої СЛ
|
Галайда
| Знайомство з наймитом Яремою, його коханою дівчиною Оксаною — експозиція другої СЛ
|
Конфедерати
| Напад конфедератів на Лейбу, вимагання в нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, і його дочку Оксану — зав'язка
|
Титар
| Зустріч Яреми з Оксаною в гаю; конфедерати закатували титаря, Оксану забрали — розвиток подій
|
Свято в Чигирині
| Туга поета за гетьманським ладом в Україні; гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням — «...зібралися; старий, малий,//Убогий, багатий //Поєднались...» — освятити ножі; елементи драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гайдамаки) — розвиток подій
|
Треті півні
| Початок загальнонародного повстання («Гомоніла Україна,// Довго гомоніла...»); Ярема стає гайдамакою — розвиток подій
|
Червоний бенкет
| Розгортання повстання («Задзвонили в усі дзвони //По всій Україні;//Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, гине!"»); Ярема дізнається про смерть титаря і полон Оксани, записується в гайдамаки; тужить за коханою — розвиток подій
|
Гупалівщина
| Загальнонародний характер повстання («Жінки навіть з рогачами //Пішли в гайдамаки»); Ярема з гайдамаками мандрує повстанською Україною; зустріч із підлітком з Керелівки — розвиток подій
|
Бенкет у Лисянці
| Гонта і Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («Кари ляхам, кари!»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — кульмінація другої СЛ
|
Лебедин
| Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці; вінчання Яреми й Оксани — розв'язка другої СЛ
|
Гонта в Умані
| Продовження повстання («..минає літо, // А Україна, знай, горить»); страшні наслідки руйнування; трагедія Ґонти — убивство синів — кульмінація першої СЛ
|
Епілог
| Наслідки повстання («Посіяли гайдамаки // В Україні жито, // Та не вони його жали») — розв'язка першої СЛ; основне джерело написання поеми — народні перекази; долі керівників повстання — за народною версією
|
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас Надіслано читачами інтернет-сайту
Матеріали з української літератури, планування з української літератури, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|